Постанова

від 23.01.2015 по справі 820/6719/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 січня 2015 р. № 820/6719/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Вільхового Ю.Ф.,

представника відповідача - Кобилінської О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000212220, 0000222220 від 18.05.2013 року;

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ 0000242220, 0000232220 від 21.05.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі №820/6719/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року та Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі №820/6719/13-а скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірок контролюючим органом та при оформленні їх результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки актів перевірок є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ "Іванчуківське ХПП" зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради 22.02.2005 р., перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.03.2005 р. за № 02/88, є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 20.06.2011 р. № 100341021, індивідуальний податковий номер 331686920141.

Фахівцями Ізюмської ОДПІ, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Іванчуківське ХПП" з питань перевірки правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом ТОВ "Право" по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по податковим накладним за травень 2011 рік та подальшого використання їх у господарській діяльності.

Результати перевірки оформлені актом від 23.04.2013 р. № 321/2220/33168696 (т. 1 а.с. 25-43). Відповідно до висновків Акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем - п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування витрати по придбаним послугам в результаті операцій, які не мають реальності здійснення, чим завищено витрати на суму 2102708,0 грн., у тому числі за 2-3 квартал 2011 року в сумі 2102708,0 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" завищено податковий кредит на суму 24866,67 грн., які проведені на підставі операцій, які не мають реальності здійснення, в т.ч. в травні 2011 року на 24866,67 грн.

Таким чином, враховуючи порушення, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки, перевіркою встановлено заниження: податку на прибуток в сумі 483623,0 грн., в т.ч. за 2-3 квартал 2011 року в сумі 483623,0 грн., податку на додану вартість в сумі 24867,0 грн., в т.ч. за травень 2011 року в сумі 24867,0 грн. (т. 1 а.с. 42-43).

На підставі висновків вказаного акту, відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. № 0000212220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 483623,0 грн., та податкове повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. № 0000222220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 24868,0 грн., з яких 24867,0 грн. - за основним платежем, 1,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 23, 24).

Крім того, фахівцями Ізюмської ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ "Іванчуківське ХПП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного законодавства за період з 01.10.2001 р. по 31.12.2012 р., іншого законодавства за період з 01.10.2001 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 26.04.2013 р. № 336/2220/33168696 (т. 1 а.с. 139-183). В акті зазначено про порушення ПрАТ "Іванчуківське ХПП", зокрема:

По податку на прибуток:

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" у 4 кварталі 2011 року завищено витрати від операційної діяльності на суму 76405,0 грн. по операціям з ТОВ "Гарант-Фінанс", які не підтверджені документально;

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" у 4 кварталі 2011 завищено витрати від операційної діяльності на суму 48925,0 грн. по операціям з ТОВ "Гарант-Фінанс", які не підтверджені документально;

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" у 3 кварталі 2012 року завищено витрати від операційної діяльності на суму 12750,0 грн. по операціям з ТОВ "АРП", які мають ознаки відсутності факту реального здійснення;

- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" у 3 кварталі 2012 року завищено витрати від операційної діяльності на загальну суму 12037,0 грн. по операціям з "ЕЛКО-ЛТД", які мають відсутність факту реального здійснення, у тому числі: в 2 кварталі 2012 року на суму 11850,0 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 187,0 грн.;

- в порушення п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, ПрАТ "Іванчуківське ХПП" включено до складу витрат від операційної діяльності собівартість товарів, реалізованих пов'язаній особі - ПП "Агро-Трейд" у повному обсязі, внаслідок чого витрати завищено на загальну суму 147150,00 грн., у тому числі: у 2 кварталі 2012 року на 25165,0 грн., у 3 кварталі 2012 року на 121985,0 грн.

Усього, за результатами перевірки правильності визначення Приватним акціонерним товариством "Іванчуківське ХПП" податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. встановлено заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 297267,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 125330,0 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 49765,0 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 121985,0 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 187,0 грн.

Відповідно, зниження податку на прибуток складає 64933,0 грн. у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 28826,0 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 10451,0 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 25617,0 грн., за 4 квартал 2012 року сумі 39,0 грн.

По податку на додану вартість:

- встановлено порушення ПрАТ "Іванчуківське ХПП" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум податку, що не підтверджені документально, внаслідок зазначеного порушення підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на 15281,0 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ "Іванчуківське ХПП" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум податку, що не підтвердженні документально, внаслідок зазначеного порушення підприємством завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року на 9783,0 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ "Іванчуківське ХПП" п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого у зв'язку із проведенням операцій з контрагентом ТОВ "АРП", які не мають реальності здійснення, внаслідок зазначеного порушення податковий кредит завищено у квітні 2012 року на суму 5100,0 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ "Іванчуківське ХПП" п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого у зв'язку із проведенням операцій з контрагентом ТОВ "ЕЛКО-ЛТД", які не мають реальності здійснення, внаслідок зазначеного порушення податковий кредит завищено у червні 2012 року на суму 2370,0 грн. та у листопаді 2012 року на суму 37,0 грн.;

- встановлено порушення ПрАТ "Іванчуківське ХПП" п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого у зв'язку із проведенням операцій з контрагентом ТОВ "Право", які не мають реальності здійснення, внаслідок зазначеного порушення у листопаді 2011 року підприємством завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 375175,0 грн.

Всього, за результатами перевірки повноти та правильності нарахування податку на додану вартість Приватним акціонерним товариством "Іванчуківське ХПП" встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 407750,0 грн. (т. 1 а.с. 181-182).

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000242220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82987,0 грн., з яких 64933,0 грн. - за основним платежем, 18054,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000232220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 611625,0 грн., з яких 407750,0 грн. - за основним платежем, 203875,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 136, 137).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Положеннями п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 138 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. Визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Слід звернути увагу на те, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ "Право", ТОВ "Гарант-Фінанс", ТОВ "ОКРО АЕР", ТОВ "АРП", ТОВ "ЕЛКО-ЛТД" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ "Іванчуківське ХПП" (Покупець) та ТОВ "Право" (Продавець) 11.05.2011 р. було укладено договір поставки № 1105п1 від 11.05.2011 р. (т. 1 а.с. 56-57).

На виконання умов Договору № 1105п1 від 11.05.2011 р. ТОВ "Право" було поставлено на адресу позивача 504,65 т. соняшника урожаю 2010 року на загальну суму 2523250,0 грн., що підтверджується виписаними податковими та видатковими накладними (том № 1 а.с. 68, 121-133, 205-216).

На підставі отриманої податкової накладної ПрАТ "Іванчуківське ХПП" сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту листопада 2011 року, сума ПДВ у розмірі 24866,67 грн. за податковою накладною від 27.05.2013 р. № 16/2 була включена позивачем до податкового кредиту травня 2011 року.

За матеріалами справи, оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ "Право", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку (а.с. 59-67 , т. 1).

Транспортування товару від ТОВ "Право" до позивача підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 69-120).

Крім того, між ПрАТ "Іванчуківське ХПП" (Покупець) та ТОВ "ОКРО АЕР" (Продавець) було укладено договір поставки № 14/11 від 14.11.2011 р. (т. 2 а.с. 3-4).

На виконання умов Договору № 14/11 від 14.11.2011 р. ТОВ "ОКРО АЕР" було поставлено на адресу позивача 10120 л. пічного палива, що підтверджується виписаними податковою та видатковою накладними (том № 2 а.с. 6, 7).

На підставі отриманої податкової накладної ПрАТ "Іванчуківське ХПП" сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту за листопад 2011 року.

За матеріалами справи, оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ "ОКРО АЕР", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку (т. 2 а.с. 8, ).

Транспортування товару від ТОВ "ОКРО АЕР" до позивача підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 14.11.2013 р. № 14/11-1 (т. 2 а.с. 5).

Між ПрАТ "Іванчуківське ХПП" (Покупець) та ТОВ "Гарант Фінанс" (Продавець) 01.07.2011 р. було укладено договір поставки товару № 10711 (т. 2 а.с. 9).

На виконання умов Договору № 10711 від 01.07.2011 р. ТОВ "Гарант Фінанс" було поставлено на адресу позивача паливо СЖТ-КМ, що підтверджується виписаними податковою та видатковою накладними (т. 2 а.с. 10-13).

На підставі отриманої податкової накладної ПрАТ "Іванчуківське ХПП" сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту.

За матеріалами справи, оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ "Гарант Фінанс", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку (т. 2 а.с. 16, 17).

Транспортування товару від ТОВ "Гарант Фінанс" до позивача підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 12.10.2011 р. та 27.10.2011 р. (т. 2 а.с. 14, 15).

В перевіряємому періоді (червень, листопад 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ЕЛКО-ЛТД", у якого позивачем було придбано апарат повітряно-плаз. різання ІСКРА, компресор ZA 65-100, наконечник, електрод (т. 1 а.с. 234, 235), ТОВ "ЕЛКО-ЛТД" були виписані на адресу позивача податкові накладні: від 05.06.2012 р. № 12, сума ПДВ - 2370,00 грн., від 16.11.2012 р. № 43, сума ПДВ - 37,40 грн. (т. 1 а.с. 236, 237), та видаткові накладні: від 07.06.2012 р. № 160.00 та від 16.11.2012 р. № 321.03 (т. 1 а.с. 234, 235). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару.

В перевіряємому періоді (квітень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "АРП", у якого позивачем було придбано швидкісну пару до редуктора Ц2У 315. ТОВ "АРП" були виписані на адресу позивача податкові та видаткову накладні (т. 1 а.с. 230, 238, 240 ). Позивачем була здійснена оплата поставленого товару.

Оглянувши податкові накладні, виписані ТОВ "Право", ТОВ "ОКРО АЕР", ТОВ "Гарант Фінанс", ТОВ "ЕЛКО-ЛТД", ТОВ "АРП" для документального оформлення виконання умов договорів поставки, суд не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Таким чином, досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ПрАТ "Іванчуківське ХПП" та ТОВ "Право", ТОВ "Гарант-Фінанс", ТОВ "ОКРО АЕР", ТОВ "АРП", ТОВ "ЕЛКО-ЛТД" правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та правомірність формування позивачем валових витрат.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

При новому розгляді справи, судом долучено до матеріалів справи докази в підтвердження фактичності виконання договору від 11.05.2011р. між ПАТ «Івнчуківське ХПП» та ТОВ «Право» про постачання соняшнику врожаю 2010 року за №1105п1, а саме реєстри накладних, в яких вказано кількість поставленого соняшника, номера, марки автомобілів, та дані лабораторних досліджень; документи в підтвердження наявності у власності Іванчуківського ХПП складських приміщень та зерносховищ; докази подальшої реалізації продукції одержаної з придбаного у ТОВ «Право» соняшника; акти пересування олійного насіння та баланси сировини по «Іванчуківському маслоцеху» за відповідні періоди та роздруківка руху коштів по рахунку підприємства позивача щодо оплати товару.

Також, на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014р., судом долучено до матеріалів справи документи що підтверджують придбання ПАТ «Іванчуківське ХПП» паливно-мастильних матеріалів згідно договору поставки №14/11 у ТОВ «ОКРО АЕР», а саме: рахунок фактуру, видаткову накладну, ТТН, податкову накладну та платіжне доручення.

Долучені документи, що підтверджують придбання ПАТ «Іванчуківське ХПП» нафтопродуктів згідно договору №10711 у ТОВ «Гарант Фінанс», що підтверджують дійсне знаходження у ПАТ «Іванчуківське ХПП» придбаних у ТОВ «ОКРО АЕР» та ТОВ «Гарант Фінанс» паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів, а також наявність у ПАТ «Іванчуківське ХПП» ємкостей для їх зберігання.

В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують придбання ПАТ «Іванчуківське ХПП» у ТОВ «АРП» швидкісної пари редуктора: Рахунок-фактура №СФ 120407 від 12 квітня 2011 року від ТОВ «АРП» до ПРАТ «Іванчуківське ХПП» разом з видатковою накладною, податковими накладними виписками по рахунку, виписками із складської книги Актами та деферактними відомостями; документи що підтверджують придбання ПАТ «Іванчуківське ХПП» у ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» апарату повітряно-плазмового різання Іскра, компресора та наконечника»: Рахунок-фактура №321.02 від 16 листопада 2012р., рахунок-фактура №157.02 від 05 червня 2012 року, від ТОВ «ЕЛКО-ЛТД» до ПРАТ «Іванчуківське ХПП» разом з видатковими накладними, актом приймання передачі внутрішнього переміщення основних засобів, податковими накладними виписками по рахунку, виписками із складської книги та Актами про списання.

Крім того, щодо висновку податкового органу про порушення позивачем п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема серед іншого, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку. Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти, зокрема, володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Згідно з абз. 2 п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Матеріалами справи підтверджено, що висновок контролюючого органу щодо пов'язаності позивача з ПП "Агро-Трейд" був зроблений на підставі статуту ПрАТ "Іванчуківське ХПП", в якому вказано, що ПП "Агро-Трейд" володіє 30% частки у статутному капіталі підприємства (т. 2 а.с. 80).

Проте у зазначеного статуті вказана кількість акцій, яка належала ПП "Агро-Трейд" як засновнику на момент створення товариства, проте станом на червень-липень 2012 року та на теперішній час згідно реєстру акціонерів, кількість акцій, що належить ПП "Агро-Трейд", складає 6% статутного капіталу ПрАТ "Іванчуківське ХПП" (т.2 а.с.82), що також відображено відповідачем в акті документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Іванчуківське ХПП" від 23.04.2013 р. № 321/2220/33168696 (т. 1 а.с. 26).

Отже, в розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1. ст. 14 ПК України, ПП "Агро-Трейд" володіє пакетом акцій, що складає менше 20% статутного фонду ПрАТ "Іванчуківське ХПП", тому не є пов'язаною особою з ПрАТ "Іванчуківське ХПП".

При новому розгляді даної справи, враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014р., суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу в підтвердження впливу безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання позивача.

Також судом при розгляді справи не встановлено факту пов'язаності ПП «Агро-Трейд» з ПАТ «Іванчуківське ХПП».

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо донарахування позивачу основного платежу з податку на прибуток в сумі 30901,0 грн. в податковому повідомленні - рішенні від 21.05.2013 р. № 0000242220.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Іванчуківське хлібоприймальне підприємство" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000212220, №0000222220 від 18.05.2013 року.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ 0000242220, №0000232220 від 21.05.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 січня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко