Рішення

від 15.01.2015 по справі 908/4591/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/104/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 908/4591/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бул. Верховної ради, 7)

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса місцезнаходження: 86600, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донхімтранс" (адреса місцезнаходження: 86600, м. Торез Донецької області, вул. 50 років СРСР, буд. 1 кв. 47; поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Ветрова, буд. 7-Б, оф. 4, АО "Гесторс")

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Бойко С.А. - довіреність №10/07-04 від 14.08.2014 р.

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області із позовом про стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез Донецької області (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донхімтранс" (відповідача-2) заборгованості за кредитним договором № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013 р. (з урахуванням заяви за вих. № 14852/4.1 від 26.11.2014 р. про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 02.12.2014р.) в розмірі 96914,79 євро, що за курсом НБУ станом на 04.11.2014 р. становить 1571910,79 грн., з яких: сума 23107,49 євро - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, сума 65390,35 євро - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, сума 6840,71 євро - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, сума 1086,55 євро - поточної заборгованості за нарахованими процентами; сума 489,69 євро - пені.

Позов обґрунтований наступними обставинами. На підставі кредитного договору № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013 р. ПАТ "Банк Форум" надало на користь ФОП ОСОБА_1 (відповідача-1) суму 102350,00 євро. Основними умовами, на яких надано кредит, відповідно до п.1.2. та 3.4. Кредитного договору, є надання кредиту в розмірі 102350,00 євро на строк до 24 вересня 2016 року включно, зі сплатою 13,00% річних та комісії за видачу кредиту у розмірі 1,0% від суми кредиту. З боку позивача, зобов'язання за Кредитним договором були виконані належним чином. Проте, відповідач 1, свої договірні зобов'язання, в частині повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, належним чином не виконує, заборгованість та проценти не сплачує.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ "Банк Форум" (позивачем) та ТОВ "Донхімтранс" (відповідачем 2) було укладено договір поруки № З-0254/13/15-Р від 25.09.2013 р., за умовами якого, відповідач-2 поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі.

У відповідності до п.7.1.1 Кредитного договору випадком порушення зобов'язання є не виконання відповідачем 1 або виконання неналежним чином будь - якого обов'язку за кредитним договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості за кредитом; не сплати процентів та/або комісії). Відповідно до п.7.2.1 кредитного договору при настанні випадку порушення зобов'язань з боку позичальника (відповідача 1), Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, комісії, неустойки.

Оскільки письмові вимоги Банку щодо сплати заборгованості, не були виконані відповідачами, посилаючись на умови Кредитного договору, Договору поруки та приписи статей 16, 525, 526, 530, 549, 551, 553, 554, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4591/14, розгляд якої призначено на 02.12.2014 р.

В судовому засіданні 02.12.2014 р. розпочато судовий розгляд справи по суті спору. Ухвалою господарського суду від 02.12.2014 р. на підставі ст. 69 ГПК України за письмовим клопотанням представника позивача було продовжено строк розгляду справи на 15-ть днів - до 20.01.2015 р.; розгляд справи відкладено на 15.01.2015 р., від сторін витребувані додаткові докази.

Відповідачі 1 та 2 - вимоги суду, викладені в ухвалах від 04.11.2014 р. та від 02.12.2014 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконали; процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися; про причини неявки не повідомили.

В направлених до суду письмових заявах за вих. від 08.01.2015 р. відповідачі, посилаючись на неотримання від позивача позовної заяви, просять розгляд справи, призначений на 15.01.2015 р. відкласти на іншу дату.

Розглянувши клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи, вислухавши заперечення представника позивача, та зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином (шляхом направлення ухвал за місцезнаходженням відповідачів, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; шляхом передачі Телефонограм, які були отримані 27.11.2014 р. об 14-30 год. представником ОСОБА_3; шляхом направлення ухвал електронною поштою; шляхом розміщення інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, а також шляхом надрукування в газеті «Урядовий кур'єр» № 241(5370) від 25.12.2014 р. відповідного оголошення), суд вважає за необхідне клопотання відповідачів відхилити з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів. Ухвалою суду від 02.12.2014р. вже було продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.01.2015р. Таким чином, у зв'язку із закінченням встановленого законом процесуального строку вирішення спору у справі № 908/4591/14, господарський суд позбавлений процесуальної можливості повторно відкласти розгляд справи.

До того ж, відкладення розгляду справи є правом господарського суду, а не його обов'язком. Крім того, суд відзначає, що в матеріалах справи наявні належні докази направлення на адресу відповідачів копії позовної заяви з доданими до неї документами та заяви про збільшення розміру позовних вимог (описи вкладення у цінний лист від 24.10.2014р. - арк. справи 11-14 та від 26.11.2014р. - арк. справи 55 - 58), а тому посилання відповідачів на неотримання позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог є безпідставним.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 22 ГПК України відповідачі мали право ознайомитись із матеріалами справи. При цьому ст. 22 ГПК України визначає обов'язок сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Однак, із відповідним клопотанням відповідачі до суду не звертались, із матеріалами справи не ознайомились.

В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2015р. на підставі п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України було відмолено у прийнятті зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 до ПАТ Банк «Форум» про внесення змін до Кредитного договору від 25.09.2013р. (щодо викладення графіку погашення кредиту у новій редакції).

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав доводи, викладенні у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.01.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 25.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (Кредитором, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальником, відповідачем-1 у справі) було укладено кредитний договір № 6-0032/13/15-LTf (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах та на умовах визначених в п. 1.2 цього договору, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 Кредитного договору сторонами узгоджені основні умови, на яких надається кредит:

№ п/пНазва умовиЗначення та примітки 1Розмір та валюта кредиту 102350,00 (сто дві тисячі триста п'ятдесят) євро 2Кінцевий термін повернення кредитуДо двадцять четвертого вересня дві тисячі шістнадцятого року включно. 3Процентирозмір процентної ставки визначається в Розділі 3 Договору. 4Цільове призначення кредитупридбання автотранспорту на вторинному ринку; ремонт приміщення; поповнення обігових коштів 5Комісія за видачу кредиту 1,0 (один)% від суми кредиту. Згідно п. 3.4 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється в розмірі 13,00 % річних.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування Кредитором грошових коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитора, з наступним переказом коштів на цілі, визначені в п. 1.2 даного договору, за наданим Позичальником розрахунковим документом (платіжне доручення).

Пунктом 3.1 ст. 3 Кредитного договору передбачено, що сплата процентів Позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, при цьому за перший місяць користування кредитом проценти нараховуються з дня отримання кредитних коштів до останнього календарного дня місяця, в подальшому - з першого по останній календарний день кожного місяця, в останній місяць користування кредитом - з першого календарного місяця до дня, що передує дню повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1.1 Кредитного договору при розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 1.2 цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні та умовно 360 днів у відповідному році - для вибірок в іноземній валюті.

Відповідно до п. 7.1.1 Кредитного договору випадком порушення зобов'язання є не виконання Позичальником або виконання неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з настанням кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з перевищенням суми кредитного ліміту внаслідок курсових коливань валют кредиту, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з Кредитором.

Відповідно до п. 7.2.1 Кредитного договору при настанні випадку порушення зобов'язань Кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування документально підтверджених, реальних (фактично понесених) збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення.

Пунктом 8.2 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього Договору.

Згідно п. 10.8 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, 25.09.2013 р. між позивачем (Кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донхімтранс" (Поручителем, відповідачем-2 у справі), було укладено договір поруки № 3-0254/13/15-Р (надалі - Договір поруки), за умовами якого, відповідач-2 поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором (пункти 1.1, 2.1).

Згідно п. 1.1. Договору поруки у разі порушення Боржником забезпеченого порукою згідно з договором зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, а Кредитор відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до Боржника та Поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 3.1.4. Договору поруки Поручитель зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги Кредитора щодо необхідності виконання забезпечених порукою зобов'язань (його частину) за Боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредит, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) в сумі та за реквізитами, вказаними у вимозі Кредитора.

Судом встановлено, що позивач прийняті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 102350,00євро, що підтверджується меморіальним ордером № 566379 від 26.09.2013р.

Позичальник (відповідач-1), навпаки, свої зобов'язання за Кредитним договором, в частині повернення кредиту, своєчасної оплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, у встановлені строки не виконує.

Згідно долученої до матеріалів справи Виписки по особовим рахункам (за період з 25.09.2013 р. по 05.12.2014 р.), в рахунок погашення заборгованості за кредитом, відповідачем було сплачено 13852,16 євро. Сума сплачених процентів складає 5413,58євро.

У зв'язку з наявністю у відповідача-1 простроченої заборгованості по поверненню кредиту, сплати процентів за його користуванням в строк, передбачений Кредитним договором, Банк звернувся до відповідача-1 з Вимогою про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором, а саме: повернути прострочену суму кредиту; повернути достроково суму кредиту; сплатити заборгованість за простроченими процентами; сплатити заборгованість за строковими процентами та сплатити пеню.

Крім того, у відповідності до п. 3.1.4 Договору поруки у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором Банк направив Поручителю (ТОВ "Донхімтранс") письмову вимогу про виконання забезпеченого порукою зобов'язання за Боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу) в сумі та за реквізитами, вказаними у Вимозі Банку.

Проте, направлені Банком Вимоги ані Позичальником (відповідачем-1), ані Поручителем (відповідачем-2) виконані не були

Позовні вимоги про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_1 (відповідача-1) та ТОВ "Донхімтранс" (відповідача-2) заборгованості за кредитним договором № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013 р. в розмірі 96914,79 євро, що за курсом НБУ станом на 04.11.2014 р. становить 1571910,79 грн., з яких: 23107,49 євро - сума простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 65390,35 євро - сума поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 6840,71 євро - сума простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1086,55 євро - сума поточної заборгованості за нарахованими процентами; 489,69 євро - сума пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів, стали предметом судового розгляду у даній справі (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Як вбачається зі змісту Кредитного договору Сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти в кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Кредитного договору, Позичальник (відповідач-1 у справі) отримав від позивача грошові кошти в загальній сумі 102350,00євро, що підтверджується меморіальним ордером від 26.09.2013р.

Позичальник належним чином не виконував зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та оплаті процентів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Долучені до матеріалів справи Виписки по особовим рахункам за період з 05.09.2013 р. по 05.12.2014 р., свідчать, що відповідачем, в рахунок погашення кредиту було сплачено 13852,16 євро. Останній платіж за кредитом було здійснено відповідачем-1 - у березні 2014р.

Станом на дату складання позовної заяви (вересень 2014 р.) прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів складала 17421,39 євро, а поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 71076,45 євро.

Згідно заяви позивача про збільшення позовних вимог, станом на 04.11.2014 р., прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів складала 23107,49 євро, а поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 65390,35 євро.

Крім того, за період з 26.09.2013 р. по 03.11.2014 р., відповідачу нараховано 13340,84 євро процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних. Із зазначеної суми нарахованих процентів відповідачем було сплачено 5413,58 євро. Останній платіж зі сплати процентів, було здійснено відповідачем-1 - 23.05.2014 р.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 26.09.2013 р. по 03.11.2014 р. (включно) складає 7927,26 євро, з яких: сума - 6840,71євро - прострочена заборгованість за рарахованими процентами та сума 1086,55євро - поточна заборгованість за нарахованими процентами.

Порушення відповідачем-1 договірних зобов'язань, в частині своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем 1 (Позичальником) до господарського суду не надано.

Відповідно до п. 7.1.1 Кредитного договору випадком порушення зобов'язання є не виконання Позичальником або виконання неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з настанням кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з перевищенням суми кредитного ліміту внаслідок курсових коливань валют кредиту, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з Кредитором.

Згідно із п. 7.2.1 Кредитного договору при настанні випадку порушення зобов'язань Кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування документально підтверджених, реальних (фактично понесених) збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення.

В даному випадку, направлена на адресу відповідача-1 вимога позивача від 04.09.2014р. про повернення простроченої суми кредиту, дострокове повернення суми кредиту, погашення заборгованості по відсоткам та пені, була залишена відповідачем-1 без задоволення.

Наявність заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором у розмірі 88497,84 євро (основний борг) та 7927,26 євро (відсотки за кредитом), доведена матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 489,69 євро за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалося вище, умовами укладеного між сторонами Кредитного договору (пункт 8.2) передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього Договору.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань, суд констатує обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту в сумі 489,69 євро (нарахованої за період з 03.03.2014 р. по 03.11.2014 р.).

Крім того, як вже зазначалось вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_1 перед Банком за Кредитним договором, між ПАТ "Банк Форум" (Кредитором, позивачем у справі) та ТОВ «Донхімтранс» (Поручителем, відповідачем-2 у справі) був укладений договір поруки № 3-0254/13/15-Р від 25.09.2013 р., за умовами якого (пункти 1.1, 2.1) відповідач-2 поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно з приписами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися зобов'язання частково або в повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В даному випадку, умовами укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки (п. 1.1) передбачена солідарна відповідальність Поручителя (ТОВ «Донхімтранс», відповідача-2) перед Кредитором (ПАТ "Банк Форум", позивачем) за виконання Боржником (ФОП ОСОБА_1, відповідачем-1) зобов'язань за Кредитним договором, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

Тобто відповідач 2 забезпечив виконання зобов'язання відповідача 1 в повному обсязі.

Пунктом 3.1.4 Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги Кредитора щодо необхідності виконання забезпечених порукою зобов'язань (його частину) за Боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредит, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) в сумі та за реквізитами, вказаними у вимозі Кредитора.

Відповідна Вимога від 04.09.2014р. про сплату заборгованості була направлена позивачем на адресу відповідача-2. Проте, відповідач-2 свої договірні зобов'язання так і не виконав.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, оскільки зобов'язання відповідача-1 за Кредитним договором не є виконаним і не є припиненим, позов відносно відповідача-2 щодо солідарного стягнення заборгованості та санкцій заявлено правомірно.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, всупереч вимог закону та умов Кредитного договору і Договору поруки, взяті на себе за вказаними договорами зобов'язання обидва відповідачі не виконали, внаслідок чого у них утворилась заборгованість в загальній сумі 96914,79 євро.

Доказів погашення суми боргу відповідачами суду не надано.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в сумі 31438,21 грн. покладаються на відповідача 1, оскільки спір доведений до суду з його вини внаслідок неправильних дій відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 86600, АДРЕСА_1; реєстр. номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, рахунки в установі банку не відомі) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донхімтранс" (86600, м. Торез Донецької області, вул. 50 років СРСР, буд. 1 кв. 47; код ЄДР 38624846; рахунки в установі банку не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бул. Верховної ради, 7, код ЄДР 21574573, рахунки не відомі) заборгованість за кредитним договором № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013 р. в сумі 96914 (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот чотирнадцять) євро 79 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 04.11.2014 р. становить 1571910 (один мільйон п'ятсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот десять) грн. 79 коп., в тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 23107 (двадцять три тисячі сто сім) євро 49 євроцентів; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 65390 (шістдесят п'ять тисяч триста дев'яносто) євро 35 євроцентів; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) євро 71 євроцент; поточна заборгованість за нарахованими процентами -1086 (одна тисяча вісімдесят шість) євро 55 євроцентів; пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченими процентами - 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) євро 69 євроцентів.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 86600, АДРЕСА_1; реєстр. номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, рахунки в установі банку не відомі) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 31438 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 21 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 19.01.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко