Постанова

від 21.05.2012 по справі 2-а-418/12

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

3 м. м. Кагарлик Кагарлицький район Київська область Україна 9200

Справа № 2-а-418/12

Категорія 116

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2012

Кагарлицький районний суд Київської області під головуванням судді Шевченко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 взводу 8 батальйону полку ДПС ДАІ в м. Києві сержанта міліції Гунченка Андрія Олеговича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ВМ1 №211271 від 03.04.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 255 грн., посилаючись на те, що згідно постанови інспектора ДПС від 03.04.2012 р. він керував транспортним засобом в м. Київ по вул.. Набережне шосе зі швидкістю 86 км\год. в населеному пункті, перевищивши швидкість на 26 км/год.

Постановою від 03.04.2012 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.

Вказану постанову вважає незаконною з слідуючих підстав: дійсно 03.04.2012 року він керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Київ зі швидкістю 70 км\год. Попереду його автомобіля їхав інший автомобіль, який обігнав його, а тому можливо на приборі Візор, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля, була зафіксована швидкість іншого автомобіля, на що інспектор ДАІ не звернув увагу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) Позивача (ч. 2 ст.19 КАС України).

Відповідно до ч. З Постанови від 06.03.2008 р. № 2 Пленуму Вищого адміністративного суду, «до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду) та рішення державних виконавців чи/або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження».

Позивач в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій просить проводити засідання у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує повністю, постанову скасувати та провадження по справі закрити.

Відповідач в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якому просить у задоволенні адміністративного позову гр. ОСОБА_1 до нього відмовити з наступних підстав. На сьогодні межі компетенції працівників підрозділів ДАІ, як складової частини МВС України, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема: статтею 11 Закону України «Про міліцію»(введений в дію постановою Верховної Ради України від 25.12.1990 №583-ХІІ); Кодексом України про адміністративні правопорушення; переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України від 01.03.2010 №33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 за №262/17557; „Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, яка затверджена наказом МВС України від 27.03.2009 № 111. 03.04.2012 ніс службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху та охороні громадського порядку згідно дислокації в м. Києві по Набережному шосе в складі автопатруля № 149 разом з інспектором ДПС 4 взводу 1 батальйону ДПС сержантом міліції Видиборцем A.B. на службовому автомобілі Мітсубісі-Лансер, н.з. 27-61 (на синьому фоні). Близько 11.40 год. у відповідності до „Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 № 111, за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху був зупинений автомобіль Хонда-Акорд, н/з НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який, керуючи автомобілем по Набережному шосе рухався зі швидкістю 86 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 26 км/год. Швидкість вимірювалась дистанційним вимірювачем швидкості "ВИЗИР" №0810741 (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/2023547, чинне до 23.12.2012). При цьому, водієві було продемонстровано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (відео записуючий вимірювач швидкості «ВІЗИР»№0810741) №22-2/2023547, чинне до 23.12.2012, видане державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів») від 23.12.2011. Крім того, даний прилад працював в стаціонарному режимі, тому границі абсолютної похибки +, - 1 км/год. В подальшому, у відповідності до ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП мною було складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні гр. ОСОБА_1 за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП при цьому, водієві було роз'яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час розгляду справи мною враховано, що відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, праві і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. До матеріалів справи додається свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки "ВІЗИР". В зв'язку з тим, що дане порушення було зафіксовано прибором «Візир»на флешку-пам'ять даного прибору, яка на жаль розломилась навпіл (фото додається), тому в мене не має можливості долучити фото до матеріалів справи, але позивачу на місці скоєння ним правопорушення неодноразово було пред'явлено фотофіксацію швидкості його автомобіля. У подальшому, на підставі ст.ст. 222, 276, 278, 280, 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керуючись ст. 33 КУпАП, я виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, притягнувши гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді мінімального штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн., передбаченого даною статтею КУпАП. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відпові дальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Під час винесення постанови було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан. Після цього, керуючись ст. 285 КУпАП він оголосив вищевказану постанову водію та вручив її копію. Вважаю, що винесена ним постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною (законною), а її зміст не суперечить нормам законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Кодексом України про адміністративне правопорушення визначено форму та основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. В них мають бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, суть його, дані про свідків, потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів у їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

В постанові про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 єдиним доказом перевищення позивачем швидкості зазначалися показання дистанційного вимірювача швидкості «Візир»№ 0810741, який не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, може працювати в режимі контролю швидкості як ближчої цілі так і цілі, що рухається з найбільшою швидкістю.

Постанова про адміністративне правопорушення не містить доводів та посилань на інші докази по справі, не має даних про те, у якому режимі працював прилад «Візир»№ 0810741, а також, що зафіксована ним швидкість руху належить саме автомобілю марки марки Мітсубісі-Лансер, н.з. 27-61, який рухався під керуванням позивача.

Також ані в протокол про адміністративне правопорушення, ані в оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію за допомогою дистанційного вимірювача швидкості «Візир»№ 0810741. Між тим, це повинно бути зафіксовано, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, що затверджена Наказом МВС 13.11.2006 року №111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР України необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, яким чином велося вимірювання швидкості, що говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, більш як на двадцять кілометрів на годину.

З постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається, що у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення допитувались свідки, досліджувалися інші докази, у тому числі й ті, що свідчать про наявність обставин, пом'якшуючих або обтяжуючих відповідальність притягуваного.

Окрім того, в постанові серії АА1 № 191589 від 03 квітня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено марки автомобіля, яким керував позивач.

У даній справі постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить даних, які беззаперечно підтверджують факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, до неї не додано жодного документу (план-схема, пояснення свідків тощо) в обґрунтування висновків відповідача щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного доказу, що спростовують доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, п. 2.2 «Інструкції з організації провадження та діловодства у правах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 22.10.2003 року № 1217, Правила дорожнього руху, Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 4 взводу 8 батальйону полку ДПС ДАІ в м. Києві сержанта міліції Гунченка Андрія Олеговича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії АА1 № 191589 по справі про адміністративне правопорушення від 03 квітня 2012 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя І. І. Шевченко судді