Рішення

від 26.01.2015 по справі 918/459/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2015 р. Справа № 918/459/14

за позовом Державного підприємства "Сервісно - видавничий центр Міністерства доходів і зборів України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордео"

про повернення грошових коштів в сумі 122 523,40 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Карманова О.М., дов. від 06.01.2015 року, Романцова О.В., дов. від 06.01.2015 року

від відповідача: Тимошенко В.В., дов. від 30.04.2014 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2014 року Державне підприємство "Сервісно - видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордео" (надалі - відповідач) про повернення грошових коштів в сумі 149 821,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що :

01.08.2013 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини №44/74 (надалі-договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати відповідно до умов договору роботи по переробці давальницької сировини у готову продукцію, а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію (пиломатеріали хвойних порід) і оплатити проведені роботи.

Позивач (замовник) передав відповідачу (виконавцю) давальницьку сировину на суму 83 673,40 грн. в загальній кількості 194,35 м. куб., яку придбав у Костопільського військового лісгоспу за договором № 93 від 01.08.2013 року.

Факт передачі сировини підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання - передачі №1 від 19.08.2013 року, № 2 від 20.08.2013 року, № 00000000003 від 27.08.2013 року, № 00000000006 від 02.09.2013 року, № 00000000005 від 02.09.2013 року, № 00000000004 від 02.09.2013 року, № 00000000007 від 03.09.2013 року, № 00000000008 від 04.09.2013 року. Відповідач прийняв у позивача сировину без жодних претензій по якості та кількості.

Відповідно до п. 7.3. договору позивач 16.08.2013 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за роботу в розмірі 30 % від вартості робіт у сумі 38 250,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 4612 від 16.08.2013 року.

Однак, 17.10.2013 року під час здійснення перевірки якості виконаних робіт представниками позивача виявлено невідповідність якості готової продукції умовам договору.

14.03.2014 року за замовленням позивача експертом Рівненської торгово - промислової палати проведено експертизу та в присутності представників позивача та відповідача складено акт № В- 442, в якому встановлено, що розміри та якість готової продукції не відповідають умовам договору та ГОСТ 2140-81. Вказаний акт відповідачем не підписано.

У зв'язку з цим, позивач звертався до відповідача з вимогами № 1011 від 30.10.2013 року та № 231 від 20.03.2014 року про відмову від прийняття готової продукції, в яких просив усунути недоліки в роботі або повернути сплачені грошові кошти в розмірі 38 250,00 грн. та відшкодувати витрати на придбання та доставку сировини.

Станом на день звернення до господарського суду відповідач не повернув сплачені грошові кошти на поточний рахунок позивача.

Крім того, як зазначено в позовній заяві, відповідачем порушено строки виконання робіт та строки повідомлення позивача про готовність продукції до приймання (п.п. 1.3, 6.1 договору) Також в порушення п. 4.2. договору відповідач недотримався умов договору щодо контрольного розпилу сировини, в результаті чого порушив вимоги з кількості готової продукції.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідач пошкодив сировину, чим завдав позивачу збитки в розмірі вартості давальницької сировини, що становить 83 673,40 грн.

Відповідно до умов п. п. 9.3., 9.6. договору позивачем нараховано 552,49 грн. пені та 26 745,25 грн. 50% штрафу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 149 821,14 грн., з яких: 38 250, 00 грн. основного боргу, 83 673,40 грн. завданих збитків, 600,00 грн. витрат на проведення експертизи, 26 745,25 грн. 50 % штрафу та 552,49 грн. пені.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 193, 216, 218, 224, 230, 268 ГК України, ст.ст. 526, 530, 612, 615, 663, 673, 678, 693, 840, 846, 847, 849, 852, 857 ЦК України тощо.

Ухвалою суду від 15.04.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 29.04.2014 року.

Ухвалою суду від 29.04.2014 року розгляд справи відкладено на 06.05.2014 року.

05.05.2014 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується, з огляду на те, що належного факту, який би підтверджував неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, не надано, факт неякісної продукції не встановлено, тому підстав для відмови від виконання умов договору немає.

06.05.2014 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просить суду стягнути з відповідача 122 523,40 грн., з яких: 38 250,00 грн. передоплати, здійсненої позивачем, 83 673,40 грн. завданих збитків, 600,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Оскільки вказана заява подана у порядку та в строк, визначені ст. 22 ГПК України, отже приймається судом.

Ухвалою суду від 06.05.2014 року розгляд справи відкладено на 20.05.2014 року.

Ухвалою суду від 29.04.2014 року розгляд справи відкладено на 07.05.2014 року.

Ухвалою суду від 07.05.2014 року у справі № 918/459/14 призначено судову експертизу, на вирішення експерта поставлені такі питання: Чи відповідає якість готової продукції, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Кордео" на виконання умов договору № 44/74 на переробку давальницької сировини від 01.08.2013 року, умовам вказаного договору та вимогам чинного законодавства України, зокрема ГОСТ 26002-83? Якщо ні, то чи є допущенні відступи у роботі від умов договору та чинного законодавства України, зокрема ГОСТ 26002-83, істотними? Який розмір збитків, завданих Державному підприємству "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Кордео" умов договору та чинного законодавства України, зокрема ГОСТ 26002-83, щодо якості готової продукції станом на день пред'явлення позову, тобто станом на 10.04.2014 року?

Проведення експертизи доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

02.06.2014 року через службу діловодства господарського суду з Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи та надійшов лист № 434 від 27.05.2014 року, в якому повідомлялося, що у зв'язку з відсутністю у Волинському відділенні Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз фахівців з дослідження готової продукції на виконання умов договору, ухвала суду від 07.05.2014 року залишається без виконання, справа повертається на адресу суду.

Ухвалою суду від 03.06.2014 року провадження у справі № 918/459/14 поновлено.

Ухвалою суду від 10.06.2014 року справу № 918/459/14 зупинено у зв'язку з призначенням судової експертизи, матеріали справи направлені на адресу Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз.

07.07.2014 року через службу діловодства господарського суду з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи та надійшов лист № 3382 від 01.07.2014 року, в якому повідомлялося, що у зв'язку з відсутністю у Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз фахівців з дослідження готової продукції на виконання умов договору, ухвала суду від 10.06.2014 року залишається без виконання, справа повертається на адресу суду.

Ухвалою суду від 14.07.2014 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду на 22.07.2014 року.

Ухвалою суду від 22.07.2014 року призначено у справі № 918/459/14 судову експертизу та матеріали справи № 918/459/14 надіслано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 918/459/14 на час проведення судової експертизи зупинено.

12.08.2014 року через службу діловодства господарського суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи та надійшов лист № 9309-14 від 06.08.2014 року, в якому повідомлялося, що питання встановлення відповідності готової продукції вимогами ГОСТ 26002-83 та договору є технологічними та відносяться до галузі деревообробної промисловості, а технологічні питання виходять за межі компетенції експертів інституту. Тому вирішення даного питання неможливо. Ухвала суду від 29.07.2014 року залишається без виконання, справа повертається на адресу суду.

Ухвалою суду від 01.09.2014 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду на 08.09.2014 року.

Ухвалою суду від 08.09.2014 року провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи, проведення експертизи доручено судовому експерту Стецику Юрію Миколайовичу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" (вул. Прирічна,27, кв. 151, м. Київ, 04213), на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

07.11.2014 року через службу діловодства господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" надійшло клопотання, в якому останнє просило проведення експертизи доручити Архіпову Віктору Віталійовичу (безстрокове свідоцтво експерта Міністерства юстиції України № 1058 від 27.11.2006 року).

Ухвалою суду від 10.11.2014 року провадження у справі поновлено, клопотання експертної установи призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2014 року.

Ухвалою суду від 17.11.2014 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" задоволено, проведення експертизи доручено судовому експерту Архіпову Віктору Віталійовичу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа", провадження у справі № 918/459/14 зупинено та матеріали справи направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" для завершення проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.09.2014 року.

15.01.2015 року на адресу Господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи № 918/459/14 разом з висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 15.01.2015 року провадження у справі поновлено, судове засідання у справі призначено на 26.01.2015 року.

19.01.2015 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли заперечення на висновок судово-товарознавчої експертизи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № 44/74 (надалі-договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати відповідно до умов договору роботи по переробці давальницької сировини у готову продукцію, а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію (пиломатеріали хвойних порід) і оплатити проведені роботи.

Відповідно до п. 7.1 договору загальна вартість договору складається із сум, сплачених замовником відповідно до заявок.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі якщо за 30 календарних днів до дати припинення дії договору сторони не виявлять бажання припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. п. 10.1.,10.2. договору).

Пунктами 2.1., 2.3., 3.1. договору передбачено, що виготовлення продукції проводиться з давальницької сировини замовника, яка передається виконавцеві окремими партіями, силами та за рахунок замовника на підставі заявок. Кожна партія давальницької сировини, найменування, якість, вартість, кількість, розміри визначаються в заявках.

Згідно з п. 1.3. договору строки виконання робіт зазначаються в заявках до цього договору (додаток № 1), які є його невід'ємною частиною.

Як зазначено в розділі 3 договору, приймання давальницької сировини за кількістю та якістю здійснюється на франко - складі виконавця за актами приймання - передачі давальницької сировини, які підписуються сторонами в день передачі такої партії сировини. У разі наявності неякісної сировини в день її передачі складається акт про неякісність останньої. У такому випадку замовник зобов'язаний провести заміну сировини протягом 25 банківських днів з моменту складання акта про неякісність давальницької сировини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав відповідачу сировину - пиловник сосни 2, 3 сорт в загальній кількості 194,35 м. куб. на суму 83 673,40 грн., що стверджується підписаними обома сторонами актами приймання - передачі давальницької сировини № 1 від 19.08.2013 року на суму 22 130,80 грн., № 2 від 20.08.2013 року на суму 24 372,70 грн., № 00000000003 від 27.08.2013 року на суму 12 592,50 грн., № 00000000004 від 02.09.2013 року на суму 4 001,70 грн., № 00000000005 від 02.09.2013 року на суму 3 842,30 грн., № 00000000006 від 02.09.2013 року на суму 8 577,00 грн., № 00000000007 від 03.09.2013 року на суму 4 237,70 грн., № 00000000008 від 04.09.2013 року на суму 3 918,70 грн.

Виконавець прийняв сировину без жодних претензій по якості та кількості.

У пунктах 7.2., 7.3., 7.4. договору зазначено, що вартість робіт по переробці партії давальницької сировини зазначається в заявці. Попередня оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 30% від вартості робіт, вказаної в заявці, протягом 3 - х банківських днів з моменту підписання сторонами такої заявки. Остаточний розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 70% від вартості робіт, вказаної в заявці, протягом 3 - х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі готової продукції.

У заявці, яка є додатком № 1 до договору, сторонами визначено кількість, розміри та вартість давальницької сировини, а також кількість, розміри, вартість та строки виконання робіт з виготовлення готової продукції.

Зокрема, загальна вартість робіт за договором склала 127 500,00 грн. Строк виконання робіт з переробки давальницької сировини у готову продукцію склав 25 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі давальницької сировини та сплати замовником передоплати відповідно до п. 7.3. договору.

На виконання п. 7.3 договору позивачем 16.08.2013 року перераховано на рахунок відповідача передоплату за роботу по переробці давальницької сировини у готову продукцію в розмірі 30 % від вартості робіт, що складає 38 250,00 грн. Факт оплати стверджується платіжним дорученням № 4612 від 16.08.2013 року.

За п.п. 4.1., 4.2. договору результатом виконаних робіт за цим договором є готова продукція - пиломатеріали, право власності на які належить замовнику. Найменування, кількість, характеристики та інші спеціальні вказівки щодо пиломатеріалів, визначені в заявках. Коефіцієнт виходу готової продукції повинен відповідати коефіцієнту виходу готової продукції, отриманому в ході контрольного розпилу давальницької сировини. Під контрольним розпилом сировини розуміється розпил 10 м.кб. сировини. Коефіцієнт виходу готової продукції в ході контрольного розпилу підтверджується актом контрольного розпилу, що є невід'ємною частиною цього договору, та підписується уповноваженими представниками сторін.

Якість готової продукції визначена п.п. 4.3.-4.7. договору. Так, готова продукція повинна відповідати ГОСТ 26002-83, розпил зі свіжо заготовленого лісу. Матеріал торців має бути однієї довжини, товщини та ширини. Кожна продукція поставляється без синяви, без кори, без гнилих сучків та без обзолу. Кожна одиниця готової продукції повинна бути оброблена відповідним консервантом, що попереджає пошкодження чи знищення продукції, якщо інше не зазначене в заявці. Допуски розмірів (мм): по товщині і ширині: +/-1; на торцювання, до розмірів по довжині (мм): +1/-1, якщо інше не зазначено в заявках.

Разом з передачею готової продукції замовникові, виконавець передає документи, що засвідчують якість продукції: сертифікат відповідності, радіологічний сертифікат (п. 4.8. договору).

Згідно з п.п. 5.1.-5.4. договору готова продукція упаковується в щільні транспортні пакети згідно з ГОСТ 19041-85. Максимально допустимі розміри пакета: 1,1 м х 1,1 м х довжина. Для стабілізації пакетів при пакуванні, приблизно на 1/3 і 2/3 по висоті пакету, необхідно вложити 4-5 рейок розміром не менше 20 х25 мм. Рейки повинні бути сухими і без кори. Зав'язування пакетів здійснюється палстиковою стрічкою. Якщо довжина пакету від 4,2 м - необхідно ставити мінімум 4 стрічки на кожен пакет.

Пунктом 8.2. договору визначено обов'язки виконавця, зокрема якісне та своєчасне виконання роботи за цим договором, а п. 8.3. - права замовника, у тому числі здійснення контролю за ходом виконання робіт, отримання якісного та своєчасного виконання робіт тощо.

Відповідно до п.п. 6.1.-6.5. договору у строки, зазначені в заявці, виконавець письмово (факсом або електронною поштою) повідомляє замовника про готовність продукції до приймання. Замовник зобов'язаний прийняти готову продукцію протягом 3 банківських днів з моменту отримання від виконавця письмового повідомлення (відповідно до п. 6.1. цього договору). Приймання замовником готової продукції за кількістю та якістю здійснюється за актами приймання-передачі готової продукції. Акт приймання-передачі готової продукції підписується сторонами в день передачі готової продукції. У разі наявності неякісної готової продукції сторонами, в день передачі такої продукції, підписується акт про неякісність готової продукції. У такому випадку виконавець зобов'язаний своїми силами та за власний рахунок провести заміну неякісних одиниць готової продукції протягом 5 банківських днів з моменту складання акта про неякісність готової продукції.

На реалізацію своїх прав замовник направив представників для здійснення контролю за ходом виконання робіт, під час якого було виявлено невідповідність якості готової продукції.

З метою врегулювання цього питання позивачем направлено вимогу № 1011 від 30.10.2013 року, яку відповідач отримав 31.10.2013 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якій просив протягом 10 календарних днів з моменту її отримання усунути недоліки власними силами та за власний кошт або повернути сплачені грошові кошти в розмірі 38 250,00 грн. та відшкодувати витрати на придбання та доставку давальницької сировини.

Відповідач, розглянувши вказану вимогу, направив позивачу відповідь, яку останній отримав 07.11.2013 року, що підтверджується вхідним штемпелем № 959, в якій вимоги позивача відхилив повністю та запропонував у 3-денний строк з дня отримання даного листа направити уповноваженого представника для складання акту по якості готової продукції, провести оплату виготовленої продукції та у 10-денний строк вибрати її зі складу відповідача.

Враховуючи викладене, позивачем направлено своїх представників для перевірки якості готової продукції, в результаті якої встановлено, що готова продукція упакована в пакети. Загальна кількість пакетів 16 шт., в яких по 10 шт. х 35 шт. готової продукції; 1 окремий пакет, в якому 8 шт. х 35 шт. готової продукції. Готова продукція в пакетах щільно не упакована, відсутньо близько 40 шт. одиниць готової продукції. У кожному пакеті по 10-20% неякісної продукції. Так, у готовій продукції є синева, на торцях та по довжині готової продукції наявна шорсткість, сколи, торці не пропилені належним чином, є сліди та відколи від пилки, 4 одиниці готової продукції поломані, ширина та висота торців варіюється від 25 мм до 31 мм, є тріщини на торцях, гнилі сучки, нерівні ребра торців, 1 окремий пакет, в якому 8 шт. х 35 шт. готової продукції, необроблений.

За результатами перевірки складено акт про неякісність продукції від 11.11.2013 року, в якому встановлений строк усунення виявлених недоліків - 5 банківських днів.

Представники відповідача від підписання вказаного акту відмовилися, про що складено акт про не підписання акту про неякісність продукції від 11.11.2013 року.

20.03.2014 року позивачем повторно направлено вимогу № 281, що стверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 7021 від 21.03.2014 року, де позивач просив відповідача протягом 7 банківських днів з моменту отримання цієї вимоги повернути грошові кошти в розмірі 38 250,00 грн. та відшкодувати витрати на придбання та доставку давальницької сировини в розмірі 92 292,24 грн.

Вказана вимога залишилася без реагування зі сторони відповідача.

З метою встановлення якості виготовленої продукції між позивачем (замовник) та Рівненською Торгово-промисловою палатою (виконавець) укладено договір № 50/73 надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати відповідно до умов договору послуги (проведення експертизи по визначенню кількості, якості та комплектності товарів вітчизняного та імпортного виробництва; визначення виходу готової продукції з давальницької сировини; визначення кількості і якості товарів тощо), а замовник зобов'язується прийняти послуги і оплатити їх у строк, визначений виконавцем (п.п. 1.1., 2.1. договору).

На виконання умов вказаного договору Рівненською Торгово-промисловою палатою складено акт експертизи № В-441 від 14.03.2014 року, за яким встановлено, що пиломатеріали, що пред' явлені для огляду, складені в пакети і закріплені стяжками. Загальний об'єм партії становить 62,93 м. кб., кількістю 15 225 шт. Для визначення відповідності пиломатеріалів умовам договору зроблено вибірку із загальної партії продукції (згідно з вимогами ГОСТ 6564-84) в кількості 350 шт. Органолептичним методом та засобами вимірювання встановлено наступне: загальна кількість вибракуваної продукції на кількість вибірки становить 101 шт., а саме: невідповідність розмірам, встановленим умовам договору - 47 шт., невідповідність якості, вказаної в умовах договору (обзол, сучки, скоби, шорохуватість) - 54 шт.

Судом дана правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом . Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (ч.ч. 1-3 ст. 840 ЦК України).

За п.п. 1-3 ч. 1 ст. 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач прийняв давальницьку сировину без жодних претензій по якості та кількості. Так само відповідач не попередив позивача про неякісність переданої сировини, що може спричинити непридатність результату роботи.

За приписами ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частинами 1-3 ст. 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Обов'язок суду під час ухвалення рішення - вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-75цс13).

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1049 від 23.12.2014 року, наданим Київською незалежною судово-експертною установою, загальна кількість продукції, яка не відповідає вимогам ГОСТ 26002-83 та умовам договору, складає 230 шт. (65,71%) з 350 шт. (100%) досліджених виробів. Вибракувані пиломатеріали хвойних порід обрізні, стругані перевищують максимальну допустиму кількість згідно з вимогами ГОСТ 6564-84 та не відповідають умовам договору. Враховуючи викладені результати дослідження, експертом зроблено висновок на підставі вимог ГОСТ 6564-84, що вся партія пиломатеріалів загальним об'ємом 62,93 м.кб. і кількістю 15 225 шт. не відповідає вимогам ГОСТ 26002-83 та умовам договору.

Крім того, судовим експертом станом на 10.04.2014 року (день звернення до суду) визначено розмір збитків, завданих неналежним виконанням умов договору та чинного законодавства, зокрема ГОСТ 26002-83, розмір яких складає 87 689,72 грн.

З матеріалів справи та висновку судового експерта вбачається, що відступи від умов договору є істотними, що не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору, а також наявність шкоди, завданої відповідачем, що виражена у вигляді реальних збитків.

Щодо заперечень відповідача на висновок судової товарознавчої експертизи, то зважаючи, що останні необгрунтовані належними та достатніми доказами, які б викликали сумнів у повноті та/або достовірності експертного висновку, отже визнаються судом безпідставними.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Судом із наявних матеріалів справи встановлено, що позивачу завдано реальні збитки, тобто витрати, які позивач фактично поніс на виконання умов договору та які складаються з:

- вартості давальницької сировини в розмірі 83 673,40 грн. (що стверджується підписаними обома сторонами актами приймання - передачі давальницької сировини № 1 від 19.08.2013 року на суму 22 130,80 грн., № 2 від 20.08.2013 року на суму 24 372,70 грн., № 00000000003 від 27.08.2013 року на суму 12 592,50 грн., № 00000000004 від 02.09.2013 року на суму 4 001,70 грн., № 00000000005 від 02.09.2013 року на суму 3 842,30 грн., № 00000000006 від 02.09.2013 року на суму 8 577,00 грн., № 00000000007 від 03.09.2013 року на суму 4 237,70 грн., № 00000000008 від 04.09.2013 року на суму 3 918,70 грн., платіжними дорученнями № 4330 від 05.08.2013 року на суму 90 000,00 грн., № 5316 від 25.09.2013 року на суму 40 000,00 грн.);

- вартості оплачених позивачем робіт за договором в розмірі 38 250,00 грн. (платіжне доручення № 4612 від 16.08.2013 року).

Отже, розмір збитків (з урахуванням висновку судового експерта) становить 125 939,72 грн. (87 689,72 грн. + 38 250,00 грн.), з яких позивач просить суд стягнути 121 923,40 грн. (83 673,40 грн.

+ 38 250,00 грн.).

Враховуючи викладене, суд вимоги позивача про стягнення 121 923,40 грн. визнає обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

При цьому суд зазначає, що посилання в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Щодо вимог позивача про стягнення 600,00 грн. за Акт експертизи № В-441 від 13.03.2014 року, складеного Рівненською торгово-промисловою палатою, то слід зазначити таке.

У силу вимог ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Враховуючи викладене, а також те, що витрати в розмірі 600,00 грн. документально підтвердженні (договір № 50/73 надання послуг від 06.03.2014 року, прейскурант послуг, платіжне доручення № 8909 від 19.03.2014 року на суму 600,00 грн.), отже вимоги в цій частині також визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги фактичні обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а отже про наявність підстав для їх задоволення.

Судом також встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством.

Так, за подання позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог, позивач повинен був сплатити 2 450,47 грн. судового збору.

Згідно з платіжним дорученням № 9255 від 08.04.2014 року позивачем сплачено 2 996,42 грн. судового збору, що на 545,95 грн. більше від встановленого Законом України «Про судовий збір» розміру.

Відповідно до п. 1.ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У даному випадку судовий збір повертається в розмірі зайво сплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Щодо судового збору в розмірі 2 450,47 грн., то згідно зі ст. 49 ГПК України останній покладається на відповідача. Так само з відповідача підлягають стягненню витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 15 600,00 грн., призначеної господарським судом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордео" (вул. Дубки,4, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 13971691) на користь Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" (вул. Нижньоюрківська,6, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 25286486) 122 523,40 грн., 2 450,47 грн. судового збору та 15 600,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Ухвалою суду повернути Державному підприємству "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" (вул. Нижньоюрківська,6, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 25286486) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 545,95 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 26.01.2015 року.

Суддя О.В. Андрійчук