Постанова

від 20.01.2015 по справі 826/16767/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2015 року № 826/16767/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Бондаря А.І. (дов. від 08.09.2014р.)

від відповідача: Титаренка Т.А. (дов. від 15.11.2013р. №105)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.01.2015 року в 14 год. 14 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 0006272201 від 16 жовтня 2014 року;

- стягнути судові витрати з Державного бюджету на користь ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ»

(код ЄДРПОУ 38238851).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення про застосування фінансових санкцій № 0006272201 від 16 жовтня 2014 року видано безпідставно, незаконно, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38238851) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2013р. по 31.12.2013р.

За результатом перевірки працівниками відповідачем складено акт про результати планової документальної перевірки ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38238851) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2013р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2012р. по 31.12.2013р. №4641/26-58-22-001-17/38238851 від 02.10.2014року.

Перевіркою встановлено порушення вимоги ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: неподання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за липень 2013 року.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0006272201 від 16 жовтня 2014 року (надалі - рішення) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38238851), а саме, було застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч гривень) грн.

Незгода з правомірністю рішення про застосування фінансових санкцій №0006272201 від 16 жовтня 2014 року зумовила звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим

плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регламентовані приписами Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Як встановлено ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції щодо заповнення Форми № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 27.04.2006р. № 228 (надалі - Інструкція) звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (далі - звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 1.4. Інструкції - звіт складається окремо за кожний місяць та до 10

числа місяця, що настає за звітним, надається до регіонального управління Департаменту

контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів

ДПА України за місцем реєстрації суб'єкта господарювання

Відповідно до п. 1.1. Інструкції - звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (далі - звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Пунктом 2 частини 1 статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно - господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення про видачу ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) було прийнято 24.07.2013р. та зареєстровано під № 100026, про що міститься запис у даній ліцензії.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивачу ліцензія видана лише 30 серпня 2013 року, про що наявний запис у самій ліцензії.

Таким чином, враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, та виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що із врахуванням дати видачі вищевказаної ліцензії, звіт 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за липень 2013 року фізично не міг бути поданий так як згідно чинного законодавства придбання та реалізація алкогольної продукції дозволяється лише за наявності відповідної ліцензії, яка, як вже зазначалось, була видана позивачу тільки 30 серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позивачем не було допущено порушення ч.3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 0006272201 від 16 жовтня 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повністю рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 0006272201 від 16 жовтня 2014 року.

Присудити судові витрати у розмірі 182, 70 грн. з Державного бюджету на користь ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ».

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур