Ухвала

від 19.05.2015 по справі 478/1830/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1830/14-ц 19.05.2015 19.05.2015 19.05.2015

Провадження №22ц/784/748/15 Головуючий в першій інстанції Сябренко І.П.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Довжук Т.С.,

суддів: Коломієць В.В., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

без участі сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу приватного підприємства «Агротех»

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2014 року по справі за позовом

приватного підприємства «Агротех» (далі - ПП «Агротех»)

до

ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області (далі - реєстраційна служба)

про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про її державну реєстрацію,

ВСТАНОВИЛА:

12 вересня 2014 року ПП «Агротех» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про її державну реєстрацію.

Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2014 року позовні вимоги ПП «Агротех» до зазначених осіб роз'єднані у самостійні провадження.

Позивач зазначав, що 15 квітня 2003 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 8,41 га, належної останньому на праві власності, строком на 10 років. Вказаний договір був зареєстрований Казанківським районним відділом Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК за № 040701600615.

28 липня 2014 року їм стало відомо, що відповідач зареєстрував 16 травня 2014 року у реєстраційній службі угоду про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки. Проте, керівник підприємства угоду про розірвання договору оренди не підписував, оригінал угоди він не має та крім того, підпис, який стоїть в графі «Орендар», являється факсимільним підписом, тобто таким, що відтворений за допомогою спеціального технічного засобу.

Посилаючись на вищезазначене та порушення відповідачем вимог ст. ст. 208, 215 ЦК України позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2014 року у задоволенні позову ПП «Агротех» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Агротех» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта рішення суду є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 квітня 2003 року між ПП «Агротех» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди № 134, відповідно до умов якого останній передав, а ПП «Агротех» отримало у платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 8,41 га, яка розташована в межах Веселобалківської сільської ради, Казанківського району Миколаївської області. Вказаний договір було укладено строком на 10 років.

Згідно пункту 5.1 договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

26 лютого 2007 року він був зареєстрований Казанківським районним відділом Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК.

Підпунктом 7.1.2 договору оренди землі сторони погодили, що дія договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

21 березня 2014 року між ПП «Агротех», в особі директора Доценка В.П., та ОСОБА_3 укладена угода про дострокове розірвання спірного договору оренди (а.с. 43) та 16 травня 2014 року здійснено державну реєстрацію припинення речового права позивача на земельну ділянку (а.с. 36).

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки від 21 березня 2014 року ПП «Агротех» передало спірну земельну ділянку відповідачу, а останній прийняв її (а.с. 44).

Відповідно до наказу № 18 від 15 березня 2012 року Доценко В.П. приступив до виконання обов'язків Директора підприємства з правами та обов'язками наданими підприємством директору, відповідно до Статуту на підставі позачергових зборів учасників ПП «Агротех» (а.с. 37, 38).

Спірна Угода про розірвання договору оренди земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки в графі «Орендар» містить підпис директора Доценка В.П. та мокру печатку підприємства (а.с. 43, 44).

Згідно висновку науково - дослідного Експертно-криміналістичного центру від 28 листопада 2014 року підписи в графі «Орендар» в спірній Угоді та акті приймання-передачі земельної ділянки нанесений рельєфним еластичним кліше (факсиміле) (а.с. 70-73).

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту. Правочин - це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За приписами частини 1 статті 203 ЦК України угода визнається недійсною у разі коли вона суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститься зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, зазначена норма права, хоча і визначає певні вимоги до письмової форми правочину, але не визначає наслідки її недотримання у вигляді недійсності угоди, що узгоджується з приписами ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, тобто, за виключенням ч. 4 щодо дотримання форми правочину.

Відповідно до абзацу першого пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Абзац перший пп. 2.5 п. 2 згаданого Положення встановлює, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 3.1.12, 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, повинна використовуватись та зберігатись у встановленому порядку, а дотримання законності користування нею покладається на керівника господарського об'єднання.

При цьому, позивачем не надані суду докази щодо затвердження положення про порядок використання факсимільного підпису директора, закріплення факсиміле за конкретною особою та місце його зберігання.

Згідно частин 1, 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, на Угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2014 року, акті приймання-передачі земельної ділянки від тієї ж дати проставлена мокра печатка ПП «Агротех». Позивач не посилається на незаконне використання печатки, наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, факсиміле.

Крім того, 16 травня 2014 року було проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у 2014 році спірна земельна ділянка позивачем не використовувалась, орендна плата відповідачу не виплачувалась (а.с. 23), проти чого позивач не заперечує. Тобто, вказаними діями позивача, які були спрямовані на виконання угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, підтверджується підписання ним спірного договору.

Заявляючи позов про визнання недійсним спірного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що волевиявлення ПП «Агротех» в особі директора Доценка В.П. при укладанні угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки не було вільним, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агротех» відхилити , а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2014 року залишити без змін .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді