Ухвала

від 28.05.2015 по справі 826/16767/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16767/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Бондар А.І.,

від відповідача Лисий В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 0006272201 від 16 жовтня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апелянт просить ухвалене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38238851) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2013р. по 31.12.2013р.

Результати перевірки відображено в акті про результати планової документальної перевірки ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38238851) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2013р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2012р. по 31.12.2013р. №4641/26-58-22-001-17/38238851 від 02.10.2014року, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку з неподанням звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за липень 2013 року.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38238851) на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансових санкцій від 16 жовтня 2014 року № 0006272201 (далі по тексту - рішення), яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч гривень) грн.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування до позивача фінансових санкцій відсутні у зв'язку з тим, що в його діях не встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 3 ст. 16 цього Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, передбачена статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного рішення та притягнення позивача до відповідальності став факт неподання ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за липень 2013 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами підлягають ліцензуванню.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

В матеріалах справи наявна копія ліцензії Серії АЕ № 259551 на право торгівлі алкогольними напоями, крім сидру (без додання спирту), видана ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» Міністерством доходів і зборів України 30 серпня 2013 року.

Інструкція щодо заповнення Форми N 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2006 р. N 228 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форм власності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, надається до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за місцем реєстрації суб'єкта господарювання (п. 1.4 Інструкції).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв подається лише тими суб'єктами господарювання, які отримали відповідну ліцензію, до 10 числа місяця, що настає за звітним.

Таким чином, суб'єкти господарювання, що отримали ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, повинні подати відповідний звіт за липень 2013 року до 10 серпня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями, крім сидру (без додання спирту) було видано ТОВ «ЛВН-ТРЕЙДІНГ» Міністерством доходів і зборів України 30 серпня 2013 року, про що зазначено в самій ліцензії.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що станом на 10 серпня 2013 року у позивача була відсутня відповідна ліцензія, а, отже, і обов'язок на подання звіту, за неподання якого позивача притягнуто до відповідальності. При цьому, судом враховано, що рішення про видачу позивачу ліцензії було прийнято 24 липня 2013 року, тобто після закінчення строку, встановленого законодавством, для подання відповідного звіту.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях позивача порушення вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку з відсутністю у нього обов'язку без наявності ліцензії подавати звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 29.05.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.