Рішення

від 26.12.2014 по справі 478/1830/14-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1830/14-ц пров. № 2/478/433/2014

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

26.12.2014 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

представника позивача Глазкова А.С.

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою приватного підприємства «Агротех» до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про її державну реєстрацію,

В с т а н о в и в:

ПП «Агротех» Казанківського району звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про її державну реєстрацію, в якій посилаючись на відсутність згоди директора ПП «Агротех»-ОСОБА_5 на укладення угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року з ОСОБА_4, та на те, що в угоді використано факсимільне відтворення його підпису, без відповідного погодження з ним, просив визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладену 21 березня 2014 року між ПП «Агротех» та ОСОБА_4, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції №13091244 від 16 травня 2014 року та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Глазков А.С. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні, яке відбувалося 24.10.2014 року, позовні вимоги підтримав і пояснив, що згоду на укладення угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року з ОСОБА_4 не надавав, а підпис від його імені використано за допомогою факсиміле, хто вчинив ці дії йому невідомо.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і посилаючись на те, що директор ОСОБА_5 особисто надав угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки датовану 21.03.2014 року разом з актом приймання-передачі земельної ділянки, які містили підпис директора ОСОБА_5, який засвідчений печаткою товариства ПП «Агротех», просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 Цивільного кодекс України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Матеріалами справи встановлено, що 15 квітня 2003 року між ПП «Агротех» та громадянином ОСОБА_4 який в силу Державного акту про право приватної власності на землю серії І-МК №018851 від 11.09.2001 року, являвся власником земельної ділянки, площею 8,41 га, розташованої на території Веселобалківської сільської ради Казанківського району, було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який 26 лютого 2007 року був зареєстрований у Казанківському районному відділі Миколаївської регіональної філії центру ДЗК за №040701600615.

21 березня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП «Агротех» в особі директора ОСОБА_5 укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 8,41 га, зареєстрованого 26.02.2007 року за №040701600615.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 21 березня 2014 року орендар ПП «Агротех» в особі директора ОСОБА_5, передав (повернув) земельну ділянку площею 8,41 га, розташовану в межах Веселобалківської сільської ради Казанківського району, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-МК №018851, а орендодавець, в особі власника ОСОБА_4 прийняв цю земельну ділянку.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13091244 від 16 травня 2014 року проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, розташованої на території Веселобалківської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 4823681100:01:000:0117, за суб'єктом ОСОБА_4.

За клопотанням представника позивача Глазкова О.С. ухвалою суду від 24.10.2014 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу щодо належності підпису ОСОБА_5 чи іншій особі в угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.03.2014 року.

З висновку експерта від 28.11.2014 року за №1858/1859 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Орендар» в угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки та в акті приймання-передачі земельної ділянки, укладених 21 березня 2014 року між ОСОБА_4 та приватним підприємством «Агротех», підписаних від імені ОСОБА_5, нанесений рельєфним еластичним кліше (факсиміле).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З наведеної норми вбачається, що порядок використання факсимільного підпису при укладенні договору належить до вимог щодо письмової форми правочину, а відтак порушення цього порядку, зокрема, використання факсиміле за відсутності письмової згоди сторін, є порушенням письмової форми правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною 1 ст. 241 Цивільного кодексу України передбачено, що, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до приписів чинного законодавства відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

В судовому засіданні встановлено, що в угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2014 року міститься відбиток печатки ПП "Агротех", при цьому директор ОСОБА_5 не посилався на незаконне використання печатки, звернення до правоохоронних органів із заявою про викрадення або підроблення печатки товариства тощо, а матеріали справи не містять доказів неправомірного використання факсиміле невідомою особою.

Враховуючи викладене суд вважає, що не існує підстав для визнання спірної угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною, тому відмовляє позивачу в задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Агротех» до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про її державну реєстрацію,- відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя