Ухвала

від 12.01.2015 по справі 2а-0770/2139/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015р. Справа № 876/2049/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Хобор Р.Б.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", м.Хуст Закарпатської області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-0770/2139/12

за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області, м.Хуст Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", м.Хуст Закарпатської області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012р. позивач: управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" про стягнення заборгованості, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" на користь управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 1289,04грн. зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-0770/2139/12 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" на користь управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 1289,04грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що справа не повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки заборгованість, стосовно якої виник даний спір, є податковим боргом, відповідно, справа повинна розглядатись за правилами господарського судочинства. Крім того, апелянт зазначив, що робоче місце пенсіонера, якому зараз виплачується пільгова пенсія, на час перебування у трудових відносинах з відповідачем, не було атестоване, відповідно права, передбачені ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на нього не поширюються.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій складає 1289,04грн.

Суд першої інстанції, задоволюючи позовні вимоги, виходив з наявності у відповідача законодавчо встановленого обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та наявності заборгованості.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.03.2012р. Акціонерне товариство "Сільгосптехніка" було реорганізовано, правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області, є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1 працював в АТ "Сільгосптехніка" у важких та шкідливих умовах праці, на атестованих робочих місцях, що ствердждується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.9). Вказані обставини дали йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За період з 01.02.2012р. по 31.03.2012р. громадянину ОСОБА_1 було виплачено 1681,78грн. пенсії, відтак відсоток, що підлягає відшкодуванню даним підприємством, становить 75,47%, тобто 1629,24грн. Крім того, відшкодуванню підлягає і доставка пенсії в сумі 19,80грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.8).

Згідно із вимогами п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до вимог п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із вимогами п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вимог п.6.4. вищезазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги.

Стосовно доводів апелянта про те, що робоче місце пенсіонера, якому зараз виплачується пільгова пенсія, на час перебування у трудових відносинах з відповідачем, не було атестоване, відповідно права, передбачені ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на нього не поширюються, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає наступне:

За змістом пункту 4 "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Результати атестації робочих місць за умовами праці затверджуються наказом по підприємству. Відповідальність за своєчасне та якісне її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неналежне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, передбаченого ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Доводи апелянта про те, що справа не повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки заборгованість, стосовно якої виник даний спір, є податковим боргом, до уваги колегією суддів апеляційного суду не приймаються, такі є безпідставними та надуманими, оскільки страхові внески не включаються до складу податків (інших обов'язкових платежів), що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", м.Хуст Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-0770/2139/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області, м.Хуст Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", м.Хуст Закарпатської області про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-0770/2139/12, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Р.Б. Хобор

Суддя В.П. Сапіга