Рішення

від 23.01.2015 по справі 337/1828/14-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

23.01.2015

ЄУН №337/1828/14-ц

Провадження №2/337/8/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., за участю: позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, представника позивачів та третіх осіб ОСОБА_16, відповідача та представника відповідача ОСОБА_17, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_18, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ОСОБА_33, ОСОБА_17, треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Запорізька обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів, Обслуговуючий кооператив "Дніпро", про визнання дії протиправними та усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили:

- визнати дії ОСОБА_33, в особі її представника ОСОБА_17, щодо створення перешкод у користуванні майном (гаражів) позивачів, яке знаходиться на території Обслуговуючого кооперативу "Дніпро" по вул. Г.Сапожнікова, 3А (5Б) в м. Запоріжжя, на земельній ділянці площею 28788 кв.м. - протиправними;

- визнати дії ОСОБА_17, щодо створення перешкод у користуванні майном (гаражів) позивачів, яке знаходиться на території Обслуговуючого кооперативу "Дніпро" по вул. Г.Сапожнікова, 3А (5Б) в м. Запоріжжя, на земельній ділянці площею 28788 кв.м. - протиправними;

- зобов'язати ОСОБА_33, а також всіх осіб що будуть діяти від її імені за договорами доручення, трудовими договорами та іншими усними чи письмовими дорученнями, не чинити перешкод у користуванні майном (гаражами) позивачів, яке знаходиться по вул. Г.Сапожнікова, 3А (5Б) в м. Запоріжжя, на земельній ділянці площею 28788 кв.м., тобто на території Обслуговуючого кооперативу "Дніпро", шляхом заборони перекриття (будь яким способом) основного в'їзду (проїзду) до майна (гаражів) позивачів, що знаходиться на території Обслуговуючого кооперативу "Дніпро" (69123, м. Запоріжжя, вул. Г.Сапожнікова, 3А, Код ЄДРПОУ 20522278);

- зобов'язати ОСОБА_17, а також всіх осіб що будуть діяти від його імені за договорами доручення, трудовими договорами та іншими усними чи письмовими дорученнями, не чинити перешкод у користуванні майном (гаражами) позивачів, яке знаходиться по вул. Г.Сапожнікова, 3А (5Б) в м. Запоріжжя, на земельній ділянці площею 28788 кв.м., тобто на території Обслуговуючого кооперативу "Дніпро", шляхом заборони перекриття (будь яким способом) основного в'їзду (проїзду) до майна (гаражів) позивачів, що знаходиться на території Обслуговуючого кооперативу "Дніпро" (69123, м. Запоріжжя, вул. Г.Сапожнікова, 3А, Код ЄДРПОУ 20522278).

В судових засіданнях позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_31, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_30, ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_22, ОСОБА_11, пояснювали, що вони є членами ОК "Дніпро", та їм належать гаражі, які знаходяться на території автостоянки по вулиці Г.Сапожнікова, 5Б (3А) у місті Запоріжжя. Останні роки вони позбавлені можливості користуватись їх гаражами, оскільки єдиний діючий в'їзд на територію автостоянки блокує ОСОБА_17, та особи, які на нього працюють - ОСОБА_35 та інші. До своїх гаражів позивачі можуть пройти лише пішки. Для безперешкодного проїду на території автостоянки вказані вище особи вимагають від позивачів оплату послуг, що надає ОСОБА_17 При цьому позивачі вважають, що оскільки вони сплачують членські внески до ОК "Дніпро", то вони не повинні платити будь-яким іншим особам. У зв'язку із неможливістю проїхати до своїх гаражів, у позивачів виникали чисельні конфлікти з охороною стоянки, в ході яких, вони також звертались до правоохоронних органів, але ситуація так і не була вирішена.

Позивач ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він є власником капітального гаражу НОМЕР_1, що знаходиться на території автостоянки по вулиці Г.Сапожнікова, 5Б (3А) у місті Запоріжжя. Гаражем останні роки він користується вільно, оскільки з 2012 року оплачує ОСОБА_17 послуги з охорони стоянки. До суду він звернувся на випадок майбутнього виникнення з ОСОБА_17 спору з проїзду до свого гаражу.

Позивачі ОСОБА_21, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_32 та ОСОБА_15 в судові засідання не з'являлись, однак уповноважили на представлення їх інтересів ОСОБА_16

Позивачі ОСОБА_25 та ОСОБА_28 в судові засідання не з'являлись, проте надали суду клопотання про задоволення позову, та розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та третіх осіб ЗОО ВСА, ОК "Дніпро" - ОСОБА_16, в судових засіданнях підтримувала позов та пояснювала, що позивачами було на законних підставах придбано гаражі на території земельної ділянки по вулиці Сапожнікова, 3А (5Б), але останні 3-4 роки відповідачі в особі представників, шляхом перекриття шлагбауму та зачинення воріт, перекривають єдиний діючий проїзд до гаражів позивачів. При цьому особи, які перекривають в'їзд на територію стоянки пояснюють, що діють від імені ОСОБА_17, та вимагають грошові кошти за проїзд.

Відповідач і представник відповідача ОСОБА_17, представник відповідачів - адвокат ОСОБА_18 в судових засіданнях заперечували проти задоволення позову, та пояснювали, що Цілосний майновий комплекс автостоянки НОМЕР_1 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя, загальною площею 28788 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_33, проте право власності на вказану територію на цей час ще не зареєстровано. Відповідач ОСОБА_17, за згодою своєї доньки ОСОБА_33, як ФОП здійснює підприємницьку діяльність на вищевказаній території, та надає, в тому числі, послуги з охорони стоянки. Проїзд на територію охороняється ним, власниками гаражів, та найманими працівниками за договору підряду. Щодо наявності конфліктів із позивачами, сторона відповідачів не заперечувала, пояснивши, що позивачі намагаються проїхати на територію автостоянки як члени ОК "Дніпро", а не як власники гаражів.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, та матеріали витребуваної цивільної справи №2-2862/09, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 2 та ст. 8 ЦПК України цивільне судочинство та вирішення справ здійснюється судом в першу чергу відповідно до Конституції України. Згідно ст. 129 Конституції України, статті 213 ЦПК України однією з основних засад судочинства є законність, а відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України однією з засад цивільного законодавства є справедливість. Згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 "Про судове рішення" в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі найвищу Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року по справі №1-33/2004, яке є обов'язковим до виконання на території України, визначено, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин. Отже відносини у суспільстві мають регулюватись та вирішуватись з неухильним дотриманням принципу справедливості, якому має відповідати й рішення суду. Згідно принципу верховенства права людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України та статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з положеннями ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Крім того, відповідно до положень ч.4 цієї статті, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 20 серпня 2004 року (т.1 а.с.179, т.2 а.с.87, 86), ОСОБА_33 купила Цілосний майновий комплекс автостоянки НОМЕР_1 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя, загальною площею 28788 кв.м. (т.2 а.с.88, 97, т.3 а.с. 206).

Дійсність вказаного правочину оспорювалась в судовому порядку, однак рішеннями судів встановлено, що договір купівлі-продажу від 20 серпня 2004 року укладено з дотриманням вимог діючого законодавства, на всю територію площею 28788 кв.м. за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Георгія Сапожнікова, 5б (т.2 а.с.98, 99-100, 101-102, т.4 а.с.5-6).

Відповідно до пояснень відповідача, на території зазначеного Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1 ОСОБА_17, як фізична особа підприємець (т.2 а.с.103), за погодженням з власницею майна, здійснює підприємницьку діяльність (т.2 а.с.71), в тому числі, з охорони території.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, на території Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя знаходяться гаражі, що належить позивачам:

- гараж НОМЕР_2, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 3а, належить ОСОБА_19 (т.1 а.с.16, 198 т.3 а.с.191, 192-194);

- гараж НОМЕР_3, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б (3а), належить ОСОБА_2 (т.1 а.с.19, 206, т.2 а.с.188-191, 192-193);

- гараж НОМЕР_4, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 3а, належить ОСОБА_3 (т.1 а.с.20, т.3 а.с.94, 95);

- гараж НОМЕР_5, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_20 (т.1 а.с.25, т.3 а.с.96, 97);

- гараж НОМЕР_6, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.30, 201, т.3 а.с.101);

- гараж НОМЕР_7, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_25 (т.1 а.с.41, 204, т.3 а.с.125-127);

- гараж НОМЕР_8, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_26 (т.1 а.с.15, т.3 а.с.3, 195, 196, 197);

- гараж НОМЕР_9, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_8 (т.1 а.с.21, 200, т.3 а.с.130);

- гараж НОМЕР_10, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_9 (т.1 а.с.13, 199, т.3 а.с.131, 132);

- гараж НОМЕР_11, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_10 (т.1 а.с.22, т.3 а.с.133, 133зв.);

- гараж НОМЕР_12, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 3а (5б), належить ОСОБА_11 (т.1 а.с.24, 205, т.3 а.с.134-135);

- гараж НОМЕР_13, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 3а, належить ОСОБА_27 (т.1 а.с.26, т.3 а.с. 136, 137);

- гараж НОМЕР_14, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 5б, належить ОСОБА_30 (т.1 а.с.23, т.3 а.с.141-142);

- гараж НОМЕР_15, якому присвоєна адреса: вул. Георгія Сапожнікова, 3а, належить ОСОБА_15 (т.1 а.с.17, т.3 а.с.153, 154).

Крім того в судовому засіданні встановлено, що на території Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя знаходяться також гаражі, якими на законних підставах користуються позивачі:

- ОСОБА_1 - гаражем НОМЕР_16 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.34, т.3 а.с.91-93, 199, 200, 201);

- ОСОБА_5 - гаражем НОМЕР_17 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.33, т.3 а.с.102-105, 106, 107);

- ОСОБА_6 - гаражем НОМЕР_18 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.39, т.3 а.с.108-110, 202, 203, 204);

- ОСОБА_21 - гаражем НОМЕР_19 по вул. Георгія Сапожнікова, 5б (т.1 а.с.27, т.3 а.с.111-113);

- ОСОБА_7 - гаражем НОМЕР_20 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.31, т.3 а.с.114-116, 117, 118, 119, 120, 121);

- ОСОБА_23 - гаражем НОМЕР_21 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.36);

- ОСОБА_24 - гаражем НОМЕР_22 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.37, т.3 а.с.122-124);

- ОСОБА_12 - гаражем НОМЕР_23 по вул. Георгія Сапожнікова, 5б (т.1 а.с.35, т.2 а.с.194-196);

- ОСОБА_29 - гаражем НОМЕР_24 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.38, т.3 а.с.138-140);

- ОСОБА_31 - гаражем НОМЕР_25 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.28, т.3 а.с.143-144, 145, 146);

- ОСОБА_32 - гаражем НОМЕР_26 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.32, т.3 а.с.147-149, 150, 151);

- ОСОБА_13 - гаражем НОМЕР_27 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.14).

Вказані позивачі, також є членами ОК "Дніпро" (т.1 а.с.42, т.4 а.с.4), який зареєстрований за адресою місто Запоріжжя, вулиця Георгія Сапожнікова, 3а (т.1 а.с.51-52, т.5 а.с.7-11, т.1 а.с.214, т.2 а.с.92-93). При цьому, наявність у ОК "Дніпро" будь-яких майнових прав на територію Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1 загальною площею 28788 кв.м., суду жодним доказом не підтверджено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад та не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадянам, інтересам суспільства.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 377 ЦК України, ч.ч.1, 2 ст. 120 Земельного Кодексу України до особи, яка набула право власності на будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно п.2 ст. 152 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав і основних свобод людини" від 04 листопада 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, - кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль за посадовими особами які мають владні повноваження.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При цьому, як пояснювали позивачі в судових засіданнях, та крім того, що не заперечувалось відповідачем і представником відповідачів, а також, як вбачається з наданих доказів (т.1 а.с.69-70, 71-73, 75, 76, 81, 82, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189) - між сторонами останні роки виникали конфлікти з приводу вільного проїзду власників гаражів, та осіб що на законних підставах користуються гаражами, через земельну ділянку загальною площею 28788 кв.м., яку, в свою чергу, на законних підставах використовують відповідачі.

Статтею 386 ЦК України встановлено засади захисту права власності, відповідно до якої держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, має право звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Главою 29 ЦК України передбачено способи захисту права власності.

Одним із способів захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, є те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із керівними роз'ясненнями, що містяться в п.33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Таким чином, аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів, дає підстави для висновку, що право позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_15 на користування та розпоряджання майном - гаражами, що розташовані на території Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя, порушено відповідачами, і підлягає судовому захисту.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, і Конвенції "Про захист прав і основних свобод людини", а також і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року (остаточне 10 травня 2011 року), в пункті 38 якого зазначено, що "Суд повторює, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" від 08 липня 1986 року, п.106, серія А, № 102)".

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_15 в частині зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні майном підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає не коректною та занадто абстрактною заявлену позовну вимогу щодо зобов'язання невстановленого кола осіб, які не залучені до розгляду справи, що будуть діяти від імені відповідачів за договорами доручення, трудовими договорами та іншими усними чи письмовими дорученнями, не чинити перешкод у користуванні майном позивачів, та приходить до висновку про достатність, для захисту і відновлення порушених прав, зобов'язати відповідачів не надавати доручення іншим особам щодо створення перешкод у користуванні майном позивачів.

Згідно із статтею 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 13, 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України гарантовано рівність прав усіх суб'єктів права власності, так само гарантовано право власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить, зважаючи на що, суд не вбачає підстав для визнання незаконними дій відповідачів, пов'язаних з розпорядженням територією Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя загальною площею 28788 кв.м., якою вони також користуються на законних підставах.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення жодної із заявлених позовних вимог ОСОБА_22, ОСОБА_28 та ОСОБА_14

Так згідно ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Позивач ОСОБА_28 звернулась до суду з позовом про визнання незаконними дій позивачів та усунення перешкод у користуванні належним їй гаражем. Однак при цьому, суду не було надано жодного доказу наявності у неї права власності на будь-який гараж, розташованій на території Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1, або права законного користування таким гаражем, у зв'язку з чим, в задоволенні її позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Крім того, позивач ОСОБА_22 також не довів суду наявність у нього права власності або права користування гаражем. Так надані суду докази підтверджують, що батько ОСОБА_22 - ОСОБА_37 (т.3 а.с.88) на законних підставах користувався гаражем НОМЕР_28 по вул. Георгія Сапожнікова, 3а у місті Запоріжжя (т.1 а.с.40, т.3 а.с.86), проте після смерті свого батька (т.3 а.с.87), позивач ОСОБА_22 належним чином не оформив своє право користування гаражем (т.3 а.с.89, 90), відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, в задоволенні заявлених ним вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_14, та крім того, підтвердив наданими доказами, йому на праві власності належить гараж НОМЕР_29 за адресою вул. Георгія Сапожнікова, 3а у м. Запоріжжя (т.1 а.с.18, 198 ,т.3 а.с.152). Проте в судовому засіданні ОСОБА_14 також вказав, що останні роки він безперешкодно користується своїм гаражем, а ОСОБА_17, чи будь-які інші особи, не створюють йому жодних перешкод у проїзді на територію Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1. До суду він звернувся на випадок майбутнього виникнення конфлікту.

Таким чином, оскільки право власності позивача ОСОБА_14 щодо гаражу НОМЕР_29 визнано, не порушуються та не оспорюється відповідачами, а перешкоди у користуванні гаражем створені не були, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених ним позовних вимог, та розцінює звернення до суду як передчасне, а порушення прав ОСОБА_14 - не доведеним.

Питання щодо відшкодування судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України у позові не заявлено, у зв'язку з чим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦПК України, судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_14 - відмовити в повному обсязі .

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_15 - задовольнити частково .

Зобов'язати ОСОБА_33 і ОСОБА_17, особисто, чи шляхом доручення іншим особам, не чинити перешкоди шляхом перекриття (будь-яким способом) основного в'їзду на територію "Цілосного майнового комплексу автостоянки НОМЕР_1" по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя, для проїзду:

- ОСОБА_1 до гаражу НОМЕР_16 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_19 до гаражу НОМЕР_2 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_2 до гаражу НОМЕР_3 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б (3а) в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_3 до гаражу НОМЕР_4 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_20 до гаражу НОМЕР_5 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_4 до гаражу НОМЕР_6 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_5 до гаражу НОМЕР_17 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_6 до гаражу НОМЕР_18 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_21 до гаражу НОМЕР_19 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_7 до гаражу НОМЕР_20 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_23, до гаражу НОМЕР_21 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_24 до гаражу НОМЕР_22 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_25 до гаражу НОМЕР_7 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_26 до гаражу НОМЕР_8 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_8 до гаражу НОМЕР_9 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_9 до гаражу НОМЕР_10 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_10 до гаражу НОМЕР_11 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_11 до гаражу НОМЕР_12 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а (5б) в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_27 до гаражу НОМЕР_13 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_12 до гаражу НОМЕР_23 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_29 до гаражу НОМЕР_24 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_30 до гаражу НОМЕР_14 по вулиці Георгія Сапожнікова, 5б в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_31 до гаражу НОМЕР_25 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_32 до гаражу НОМЕР_26 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_13 до гаражу НОМЕР_27 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя;

- ОСОБА_15 до гаражу НОМЕР_15 по вулиці Георгія Сапожнікова, 3а в місті Запоріжжя.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_13, ОСОБА_15 - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд міста Запоріжжя.

Суддя: Д.С. Бредун