Постанова

від 12.01.2015 по справі 826/18505/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 січня 2015 року 10:45 №826/18505/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 №0013132213 та від 25.09.2014 №0013122213, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 №0013132213 та від 25.09.2014 №0013122213.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 17.06.2014 №1165/2213/30469949, прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0013132213 та від 25.09.2014 №0013122213.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 17.06.2014 №1165/2213/30469949 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 №0013132213 та від 25.09.2014 №0013122213.

Адміністративну справу №826/18505/14 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, товариством з обмеженою відповідальністю «Класік-М» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 21290,77 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 20132,85 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 17.06.2014 №1165/2213/30469949 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 25.09.2014 №0013132213, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20963,11 грн. у тому числі: 17439,07 грн. - основний платіж, 3524,04 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 25.09.2014 №0013122213, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16206,01 грн. у тому числі: 16206,01 грн. - основний платіж, 0 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із приписами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 17.06.2014 №1165/2213/30469949 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за рахунками-фактури від 18.03.2011 №1803, від 04.03.2011 №0403, від 04.05.2011 №0405/1, від 03.06.2011 №СФ-0300604, від 04.07.2011 №сф-0407, від 02.08.2011 №СФ-0208, від 26.08.2011 №СФ-260801, від 01.09.2011 №СФ-0109.

З матеріалів справи вбачається, що між товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» (одержувач) та ОСОБА_2 (постачальник) відбулися господарські відносини на підставі рахунків-фактури від 18.03.2011 №1803, від 04.03.2011 №0403, від 04.05.2011 №0405/1, від 03.06.2011 №СФ-0300604, від 04.07.2011 №сф-0407, від 02.08.2011 №СФ-0208, від 26.08.2011 №СФ-260801, від 01.09.2011 №СФ-0109, відповідно до яких постачальник зобов'язувався поставити одержувачу запасні частини, монометри, розетки, тощо.

На підтвердження виконання умов рахунків-фактури, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: рахунків-фактури від 18.03.2011 №1803, від 04.03.2011 №0403, від 04.05.2011 №0405/1, від 03.06.2011 №СФ-0300604, від 04.07.2011 №сф-0407, від 02.08.2011 №СФ-0208, від 26.08.2011 №СФ-260801, від 01.09.2011 №СФ-0109; податкових та видаткових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» та ОСОБА_2 вказано на лист обласного управління Білоцерківської обласної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області від 24.02.2014 №443/7/10-02-07-07 щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» (код за ЄДРПОУ 30469949) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Класік-М» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Так, вказаним листом повідомлено, що 06.11.2012 працівниками УПМ ДПС у Київській області виявлено та припинено діяльність «конвертаційного центру» у складі злочинної групи: гр. ОСОБА_1 (і. п. н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., гр. ОСОБА_2 (і. п. н. НОМЕР_2), гр. ОСОБА_5 (і. п. н. НОМЕР_3), ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н. Зазначені особи у період з 2011 рік по 2012 рік займалися незаконною конвертацією грошових коштів та формування схемного податкового кредиту, з використанням рахунків та реквізитів наступних суб'єктів господарської діяльності: ФОП ОСОБА_1 (і. п. н. НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_2 (і. п. н. НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_4), ТОВ «Класік-М» (код ЄДРПОУ 38084820).

В результаті відпрацювання злочинної схеми пов'язаної з незаконним проведенням безготівкових коштів в готівку з використанням зазначених суб'єктів господарської діяльності Рокитнянською МДПІ у Київській області ДПС складено акти невиїзних документальних перевірок відносно ФОП ОСОБА_2 - від 30.11.2012 №29/170/НОМЕР_2 за період з 01.05.2012 по 01.10.2012, згідно якого прописано нікчемний правочин по податковому кредиту на суму 783 447,00 грн. по податковим зобов'язанням на суму 2 566 621,00 грн.

Аналізуючи первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані дані свого податкового обліку, на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, суд наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки-фактури від 18.03.2011 №1803, від 04.03.2011 №0403, від 04.05.2011 №0405/1, від 03.06.2011 №СФ-0300604, від 04.07.2011 №сф-0407, від 02.08.2011 №СФ-0208, від 26.08.2011 №СФ-260801, від 01.09.2011 №СФ-0109 не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

· назву документа (форми);

· дату і місце складання;

· назву підприємства, від імені якого складено документ;

· зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

· посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

· особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих позивачем рахунків-фактур вбачається, що в них відсутні такі реквізити як: місце складання.

Крім того, у видатковій накладній від 01.09.2011 №РН-0109, у графі «від постачальника» та у графі «отримав» вказується ОСОБА_2

З наданих позивачем доказів не вбачається підтвердження здійснення поставки товарів визначених в рахунках-фактури: актів здачі-приймання товару, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарів та/або журналу довіреностей.

За таких обставин, позивачем не надано суду доказів, що дані податкового обліку сформовані ним на підставі належних первинних документів, які відповідають вимогам закону і відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції.

Натомість з доказів, наданих відповідачем вбачається, що ОСОБА_2 задекларував в 2011 році оподатковуваний дохід в розмірі 108 358 916 грн., визначивши суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 890, 13 грн.

Зазначене, а також відсутність документів щодо руху активів в процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ОСОБА_2 (актів здачі-приймання товару, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарів та/або журналу довіреностей тощо), підтверджують висновки контролюючого органу, що взаємовідносини позивача із названим контрагентом направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесених відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 №0013132213 та від 25.09.2014 №0013122213, а тому позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., мінімальну ставку судового збору, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 1644,30 грн. (1827 грн. - 182,70 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» (04107, місто Київ, вулиця Татарська, 21, код ЄДРПОУ 30469949) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.