Рішення

від 20.01.2015 по справі 907/1160/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.2015 Справа № 907/1160/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява-Міськбуд", с. Голубине Свалявського району

До відповідача Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації, смт. Воловець

Про стягнення 173528,99 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

від позивача - Немеш П.Ф., предст. за дог. від 25.11.14

від відповідача -

СУТЬ СПОРУ : стягнення 173528,99 грн., в т. ч. 73355,75 грн. пені за прострочення виконання зобов"язань по договорах від 19.07.13, від 21.10.13, від 21.10.13, від 25.12.13, суму 11577,73 грн. 3(%) річних та 88595,51 грн. інфляційних втрат

В судовому засіданні оголошувалась перерва у зв"язку з виходом суду в нарадчу кімнату для прийняття рішення по справі з 16.01.2015 до 20.01.2015 до 14:30 год.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Вважають, що у зв"язку з простроченням відповідачем оплати виконаних товариством по договорах підряду від 19.07.13, від 21.10.13, від 21.10.13, від 25.12.13 робіт, відповідач повинен сплатити 73355,75 грн. пені, суму 11577,73 грн. 3(%) річних та 88595,51 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у письмовому відзиві вважає позов необґрунтованим, таким, що не підлягає до задоволення. Пояснив, що Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації належить до органів державної влади, є бюджетною установою і повністю утримується за рахунок державного (місцевого) бюджету. Кошторисом Управління на2013 рік було передбачено фінансування видатків на проведення ремонтних робіт для шкільних закладів району і виключно відповідно до запланованих видатків було укладено договори підряду з позивачем у справі. Згідно з положеннями ст. 43 Бюджетного кодексу України Управління освіти обслуговується Управлінням державного казначейства у Воловецькому районі. Вказаним УДК укладені з позивачем договори були зареєстровані, акти прийнятих будівельних робіт також подавались разом з документами для проведення відповідної оплати, оскільки кошти на вказані цілі були закладені в кошторисі установи, як і виставлені позивачем рахунки подавались для реєстрації та взяття казначейством на облік та проведення оплати. Таким чином, управлінням вжито всіх можливих заходів для забезпечення повного виконання зобов"язань, тому відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України воно не несе відповідальності за порушення зобов"язання. Крім того, наголосив, що акти приймання виконаних робіт, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять обов"язкового реквізиту - дати їх підписання, а тому не можуть бути належним доказом по справі. З огляду на наведене, вважає неможливим визначити момент настання обов"язку виконання зобов"язання, оскільки п. 5.3 договорів передбачений розрахунок замовника протягом 5-ти робочих днів після здачі об"єкта і підписання акта приймання-передачі виконаних підрядних робіт.

Зауважив також, що всупереч вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції нараховані позивачем за більший період, ніж шість місяців з моменту порушення зобов"язання (якщо таке мало місце).

У відповідь на відзив відповідача позивачем подано пояснення від 16 січня 2014 року, в яких, зокрема, вказує на зазначення у актах прийому-передачі виконаних робіт та довідках про їх вартість місяця, в якому виконані такі роботи, тому строк оплати доцільно вважати кінцем вказаного місяця. Крім того, акти підписувались уповноваженою особою відповідача, яка, відповідно, знала про час підписання таких. Наголосив також на той факт, що після підписання актів та надання рахунків для проведення оплати відповідачем було зареєстровано зобов"язання з оплати робіт в УДКСУ у Воловецькому районі в 2013 році. Станом же на 01.01.2014 борг відповідача підтверджується не лише органом казначейства, а й актами звірки взаєморозрахунків, які містяться в матеріалах справи. До того ж , сама по собі обставина відсутності у відповідача коштів для оплати виконаних робіт не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, так як відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Викликаний в судове засідання для дачі пояснень з приводу предмету спору уповноважений представник УДКСУ у Воловецькому районі пояснив, що органи Казначейства не є органами, що здійснюють фінансування бюджетних чи інших програм, а лише здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов"язання та бюджетного фінансового зобов"язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань. У письмових поясненнях надав інформацію про фінансові зобов"язання Управління, їх оплату по спірних договорах підряду, наголосивши, що органи Казначейства проводять в першочерговому порядку розрахунки за захищеними видатками загального фонду державного і місцевих бюджетів відповідно до вимог чинного законодавства в черговості проведення платежів за статтею 55 Бюджетного кодексу України.

ВСТАНОВИВ

19 липня 2013 року Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації та Буковецька філія ТОВ "Свалява-Міськбуд" уклали договір підряду №1, за умовами якого підрядник (позивач у справі) зобов"язався своїми силами і засобами організувати і здійснити виконання робіт по об"єкту: "Реконструкція системи опалення Нижньоворітської ЗОШ І-ІІІ ступенів", згідно з затвердженою замовником (відповідачем у справі) проектно-кошторисною документацією у встановлений термін - не пізніше 31 грудня 2013 року, а останній - прийняти та оплатити вказані роботи (п. п. 1.1, 1.2, 4.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 даного договору загальна вартість робіт складала 619660,20 грн.

Оплата за цим договором здійснюється відповідачем платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника в національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт; остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 -ти робочих днів після здачі об'єкту та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (п. п. 5.2, 5.3 Договору).

На виконання вказаного договору сторони підписали акти виконаних підрядних робіт за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року всього на суму 619578 грн., однак, в обумовлений договором строк замовником повністю оплачені не були.

Станом на 01.01.2014 р. заборгованість за виконані роботи становила 193771,60 грн., яка підтверджена в поясненнях, наданих суду, органом казначейства та визнана відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків, складеному станом на 01.02.14р. Вказана заборгованість частковими проплатами погашена повністю 12.09.2014р.

21 жовтня 2013 року Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації та Буковецька філія ТОВ "Свалява-Міськбуд" уклали договір підряду №90, за умовами якого підрядник (позивач у справі) зобов"язався своїми силами і засобами організувати і здійснити виконання робіт по об"єкту: "Облаштування внутрішніми вбиральнями учбового корпусу №1 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Н. Ворота Воловецького району", згідно з затвердженою замовником (відповідачем у справі) проектно-кошторисною документацією у встановлений термін - не пізніше 31 грудня 2013 року, а останній - прийняти та оплатити вказані роботи (п. п. 1.1, 1.2, 4.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 даного договору загальна вартість робіт складала 231942 грн.

Оплата за цим договором здійснюється відповідачем платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника в національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт; остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 -ти робочих днів після здачі об'єкту та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (п. п. 5.2, 5.3 Договору).

На виконання вказаного договору сторони підписали акт виконаних підрядних робіт за грудень 2013 року на суму 89252,40 грн., однак, в обумовлений договором строк замовником виконані роботи оплачені не були.

Станом на 01.01.2014 р. заборгованість за вказаним договором становила 89252,40 грн., яка підтверджена в поясненнях, наданих суду, органом казначейства (на суму 89253 грн.) та визнана відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків, складеному станом на 01.02.14р. Вказана заборгованість частковими проплатами погашена повністю 26.09.2014р.

21 жовтня 2013 року Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації та Буковецька філія ТОВ "Свалява-Міськбуд" уклали договір підряду №91, за умовами якого підрядник (позивач у справі) зобов"язався своїми силами і засобами організувати і здійснити виконання робіт по об"єкту: "Облаштування внутрішніми вбиральнями учбового корпусу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. В. Ворота Воловецького району", згідно з затвердженою замовником (відповідачем у справі) проектно-кошторисною документацією у встановлений термін - не пізніше 31 грудня 2013 року, а останній - прийняти та оплатити вказані роботи (п. п. 1.1, 1.2, 4.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 даного договору загальна вартість робіт складала 85808,40 грн.

Оплата за цим договором здійснюється відповідачем платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника в національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт; остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 -ти робочих днів після здачі об'єкту та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (п. п. 5.2, 5.3 Договору).

На виконання вказаного договору сторони підписали акти виконаних підрядних робіт за грудень 2013 року та січень 2014 року на суму 85808,40 грн., однак, в обумовлений договором строк замовником виконані роботи оплачені не були.

Станом на 01.02.2014 р. заборгованість за вказаним договором становила 85808,40 грн., яка підтверджена в поясненнях, наданих суду, органом казначейства (на суму 85808,40 грн.) та визнана відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків, складеному станом на 01.02.14р. Вказана заборгованість частковими проплатами погашена повністю 12.09.2014р.

25 грудня 2013 року Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації та Буковецька філія ТОВ "Свалява-Міськбуд" уклали договір підряду №127, за умовами якого підрядник (позивач у справі) зобов"язався своїми силами і засобами організувати і здійснити виконання робіт по об"єкту: "Влаштування основи спортивного майданчика із штучного покриття Н. Ворітської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів", згідно з затвердженою замовником (відповідачем у справі) проектно-кошторисною документацією у встановлений термін - не пізніше 31 грудня 2013 року, а останній - прийняти та оплатити вказані роботи (п. п. 1.1, 1.2, 4.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 даного договору загальна вартість робіт складала 225148,80 грн.

Оплата за цим договором здійснюється відповідачем платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника в національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт; остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 -ти робочих днів після здачі об'єкту та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (п. п. 5.2, 5.3 Договору).

На виконання вказаного договору сторони підписали акт виконаних підрядних робіт за грудень 2013 року на суму 225148,80 грн., однак, в обумовлений договором строк замовником виконані роботи оплачені не були.

Станом на 01.01.2014 р. заборгованість за вказаним договором становила 225148,80 грн., яка підтверджена в поясненнях, наданих суду, органом казначейства та визнана відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків, складеному станом на 01.02.14р. Вказана заборгованість частковими проплатами погашена повністю 10.10.2014р.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати прийнятих підрядних робіт позивачем нараховано та пред"явлено до стягнення в судовому порядку з відповідача 173528,99 грн., в т. ч. 73355,75 грн. пені за прострочення виконання зобов"язань по договорах від 19.07.13, від 21.10.13, від 21.10.13, від 25.12.13, суму 11577,73 грн. 3(%) річних та 88595,51 грн. інфляційних втрат.

Заслухавши уповноважених представників сторін, представника уповноважений представник УДКСУ у Воловецькому районі, вивчивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступним обґрунтуванням.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525 та 526 згаданого кодексу одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" також роз"яснено, що стосовно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1.2 укладених між сторонами у спорі договорів від 19.07.13, від 21.10.13, від 21.10.13, від 25.12.13 за невчасне здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь підрядника за кожен день прострочення.

З огляду на вказаний пункт позивачем нараховано відповідачу пеню:

- по договору №1 від 19.07.13 за період з 01.01.14 по 12.09.14 на суму боргу 193771,60 грн. в розмірі 20252,85грн.;

- по договору №90 від 21.10.13 за період з 01.01.14 по 26.09.14 на суму боргу 89252,40 грн. в розмірі 11351,22 грн.;

- по договору №91 від 21.10.13 за період з 01.02.14 по 12.09.14 на суму боргу 85808,40 грн. в розмірі 9711,85 грн.;

- по договору №127 від 25.12.13 за період з 01.01.14 по 10.10.14 на суму боргу 225148,80 грн. в розмірі 32039,83 грн.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем при нарахуванні пені не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно шестимісячного обмеження нарахування пені, а також п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Таким чином, сума пені за період з 01.01.2014 по 01.07.2014 по договору №1 від 19.07.13 становить 14036,90 грн., за період з 01.01.2014 по 01.07.2014 по договору №90 від 21.10.13 становить 6929,90 грн., за період з 01.02.2014 по 01.08.2014 по договору №91 від 21.10.13 становить 7325,45 грн., за період з 01.01.2014 по 01.07.2014 по договору №127 від 25.12.13 становить 17481,42 грн.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд, враховуючи, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією, яка, відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує потреби населення, пов"язані з освітою та спортом, з власної ініціативи зменшує розмір пені до 5000 грн., посилаючись на те, що відповідач сплатив повністю суму основного боргу. Причиною несвоєчасного виконання зобов'язання стала затримка фінансування з Державного бюджету України.

Також, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, зокрема:

- по договору №1 від 19.07.13 на суму боргу 193771,60 грн. за період з 01.01.14 по 12.09.14 в розмірі 3465,24 грн. та за період січень-серпень 2014 року 23234,40 грн. відповідно;

- по договору №90 від 21.10.13 за 8 місяців на суму боргу 89252,40 грн. в розмірі 1785,05 грн. та 11513,56 грн. відповідно;

- по договору №91 від 21.10.13 на суму боргу 85808,40 грн. за період з 01.02.14 по 12.09.14 в розмірі 1158,15 грн. та за січень-серпень 2014 року 11069,28 грн. відповідно;

- по договору №127 від 25.12.13 за період з 01.01.14 по 10.10.14 на суму боргу 225148,80 грн. в розмірі 5169,29 грн. та за січень-вересень 2014 року 42778,27 грн. відповідно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" регламентується, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та здійснивши перерахунок заявлених сум в межах вказаних до стягнення періодів, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 11577,73 грн. та 88595,51 грн. втрат від інфляції підлягають до задоволення частково, а саме: 11546,96 грн. річних та 80524,52 грн. інфляційних втрат наступним чином: - по договору №1 від 19.07.13 задоволенню підлягає сума 3438,45 грн. 3% річних та 23071,89 грн. втрат від інфляції; по договору №90 від 21.10.13 задоволенню підлягає сума 1781,95грн. 3% річних та 11390,52 грн. втрат від інфляції; по договору №91 від 21.10.13 задоволенню підлягає сума 1158,15 грн. 3% річних та 10722,77 грн. втрат від інфляції; по договору №127 від 25.12.13 задоволенню підлягає сума 5163,43 грн. 3% річних та 35339,34 грн. втрат від інфляції. В іншій же частині нарахованих річних та інфляційних позивачу належить відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 97071,48 грн., в т. ч. 5000 грн. пені за прострочення платежу, 11546,96 грн. 3% річних, 80524,52 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з відповідача належить стягнути 2756,90 грн. судового збору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката в сумі 18000,00 грн. Вказана вимога підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Зазначені витрати, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, є судовими витратами, понесеними при розгляді даної господарської справи, у зв'язку з оплатою послуг адвоката. Останні підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правової допомоги у господарській справі від 25 листопада 2014 року, платіжним дорученням №168 від 04.12.14, що підтверджує сплату позивачем 18000,00 грн., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №21/8, виданим на підставі рішення Закарпатської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.02.1994 №7.

Відповідно до п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки судом встановлено, що позивачем адвокату фактично сплачено 18000грн. за адвокатські послуги, в судових засіданнях приймав участь саме цей представник (адвокат Немеш П.Ф), суд дійшов висновку, що такі витрати позивача підлягають частковому відшкодуванню, оскільки вони пов'язані з розглядом даної справи, а факт сплати позивачем гонорара адвокату підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і "Правила адвокатської етики" від 17.11.2012, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, пунктом 3 ст. 28 яких встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Також, відповідно до ч. 2 п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На думку суду, послуги адвоката щодо здійснення захисту інтересів позивача у даній справі є завищеними та неспіврозмірними (враховуючи ціну позову), у зв'язку з чим підлягають відшкодуванню частково, у сумі 7000,00 грн. та підлягають стягненню з відповідача на підставі наведених норм.

На підставі наведеного, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Воловецької районної державної адміністрації (89100 Закарпатська обл., смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8, код 02143318) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява-Міськбуд" (89320 Закарпатська обл., Свалявський район, с. Голубине, 192, код 33000657) суму 97071,48 грн.(дев"яносто сім тисяч гривень сімдесят одна гривня 48 коп.), в т. ч. 5000 грн. пені за прострочення платежу, 11546,96 грн. 3% річних, 80524,52 грн. втрат від інфляції, суму 2756,90 грн. (дві тисячі сімсот п"ятдесят шість гривень 90 коп.) на відшкодування судового збору та 7000грн. (сім тисяч гривень) на відшкодування витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.01.15

Суддя Журавчак Л.С.