Постанова

від 28.01.2015 по справі 904/6931/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 904/6931/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року у справі № 904/6931/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудкомплект ТМ", м. Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпропетровськ, про стягнення 181 326,36 грн.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач ТОВ "Екобудкомплект ТМ" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПАТ "Актабанк" про стягнення 181 326,36 грн.

Вказував, що 05.12.11 між ним та відповідачем був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В25-0084/Т/304804, згідно умов якого банк зобов'язався відкрити йому поточний рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Зазначав, що 22.08.14 та 29.08.14 звертався до відповідача з заявами про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування та закриття поточного рахунку № 26006001304804.

Також вказував, що 04.09.14 направив відповідачу платіжне доручення № 576 для перерахування залишку коштів на рахунку № 26006001304804 в розмірі 181 326,36 грн. на рахунок № 26008050293215.

Посилаючись на ту обставину, що відповідачем не було надано відповіді на заяви ТОВ "Екобудкомплект ТМ" про закриття його поточного рахунку та не було здійснено перерахування грошових коштів за платіжним дорученням № 576 від 04.09.14, позивач просив стягнути з відповідача 181 326,36 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2014 року (суддя Васильєв О.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: Виноградник О.М. - головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ "Актабанк" на користь ТОВ "Екобудкомплект ТМ" 181 326,36 грн. залишку грошових коштів на рахунку та 3 626,54 грн. судового збору.

Рішення мотивовані посиланнями на ту обставину, що розірвання позивачем договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В25-0084/Т/304804 від 05.12.11 в односторонньому порядку, є підставою до покладення на відповідача обов'язку повернути позивачу залишок грошових коштів, що знаходяться на його поточному рахунку.

У касаційній скарзі ПАТ "Актабанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 509, 510, 626 ЦК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосуванняя судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.12.11 між сторонами у справі був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В25-0084/Т/304804, згідно умов якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 2.3 розділу 2 договору сторони погодили, що "банк" здійснює розрахунково-касове обслуговування "клієнта" за цим договором в межах залишку коштів на рахунку "клієнта" станом на початок операційного дня, за умови, що сума залишку коштів є достатньою для виконання поданого "клієнтом" розрахункового та/або касового документу та одночасної сплати "клієнтом" "банку" разової ат/або щомісячної комісії за надання послуги (проведення операції), "банк" може виконувати доручення "клієнта" з урахуванням сум, що надходять на його рахунок протягом операційного дня.

Банк зобов`язується вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів НБУ, законодавства України й умов даного договору (п.п. 3.3.2 договору).

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 договору поточні рахунки закриваються на підставі заяви "клієнта" та/або з інших підстав, передбачених цим договором та законодавством України; рахунок не може бути закритий за заявою "клієнта" у випадку, якщо на кошти, що знаходяться на рахунку, накладено арешт або зупинено проведення операцій по рахунку з підстав та в порядку, передбачених чинним законодавством України; у випадку розірвання договору й закриття рахунку за заявою "клієнта" "банк" проводить взаєморозрахунки з "клієнтом".

Згідно зі ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Судами встановлено, що 22.08.14 та 29.08.14 позивач звертався до відповідача з заявами про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування та закриття поточного рахунку № 26006001304804, які були залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

04.09.14 позивач направив відповідачу платіжне доручення № 576 для перерахування залишку коштів на рахунку № 26006001304804, відкритому у ПАТ "АКТАБАНК", в розмірі 181 326,36 грн. на його рахунок № 26008050293215, відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк".

Проте, зазначене платіжне доручення було повернуто відповідачем позивачу без виконання та без зазначення причин неможливості його виконання.

В силу ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

10.09.14 позивачу банком була надана виписка по рахунку, відповідно до якої залишок коштів на поточному рахунку ТОВ "Екобудкомплект ТМ" станом на 29.08.14 становив 181 326,36 грн. (а.с. 27).

Водночас судами встановлено, що 16.09.14 Постановою НБУ № 578 відповідача було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

17.09.14 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Приписами ст. 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами; банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 1075 ЦК України унормовано, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час; залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що позивачем заявою від 22.08.14, до введення тимчасової адміністрації банку 17.09.14, в односторонньому порядку розірвано договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В25-0084/Т/304804 від 05.12.11, тому залишок коштів, що знаходяться на поточному рахунку позивача в сумі 181 326,36 грн. підлягає поверненню останньому.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не заслуговують на увагу суду, оскільки як вже було зазначено вище, укладений між сторонами договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В25-0084/Т/304804 від 05.12.11 був розірваний позивачем до введення тимчасової адміністрації банку, тому залишок коштів на рахунку позивача підлягав перерахуванню відповідачем в строки, передбачені ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Актабанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року у справі № 904/6931/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в дохід Державного бюджету України 1 813,26 грн. судового збору за здійснення касаційного перегляду.

4. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко