Ухвала
від 29.09.2015 по справі 2а-9691/10/0870
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А., Суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метротел» до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 червня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права що, на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 31 березня 2011 року, 12 листопада 2012 року та 18 листопада 2013 року (К-38242/09, К-24446/10-С, К/800/8305/13 відповідно).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними документами. Послуги використання каналу зв'язку придбавались для надання споживачем Інтернет - послуг. На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податків.

Разом із тим у рішеннях суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 березня 2011 року, погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволення позову виходив із того, що оскільки підписання податкових накладних на поставку природного газу особою, що не мала повноважень на вчинення від імені ТОВ «Енергохолдинг» юридично значимих дій, а тому цей суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірне донарахування ДПІ податкових зобов'язань з ПДВ згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу законності яких виник спір. В ухвалі від 12 листопада 2012 року, суд касаційної інстанції погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що цей суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень здійснено правомірно, оскільки надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містять в цих документах, неповні, та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. В ухвалі від 18 листопада 2013 року, суд касаційної інстанції погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсутність реального характеру господарських операцій позивача с контрагентами, посадові особи яких заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема і у підписанні будь-яких первинних документах, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, рішення касаційного суду додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метротел» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: І.Л. Самсін О.О. Терлецький

СудВерховний Суд України
Дата ухвалення рішення29.09.2015
Оприлюднено08.10.2015
Номер документу51997525
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-9691/10/0870

Ухвала від 29.09.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Коротких О.А.

Ухвала від 22.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 15.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Постанова від 10.02.2011

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Матяш Ольга Віталіївна

Постанова від 10.02.2011

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Матяш Ольга Віталіївна

Постанова від 10.02.2011

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Матяш Ольга Віталіївна

Ухвала від 17.01.2011

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Матяш Ольга Віталіївна

Ухвала від 26.11.2010

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Матяш Ольга Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні