Постанова

від 15.01.2015 по справі 808/8489/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 січня 2015 року ( о 16 год. 15 хв.) Справа № 808/8489/14 Провадження №ДО/808/1168/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області (далі - УПФУ в Олександрівському районі Донецької області, позивач) звернулось до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню понесених витрат у розмірі 552,23 грн. по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня по серпень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 29.09.1999 №1105-14, Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян», Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 № 5-4/4, та зазначає, що позивачем щомісячно направляються відповідачу акти звірки особових справ пенсіонерів, розбіжність між призначеними позивачем та прийнятими відповідачем сумами складається з витрат по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, який отримав каліцтво 29.11.1985 за законодавством СРСР, якому виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач не відшкодовує у добровільному порядку понесені позивачем витрати на виплату пенсії вказаній особі за період з березня по серпень 2014 року у розмірі 552,23 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 12.01.2015 надав до суду клопотання (вх. № 803) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 13.01.2015 надав суду заперечення на адміністративний позов (вх. №1203), яких вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що спірні правовідносини стосуються двох різних видів соціального страхування, на міждержавному рівні ці питання вирішені по-різному - пенсія виплачується за місцем проживання, відшкодування шкоди здійснюється за місцем отримання травми. Вказує, що в обґрунтування позовних вимог позивач надав копію Акту про нещасний випадок з потерпілим, що стався за межами України та довідки про розмір пенсії, розрахунки суми пенсії, що не прийняті відділенням, але не надані інші підтверджуючі документи про призначення громадянину відповідної пенсії, а саме: довідки МСЕК, розрахунки суми пенсії по періодам виплати, розпорядження та докази фактичного перерахування цих пенсій на рахунки зазначеної у позові особи. Посилається на висновок Головного науково-експертного управління Верховної ради України (лист №1820-08-1 від 25.11.2005) та Міністерства юстиції України (лист №21-46-921 від 14.04.2006) та вважає, що підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян країн - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в країнах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну відсутні. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Вказані суми були включені позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. За наслідками зазначених звірок відповідач за період з березня по серпень 2014 року не прийняв до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво і переїхали на ПМП в Україну на загальну суму 552,23 грн., зокрема: за березень 2014 року - 91,80 грн.; за квітень 2014 року - 91,80 грн.; за травень 2014 року - 91,80 грн.; за червень 2014 року - 91,80 грн.; за липень 2014 року - 91,80 грн.; за серпень 2014 року - 93,23грн., про що сторонами складено та узгоджено таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в яких вказані сума виставлена позивачем щомісячної державної адресної допомоги, сума прийнята відповідачем до заліку та різниця між сумами. Вказані акти звірок та таблиці розбіжностей підписані представниками сторонами.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до ст. 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105-XIV, відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом ст. 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди про гарантії встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Так, доказом отримання потерпілим ОСОБА_1 каліцтва від нещасного випадку на виробництві підтверджено позивачем документами з пенсійної справи вказаного громадянина, якому призначено пільгову пенсію. Такими документами є Акт про нещасний випадок на виробництві, висновок про умови та характер праці. Факт понесення УПФУ в Олександрівському районі Донецької області витрат підтверджується довідкою про фактичний розмір отриманої пенсії вказаною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по відшкодуванню понесених витрат у розмірі 552,23 грн. по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня по серпень 2014 року є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області (р/р 256083012018 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 21995044) заборгованість по відшкодуванню понесених за період з березня по серпень 2014 року витрат у розмірі 552,23 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві гривні 23 копійки) по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак