Рішення

від 22.01.2015 по справі 920/1878/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.2015 Справа № 920/1878/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний формат", м. Суми,

до відповідача: комунального підприємства "Інфосервіс" Сумської міської ради, м. Суми,

про стягнення 30 081 грн. 18 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - директор Дяченко Ю.М., Донцов С.М. (довіреність б/н від 09.12.2014року);

Від відповідача - директор Дяговець О.В. (наказ № 4-ос від 04.08.2014року);

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 29 644 грн. 53 коп., в тому числі 27 961 грн. 52 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору № 7-I.К. про надання послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі від 30.05.2013року, 567 грн. 61 коп. інфляційних збитків, 209 грн. 14 коп. 3 % річних, 906 грн. 26 коп. пені.

22.12.2014року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 30 081 грн. 18 коп., в тому числі 24600 грн. 60 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору № 7-I.К. про надання послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі від 30.05.2013року, 2590 грн. 34 коп. інфляційних збитків, 571 грн. 99 коп. 3 % річних, 2318 грн. 25 коп. пені.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 30 081 грн. 18 коп., в тому числі 24600 грн. 60 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору № 7-I.К. про надання послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі від 30.05.2013року, 2590 грн. 34 коп. інфляційних збитків, 571 грн. 99 коп. 3 % річних, 2318 грн. 25 коп. пені.

08.12.2014року відповідач подав клопотання, в якому вказує, що відповідно до укладеного контракту, попередній керівник КП "Інфосервіс" СМР - Донцов С.М. замовив послуги з монтажу та устаткуванню локальної обчислювальної мережі у відділі в справах сім'ї, молоді та спорту, а також підведення та підключення мережі Інтернет, локально обчислювальної мережі та телефонного зв'язку за адресою вул. Харківська, 35 на загальну суму 20 165,52 грн. Зазначені роботи, якщо вірити акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04 липня 2014 року були виконані в повному обсязі. Проте, підписантом даного акту з обох сторін є Донцов С.М. на той час - діючий керівник КП "Інфосервіс" СМР та діючий директор ТОВ "Сучасний формат", тобто позивача та відповідача.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву від 18.12.2014року, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

22.12.2014року відповідач подав клопотання (вх. № 16616 від 22.12.2014року), в якому просить суд призначити експертизу акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04 липня 2014 року з метою встановлення, ким саме останній був підписаний з боку відповідача та позивача, та чи відповідає дата підписання вказаного акту даті, якою він датований - 04.07.2014року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.12.2014року по справі № 920/1878/14 позивача зобов'язано подати оригінали доданих до позовної заяви документів, в тому числі договору № 7-I.К. про надання послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі від 30.05.2013року, локальних кошторисів, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року, рахунків на оплату № 10 від 04.07.2014року, № 25 від 27.06.2013року, претензії про стягнення заборгованості, наказу № 13 від 31.06.2014року, наказу № 14 від 05.08.2014року ТОВ "Сучасний формат"; відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України викликано у судове засідання директора ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Юлію Михайлівну для дачі пояснень щодо підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року.

Директор ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Юлія Михайлівна надала письмові пояснення де вказує, що підпис від імені ТОВ "Сучасний формат" у акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року вчинений нею особисто; надавати вільні зразки підписів для експертного дослідження відмовляється.

У судовому засіданні 19.01.2015року директор ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Юлія Михайлівна вказала, що відмовляється також надавати експериментальні зразки підпису для проведення експертизи.

Позивач подав письмове пояснення в обґрунтування позовних вимог, в якому підтримує позовні вимоги повністю, заперечує проти призначення почеркознавчої експертизи, з огляду на те, що директор ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Ю.М. підтверджує, що підпис на спірному акті вчинено нею особисто.

Представник позивача Донцов С.М. вказує, що підпис у акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року від імені ТОВ "Сучасний формат" вчинено не ним.

У судовому засіданні 19.01.2015року представник позивача Донцов Сергій Миколайович вказав, що відмовляється надавати вільні та експериментальні зразки підпису для проведення експертизи, проти призначення почеркознавчої експертизи заперечує.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2015року у справі № 920/1878/14 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса (вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40030). На роз'яснення судовому експерту поставлено наступне питання: Чи виконаний підпис на акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04 липня 2014 року з боку виконавця послуг - ТОВ "Сучасний формат" від імені директора ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Юлією Михайлівною чи іншою особою, а саме Донцовим Сергієм Миколайовичем?. З метою проведення судової почеркознавчої експертизи для відбору експериментальних зразків почерку та підписів розгляд справи відкладено і призначено на 22.01.2015року о 10 год. 40 хв., викликано у судове засідання директора ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Юлію Михайлівну для можливості відбору експериментальних зразків почерку та підписів. Крім цього, позивача зобов'язано подати оригінали доданих до позовної заяви документів, в тому числі договору № 7-I.К. про надання послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі від 30.05.2013року, локальних кошторисів, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року, рахунків на оплату № 10 від 04.07.2014року, № 25 від 27.06.2013року, претензії про стягнення заборгованості, наказу № 13 від 31.06.2014року, наказу № 14 від 05.08.2014року ТОВ "Сучасний формат".

Витребуваних оригіналів документів позивач не подав.

Директор ТОВ "Сучасний формат" Дяченко Юлія Михайлівна надала письмові пояснення, згідно яких відмовляється від надання експериментальних зразків підписів.

Представник позивача Донцов С.М. подав клопотання (вх. № 679 від 22.01.2015року), в якому підтримує позовні вимоги повністю та заперечує проти призначення почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні 22.01.2015року представник позивача Донцов С.М. відмовився від надання експериментальних зразків почерку та підписів.

Заслухавши позицію Дяченко Ю.М. та Донцова С.М., дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків з приводу призначеної ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2015року у справі № 920/1878/14 судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", визначення обсягу необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів і перевірка (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, здійснюється господарським судом, за необхідності - за участю представників сторін у справі.

Відповідно до Науково-методичних рекомендації з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

З огляду на те, що Донцов Сергій Миколайович та Дяченко Юлія Михайлівна відмовились від надання суду вільних та експериментальних зразків почерку та підписів, оригіналів витребуваних господарським судом документів позивачем не подано, з огляду на вимоги Науково-методичних рекомендації з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5, проведення судової почеркознавчої експертизи з надсиланням матеріалів справи № 920/1878/14 до експертної установи та зупинення провадження у справі № 920/1878/14 у зв'язку з призначенням експертизи суд вважає неможливим, тому розглядає справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 7796 грн. 00 коп. за надані послуги відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року, в іншій частині проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

30 травня 2013 року між сторонами було укладено договір № 7-I.К., відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання по наданню відповідачу послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі між структурними підрозділами Сумської міської ради, головним розпорядником коштів яких є виконавчий комітет, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.

Пунктом 2.1. договору визначено, що вартість послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі становить 46 941 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.2. договору, відповідач проводить оплату наданих послуг за наданим рахунком на підставі акту про надання послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив надані послуги своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем становить 24 600 грн. 60 коп., в тому числі 7796 грн. 00 коп. за надані послуги згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року, 16 804 грн. 60 коп. - згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 4 липня 2014 року.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що сторонами не визначено строку оплати наданих послуг, а вказано тільки підставу для оплати - акт наданих послуг.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення заборгованості за надані послуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 7-I.К від 30.05.2013року в сумі 27 961 грн. 52 коп. (в тому числі ПДВ - 3360 грн. 92 коп.).

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.71 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

Претензія про стягнення заборгованості отримана відповідачем 26.11.2014року, про що свідчить відмітка на претензії та підтверджує представник відповідача.

Таким чином, строк оплати наданих послуг - до 04.12.2014року.

Судом встановлено, що факт виконання позивачем та прийняття відповідачем послуг на загальну суму 7796 грн. 00 коп. відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 7796 грн. 00 коп. за надані послуги відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати наданих послуг відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7796 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 16 804 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 4 липня 2014 року судом встановлено наступне.

В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог в частині стягнення 16 804 грн. 60 коп. основного боргу на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 4 липня 2014 року відповідач вказує, що зазначений акт був підписаний з обох сторін Донцовим С.М. на той час - діючий керівник КП "Інфосервіс" СМР та діючий директор ТОВ "Сучасний формат", тобто позивача та відповідача.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року, яка є тотожною оглянутому судом оригіналу акту, вбачається, що останній з боку позивача підписаний директором ТОВ «Сучасний формат» Дяченко Ю.М. у графі «Затверджую» та без зазначення прізвища невідомою особою у графі «Від виконавця».

З боку відповідача акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року містить підписи у графі «Затверджую» та «Від замовника» без зазначення прізвищ підписантів.

Як вказують сторони, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року з боку відповідача підписаний діючим на той час директором КП «Інфосервіс» СМР Донцовим Сергієм Миколайовичем у графі «Затверджую» та головним бухгалтером підприємства у графі «Від замовника».

Судом встановлено, що згідно зі Спеціальними витягами з ЄДРПОУ № 19733128 та № 19733146 станом на 04.07.2014року керівником юридичних осіб ТОВ "Сучасний формат" та КП "Інфосервіс" Сумської міської ради, був Донцов Сергій Миколайович.

Дяченко Ю.М. приступила до виконання обов'язків директора ТОВ "Сучасний формат" у відповідності з протоколом загальних зборів учасників товариства № 11 від 01.08.2014року відповідно до наказу № 14 від 05.08.2014року.

З пояснень позивача, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року з боку ТОВ "Сучасний формат" був підписаний Дяченко Ю.М. на підставі наказу № 13 від 31.06.2014року ТОВ "Сучасний формат", а зі сторони відповідача директором Донцовим С.М.

Згідно з наказом № 13 від 31.06.2014року Донцову С.М. надано основну щорічну відпустку строком на 24 календарних дні починаючи з 1 липня 2014 року по 24 липня 2014 року включно, на час відсутності директора виконання його обов'язків покладено на адміністратора Дяченко Ю.М.

Позивач вказує, що послуги по монтажу та устаткуванню локальної обчислювальної мережі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 35, та послуги по підведенню та підключенню мережі Інтернет, локальної обчислювальної мережі та мережі телефонною зв'язку до будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 35 на 90% були надані у червні - липні 2013 року, однак підписати акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на той час було неможливо, оскільки в приміщеннях за вказаною адресою проводилися капітальні ремонтні роботи і було не можливо завершити підключення прокладених мереж до закінчення ремонту.

Викладені обставини, зокрема позиція сторін по справі щодо акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року та його підписання, стали підставою для призначення ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2015року у справі № 920/1878/14 почеркознавчої експертизи для перевірки достовірності поданого суду акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року та його підписання особами вказаними у акті.

Так, зокрема, відповідно до п. 2.2. договору, відповідач проводить оплату наданих послуг за наданим рахунком саме на підставі акту про надання послуг і в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 16 804 грн. 60 коп., позивач посилається саме на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року.

Разом з цим, відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала; для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Як вказано вище, позивач не подав оригіналів документів, витребуваних ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2015року у справі № 920/1878/14 (договору № 7-I.К. про надання послуг з монтажу та устаткування локальної обчислювальної мережі від 30.05.2013року, локальних кошторисів, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 27.06.2013року, рахунків на оплату № 10 від 04.07.2014року, № 25 від 27.06.2013року, претензії про стягнення заборгованості, наказу № 13 від 31.06.2014року, наказу № 14 від 05.08.2014року ТОВ "Сучасний формат"), Дяченко Ю.М. та Донцов С.М. відмовилися від надання вільних та експериментальних зразків почерку та підписів, що призвело до неможливості проведення почеркознавчої експертизи, всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності та перешкоджає вирішенню спору по суті в частині позову щодо стягнення 16 804 грн. 60 коп. основного боргу, так як акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 04.07.2014року є підставою для стягнення заборгованості за надані послуги, при цьому у суду відсутня можливість перевірки його достовірності через обставини зазначені вище.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи до уваги те, що позивач витребувані господарським судом матеріали необхідні для вирішення спору не подав, господарський суд вважає зазначені обставини такими, які перешкоджають вирішенню спору по суті в частині позову щодо стягнення 16 804 грн. 60 коп. основного боргу на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 4 липня 2014 року, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України .

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 571 грн. 99 коп., інфляційні збитки в сумі 2590 грн. 34 коп., в тому числі 3 % річних в сумі 344 грн. 09 коп. та інфляційні збитки 1481 грн. 24 коп. за період з 04.07.2013року по 22.12.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 26 від 27.06.2013року на суму 7796 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 227 грн. 90 коп. та інфляційні збитки 1109 грн. 10 коп. за період з 11.07.2014року по 22.12.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 7 від 04.07.2014року на суму 16804 грн. 60 коп.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Як вказано вище, зі змісту укладеного між сторонами договору № 7-I.К. від 30.05.2013року вбачається, що сторонами не визначено строку оплати наданих послуг, претензія про стягнення заборгованості отримана відповідачем 26.11.2014року, тому, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 04.12.2014року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, оскільки позивачем невірно визначено початкову дату прострочення виконання грошового зобов'язання, судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних збитків, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань, за період з 04.12.2014року по 22.12.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 26 від 27.06.2013року на суму 7796 грн. 00 коп. та за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 7 від 04.07.2014року на суму 16804 грн. 60 коп., згідно з яким, виходячи з суми боргу в розмірі 7796 грн. 00 коп. 3% річних складають 12 грн. 17 коп.. інфляційні збитки - 233 грн. 88 коп.; виходячи з суми боргу в розмірі 16804 грн. 60 коп. 3% річних складають 26 грн. 24 коп., інфляційні збитки - 504 грн. 14 коп.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг вартістю 7796 грн. 00 коп. (акт № 26 від 27.06.2013року), враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 12 грн. 17 коп., інфляційних збитків в сумі 233 грн. 88 коп. за період з 04.12.2014року по 22.12.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 26 від 27.06.2013року на суму 7796 грн. 00 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки позов в частині стягнення з відповідача 16 804 грн. 60 коп. основного боргу на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 4 липня 2014 року залишено без розгляду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 26 грн. 24 коп., інфляційних збитків в сумі 504 грн. 14 коп. за період з 04.12.2014року по 22.12.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 7 від 04.07.2014року на суму 16804 грн. 60 коп. суд залишає без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України .

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 1852 грн. 32 коп. та 3 % річних в сумі 533 грн. 58 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату наданих послуг, відповідачеві нарахована пеня в сумі 2318 грн. 25 коп., в тому числі в сумі 522 грн. 23 коп. за період з 04.07.2013року по 04.01.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 26 від 27.06.2013року на суму 7796 грн. 00 коп., 1796 грн. 02 коп. за період з 11.07.2014року по 11.12.2014року за несвоєчасну оплату наданих послуг згідно з актом № 7 від 04.07.2014року на суму 16804 грн. 60 коп.

В обґрунтування нарахування пені, позивач посилається на п. 6.1. договору, відповідно до умов якого, у випадку порушення зобов'язання, що витікає з цього договору, сторона несе відповідальність, встановлену договором і чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у договорі № 7-І.К. від 30.05.2013року не передбачено відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг у вигляді пені, не визначено розміру та базу нарахування останньої. Спеціальний законодавчий акт, яким було б визначено право на нарахування пені, виходячи з характеру спірних правовідносин, в даному випадку відсутній.

З огляду на викладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2318 грн. 25 коп. пені за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Інфосервіс" Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, код ЄДРПОУ 30698617) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний формат" (просп. Курський, буд. 47, кв. 54, м. Суми, код ЄДРПОУ 37654859) 7796 грн. 00 коп. заборгованості, 233 грн. 88 коп. інфляційних збитків, 12 грн. 17 коп. 3 % річних, 488 грн. 44 коп. судового збору.

3. Позов в частині стягнення 16 804 грн. 60 коп. основного боргу, 26 грн. 24 коп. 3% річних, 504 грн. 14 коп. інфляційних збитків - залишити без розгляду.

4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.01.2015року

Суддя Є.А. Жерьобкіна