Ухвала

від 31.03.2015 по справі 927/1515/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

УХВАЛА

"31" березня 2015 р. Справа № 927/1515/14

Заявник (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Таско" 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 129 Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 28 про розстрочку виконання рішення Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

від боржника: Єсипчук О.В.- директор

від боржника: Чорний О.П.-заступник директора, дов. від 29.03.2015 р. № 26

від стягувача: Слісар А.В.-ст. юрисконсульт відділу правового забезпечення, дов. від 03.11.2014 р. № 4167

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Таско" подано заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року у справі №927/1515/14 строком на 7 місяців із сплатою рівними частинами щомісячно по 20000,00 грн.

В обґрунтування заяви боржник посилається на відсутність коштів для виконання рішення. На даний час у ТОВ "Таско" склались обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов"язана з неналежним виконанням грошових зобов"язань контрагентів ТОВ "Таско" і у зв"язку з цим тимчасовими збитками у господарській діяльності товариства.

За таких обставин боржник вважає, що у випадку постанови арешту на його рахунки та майно, такий арешт заблокує його господарську діяльність, що може призвести до повного невиконання ТОВ "Таско" своїх боргових зобов"язань перед кредиторами і в подальшому до банкрутства.

В своїх додаткових поясненнях до заяви про розстрочку виконання рішення суду від 30.10.2015 року боржник вказує на те, що ТОВ "Таско" має намір добровільно здійснювати погашення суми та вживає заходи спрямовані на погашення заборгованості і вже почало виконувати рішення суду та сплатило на користь ПАТ "Укртелеком" 20000,00 грн.

Також, боржник вказує на те, що у ТОВ "Таско" на даний час існує дебіторська заборгованість та надав докази витрат.

Стягувач надав заперечення проти заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду та вважає що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Боржник посилається, як на доказ для розстрочки виконання рішення суду на відсутність коштів для виконання рішення суду, дебіторську заборгованість та у зв"язку з цим, тимчасовими збитками у господарській діяльності, хоча будь яких письмових доказів на підтвердження своїх доводів не надав. Крім того, доказів про відсутність майна на яке можливо звернути стягнення ТОВ "Таско" не надало.

Обставини на які посилається боржник не можуть бути винятковою обставиною в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об"активних обставин, які б унеможливили виконання рішення суду у встановлений судом спосіб.

Крім того, боржником не подано жодних доказів, які б підтверджували його спроможність у випадку надання розстрочки сплачувати щомісячний платіж в сумі 20000,00 грн. протягом 7 місяців.

Розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши подані докази в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку про те, що дана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

30 жовтня 2014 року господарським судом Чернігівської області прийнято рішення по справі № 927/1515/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Таско", яким стягнуто заборгованість в сумі 129738,60 грн., пеню в сумі 3919,55 грн., три проценти річних в сумі 1035,79 грн., інфляційні нарахування в сумі 2731,61 грн. та судовий збір в сумі 2948,51 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таско" на рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року у справі №927/1515/14 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року залишено без змін.

17 лютого 2015 року господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 року.

Боржник надав платіжні доручення № 429 від 27.02.2015 та № 459 від 30.03.2015 року про часткову сплату боргу в сумі 20000,00 грн.

Також, боржник надав довідку банку в якій зазначено залишок коштів по поточному рахунку № 26002000114447 станом на 19.03.2015 року становить 37925,14 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таско" просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.214 року на 7 місяців рівними частинами по 20000,00 грн. щомісячно. Загальна сума розстрочки складає 140000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ по справі № 927/1515/14 від 17.02.2015 року виданий на стягнення з відповідача заборгованості в сумі 129738,60 грн., пені в сумі 3919,55 грн., три проценти річних в сумі 1035,79 грн., інфляційні нарахування в сумі 2731,61 грн. та судового збору в сумі 2948,51 грн. Загальна сума складає 140374,06 грн.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно п.п 7.2 п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Посилання боржника на скрутне фінансове становище товариства судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того, посилання боржника на відсутність доходу, не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об"єктивних обставин, які б унеможливили виконання рішення суду у встановлений судом спосіб по справі № 927/1515/14 та за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України по справах № 9/366, № 7/70, № 10/1994, № 9/262-06.

Боржником також не подано жодних доказів, які б підтверджували його спроможність, у випадку надання розстрочки, сплачувати щомісячний платіж по 20000,00 грн. з квітня по жовтень 2015 року.

Таким чином, боржником не доведено та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а також підтверджують поважність причин непогашення заборгованості, яка виникла.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Окрім того, сума боргу, яку просить розстрочити боржник не відповідає сумі заборгованості яка стягнута згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що боржник належними засобами доказування не довів винятковості обставин чи особливого характеру таких обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, тобто не обґрунтував необхідність надання розстрочки виконання судового рішення, а тому його заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таско" про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2014р. по справі № 927/1515/14 залишити без задоволення.

Суддя В.М. Репех