Ухвала

від 25.03.2015 по справі 824/3317/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/3317/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

25 березня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Швець А.І.,

представників позивача: Каденюка М.Г., Аврама Ю.М.

предстакника відповідача: Швець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хотинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техносила" до Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2014 року №0000201500, №0000211500, №0000221500, №0000281500, №0000291500, №0000301500, №0000311500, №0000321500, №0000331500, №0000341500, №0000351500.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 28 листопада 2014 року №0000201500, №0000211500, №0000221500, №0000281500, №0000291500, №0000301500, №0000311500, №0000321500, №0000331500, №0000341500, №0000351500.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді справи, на підставі наказу Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 03.11.2014 року №418, направлень на перевірку від 03.11.2014 року №666/2200/32714661, №665/1500/32714661, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техносила» щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по декларації за серпень 2014 року від 10 вересня 2014 року №9051871594 на суму 442216,00 гривень. По уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за період червень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень, квітень, травень, липень 2014 року на загальну суму 157677,00 грн, а саме: за червень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2013 року по 30 червня 2013 року, за листопад 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2013 року, за грудень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 листопада 2013 року по 31 грудня 2013 року, за січень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року, за лютий 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, за березень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, за квітень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за травень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2014 року, за червень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року, за липень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року та за серпень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2012 року по 31 серпня 2012 року, в період з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року, в період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки Хотинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області складено Акт перевірки з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість по уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій за період червень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень-липень 2014 року по декларації з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з охопленням декларацій, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування включно, від 14 листопада 2014 року №12/1500/32714661.

Не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу, 19 листопада 2014 року позивач звернувся до відповідача із запереченнями на Акт перевірки №12/1500/32714661 року від 14 листопада 2014 року.

24 листопада 2014 року відповідач прийняв висновок №1/15-00/32714661, яким визнав заперечення директора товариство з обмеженою відповідальністю «Техносила» необґрунтованими, а висновки перевіряючи такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі Акта перевірки від 14 листопада 2014 року №12/1500/32714661 відповідачем 28 листопада 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржених рішень.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положеннями п. 200.5 ст. 200 ПК України передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Таким чином, платники податків мають повне право на включення до складу бюджетного відшкодування сум податкового кредиту, що відноситься до недобудованих об'єктів основних засобів, але лише за умови, щоб такі об'єкти призначалися для подальшого використання їх у господарській діяльності платника податку. Залежність бюджетного відшкодування від обліку основних фондів на 10-му рахунку бухгалтерського обліку від моменту введення в експлуатацію основних фондів податковим законодавством не передбачена.

В свою чергу, податкове законодавство не ставить у залежність право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів, з моментом введення в експлуатацію основних засобів.

Отже, витрати, які понесені позивачем при будівництві фруктосховища та фруктосховища з побутово-адміністративними приміщеннями та придбанням обладнання і матеріалів, були пов'язані з його господарською діяльність, а тому позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість за сплачену контрагентам вартість товарів (робіт, послуг) до складу податкового кредиту.

Також суд першої інстанції, правильно не погодився з твердженням відповідача, про те, що право на бюджетне відшкодування у позивача виникає лише у серпні 2014 року, тобто з моменту введення основних фондів в експлуатацію, оскільки це виключає можливість застосування п. 200.5 ст. 200 ПК України в тій частині, яка дозволяє відшкодування з бюджету податкового кредиту, нарахованого в результаті будівництва основних засобів.

Крім того, безпідставними є і посилання відповідача про неврахування позивачем положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, оскільки право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог ПК України не залежить від обліку основних фондів на 10-му рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів, про що також зазначається вище.

Суд апеляційної інстанції погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи даний адміністративний позов, ухвалив оскаржене рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Хотинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 березня 2015 року.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.