Постанова

від 20.01.2015 по справі 927/1515/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа№ 927/1515/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Слісар А.В. - представник за довіреністю від 11.12.2013 року;

від відповідача: Єсипчук О.В. - директор,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таско»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року

у справі № 927/1515/14 (суддя Репех В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таско»

про стягнення 147 425, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таско" про стягнення 147 425, 55 грн. заборгованості за використання пар в розподільчому та магістральному кабелі, згідно договору № 22/4-320 від 01.01.2013р., з яких 139 738, 60 грн. заборгованість, 2 731, 61 грн. збитки від інфляції, 1 035, 79 грн. три проценти річних та 3 919, 55 грн. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення боргу на 10 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року у справі № 927/1515/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач, збільшивши вартість послуг за користування парами в розподільчому та магістральному кабелі відповідно до укладеного між сторонами договору, поставив відповідача у невигідні умови, оскільки таке збільшення має на меті знищення конкурента, на ринку надання послуг стаціонарної телефонії в місті Чернігові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таско" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 23.12.2014 року.

У судовому засіданні 23.12.2014 року представник відповідача заявив клопотання про витребування у Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" інформації про кількість пар в розподільчому та магістральному кабелях, які надавались в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Таско" та щодо яких повинно проводитись нарахування, оскільки запити відповідача до позивача щодо вищевказаної інформації залишені без відповіді.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Враховуючи вказане, суд задовольнив клопотання про витребування доказів по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року відкладено розгляд справи до 20.01.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2015 року підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (надалі - позивач, Укртелеком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таско" (надалі - відповідач, оператор) укладено договір № 22/4-320 на використання пар в розподільчому та магістральному кабелі (далі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 є надання оператору в тимчасове платне користування пар в магістральних та розподільчих кабелях, які являються власністю Укртелекому, для надання по цих парах послуг телефонного зв'язку в м. Чернігові, згідно з додатком № 1 до договору.

Пунктами 2.1.1 та 2.2.4 договору передбачено, що Укртелеком зобов'язаний надавати оператору в тимчасове платне користування пари в магістральному та розподільчому кабелях Укртелекому, згідно з актом приймання - передачі пар в магістральному та розподільчому кабелях, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), а оператор зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за користування парами згідно виставлених рахунків.

Також, відповідно до п. 2.3.3 договору, Укртелеком має право в односторонньому порядку змінювати тарифи та визначати нову вартість послуг надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів, повідомивши оператора про це не пізніше ніж за 20 (двадцять) днів до дати застосування нової вартості послуги. Оператор, в свою чергу, наділений правом відмовитися від послуги з надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів у разі незгоди з її новою вартістю, розірвати договір та провести остаточні розрахунки за ним, про що письмово повідомити Укртелеком протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання від Укртелекому повідомлення про зміну вартості цієї послуги (п. 2.4.2 договору).

У пункті 3.1 укладеного договору сторони визначили, що вартість послуги з надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів визначається відповідно до діючих тарифів Укртелекому та зазначена у додатку № 2 до договору.

Згідно з п. 3.2 договору оплату вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів оператор здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку Укртелекому, виставленого до 10-го числа місяця наступного за звітним. У випадку ненадходження рахунку на оплату до 10-го числа місяця наступного за звітним оператор звертається до Укртелекому за отриманням рахунку.

Строк дії вказаного договору було встановлено до 01.12.2011 р. (п. 8.1), однак, сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди про внесення змін до вказаного пункту, відповідно до останньої з яких, датованої 01.01.2014 р., строк дії укладеного правочину було встановлено до 31.12.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2013 року позивач передав відповідачеві пари в магістральному та розподільчому кабелях, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками підприємств актом приймання - передачі (додаток № 1 до договору № 22/4-320 від 01.01.2013р.).

При цьому, наказом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" № 24 від 17.01.2014 р. "Про затвердження тарифів на послуги з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелю" затверджено нові тарифи на послуги з надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів, які вводяться в дію з 01.03.2014 р.

Керуючись п. 2.3.3 договору, Чернігівська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 11.02.2014 року надіслала на адресу відповідача лист № 22/4-160 від 07.02.2014 року з повідомленням про затвердження нових тарифів на послуги з надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів.

Вказаний лист отримав 12.02.2014 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявна в матеріалах справи.

Також, позивач надіслав відповідачу лист № 22-4/275 від 07.03.2014 року з пропозицією підписати додаткову угоду до договору № 22/4-320 від 01.01.2013 року про зміну тарифів на послуги з надання в користування пар в розподільчому та магістральному кабелі, до якого було додано два підписані примірники додаткової угоди та розрахунок вартості мережних ресурсів ПАТ "Укртелеком", що надаються оператору телекомунікацій ТОВ «Таско».

Разом з тим, відповідач у своєму листі № 32 від 28.03.2014 р. заперечив стосовно збільшення тарифів на обумовлені договором послуги та повернув примірники додаткової угоди Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" без підписання.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору, з урахуванням тарифів, встановлених згідно наказу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" № 24 від 17.01.2014 р., позивачем було виставлено відповідачу рахунки-акти за телекомунікаційні послуги на загальну суму 248 997, 46 грн, а саме:

- № 7400000001783130.2.2014 від 28.02.2014 р. за телекомунікаційні послуги за лютий 2014 р. на суму 17036,98 грн;

- № 7400000001783130.3.2014 від 31.03.2014 р. за телекомунікаційні послуги за березень 2014 р. на суму 43738,19 грн;

- № 7400000001783130.4.2014 від 30.04.2014 р. за телекомунікаційні послуги за квітень 2014 р. на суму 43738,19 грн;

- № 7400000001783130.5.2014 від 31.05.2014 р. за телекомунікаційні послуги за травень 2014 р. на суму 42627,28 грн;

- № 7400000001783130.6.2014 від 30.06.2014 р. телекомунікаційні послуги за червень 2014 р. на суму 42409,92 грн.;

- № 7400000001783130.7.2014 від 31.07.2014 р. телекомунікаційні послуги за липень 2014 р. на суму 42409,92 грн.;

- № 7400000001783130.1.2014 від 31.01.2014 р. телекомунікаційні послуги за січень 2014 р. на суму 17 036,98 грн.

Однак, в порушення умов укладеного договору послуги відповідачем було оплачено лише частково на суму 119 258, 86 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 129 738, 60 грн.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як було зазначено вище, пунктом 2.3.3 укладеного договору прямо передбачено право позивача в односторонньому порядку змінювати тарифи та визначати нову вартість послуг надання в користування пар магістрального та розподільчого кабелів з письмовим повідомленням відповідача про це не пізніше ніж за 20 (двадцять) днів до дати застосування нової вартості послуги, тобто укладення додаткової угоди про зміну тарифів в даному випадку не є обов'язковим.

Крім того, колегією суддів встановлено, що відповідач не скористалося правом, наданим п. 2.4.2 договору, та не звернулося до позивача з пропозицією стосовно його розірвання у зв'язку з підвищенням тарифів на послуги, сплачуючи при цьому за ставками, які існували на момент укладення договору.

Відтак, доводи апелянта стосовно необгрунтованого збільшення тарифів колегією суддів відхиляються, оскільки відповідач, підписавши договір, погодився з усіма його умовами і був обізнаний про право позивача в односторонньому порядку збільшувати тарифи та про власне право звернутися до Укртелекому з пропозицією розірвати договір у разі незгоди з таким збільшенням.

До того ж, в апеляційній скарзі відповідач звертає увагу колегії суддів на те, що позивачем не було надано до суду належних доказів повідомлення відповідача про зміну вартості послуг згідно з п. 2.3.3 договору № 22/4-320 від 01.01.2013 року.

З приводу зазначеного колегія суддів наголошує на тому, що навіть не враховуючи наявність в матеріалах справи рекомендованого повідомлення, яким підтверджується отримання відповідачем листа позивача № 22/4-160 від 07.02.2014 р., ТОВ «Таско» підтвердило його отримання у листі № 32 від 28.03.2014 р., адресованому директору ПАТ "Укртелеком", в якому зазначено стосовно отримання відповідачем повідомлення про зміну тарифів на використання пар в розподільчому та магістральному кабелях відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 129 738, 60 грн.

Також, за прострочення оплати вказаних послуг позивачем з посиланням на ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 1 035, 79 грн. 3% річних та 2 731, 61 грн. інфляційних втрат, а з посиланням на п. 4.1 договору - 3 919, 55 грн. пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з п. 4.1 договору, в разі несвоєчасного або неповного розрахунку згідно з цим договором, оператор сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день затримки платежу.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та збитків від інфляції наданий позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що він є обґрунтовано вірним, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції у повному обсязі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року у справі № 927/1515/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таско» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року у справі № 927/1515/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 927/1515/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко