Постанова

від 19.01.2015 по справі 826/18377/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2015 року № 826/18377/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софі Пром" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 16 жовтня 2014 року № 1336-25.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1837/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 грудня 2014 року.

У судовому засіданні 10 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив його задовольнити. Представник відповідача заперечив проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

11 листопада 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» отримано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 жовтня 2014 року № 1336-25, якою позивачу визначено до сплату податковий борг за узгодженим податковим зобов'язанням, що становить 685340,78 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач зазначає, що податковий боргу у розмірі 685340,00 грн. не має статусу узгодженого податкового зобов'язання, оскільки висновки акту перевірки 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687 оскаржуються в адміністративному порядку та станом на момент звернення до суду не розглянуті, відповіді позивачем не отримано, а податкові повідомлення - рішення - не виносились.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у період з 12 червня 2014 року по 18 червня 2014 року на підставі направлення від 12 червня 2014 року № 627/26-51-22-03-10 та наказу від 12 червня 2014 року № 776-П, листа слідчого ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 16 квітня 2013 року, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Едвертайзінг Консалт» (код ЄДРПОУ 36972694), ТОВ «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979), ПП «Гран-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 31989352), ТОВ «Фірма Практік» (код ЄДРПОУ 38532808) та ТОВ «Укрпрофбіз» (код ЄДРПОУ 38898115) за період діяльності з 01 червня 2011 року по 31 травня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпункту 138.8.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 234243,00 грн.

підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 243643,00 грн.

Не погоджуючись із такими висновками, 01 липня 2014 року позивачем подані заперечення на акт перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687.

За результатом розгляду заперечень, листом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 08 липня 2014 року № 6457/10/26-51-20-03 висновки акту перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687 залишені без змін, заперечення ТОВ «Софі Пром» - без задоволення.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0003442203 від 11 липня 2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 304553,75 грн.,в тому числі: за основним платежем - 243643,00 грн., за штрафними санкціями - 60910,75 грн.

- № 0003422203 від 11 липня 2014 року, яким позивача збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 288048,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 234243,00 грн., за штрафними санкціями - 53805,75 грн.

Судом встановлено, що рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 08 липня 2014 року № 6457/10/26-51-20-03 про результат розгляду заперечень та податкові повідомлення - рішення від 11 липня 2014 року № 0003442203 та № 0003422203 направлені на фактичну адресу позивача: 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 57.

Проте, конверти із вищезазначеними документами не отримані позивачем, повернуті до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Як встановлено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» зареєстровано за адресою: місто Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 160-А, кв. 191.

Фактична адреса товариства, згідно наданих копій Договору оренди № 8/1/714 від 01 березня 2011 року та додаткових угод до нього: 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 57.

З наведеного вбачається, що контролюючим органом як рішення про результат розгляду заперечень так і податкові повідомлення - рішення направлені на фактичну адресу позивача, яка в даному випадку не співпадає із юридичною адресою, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що останнім не отримано рішення про результат розгляду заперечень та податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687, що свідчить про неузгодженість податкового боргу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд зазначає, що в даному випадку важливе значення має факт отримання документів платником податків, оскільки з цим моментом пов'язує законодавство відлік певних строків. Вважається, що документи належним чином вручені якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника слід розуміти його місцезнаходження, або податкову адресу.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 11 липня 2014 року № 0003442203 та № 0003422203 прийняті на підставі висновків акту перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687, позивачем не отримані у зв'язку з їх направленням на фактичну адресу, замість юридичної адреси, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не отримані податкові повідомлення - рішення та рішення про результат розгляду заперечень, а про існування зазначених документів представнику позивача стало відмово під час розгляду адміністративної справи.

Підпунктом 14.1.153. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Аналіз пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.

В свою чергу, статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (визначення податкових зобов'язань у конфліктних ситуаціях, тобто, у зв'язку з порушеннями законодавства, які мали місце на думку контролюючого органу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Тобто, у зазначених випадках платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку (див. коментар до ст. 56 ПКУ) протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Відтак, право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення - рішення, в разі не ініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0003442203 та № 0003422203, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687, позивачем не отримані у зв'язку з їх направленням на фактичну адресу, замість юридичної адреси, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що позбавило права позивача ініціювання оскарження таких рішень контролюючого органу, а тому податковий борг не є узгодженим, що в свою чергу виключає підстави для направлення платнику податків податкової вимоги.

Відтак, на думку суду, спірна податкова вимога прийнята передчасно, а саме до узгодження суми боргу, визначеної контролюючим органом, а тому підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що надані позивачем копії первинних документів досліджені судом, проте з урахуванням предмету доказування - не мають юридичних наслідків для вирішення адміністративної справи, оскільки обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами може бути досліджена в окремому провадженні щодо оскарження податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, контролюючим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 жовтня 2014 року № 1336-25

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник