Постанова

від 28.10.2014 по справі 2а-5299/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 жовтня 2014 року Справа № 2а-5299/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомІноземне підприємство "Хімтранс-Україна", вул. Робоча, 2-А, к. 507(а/с 97, 54034),Миколаїв,54015

доДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Г.Петрової , 2-А,Миколаїв,54029 проскасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2012р. № 0000492301, № 0000522301, № 0000562301, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі по тексту ДПІ) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2012 р. № 0000562301, № 0000522301 і № 0000492301.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли помилкових висновків щодо нікчемності господарської угоди, укладеної між Позивачем та ТОВ "Ремстройелектро". Позивач зазначає, що ДПІ дійшла таких висновків лише виходячи з наявності недобросовісних контрагентів у ТОВ "Ремстройелектро", але невиконання або неналежне виконання податкового законодавства має наслідки лише для того платника податків, хто допустив таке порушення, а ніяк не може бути підставою для визнання договорів недійсними та нікчемними підприємств контрагентів по ланцюгу. Крім того, позивач вважає, що правомірно включив збитки 2010 р. у сумі 5476078,00 грн. до результатів діяльності за І квартал 2011 р. і, відповідно, до результатів діяльності ІІ-ІІІ кварталів 2011 р.

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких контрагент Позивача ТОВ "Ремстройелектро" не мав достатніх трудових резервів, матеріально-технічної бази, складських приміщень, обладнання тощо, і ДПІ дійшла висновку, що ТОВ "Ремстройелектро" не в змозі було виконати обсяги робіт за договором підряду будівництва комплексу по перевантаженню зернових вантажів, а відтак вважає, що перевіряючі дійшли вірних висновків, щодо нікчемності господарської угоди між Позивачем та ТОВ "Ремстройелектро". Відповідач зазначив, що до складу ІІ-ІІІ кварталів 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності за І квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У травні-червні 2012 р. Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності Позивача, за результатами якої складено акт від 25.06.2012 р. № 1736/22-100/33853462.

Під час перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5476078,00 грн. за І квартал 2011 р.;

- п. 134.1 ст. 134, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 3 Перехідних положень ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1259498,00 грн. за ІІ квартал, ІІ-ІІІ квартали і ІІ-ІV квартали 2011 р.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 р. на суму 71081,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 р. № 0000562301 на суму 5476078,00 грн., № 0000522301 на суму 1259498,00 грн. і № 0000492301 на суму 71082,00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що Позивач відніс до складу валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 5476078,00 грн., яке виникло в 2010 р. Дана суму встановлена Відповідачем за результатами попередньої перевірки Позивача (акт від 26.05.2011 р. № 1711/23-200/33853462). Висновки ДПІ були предметом судового розгляду в справі № 2а-5822/12/1470. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р., визнано безпідставним зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 5476078,00 грн. На підставі ч. 1 ст. 72 КАС України, зазначені обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.

Стосовно того, що до складу ІІ-ІІІ кварталів 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності за І квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р., суд зазначає наступне:

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено особливості застосування у 2011 р. п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат ІІ кварталу 2011 р. суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 р.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за І квартал 2011 р. здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 р. норм Закону № 334.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону № 334 було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 р. зазначена норма застосовувалася з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Закону № 334.

Особливості, встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону № 334, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку ст. 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 р. підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 01.01.2010 р. (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом 2 п. 22.4 ст. 22 Закону № 334, у 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 р. встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону № 334 обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат І кварталу 2011 р. всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 р.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат І кварталу 2011 р. підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 р., так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 р.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за І квартал 2011 р. повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010 року, а також протягом 2010 р.

В свою чергу, на підставі п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 р.

Таким чином, до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 р. підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 р., яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат І кварталу 2011 р. сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010 р., а також тих, що виникли протягом 2010 р.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ кварталів, ІІ-ІV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2012 р. по справі № К/9991/32014/12.

З приводу не підтвердження факту виконання будівельних робіт ТОВ "Ремстройелектро" суд зазначає наступне:

ДПІ під час проведення перевірки дійшла висновку, що договір підряду, укладений між Позивачем та ТОВ "Ремстройелектро" є нікчемним, оскільки останній не мав достатньої матеріально-технічної бази, трудових резервів, механізмів тощо для проведення такого обсягу робіт, який був виконаний ним за договором. Також одним з аргументів Відповідача при визнанні договору підряду нікчемним стало посилання на акти перевірки інших ДПІ контрагента ТОВ "Ремстройелектро", який є недобросовісним платником податків та на факт порушення відносно контрагента кримінальної справи.

При цьому, в акті перевірки відображено наявність первинних бухгалтерських документів на підтвердження фактичного виконання робіт. Відповідачем не заперечується, що комплекс по перевантаженню зернових вантажів, станом на день проведення перевірки, був збудований та зданий в експлуатацію. Суд критично оцінює доводи Відповідача щодо визнання правочину нікчемним через відсутність у ТОВ "Ремстройелектро" трудових резервів для виконання робіт по договору підряду, механізмів тощо, оскільки це питання Відповідачем не досліджувалося під час проведення перевірки.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р., зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що Позивачем правомірно включено до податкового кредиту у червні 2011 р. суми ПДВ 71081,00 грн. за наслідками господарської операції з ТОВ "Ремстройелектро".

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи свідчать про безпідставність висновків Відповідача, викладених в акті перевірки від 25.06.2012 р. № 1736/22-100/33853462. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2146,00 грн., що й підлягає відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 10.07.2012 р. № 0000562301, № 0000522301 і № 0000492301.

3. Присудити іноземному підприємству "Хімтранс-Україна" (ідентифікаційний код 33853462) судовий збір у сумі 2146,00 грн. з Державного бюджету України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська