Рішення

від 22.01.2015 по справі 910/22108/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22108/14 22.01.15 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

третя особа без с.в. на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна

третя особа без с.в. на стороні відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області

третя особа без с.в. на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Індастріал Груп"

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про його скасування

Судді Головатюк Л.Д.

Ковтун С.А.

Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Орлова О.В.(за довіреністю)

Від відповідача Бічук С.Ф.(дов. від 22.04.2014)

Третя особа 1 не прибув

Третя особа 2 не прибув

Третя особа 3 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №1627 від 16.09.2014 нотаріуса Голубничої О.В. та про його скасування .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.10.2014 порушено провадження у справі №910/22108/14 та призначено до розгляду на 04.11.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.10.2014 вжито заходів щодо забезпечення позову, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни від 16.09.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1627.

На призначене судове засідання 04.11.2014 представник відповідача з'явився, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представники позивача, третьої особи 1, третьої особи 2 в судове засідання 04.11.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

03.11.2014 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшло клопотання від відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції про заміну третьої сторони без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області замінити на відділ примусового виконання рішень Управління державної вионавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.14 замінено неналежну третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області на належну - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, розгляд справи відкладено на 20.11.2014.

В судове засідання 20.11.2014 представники позивача, відповідача з'явились, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представники третіх осіб в судове засідання 20.11.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Представник позивача подав усне клопотання про відкладення розгляду справи без участі третьої особи 1.

Розгляд справи відкладено на 16.12.2014.

В судове засідання 16.12.2014 представники позивача, відповідача з'явились, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представники третіх осіб в судове засідання 16.12.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Індастріал Груп"(46008, м. Тернопіль, вул. Шпитальна, буд. 7, код ЄДРПОУ 34355152).

Суд, дослідивши матеріали справи, вирішив, що дане клопотання достатньо мотивоване, належно обгрунтоване, а тому його слід задовольнити.

Також, представники відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/22108/14 на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 25.12.2014.

В судове засідання 25.12.2014 представники позивача, відповідача з'явились, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представники третіх осіб в судове засідання 25.12.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Суд у зв`язку із складністю справи, необхідністю дослідження великої кількості доказів та встановлення фактів ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/22108/14 колегіально у складі трьох суддів,розгляд справи було призначено на 20.01.2015.

В судове засідання 20.01.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по справі. Позивач наполягав на задоволенні позову, відповідач проти задоволення заперечив.

Представники третіх осіб у судове засідання 20.01.2015 не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 20.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 848/02/13-В.

Відповідно до п. 3 даного Договору фінансового лізингу предметом лізингу є напівпричіп BODEX KIS 3W; 2013 року випуску, загальною вартістю 377520 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 62920 грн. 00 коп.

Пунктом 5 Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В сторони визначили, що строк лізингу становить 60 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 8 Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, загальна сума лізингових платежів на дату укладення цього Договору складає 515930 грн. 02 коп. і може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу (п. 8.1); авансовий платіж - згідно з графіком внесення лізингових платежів - додаток №1 до договору (п. 8.2); порядок проведення оплат - у відповідності з графіком внесення лізингових платежів - додаток №1 до договору та ст. 2 загальних умов (п. 8.3).

Графіком внесення лізингових платежів (Додаток №1 до Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В) сторони визначили порядок та розмір сплати лізингових платежів.

Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В є специфікація об'єкту лізингу - напівпричепа BODEX KIS 3W; 2013 року випуску.

Додатком № 3 до Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В є Загальні умови договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1.1 Загальних умов Договору фінансового лізингу лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (далі по тексту "Предмет лізингу"), найменування і характеристики якого вказані в Специфікації (додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в Графіку внесення лізингових платежів (додаток № 1 до Договору), а також інші платежі відповідно до умов даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Загальних умов Договору фінансового лізингу, термін користування лізингоодержувачем Предметом лізингу (строк лізингу) зазначений у п.5 Договору і починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі Предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Відповідно до п. 2.1 Загальних умов Договору фінансового лізингу , всі платежі за Договором лізингоодержувач зобов'язаним здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця, У разі необхідності, рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та / або на e-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу.

Згідно з п. 2.2 Загальних умов Договору фінансового лізингу загальна сума лізингових платежів на дату укладення Договору визначається пунктом 8.1 Договору і може змінюватися відповідно до умов цього Договору. Порядок, розмір та терміни оплати лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюються в Графіку платежів (додаток № 1 до Договору).

Авансовий платіж оплачується лізингоодержувачем до передачі Предмета лізингу по акту прийому-передачі у володіння та користування і є частиною компенсації вартості Предмета лізингу. Оплата авансового платежу здійснюється не пізніше дати, встановленої для його оплати відповідно до графи 2 Графіка платежів в сумі, зазначеній у графі 6 Графіка платежів. Після прийому-передачі Предмета лізингу за актом у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачем, авансовий платіж зараховується сторонами як лізинговий платіж (п. 2.3 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В).

Відповідно до п. 2.4 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, всі чергові лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше дати, встановленої для їх оплати відповідно до графи 2 Графіка платежів в сумі, зазначеній у графі 6 Графіка платежів.

Датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо в період між датою лізингового платежу, згідно Графіка платежів, і датою надходження суми лізингового платежу, числове значення курсу, застосованого згідно п. 2,6. Загальних умов збільшиться більш ніж на 1 відсоток, лізингодавець має право вимагати пропорційну доплату такої суми. Доплачена сума враховується як комісія лізингодавця (п. 2.7 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В).

Згідно з п. 2.9 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, при надходженні коштів (лізингових платежів) від лізингоодержувача, сторони погодили наступну черговість виконання лізингоодержувачєм своїх грошових зобов'язань за Договором: оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором; оплата сум компенсації витрат, понесених лізингодавцем та не відшкодованих лізингоодержувачєм; оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, відшкодовує вартість Предмета лізингу; оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, відшкодовує вартість Предмета лізингу.

Згідно з п. 3.4 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, приймання лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі Предмета лізингу. Одночасно з актом прийому-передачі Предмета лізингу, лізингоодєржувачу передаються реєстраційна, технічна документація, документи по страхуванню, а також оформляється весь необхідний для цілей бухгалтерського і податкового обліку комплект документів (видаткова накладна, податкова накладна).

Дія Договору припиняється повним виконанням сторонами його умов, а також в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством (п. 11.1 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В).

Відповідно до п. 11.2 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір (відмовитися від цього Договору) та вилучити Предмет лізингу у випадках, коли ліингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) і/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів від настання строку платежу, встановленого Графіком платежів або Загальними умовами.

Згідно з п. 11.3 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, у разі виникнення будь-якого з підстав, передбачених п.п.11.2.1-11.2.8 цих Загальних умов, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу, розраховану відповідно до ст. 8 Загальних умов.

У разі, якщо протягом 20 календарних днів від дати направлення лізингоодержувачу повідомлення згідно п. 11.3. Загальних умов, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення або не викупить Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу згідно п. 8.5. Загальних умов, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоотримувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і поверненні Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт, протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Предмет лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні. При цьому у разі відмови лізингоодержувача від передачі (повернення) Предмета лізингу лізингодавцю, лізингодавєць має право самостійно вилучити Предмет лізингу з місця зберігання / знаходження або ремонту без будь-яких дозволів лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на лізингоодержувача понесених витрат ( п. 11.4 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як встановлено судом, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 848/02/13-В в частині сплати лізингових платежів, 30.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" звернулось до лізингоодержувача з листом-вимогою вих. № 126-УПК , в якому просило сплатити заборгованість за укладеним між сторонами договором у розмірі 22163 грн. 24 коп. та попередило, що у випадку несплати вказаної заборгованості або викупу предмету лізингу протягом 20 днів з дати направлення листа-вимоги, лізингодавець, зокрема, відмовиться від Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В.

Вказаний лист-вимога була відправлена на адресу лізингоодержувача, вказану у Договорі фінансового лізингу № 848/02/13-В, а саме: 48271, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Коцюбинці, вул. Містечок, 21 А, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштового відділення.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" вимог лізингодавця, викладених в листі-вимозі вих. № 126-УПК від 30.06.2014, відповідач направив на вищевказану адресу позивача 02.09.2014 повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу вих. № 517-УПК , в якій вимагав протягом семи днів з моменту направлення даного повідомлення повернути предмет лізингу. В протилежному випадку, як зазначив відповідач, він має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання/знаходження без будь-яких дозволів лізингоодержувача (в тому числі, але не виключно, в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса).

Вказане повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу вих. № 517-УПК від 02.09.2014 було отримане позивачем 15.09.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 48271 0002515 5 ( в матеріалах справи).

Однак, зважаючи на те, що лізингоодержувач не виконав вимог, зазначених лізингодавцем в повідомленні про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу вих. № 517-УПК від 02.09.2014, останній скористався свої правом щодо безспірного вилучення предмету лізингу та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни із заявою б/н від 15.09.2014 про вчинення виконавчого напису на Договорі фінансового лізингу № 848/02/13-В від 19.02.2013 у зв'язку з несплатою лізингоодержувачем належним чином лізингових платежів більш ніж 30 днів та доданими до неї додатками.

Судом встановлено, що 16.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" зобов'язати повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" майно - BODEX KIS 3WS, 2013 року випуску; шасі № SU90333GHDSBU1079, реєстраційний номер АА7696 ХО, вартістю 377520 грн. 00 коп., що передане в користування на підставі Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В від 19.02.2013 та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 22.06.2014 по 15.09.2014 у розмірі 39249 грн. 57 коп.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначив, що він не отримував від відповідача жодних повідомлень чи письмових вимог щодо неналежного виконання укладеного між сторонами Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В в частині сплати лізингових платежів, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" не могло надати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Голубничій О. В. докази направлення вказаних вимог позивачу, зважаючи на що виконавчий напис від 16.09.2014, зареєстрований в реєстрі за № 1627, вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач просив суд визнати виконавчий напис від 16.09.2014, зареєстрований в реєстрі за № 1627, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною, таким, що не підлягає виконанню.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Таким чином, за змістом приписів вказаної норми Закону, відмова лізингодавця від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судом, 03.09.2014 відповідач направив на вищевказану адресу позивача повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу вих. № 517-УПК від 02.09.2014.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Договір фінансового лізингу № 848/02/13-В був правомірно розірваний відповідачем в односторонньому порядку з 03.09.2014.

Як вже зазначалось судом, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог, викладених у повідомленні про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, зокрема, щодо повернення предмету лізингу протягом семи днів з дня направлення вказаного повідомлення, відповідач скористався свої правом щодо безспірного вилучення предмету лізингу та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни із заявою б/н від 15.09.2014 про вчинення виконавчого напису на Договорі фінансового лізингу № 848/02/13-В від 19.02.2013 у зв'язку з несплатою лізингоодержувачем належним чином лізингових платежів більш ніж 30 днів та доданими до неї додатками.

Судом встановлено, що 16.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" зобов'язати повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" майно - BODEX KIS 3WS, 2013 року випуску; шасі № SU90333GHDSBU1072, реєстраційний номер АА7696ХО, вартістю 377520 грн. 00 коп., що передане в користування на підставі Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В від 19.02.2013 та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 22.06.2014 по 15.09.2014 у розмірі 39249 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як встановлено судом, спірний виконавчий напис не містить вимог щодо стягнення грошової заборгованості, а в даному випадку йдеться про іншу відповідальність боржника, а саме про обов'язок повернути предмет лізингу.

Таким чином, згідно з вимогами ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус мав встановити безспірність саме обов'язку повернути предмет лізингу.

Згідно з абз. 2, 3 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 р. № 10 спори про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Таким чином, господарські суди не перевіряють правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні, оскільки нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт підлягають окремому оскарженню до суду.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність кредитора, права на повернення предмета лізингу, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, за яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

На підставі наведених норм чинного законодавства, роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України та висловлених ним правових позицій у Постановах від 11.03.2014 у справі №5011-5/14359-2012, від 19.02.2014 у справі №915/1255/13, від 14.11.2012 у справі №5021/378/12, від 31.07.2012 у справі 26/360 господарський суд позбавлений можливості надавати оцінку доводам сторін стосовно того, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог, а також щодо неповноти відображення приватним нотаріусом даних про строк, за який провадиться стягнення, деталізації пені та неповідомлення боржника про вчинення виконавчого напису, оскільки фактично всі ці доводи зводяться до намагання вказати на порушення приватним нотаріусом саме порядку вчинення нотаріальних дій, а не довести відсутність заборгованості перед відповідачем, її розміру, а відповідно й відсутності загалом підстав для вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справі" від 01.03.2013 визначено, що право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат"). За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Отже, оскільки в даному випадку звернувшись з даним позовом до суду, позивач не порушує питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства, не наводить жодних доводів та не подає доказів на їх підтвердження, щодо невірного визначення відповідачем суми боргу, в погашення якого за спірним виконавчим написом було вирішено повернути предмет лізингу (не надає власного контррозрахунку), тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

При цьому, суд зазначає, що розмір заборгованості, вказаний у виконавчому написі, має інформативний характер, оскільки в даному випадку за виконавчим написом повертається лише предмет лізингу, а не сама заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.5 глави 16 Порядку про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (надалі - Перелік), і при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку.

Відповідно до п. 1 цього Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Крім того згідно з п. 8 Переліку для одержання виконавчого напису за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Судом встановлено та наявною в матеріалах справи копією матеріалів нотаріальної справи підтверджується, що спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною на підставі заяви про вчинення виконавчого напису б/н від 15.09.2014, розрахунком заборгованості та пені по сплаті лізингових платежів станом на 15.09.2014, довідкою про стан взаєморозрахунків станом на 15.09.2014, несплаченими рахунками-фактурами № 30426 від 23.06.2014 на суму 6497 грн. 38 коп. та іншими ( в матеріалах справи).

Отже, суд приходить до висновку, що нотаріус отримав всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, визначені п. 8 Переліку.

При цьому суд визнає твердження позивача про те, що він не отримував від відповідача жодних претензій чи інших вимог стосовно усунення порушень виконання умов укладеного між сторонами Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В необґрунтованими, оскільки протилежне підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 48271 0002347 0, яке підтверджує факт отримання позивачем листа-вимоги вих. № 126-УПК від 30.06.2014, та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 48271 0002515 5, яке підтверджує факт отримання позивачем повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу вих. № 517-УПК від 02.09.2014.

Вказані документи були відправлені на адресу позивача, зазначену в Договорі фінансового лізингу № 848/02/13-В, а саме: 48271, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Коцюбинці, вул. Містечок, 21 А.

Крім того, відповідно до п. 13.6 Загальних умов Договору фінансового лізингу № 848/02/13-В, всі повідомлення, вимоги або інша кореспонденція направляються стороні поштою рекомендованим або цінним листом або кур'єрською доставкою з повідомленням про вручення. У разі, якщо лізингоодержувач змінить місцезнаходження/місцепроживання та/або фактичну адресу (які вказані в п.2 Договору), всі повідомлення і інша кореспонденція, направлена лізингодавцем на адресу лізингоодержувача, зазначену у цьому Договорі, вважаються належним чином відправленими лізингодавцем та отриманими лізингоодержувачем. При цьому достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є поштова квитанція (касовий чек) про направлення рекомендованого листа чи повідомлення про вручення (у разі направлення кур'єром).

Як зазначалось вище, згідно з вимогами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус мав встановити безспірність обов'язку повернути предмет лізингу.

Судом встановлено, що нотаріус, враховуючи вище наведені фактичні обставини справи, встановив наявність у позивача заборгованості за лізинговими платежами, а також те, що договір лізингу був правомірно розірваний відповідачем в односторонньому порядку. Відтак, згідно зі ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" обов'язок позивача повернути предмет лізингу є безспірним.

При цьому суд зазначає, що розмір грошового боргу, вказаний у виконавчому написі, має інформативний характер, оскільки в даному випадку за виконавчим написом повертається лише предмет лізингу, а не сама заборгованість.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач у позові, є безпідставними, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про визнання виконавчого напису від 16.09.2014, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною та зареєстрованого в реєстрі за № 1627, таким, що не підлягає виконанню, та про його скасування не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. З цього питання у п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 зазначено, що оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" не підлягають задоволенню, тому заходи забезпечення позову позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014, підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1.У задоволенні позову відмовити.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову , які вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі №910/22108/14 шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом за №1627 від 16.09.2014, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" майно - BODEX KIS 3WS, 2013 року випуску: шасі №SU90333GHDSBU1079, реєстраційний №АА7696ХО, вартістю 377 520,00 грн., що передане в користування на підставі Договору фінансового лізингу №848/02/13-В, укладеного 19.02.2013.

3. Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 26.01.2015

Головуючий суддя Л.Д. Головатюк

судді С.А. Ковтун

П.П. Чеберяк