Постанова

від 22.01.2015 по справі 824/3317/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015 року м. Чернівці Справа № 824/3317/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представників позивача Аврама Ю.М. та Каденюка М.Г., представників відповідача Швець О.І. та Кавулі І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» до Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила» звернулось до суду з позовом до Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2014 року №0000201500, №0000211500, №0000221500, №0000281500, №0000291500, №0000301500, №0000311500, №0000321500, №0000331500, №0000341500, №0000351500.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила» здійснювало будівництво (спорудження) об'єкта нерухомості (основних фондів), а саме фруктосховища (І-ша черга) за адресою: 60000, вул.Колгоспна, 1, м.Хотин, Чернівецька область. На момент заявлення сум до бюджетного відшкодування в експлуатацію даний об'єкт введений не був, а операції по ньому обліковувалися на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Положеннями статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватись в господарській діяльності платника податків протягом звітного податкового періоду.

Отже, в контексті оподаткування податком на додану вартість термін «основні фонди» включає в собі основні засоби, до складу яких в числі іншого входять: - інші необоротні матеріальні активи; - незавершені капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи. Тобто активи, які обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовуючи штрафні (фінансові) санкції, Хотинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області виходила з того, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (спорудженню) основних фондів здійснюється по рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним по рахунку 10 «Основні засоби» у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Разом з тим положеннями Податкового кодексу України не передбачена умова щодо того, що на момент заявлення бюджетного відшкодування основні фонди повинні визнаватися активом (відображатися на рахунку 10 «Основні засоби»).

Таким чином, позивач вважає необґрунтованими доводи податкового органу, що право на бюджетне відшкодування у товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» виникає лише після відображення збудованого об'єкта на балансі рахунку 10 «Основні засоби», оскільки це виключає можливість застосування пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України в тій частині, яка дозволяє відшкодування з бюджету податкового кредиту, нарахованого в результаті будівництва основних засобів.

Відповідач надав суду заперечення в письмовій формі, в яких, вказуючи про обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, вказує про те, що при визначенні права на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби», незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно).

Зазначає, що згідно регістрів бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» введення в експлуатацію об'єктів нерухомості (І-ша та ІІ-га) відображено у серпні 2014 року (Дт 10 Кт 15). Тому право на бюджетне відшкодування у позивача виникає у серпні 2014 року, з моменту введення основних фондів в експлуатацію. Також вказує, що відшкодуванню підлягає тільки ПДВ з частини придбаних матеріалів (робіт, послуг) та обладнання, використаних на спорудження об'єкту, що зданий в експлуатацію.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила», ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 32714661, є юридичною особою, зареєстрованою 07 листопада 2003 року Хотинським районним управління юстиції Чернівецької області за №1354107002001968. Місцезнаходження: 60000, Чернівецька область, Хотинський район, м.Хотин, вул.Колгоспна, 1.

Основними видами діяльності позивача є: вирощування зернових і кісточкових фруктів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21 листопада 2003 року за №1864-04.

Позивач є платником таких видів податку, як, зокрема, єдиного податку та податку на додану вартість.

На підставі наказу Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 03 листопада 2014 року №418, направлень на перевірку від 03 листопада 2014 року №666/2200/32714661, №665/1500/32714661, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по декларації за серпень 2014 року від 10 вересня 2014 року №9051871594 на суму 442216,00 гривень. По уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за період червень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень, квітень, травень, липень 2014 року на загальну суму 157677,00 грн, а саме: за червень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2013 року по 30 червня 2013 року, за листопад 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2013 року, за грудень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 листопада 2013 року по 31 грудня 2013 року, за січень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року, за лютий 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, за березень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, за квітень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за травень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2014 року, за червень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року, за липень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року та за серпень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2012 року по 31 серпня 2012 року, в період з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року, в період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки Хотинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області складено Акт перевірки з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість по уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій за період червень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень-липень 2014 року по декларації з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з охопленням декларацій, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування включно, від 14 листопада 2014 року №12/1500/32714661.

У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Техносила», зокрема:

1) встановлено порушення при відображенні товариством з обмеженою відповідальністю «Техносила» в уточнюючих розрахунках за червень, листопад, грудень 2013 року та січень - травень 2014 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 220661,00 гривень;

2) встановлено, що на порушення пункту 200.5, пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю „Техносила" по уточнюючих розрахунках за листопад 2013 року, грудень 2013 року, завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість:

- за червень 2013 року по сформованому від'ємному значенні за травень 2013 року на суму 667,00 гри, фактично оплаченого постачальникам у листопаді 2013 року на суму 667,00 грн;

- за листопад 2013 року по сформованому від'ємному значенні за березень 2013 на суму 6200,00 грн за квітень 2013 року на суму 654,00 грн, за червень 2013 року на суму 667,00 грн, фактично оплаченого постачальникам у листопаді 2013 року па суму 7521,00 грн;

- за липень 2013 року на суму 31049,00 грн (з врахуванням уточнюючого розрахунку від 17 вересня 2013 року №9057950204) та враховуючи те, що у декларації з ПДВ за липень 2013 року, платником заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 13512,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у липні та листопаді 2013 року на суму 31049,00 грн;

- за серпень 2013 року на суму 33645,00 грн (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за серпень 2013 року, платником заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 25203,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у серпні та листопаді 2013 року на суму 33645,00 грн;

- за вересень 2013 року на суму 19731,00 грн (з врахуванням уточнюючого розрахунку від 16 грудня 2013 року №1300007581) та враховуючи те, що у декларації з ПДВ за вересень 2013 року, платником заявлена сума, що підлягає бюджетному .відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 17086,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у серпні та листопаді 2013 року на суму 19731,00 грн;

- за жовтень 2013 року на суму 16985,00 грн (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, платником заявлена сума . що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 13569,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у жовтні та листопаді 2013 року на суму 16985,00 грн;

- за грудень 2013, січень 2014 року по сформованому від'ємному значенні за листопад 2013 року на суму 49675,00 грн (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за листопад 2013 року, платником заявлена сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 40121,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у жовтні, листопаді, грудні 2013 року та січні 2014 року на суму 49675,00 грн;

- за січень 2014 року по сформованому від'ємному значенні за грудень 2013 року на суму 2763,00 грн (з врахуванням-поданої декларації з ПДВ за грудень 2013 року, платником заявлена сума , що підлягає- бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 2763,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у липні, серпні, вересні 2013 року та січні 2014 року на суму 2763,00 грн;

- за лютий 2014 року по сформованому від'ємному значенні за січень 2014 року па суму 4632,00 грн (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за січень 2014 року, платником заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 4632,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у липні, серпні, вересні 2013 року та січні 2014 року на суму 4632,00 грн;

- за березень 2014 року по сформованому від'ємному значенні за лютий 2014 року на суму 9048,00 грн (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за лютий 2014 року, платником заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 9048,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у лютого 2014 року на суму 9048,00 грн;

- за квітень 2014 року по сформованому від'ємному значенні за березень 2014 року на суму 28254,00 грн (з врахуванням, поданої декларації з ПДВ за березень 2014 року, платником заявлена сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 28254,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у березні 2014 року на суму 28254,00 грн;

- за травень 2014 року по сформованому від'ємному значенні за квітень 2014 року на суму 5154,00 гри. (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за квітень 2014 року, платіж ком заявлена сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах становила в сумі 5154,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у квітні 2014 року на суму 5154,00 грн;

- за червень 2014 року по сформованому від'ємному значенні за травень 2014 року на суму 20224,00 грн (з врахуванням поданої декларації з ПДВ за травень 2014 року, платником заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних, періодах становила в сумі 20224,00 грн) фактично оплаченого постачальникам у травні 2014 року на суму 20224,00 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2014 року у сумі 11537,00 грн, що пов'язано з тим, що на дату складання акта не надійшла відповідь по контрагенту щодо підтвердження господарських відносин.

Не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу, 19 листопада 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила» звернулось до Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області із запереченнями на Акт перевірки №12/1500/32714661 року від 14 листопада 2014 року.

24 листопада 2014 року Хотинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області прийняла висновок №1/15-00/32714661, яким визнала заперечення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» необґрунтованими, а висновки перевіряючи такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі Акта перевірки від 14 листопада 2014 року №12/1500/32714661 Хотинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області 28 листопада 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «В2» №0000351500 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 145077; форми «В1» №0000201500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 833,75 грн, з яких сума податку - 667,00 грн та штрафні санкції - 166,75 грн; форми «В1» №0000281500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 49451,25 грн, з яких сума податку - 39561,00 грн та штрафні санкції - 9890,25 грн; форми «В1» №0000211500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 548,75 грн, з яких сума податку - 439,00 грн та штрафні санкції - 109,75 грн; форми «В1» №0000221500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 14847,50 грн, з яких сума податку - 11878,00 грн та штрафні санкції - 2969,50 грн; форми «В1» №0000291500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3165,00 грн, з яких сума податку - 2532,00 грн та штрафні санкції - 633,00 грн; форми «В1» №0000301500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 8685,00 грн, з яких сума податку - 6948,00 грн та штрафні санкції - 1737,00 грн; форми «В1» №0000311500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 32692,50 грн, з яких сума податку - 26154,00 грн та штрафні санкції - 6538,50 грн; форми «В1» №0000321500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3817,50 грн, з яких сума податку - 3054,00 грн та штрафні санкції - 763,50 грн; форми «В1» №0000331500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 22655,00 грн, з яких сума податку - 18124,00 грн та штрафні санкції - 4531,00 грн; форми «В1» №0000341500 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 44650,00 грн, з яких сума податку - 35720,00 грн та штрафні санкції - 8930,00 грн.

З обставин справи вбачається, що згідно поданої позивачем до Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області податкової звітності за період з 01 квітня 2012 року по 31 серпня 2014 року, а також поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за червень 2013 року №9053651602 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за листопад 2013 року №9053651869 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за грудень 2013 року №9053652246 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за січень 2014 року №9053652505 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за лютий 2014 року №905352483 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за квітень 2014 року №9053653411 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за травень 2014 року №9053653825 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за червень 2014 року №9053654187 від 18 вересня 2014 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками за липень 2014 року №9053654463 від 18 вересня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила» визначило від'ємне значення з податку на додану вартість.

Сторонами не заперечувалось, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування є включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у зв'язку із придбанням та спорудженням (будівництвом) основних фондів, а саме: здійснення будівельних робіт по будівництву фруктосховища (І-ша черга) та фруктосховища з побутово-адміністративними приміщеннями (ІІ-га черга) за адресою: 60000, вул.Колгоспна, 1, м.Хотин, Чернівецька область, введених в експлуатацію в серпні 2014 року згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20 серпня 2014 року №ЧВ143142320126.

У період з березня 2012 року по серпень 2014 року позивачем придбано обладнання і матеріали (робіт, послуг) на спорудження вказаних об'єктів, зокрема, змонтовано обладнання та матеріали системи фільтрації фруктосховища, змонтовані газонепроникні двері з оглядовим вікном для 6-ти камер фруктосховища, змонтовано холодильну систему для шести камер фруктосховища, змонтовано обладнання та матеріали для підключення 3-х камер системи фільтрації фруктосховища згідно договору від 12 березня 2013 року №120312, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Техносила» та товариством з обмеженою відповідальністю «ІТІ Агро», орендовано у товариства з обмеженою відповідальністю «Галактика-3» транспортні засоби, будівельні машини та механізми.

На момент заявлення сум до бюджетного відшкодування, зазначені об'єкти будівництва в експлуатацію введені не були, а всі операції щодо придбання обладнання, будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей згідно оборотно-сальдових відомостей за період з травня 2012 року по липень 2014 року здійснювались по бухгалтерських рахунках 103 «Будинки та споруди», 104 «Машини та обладнання», 1522 «Виготовлення і модернізація основних засобів», 1521 «Придбання основних фондів» та обліковувались товариством по Дт 15 «Капітальні інвестиції».

Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення та заперечуючи проти даного позову, вважає, що при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби», незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно), а оскільки основні фонди позивача обліковувалися на балансі рахунку 15 «Капітальні інвестиції» як незавершене будівництво, останній не мав права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. І в даній ситуації право на бюджетне відшкодування у позивача виникає лише у серпні 2014 року, з моменту введення основних фондів в експлуатацію.

Однак з такою позицією погодитись не можна.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI.

Згідно підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У контексті оподаткування податком на додану вартість термін «основні фонди» включає в себе основні засоби, до складу яких до входять, зокрема: - інші необоротні матеріальні активи; - незавершені капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи. Тобто активи, що значаться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», які призначені для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів у відповідності до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186.

При будівництві як підрядним, так і господарським способом підприємство-замовник відносить витрати на субрахунок 151 «Капітальне будівництво» рахунка 15 «Капітальні інвестиції» за статтями, з яких потім складається собівартість будівництва. На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва.

По завершенні будівництва об'єкта й здачі його в експлуатацію складають проводку за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15.

Зазначене продубльовано також в Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509, яким визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Дані положення регулюють відшкодування податкового кредиту, який виникає внаслідок придбання або спорудження основних фондів. При цьому умова, що на момент заявлення бюджетного відшкодування ці основні фонди повинні відображатися на рахунку 10 «Основні засоби» в зазначеній статті відсутня.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що платники податків мають повне право на включення до складу бюджетного відшкодування сум податкового кредиту, що відноситься до недобудованих об'єктів основних засобів, але лише за умови, щоб такі об'єкти призначалися для подальшого використання їх у господарській діяльності платника податку. Залежність бюджетного відшкодування від обліку основних фондів на 10-му рахунку бухгалтерського обліку від моменту введення в експлуатацію основних фондів податковим законодавством не передбачена.

Податкове законодавство не ставить у залежність право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів, з моментом введення в експлуатацію основних засобів.

Таким чином, суд вважає, що витрати, які понесені товариством з обмеженою відповідальність «Техносила» при будівництві фруктосховища та фруктосховища з побутово-адміністративними приміщеннями та придбанням обладнання і матеріалів, були пов'язані з його господарською діяльність, а тому позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість за сплачену контрагентам вартість товарів (робіт, послуг) до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2014 року №0000201500, №0000211500, №0000221500, №0000281500, №0000291500, №0000301500, №0000311500, №0000321500, №0000331500, №0000341500, №0000351500.

Разом з цим, беручи до уваги положення пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне поряд із скасуванням оскаржуваних позивачем рішень відповідача також визнати їх протиправними.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач - суб'єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваних рішень.

Зокрема, суд не погоджується з твердженням відповідача, який заперечував проти задоволення позову, про те, що право на бюджетне відшкодування у позивача виникає лише у серпні 2014 року, тобто з моменту введення основних фондів в експлуатацію, оскільки це виключає можливість застосування пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України в тій частині, яка дозволяє відшкодування з бюджету податкового кредиту, нарахованого в результаті будівництва основних засобів.

Безпідставними є і посилання відповідача про неврахування позивачем положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, оскільки право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10-му рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів, про що також зазначається вище.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки даний позов підлягає задоволенню повністю, а згідно квитанції від 10 грудня 2014 року №58 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 652,85 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 28 листопада 2014 року №0000201500, №0000211500, №0000221500, №0000281500, №0000291500, №0000301500, №0000311500, №0000321500, №0000331500, №0000341500, №0000351500.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 27 січня 2015 року.