Ухвала

від 19.02.2015 по справі 826/18377/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18377/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві та просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 16 жовтня 2014 року №1336-25.

Постановою Окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 11 листопада 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» отримано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 жовтня 2014 року №1336-25, якою позивачу визначено до сплати податковий борг за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 685340,78 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач зазначає, що податковий боргу у розмірі 685340,00 грн. не має статусу узгодженого податкового зобов'язання, оскільки висновки акту перевірки 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687 оскаржуються в адміністративному порядку та станом на момент звернення до суду не розглянуті, відповіді позивачем не отримано, а податкові повідомлення - рішення не виносились.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України, та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто, в даному випадку важливе значення має факт отримання документів платником податків, оскільки з цим моментом законодавство пов'язує відлік певних строків. Вважається, що документи належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника слід розуміти його місцезнаходження або податкову адресу.

Підпунктом 14.1.153. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Аналіз пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.

В свою чергу, стаття 54 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (визначення податкових зобов'язань у конфліктних ситуаціях, тобто, у зв'язку з порушеннями законодавства, які мали місце на думку контролюючого органу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, у зазначених випадках платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку (див. коментар до ст. 56 ПКУ) протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Відтак, право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення - рішення, в разі неініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12 червня 2014 року по 18 червня 2014 року на підставі направлення від 12 червня 2014 року № 627/26-51-22-03-10, наказу від 12 червня 2014 року № 776-П, листа слідчого ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 16 квітня 2013 року та згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Акватрейдінг», ПП «Гран-Трейдінг», ТОВ «Фірма Практік» та ТОВ «Укрпрофбіз» за період діяльності з 01 червня 2011 року по 31 травня 2014 року, за результатом якої складено Акт перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки 11 липня 2014 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято наступні податкові повідомлення - рішення: № 0003442203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 304553,75 грн.; № 0003422203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 288048,75 грн.

Рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 08 липня 2014 року № 6457/10/26-51-20-03 про результат розгляду заперечень на Акт перевірки та податкові повідомлення - рішення від 11 липня 2014 року №0003442203 та №0003422203 направлені за адресою: 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 57.

Фактична адреса товариства, згідно наданих копій Договору оренди № 8/1/714 від 01 березня 2011 року та додаткових угод до нього: 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 57.

Проте, конверти із вищезазначеними документами не отримані позивачем та повернуті до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві за закінченням терміну зберігання.

Тобто, будучи обізнаним, що вказані податкові повідомлення-рішення так і не були вручені позивачу, податковий орган тим не менш не вжив будь-яких інших заходів спрямованих на їх вручення, при цьому усвідомлюючи, що податкове законодавство пов'язує початок перебігу строку узгодження зобов'язання саме з моментом отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Більше того, як встановлено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, податковою та юридичною адресою Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Пром» значиться: місто Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 160-А, кв. 191.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З наведеного вбачається, що контролюючим органом як рішення про результат розгляду заперечень так і податкові повідомлення - рішення направлені на фактичну адресу позивача, яка в даному випадку не співпадає із юридичною адресою, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців., що, на переконання суддів, і стало підставою до неотримання таких податкових повідомлень-рішень ТОВ «Софі Пром».

Більше того, в процесі судового розгляду справи встановлено, що про існування зазначених рішень представнику позивача стало відомо лише під час розгляду даної адміністративної справи

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення - рішення № 0003442203 та № 0003422203, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 24 червня 2014 року № 5036/26-51/22-03/37515687, позивачем не отримані у зв'язку з їх направленням на фактичну адресу, замість юридичної адреси, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що позбавило права позивача ініціювання оскарження таких рішень контролюючого органу, а тому податковий борг не є узгодженим, що в свою чергу виключає підстави для направлення платнику податків податкової вимоги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С