Постанова

від 10.02.2011 по справі 2а-9691/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року о 12-05 годині, Справа № 2а-9691/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом ТОВ "Метротел"

до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в позовній заяві, що винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення № 0000392307/0 від 15.11.2010, яким ТОВ «Метротел» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 237882 гривень є незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Послуги з обслуговування використання каналу зв'язку придбавались для цілей господарської діяльності товариства, використовувались в оподатковуваних операціях. Діяльність щодо надання Інтернет-послуг є основним видом діяльності підприємства, від нього отримується доход, і сплачуються податки. Послуги, які надавались позивачу ТОВ «Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» є необхідними для надання споживачам Інтернет-послуг в повному обсязі. Усі угоди, укладені із контрагентами, мали реальний характер. Отже, порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відсутні. Придбання зазначених послуг підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, у т.ч. актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними документами, податковими накладними, виданими контрагентами, які зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем, в порушення пп.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані зі сплатою за обслуговування за використання каналу зв'язку від: ТОВ "Касеусмастер", на загальну суму 250862,50 гривень, у т.ч. за 1 квартал 2009 року в сумі 134433,30 гривень та за 2 квартал 2009 року в сумі 116429,20 гривень,

ТОВ "Престиж Преміум", на загальну суму 258787,90 гривень, у т.ч. за 2 квартал 2009 року в сумі 121073,60 гривень та за 3 квартал 2009 року у сумі 137714,30 гривень,

ТОВ "Бізнес Лайф Україна", на загальну суму 124701,67 гривень, у т.ч. за 2 квартал 2009 року в сумі 124701,67 гривень, оскільки зазначені підприємства-контрагенти позивача мають ознаки фіктивності та фактично фінансово-господарською діяльністю не займаються.

До того ж, під час проведення перевірки підприємством в підтвердження виконання вказаних робіт надані: акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, які складені із порушенням приписів чинного законодавства та не можуть бути прийняті як первинні документи.

Крім того, позивачем не надано жодного документу та будь-яких доказів, щоб підтвердили виконання господарських операцій та дійсності надання послуг, а також використання вказаних послуг в господарській діяльності позивача, тобто не надано всіх документів, підтверджуючих проведення та використання в фінансово-господарській діяльності послуг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 22.09.2010 №692 та №692/1, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метротел» з питань дотримання діючого податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за наслідками якої складено акт від 22.10.2010 № 3098\23-08\34789990.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Метротел» безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані зі сплатою за обслуговування за використання каналу зв'язку від ТОВ "Касеусмастер", на загальну суму 250862,50 гривень, ТОВ "Престиж Преміум", на загальну суму 258787,90 гривень, ТОВ "Бізнес Лайф Україна", на загальну суму 124701,67 грн.

На підставі акту перевірки, 15.11.2010 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя винесене податкове повідомлення-рішення № 0000392307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 237882 гривень, в тому числі 158588 гривень за основним платежем та 79294 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки, яких дійшли фахівці податкової в ході проведеної перевірки, щодо виявлених порушень позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд вважає необґрунтованими, та, відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке:

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Як свідчать матеріали справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини із ТОВ «Касеусмастер» (код за ЄДРПОУ 36265092 м. Київ), ТОВ «Престиж Преміум» (код за ЄДРПОУ м. Київ), ТОВ «Бізнес Лайф Україна» (код за ЄДРПОУ 36391653, м. Київ).

Висновки, викладені в акті, були зроблені на підставі того, що проведеним у кримінальній справі №09/079021 розслідуванням (яка знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області й порушена щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та ОСОБА_12 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.2, 212 с.3 КК України) встановлено, що на території м. Києва були створені та в період з 2008 - 2009 роки діяли організовані групи, метою яких було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.

Так, встановлено, що до складу організованих злочинних груп постійно входили особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення вищевказаних злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення спільного плану, відомого всім учасникам групи.

З метою досягнення злочинного умислу, відомого та погодженого усіма членами угрупування, була організована злочинна схема, направлена на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.

Суть злочинної схеми полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств - платників ПДВ шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово - господарською діяльністю не займалися, а саме: ТОВ «Касеусмастер» (код за ЄДРПОУ 36265092 м. Київ), ТОВ «Престиж Преміум» (код за ЄДРПОУ м. Київ), ТОВ «Бізнес Лайф Україна» (код за ЄДРПОУ 36391653, м. Київ).

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств - платників ПДВ різних регіонів України незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.

Проведеними оперативно - перевірочними заходами було встановлено, що в період з 2008 року по 2009 рік на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, а саме ТОВ «Касеусмастер» (код за ЄДРПОУ 36265092 м. Київ), ТОВ «Престиж Преміум» (код за ЄДРПОУ м. Київ), ТОВ «Бізнес Лайф Україна» (код за ЄДРПОУ 36391653, м. Київ), від підприємств, що в ході здійснення фінансово - господарської діяльності були зацікавлені в отримання готівкових коштів та в отриманні документів, що надають право на незаконне формування кредиту з податку на додану вартість, надходили кошти в якості оплати за фактично не надані товари (роботи, послуги). В подальшому вказані кошти зняті з рахунків фіктивних підприємств готівкою та повернуті службовим особам підприємств - замовників, за винятком відсотку за надання послуг з «конвертації».

Однак, суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає ані обов'язок (ст. 9), ані право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

На час укладення угод з ТОВ ««Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» в наявності були усі потрібні відомості, які, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, а також свідоцтва про їхню реєстрацію платниками податків. Угоди з цими контрагентами не визнані недійсними у судовому порядку. При відсутності такого судового рішення у відповідача немає підстав для неврахування сум витрат по таким угодам у складі валових витрат позивача.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як було зазначено вище, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

За результатами аналізу результатів фінансово-господарської діяльності позивача та документів, якими вони оформлені, суд приходить до висновку про використання вищенаведених послуг у власній господарській діяльності позивача, а отже - правомірне включення вартості таких послуг до складу валових витрат.

Послуги з обслуговування використання каналу зв'язку придбавались для цілей господарської діяльності товариства, використовувались в оподатковуваних операціях. Діяльність щодо надання Інтернет-послуг є основним видом діяльності підприємства, саме від нього отримується доход, і сплачуються податки. Послуги, які надавались позивачу ТОВ «Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» є необхідними для надання споживачам Інтернет-послуг в повному обсязі. Отже, порушень пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» немає.

Придбання зазначених послуг підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2009, 31.05.2009, 31.03.2009, 30.06.2009, 31.07.0909, податковими накладними № 6 від 26.06.2009, № 8 від 29.07.2009, № 11 від 31.07.2009, № 20090531004 від 31.05.2009, № 20090528001 від 28.05.2009, № 3103002 від 31.03.2009, № 2904001 від 29.04.2009, № 3004002 від 30.04.2009, платіжними документами № 146 від 26.06.2009, № 147 від 26.06.2009, № 179 від 29.07.2009, № 183 від 07.08.2009, № 185 від 07.08.2009, № 103 від 28.05.2009, № 122 від 09.06.2009, № 123 від 12.06.2009, № 26 від 31.03.2009, № 40 від 09.04.2009, № 65 від 29.04.2009, № 109 від 20.05.2009, № 101 від 27.05.2009, що спростовує наявність порушень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.1995 за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно вимог п.2 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА № 16 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, із змінами та доповненнями, зазначено: "Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість."

У разі заповнення іншою особою, згідно абзацу 1 пункту 5 зазначеного Порядку, така податкова накладна вважається недійсною.

Крім того, пунктом 18 вищевказаного Порядку встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

В силу ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) є первинним документом бухгалтерського обліку, що, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт виконання робіт (надання послуг) виконавцем замовнику.

Саме на підставі податкових накладних, актів виконаних робіт підприємство формувало валові витрати у відповідних звітних періодах.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.1., пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Виходячи із викладеного вище, слід дійти висновку, що, оскільки судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток безпідставно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, вказані в повідомленні-рішенні порушення статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не можуть бути віднесені до порушень податкового законодавства з боку позивача, а, отже, висновки акта перевірки зроблено з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000392307/0 від 15.11.2010, винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, яким ТОВ «Метротел» визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі складена 18.02.2010.

Суддя О.В. Матяш