Постанова

від 26.01.2015 по справі 922/4284/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р. Справа № 922/4284/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Безугла А.Е.

відповідача - Збіглей І.В.

третьої особи - Стасив О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" в ос. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А., м. Київ (вх.№4545Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.14 року у справі № 922/4284/14

за позовом ПАТ "Банк Форум", м. Київ

до ТОВ "Укрспецгеологія", м. Кремінна, Кремінський рн., Луганська обл.

про стягнення 2 013 584,09 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ПАТ "Банк Форум" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Укрспецгеологія" ( відповідача) 1 800 000 грн. поточної заборгованості, 223693,15 грн. простроченої заборгованості за нарахованих процентах, 25 807,02 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2014 року по справі №922/4284/14 (суддя Смірнова О.В.) в позові ПАТ "Банк Форум" до ТОВ "Укрспецгеологія" про стягнення 2013584,09 грн. відмовлено, з посиланням на припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач, ПАТ "Банк Форум" в ос. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А., не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні та порушення норм матеріального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2014 року по справі №922/4284/14 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції порушено положення ст.ст.47,48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та третьою особою не відбулося.

Позивач вважає, що судом помилково зроблені висновки про те, що зобов'язання відповідача було припинено шляхом його виконання у повному обсязі третьою особою, що не відповідає обставинам справи.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що між третьою особою та позивачем був укладений договір поруки та договір застави, наслідком вчинення цього одностороннього правочину про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог є припинення зобов'заннь відповідача за кредитним договором з 01.10.2014р., що правомірно встановив суд першої інстанції.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 16.01.2015 року, у зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду встановила, що 04 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецгеологія" (відповідач) був укладений кредитний договір №6-0076/13/24-LL, у відповідності до умов якого позивач відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає відповідачу кредитні кошти окремими частинами, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором граничної суми коштів, а відповідач зобов'язується вчасно погашати позивачу заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь позивача проценти та комісії в розмірі, в строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлено, що протягом дії цього договору максимальна заборгованість відповідача не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 3 000 000 грн.

У п. 1.4 кредитного договору зазначено, що кінцевий термін, до настання якого здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена сума заборгованості за кредитом - 18 вересня 2014 року.

Пунктом 2.3. ст. 2 кредитного договору передбачено, що Кредит надається шляхом перерахування Кредитором грошових коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з наступним переказом на цілі зазначені в Кредитному договорі.

Положеннями пункту 3.1. ст. З Кредитного договору передбачено, що Сплата процентів Позичальником здійснюється за фактичний строк існування заборгованості за Кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього Договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні та умовно 360 днів у відповідному році - для вибірок в іноземній валюті.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав, надав відповідачу кредитні кошти в сумі 2 350 000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №198902 від 10.12.2013 р. та № 88494 від 06.11.2013 р. (том 1, а.с. 21).

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У п.п. 5.2.2. договору зазначено, що відповідач зобов'язаний забезпечити своєчасне та в повному обсязі повернення кредитних коштів шляхом погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів та комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків, завданих, зокрема, внаслідок невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків за цим договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, порушив строк повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, яка станом на 29.09.2014р. складає 2049500,17 грн., яка складається з: поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів - 1800000 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 223693,15 грн.; розміру пені за прострочення кредиту та процентів - 25807,02 грн.

Пунктом 1.5 кредитного договору сторони передбачили, що в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором позивач укладає/ приймає: договір поруки з Стасівим Олегом Степановичем; договір застави з Стасівим Олегом Степановичем щодо майнових прав (коштів), а саме: депозит "прибутковий" загальною ринковою вартістю 3400 000 грн.

04 листопада 2013 року між позивачем та Стасівим Олегом Степановичем (третя особа) був укладений договір поруки № 3-0372/13/24-р, відповідно до якого Стасів О.С. поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання відповідачем у повному обсязі своїх зобов"язань за кредитним договором № 6-0076/13/24-LL від 04.11.2013 року, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. У разі порушення відповідачем забезпечених порукою згідно з договором зобов"язань за кредитним договором третя особа та відповідач відповідають перед позивачем як солідарні боржники, а позивач має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов"язань як до відповідача та третьої особи разом так і до будь-якого окремо.

04 листопада 2013 року між позивачем та третьою особою укладено договір застави № 3-0371/13/24-ZS, предметом якого є забезпечення виконання відповідачем зобов"язань, що випливають з укладеного кредитного договору № 6-0076/13/24-LL від 04.11.2013 року та додаткових угод, які укладені чи можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що предметом застави за цим договором є право вимоги отримання грошових коштів в сумі 3400000 грн., розміщених на рахунку в ПАТ "Банк Форум", код банку 322948 за договором банківського вкладу № 2635/1119/650979 від 04.11.2013 р., укладеного між третьою особою та позивачем, а також право вимоги отримання сум нарахованих на вклад згідно з договором банківського вкладу, процентів.

У п. 1.4 договору зазначено, що вартість предмета застави становить 3400000 грн. та відповідає ринковій вартості вкладу.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Суд першої інстанції встановив, що Стасів Олег Степанович поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем у повному обсязі своїх зобов"язань за кредитним договором та в забезпечення зобов"язання за вказаним Договором Стасів Олег Степанович передав в заставу грошові кошти в сумі 3 400 000 грн., розміщені на рахунку в ПАТ "Банк Форум", код банку 322948 за договором банківського вкладу № 2635/1119/650979 від 04.11.2013 р..

У п. 1.4 Договору зазначено, що вартість предмета застави становить 3400000 грн. та відповідає ринковій вартості вкладу.

Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частина 2 ст. 590 ЦК України свідчить про те, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Отже, звернення стягнення за заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя.

Позивач, в порядку досудового врегулювання спору, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, направив відповідачу лист № 7128/4.1 від 12.09.2014 р. з вимогою про негайне погашення простроченої заборгованості за кредитом та нарахованими процентами (арк. справи 76-77 том 1).

Відповідач направив на адресу позивача лист - відповідь вих. № 021014/01 від 02.10.2014 р., в якій зазначив, що поручитель Стасів О.С. направив на адресу позивача заяву від 25.09.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 6-0076/13/24-LL від 04.11.2013 року відхиляється.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа (заставодавець) надіслав на адресу позивача заяву від 25.09.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій заявив про припинення зобов'язання щодо сплати на користь позивача зобов'язань за кредитним договором № 6-0076/13/24-LL від 04.11.2014 р. та договору поруки № 3-0372/13/24-Р від 04.11.2013 р. на загальну суму 2 003 231,92 грн. внаслідок часткового зарахування його зустрічних однорідних вимог до позивача згідно договору банківського вкладу №2635/1119/650979 від 04.11.2013 р. (арк. спр. 72, 74 том 1)

Суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що згідно заяви відповідача від відбувся залік зустрічних однорідних вимог в межах суми у розмірі 2013584,09 грн. з посиланням на ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, що є способом припинення зобов'язання.

При цьому суд першої інстанції не досліджував та не надав оцінки запереченням позивача на відзив, в яких зазначалось, що Національним банком України 13 червня 2014 року (Постанова №355) прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ», а Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014 року прийнято рішення № 49 про початок ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» з 16 червня 2014 року.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» призначено начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйову Наталію Анатоліївну строком на 1 рік з 16 червня 2014 року по 16 червня 2015 року включно.

Спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-УІ від 23.02.2012 р., який набрав чинності 21.09.2012 р., в редакції закону від 11 липня 2014 року.

Відповідно до ст. 37 та ст. 48 Закону про систему гарантування уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку (надалі по тексту - Уповноважена особа, Ліквідатор) має серед інших, такі повноваження: відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які с збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Аналізуючи надане повноваження в сукупності із завданнями Закону про систему гарантування, слідує, що законодавець наділив уповноважену особу Фонду - Ліквідатора, винятковими повноваженнями, реалізація яких має на меті захист прав і законних інтересів фізичних осіб - вкладників банків, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Стаття 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає наслідки призначення уповноваженої особи Фонду. Так, з дня призначення уповноваженої особи Фонду: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. З ст. 47 Закону про систему гарантування вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до ст. 52 цього Закону.

Отже, при здійсненні ліквідаційної процедури банку зарахування зустрічних однорідних вимог неможливо.

Судова практика Верховного суду України визначає, що у процедурі ліквідації банку зарахування однорідних зустрічних вимог є незаконним, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (постанови Верховного Суду України від 03.10.2011 N 27/292-10; від 03.10.2011 N 27/291-10; від 10.10.2011 N 57/216-10; від 24.10.2011 N 16/041-10).

Отже, ТОВ «Укрспецгеологія» є зобов'язаним перед ПАТ «БАНК ФОРУМ» за кредитним договором № 6-0076/13/24-ІХ від 04.11.2013р. у розмірі 2013584,09 грн., тому що між ПАТ «БАНК ФОРКМ» та Стасівим О.С. не відбувся залік зустрічних однорідних вимог та зобов'язання не є припиненим.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості з мотивів припинення зобов'язання у зв'язку із заліком зустрічних однорідних вимог фактично порушив норми ст.47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закон України "Про банки і банківську діяльність".

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1.1. кредитного договору встановлено, що випадком порушення зобов'язання є не виконання Позичальником або виконання неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за Договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з настанням кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з перевищенням суми кредитного ліміту внаслідок курсових коливань валют кредиту, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з Кредитором.

У п.7.2.1. кредитного договору передбачено, що при настанні випадку порушення зобов'язань Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування документально підтверджених, реальних (фактично понесених) збитків тощо протягом 7(семи) робочих днів від дати відправлення Кредитором відповідного письмового повідомлення.

В зв'язку з порушенням умов договору з відповідача необхідно стягнути: загальну суму боргу, яка складає 2013584,09 грн (два мільйони тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 09 копійок), в тому числі: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 1800000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 187446,57 грн; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 16 569,86 грн; пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами - 9567,66 грн, а також судовий збір.

В зв'язку з тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову, рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача є підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 546,547, 572,589, 590, 610,611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 49, 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.14 року у справі №922/4284/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Укрспецгеологія" (92904 Луганської області, Кремінського району, м.Кремінна, вул. Санаторна, б.21, код ЄДРПОУ 34688780) на користь ПАТ "Банк Форум" (02100, м.Київ, бул. Верховної Ради,7, код ЄДРПОУ 21574573) 2013584,09 грн (два мільйони тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 09 копійок), в тому числі: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 1800 000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 187446,57 грн; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 16569,86 грн; пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами - 9567,66 грн.

Стягнути з ТОВ "Укрспецгеологія" (92904 Луганської області, Кремінського району, м.Кремінна, вул. Санаторна, б.21, код ЄДРПОУ 34688780) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 40271,68 грн. судового збору, 20135, 84 грн. судового збору по скарзі.

Накази доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови складено 26.01.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.