Ухвала

від 02.12.2014 по справі 804/1369/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2014 рокусправа № 804/1369/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 р. по справі за позовом приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в:

В січні 2014 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001301500 від 31.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1 577 657,00 грн., № 0001311500 від 31.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 1 701 533,00 грн., № 0005821720 від 30.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн., які прийняті на підставі Акту № 152/222/19430708 від 16.07.2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001301500 від 31.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1577657,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001311500 від 31.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 1701533,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0005821720 від 30.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт від 16.07.2013 року № 152/222/19430708.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001301500 від 31.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1577657,00 грн., № 0001311500 від 31.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 1701533,00 грн., № 0005821720 від 30.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За висновками акту перевірки податковим органом встановлені наступні порушення: пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого встановлено завищення витрат на загальну суму 23908733,00 грн. та в послідуючому завищення валових доходів на загальну суму 17330550,00 грн. у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту придбання ТМЦ та послуг при придбанні у "ризикових" підприємств-постачальників та наступному продажу цих товарів оптовим покупцям та до заниження податку на прибуток в сумі 1404052,00 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 4742871,00 грн. та в послідуючому до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 3466109,00 грн. та до заниження ПДВ до сплати всього в сумі 1276762,00 грн.; п.176.2 ст.176 ПК України підприємством за 4 кв. 2012 р. не була включена сума доходу, яка виплачена фізичній особі - підприємцю за послуги по обслуговуванню комп'ютерної техніки (заправка картриджа).

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень пп. 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу вимог пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими документами передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього кодексу.

Так, Актом перевірки встановлено, що позивачем були укладені договори на поставку дитячих товарів імпортного виробництва з метою їх подальшої реалізації з ТОВ "Сайдлер", ТОВ "Келтон", ТОВ "Монсант", ПП "Зорк", ТОВ "Укрбізнесфін", ТОВ "Приват екосистема", ТОВ "Аманд", ТОВ "Коліур", ТОВ "Которін". Придбані товари позивачем було реалізовано підприємствам покупцям, перелік яких зазначено в Акті перевірки. Реальність здійснення договорів підтверджується відповідними первинними документами. Крім того, податковим органом в акті також зазначено, що згідно первинних документів наданих до перевірки податковим органом було встановлено, що ПП "Фірма "Нью Ленд" є посередником придбаних дитячих товарів імпортного виробництва у вищезазначених підприємств-постачальників.

При взаємовідносинах із зазначеними вище контрагентами позивачем віднесено до витрат на придбання товарів (робіт, послуг) (р.041 Декларації за 2 кв.2010р.-1 кв. 2011р.) та до витрат, що враховуються при обчислення об'єкту оподаткування (р. 05.1 Декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2-4 кв.2011р. та 2012р.) від придбання дитячих товарів імпортного виробництва (одяг, взуття, трикотажні вироби та інше) всього на загальну суму 17 330 550,0 грн.

Згідно Акту перевірки станом на 31.12.2012 р. заборгованість за договорами з зазначеними контрагентами позивача відсутня.

Також, між позивачем та ТОВ "Ком-Євробуд" було укладено договір № 105-01 від 11.05.2012 р., відповідно до якого постачальник (та ТОВ "Ком-Євробуд") зобов'язується передати у власність покупця (позивач) товар (одяг), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виконання вказаного договору підтверджується відповідними видатковими накладними, які були досліджені податковим органом під час перевірки. Згідно Акту перевірки станом на 31.12.2012 р. заборгованість між ТОВ "Ком-Євробуд" та позивачем відсутня. Сплачені суми податку на додану вартість були віднесені позивачем до складу податкового періоду.

Між позивачем та ТОВ "Альфакід" було укладено договір на надання послуг по прийомці, зберіганню та відпуску товарів, між позивачем та ТОВ "Акко Інтернешнл" договір на надання рекламних послуг на виставках, надання виставкової площі, між позивачем та ТОВ "Найс" договір на надання логістичних послуг та послуг з суборенди приміщення, між позивачем та ТОВ "Нова пошта" на надання послуг по доставці. На підтвердження здійснення правовідносин позивача за даними договорами відповідачем були використані головні книги, оборотньо-сальдові відомості по матеріальним рахункам, первинні документи (податкові, видаткові накладні) на оприбутковування та списання ТМЦ, акти здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

На підтвердження правомірності формування показників податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки надавалися вищезазначені документи (головні книги, оборотньо-сальдові відомості по матеріальним рахункам, первинні документи (податкові, видаткові накладні) на оприбутковування та списання ТМЦ, акти здачі-прийняття наданих послуг).

Відповідач в акті перевірки не зазначив про дефектність будь-якого первинного документа по господарським операціям позивача.

Таким чином, враховуючи викладене, реальність здійснення позивачем господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами.

При цьому, акт перевірки свідчить, що підставою для визначення нереальності господарських операцій позивача стали висновки про відсутність основних фондів, транспортних засобів в постачальників товару та про неможливість дослідити придбання товару контрагентами, які як вірно зазначив суд першої інстанції є припущенням, оскільки зроблені лише на підставі податкової звітності контрагентів позивача та без дослідження первинних документів контрагентів позивача.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не доведення відповідачем, що стан платника контрагентів позивача відмінний від "основного", на який посилається податковий орган, як на доказ нереальності операцій, виключає можливість виконання господарських договорів.

Щодо висновку акту перевірки про не включення позивачем до податкового розрахунку суми доходу, яка виплачена фізичній особі-підприємцю (СГД ОСОБА_3) за послуги з обслуговування комп'ютерної техніки, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції щодо безпідставності такого висновку податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.177.8. під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, ПП "Фірма "Нью Ленд" не повинна була утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок СГД ОСОБА_3, оскільки останній зареєстрований суб'єктом господарської діяльності в установленому законом порядку та має право займатись, зокрема таким видом діяльності згідно КВЕД 72.50.1 «ремонт і технічне обслуговування офісної техніки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 30.12.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий