Ухвала

від 22.01.2015 по справі 804/14553/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 січня 2015 року м. Київ В/800/5992/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Борисенко І.В. Костенко М.І. Маринчак Н.Є. Приходько І.В. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниТовариства з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д» ухвали відВищого адміністративного суду України 27.11.2014 року у справі№ 804/14553/13-а (К/800/24831/14) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д» подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі № 804/14553/13-а (К/800/24831/14), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено . Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року скасовано. Залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.12.2014 року вказану заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Заявник, на виконання вимог зазначеної ухвали, усунув вказані недоліки заяви.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 804/14553/13-а (К/800/24831/14), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки було встановлено, що позивачем річна орендна плата у 2011-2013 роках декларувалася та сплачувалася без врахування 1,5%, передбаченого за користування земельною ділянкою, цільовим призначенням якої є землі історико-культурного призначення. Застосування такого коефіцієнту передбачено ст.ст. 274, 276 Податкового кодексу України.

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 року у справі №2а-6325/10/1670 (К/9991/46401/11) вбачається, що судом касаційної інстанції норми Податкового кодексу України не застосовувалися, оскільки спір стосувався нарахування плати за землю за періоди до набрання чинності Податкового кодексу України.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014 року у справі № 2а-1670/786/12 (К/9991/76936/12) та постанову Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014 року у справі №2а/0270/3440/12 (К/9991/77129/12), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі вказаних рішень суду касаційної інстанції вбачається, що суд касаційної інстанції прийняв рішення про відмову в позові, оскільки орендар декларував та сплачував орендну плату за землю з 01.01.2011 року без врахування нормативної грошової оцінки, яка набрала чинності з 01.01.2011 року відповідно до рішення органів місцевого самоврядування.

Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 24.06.2014 року та постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року колегія суддів відхиляє, оскільки підставою перегляду в порядку ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -

У Х В А л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д» в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 804/14553/13-а (К/800/24831/14) Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді І. В. Борисенко

М. І. Костенко

Н. Є. Маринчак

І. В. Приходько