Постанова

від 28.01.2015 по справі 914/1650/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 914/1650/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка холістичної медицини "Холімед" на рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі№ 914/1650/13 Господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Клініка холістичної медицини "Холімед" доКомунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за участю третьої особиУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради провідшкодування матеріальної шкоди в розмірі 37077,60 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка холістичної медицини "Холімед" (надалі - ТОВ "Клініка холістичної медицини "Холімед", позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (надалі - Лікарня, відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 37077,60 грн (з яких: 29877,60 грн - вартість ремонтних робіт та 7200,00 грн - вартість пошкодженої меблі), завданої затопленням орендованого приміщення.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди з огляду на порушення позивачем умов п. 7.5. договору оренди щодо погодження з орендодавцем проектно-кошторисної документації на проведення ремонту, недоведеність неправомірної поведінки відповідача та розміру шкоди, завданої позивачеві залиттям приміщення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.06.2014 року (судді: Козак І.Б., Березяк Н.Є., Крупник Р.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року (судді Скрипчук О.С., Дубник О.П., Матущак О.І.), у позові відмовлено повністю за недоведеністю розміру збитків.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції у постанові не зазначив про встановлення наявності у іншої сторони сумнівів щодо достовірності обставин виконання будівельних робіт на суму 29877,60 грн, а також безпідставно не брав до уваги те, що в орендованих приміщеннях проводився не капітальний чи поточний ремонт, а роботи по відновленню об'єкта оренди та приведення його в попередній стан, придатний до користування, що є порушенням норм ст.ст. 43, 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Позивач в судове засідання свого представника не направив, на адресу суду надіслав телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь свого представника в засіданні суду.

Враховуючи те, що позивач не повідомив суд про жодні поважні причини неможливості забезпечити участь свого представника в засіданні суду, і його неявка не перешкоджає розгляду справи в суді касаційної інстанції, Вищий господарський суд дійшов висновку про відхилення клопотання.

Відповідач в судове засідання свого представника також не направив, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши згідно ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що;

- за договором від 31.03.2009 року № Ш-7101-9, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради передало в оренду нежитлові приміщення загальною площею 46,8 м. кв., а саме: нежитлові приміщення підвалу під індексами XХХ-ІІ, ХХХ-ІІ-І, ХХХ-ІІ-ІІ, ХХХ-ІІ-ІІІ, ХХХ-ІІ-ІV, ХХХ-ІІІ-ІІ, ХХХ-ІІІ, які знаходиться на балансі у відповідача, і розташовані за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука , буд. 9 (об'єкт оренди), на строк з 31.03.2009 року по 30.03.2012 року;

- в ніч з 27.07.2011 року на 28.07.2011 року сталося залиття об'єкту оренди каналізаційними стоками;

- згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 04.03.2014 року № 2254 залиття об'єкту оренди сталося через перекриття каналізаційного стояка сторонніми предметами між перекриттям першого і підвального поверху, внаслідок чого каналізаційні води з верхніх поверхів стали виливатись через унітаз санвузла на підлогу в приміщеннях бактеріологічного відділення клініко-діагностичної лабораторії КМК ЛШМД, яка розташована на першому поверсі над орендованим приміщенням, і через нещільності в перекритті потрапили на стелю і стіни приміщення клініки "Холімед ";

- затоплення орендованого приміщення відбулось з вини Лікарні, яка неналежно експлуатувало каналізаційний стояк (потрапляння сторонніх предметів), який проходить через приміщення клініки "Холімед " та до якого під'єднані унітази розташованих на верхніх поверхах приміщень Лікарні. Між технічним станом інженерних комунікацій Лікарні та залиттям приміщення ТОВ "Клініка холістичної медицини "Холімед " існує прямий причинний зв'язок.

- розмір шкоди, завданої позивачеві залиттям приміщення, не доведений, оскільки: 1) ремонтні роботи в порушення умов п. 7.5. договору проведені без погодження з орендодавцем, а лист від 06.08.2004 року не може бути таким підтвердженням, оскільки датований ще до укладення договору оренди; 2) акт про затоплення приміщення, що складений за участю представника ТОВ "Клініка холістичної медицини "Холімед " та виконуючого обов'язків головного інженера ЛМК ЛШМД, не є належним доказом у справі, оскільки не містить дати його складання, не визначає конкретних площ замокання стелі та стін, а також характеру і ступеня пошкодження стін, стель, електропроводки та меблів; 3) дефектний акт від 07.09.2011 року та локальний кошторис, договір підряду від 01.09.2011 року б/н , який був укладений між ТОВ "Клініка холістичної медицини "Холімед " та ПП "Трионбуд ", акт приймання-передачі ремонтних (будівельних) робіт за вересень-жовтень 2011 року (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) на суму 29 877,60 грн не підтверджують, що об'єм виконаних будівельних робіт на таку суму відповідає об'єму робіт, що необхідні для ліквідації наслідків затоплення; 4) дефектний акт від 29.09.2011 року про пошкодження меблів складений позивачем в односторонньому порядку; 5) згідно з висновком судового експерта визначити відповідність обсягів і вартості фактично виконаних робіт з ремонту обсягам та вартості визначених проектно-кошторисною документацією, дійсну вартість ремонтних робіт з проведення відновлювального ремонту приміщення ТОВ "Клініка холістичної "Холімед ", а також матеріальний збиток, заподіяний позивачу, неможливо, оскільки експерт не досліджував стан оздоблення поверхонь стелі і стін приміщень після їх затоплення, на час проведення експертного дослідження приміщення вже відремонтовані.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Клініка холістичної медицини "Холімед " до Лікарні про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку із залиттям орендованого, суди виходили з того, що позивачем не надано належних доказів для визначення ступеня пошкодження орендованого приміщення внаслідок затоплення, і не доведено розмір шкоди, заподіяної позивачу затопленням об'єкту оренди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України (далі - ГК України) нідставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача ; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова (господарсько-правова) відповідальність не настає. При цьому, у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, на кредитора покладений обов'язок доведення факту неправомірності (протиправності) поведінки відповідача, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду, і самою завданою шкодою та обґрунтування його розміру. Тобто, відшкодування шкоди включає в себе не тільки поняття "шкоди", але й покладення обов'язку на потерпілу сторону щодо доведення її розміру.

Ураховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до їх повноважень, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, не було встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, Вищий господарський суд України вважає, що висновок суду про відсутність підстав для покладення на Лікарню відповідальності з відшкодування майнової шкоди, у розмірі заявленому позивачем, відповідає матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Доводи позивача щодо порушення положень ч. 1 ст. 35 ГПК України, яка встановлює, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки у цій справі відповідач навпаки оспорює та не визнає визначений у позові розмір шкоди, тому позивач не звільняється від доведення цих обставин і відповідно до ст.ст. 32, 33 цього Кодексу повинен їх довести у загальному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи позивача про доведеність розміру шкоди доказами, які були оцінені та відхилені судами попередніх інстанцій з зазначенням мотивів, суд касаційної інстанції не бере до уваги.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції залишаються без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка холістичної медицини "Холімед" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі № 914/1650/13 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.