Ухвала

від 27.01.2015 по справі 711/294/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/86/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 27 Позарецька С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С. суддівЄльцова В. О. , Нерушак Л. В. при секретаріВосколович Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 та товариства з обмеженою відповідальність «Сін-Тек» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та ТОВ «Сін-Тек», як правонаступника ПП «Нафтаком», про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_6 22 червня 2007 року був укладений договір про надання споживчого кредиту №11174007000, за умовами якого банк надав ОСОБА_6 кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту 52200 швейцарських франків шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника на строк користування з 22 червня 2007 року по 21 червня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів в розмірі 8,99% річних, рахуючи з дати видачі кредиту, а ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки - до 20-го числа кожного місяця строку кредитування.

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_6 зобов'язань за вказаним договором 22 червня 2007 року між банком та ПП «Нафтаком», яке реорганізовано у ТОВ «Сін-Тек», був укладений договір поруки, за умовами якого позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Оскільки відповідач ОСОБА_6 свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків у відповідності з умовами кредитного договору належним чином не виконував, то станом на 21 листопада 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 36258,85 швейцарських франків, що згідно курсу Національного банку України відповідає 318133 грн. 12 коп., з яких: заборгованість за кредитом 273734 грн. 59 коп., заборгованість за процентами 44398 грн. 53 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту 8158 грн. 36 коп., пеня за прострочення сплати процентів 3637 грн. 06 коп.

З врахуванням вказаних обставин позивач просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_6 і ТОВ «Сін-Тек» в солідарному порядку вказану заборгованість за договором про надання споживчого кредиту.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 квітня 2014 року позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ТОВ «Сін-Тек» на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 36258,85 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ складає 318133 грн. 12 коп. та пеню в розмірі 11795 грн. 42 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення, після чого ОСОБА_6 оскаржив рішення суду в загальному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 квітня 2014 року та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог банку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «УкрСиббанк», який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 червня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту, за яким ОСОБА_6 отримав кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту 52200 швейцарських франків шляхом зарахування кредитних коштів на його поточний рахунок на строк користування з 22 червня 2007 року по 21 червня 2018 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів в розмірі 8,99% та зобов'язався здійснювати погашення кредиту і сплачувати відсотки шляхом внесення щомісячних платежів.

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_6 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором 22 червня 2007 року між банком та ПП «Нафтаком» був укладений договір поруки, за умовами якого позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Позивач свої зобов'язання за укладеним кредитним договором виконав, зарахувавши на поточний рахунок відповідача ОСОБА_6 обумовлену договором суму коштів.

Відповідач ОСОБА_6 з вересня 2011 року перестав погашати кредит, а з квітня 2012 року - сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

В грудні 2013 року банк звернувся до відповідачів з вимогою про дострокове погашення всієї суми кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій, яка залишена без задоволення, а в січні 2014 року - до суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановивши, що боржник ОСОБА_6 прострочив повернення чергової частини кредиту, суд прийшов до обґрунтованого висновку про солідарне стягнення з нього та поручителя ТОВ «Сін-Тек», який є правонаступником ПП «Нафтаком», всієї суми неповернутого кредиту, нарахованих процентів та пені.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Зокрема, посилання апелянта на незастосування судом позовної давності до позовних вимог про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків є необґрунтованими, оскільки суд стягнув пеню, нараховану в межах річного строку, що передував зверненню позивача до суду відповідно заявленим вимогам, а крім цього згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, при цьому будь-які заяви про застосування позовної давності у справі відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 та товариства з обмеженою відповідальність «Сін-Тек» про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :