Ухвала

від 21.01.2015 по справі 826/16870/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16870/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Пакіж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шато-Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шато-Інвест» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 09.10.2014 року № 50262/10/26-55-10-02-10 та зобов'язати відповідача приймати податкову звітність позивача засобами електронного зв'язку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Шато-Інвест» та ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір від 14.02.2014 року № 140220141 (далі по тексту -Договір) про визнання електронних документів (а.с.7-9). Відповідно до п.п. 1 п. 1 Договору, предметом останнього є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом від 09.10.2014 року № 50262/10/26-55-10-02-10 «Про розірвання договору» ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві повідомило ТОВ «Шато-Інвест» про розірвання Договору в односторонньому порядку з посиланням на норми Цивільного кодексу України. Підставою для розірвання зазначеного договору слугувало здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, згідно яких ТОВ «Шато-Інвест» не було встановлено за податковою адресою.

Крім цього, в даному листі відповідачем було повідомлено позивача, що у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін визначених Договором припиняються, а податкова звітність, подана засобами електронного зв'язку вважається не прийнятою.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що подання податкової звітності засобами електронного зв'язку є правом платника податків, яке жодним чином не обмежує його право подавати податкову звітність або самостійно до контролюючого органу, в даному випадку відповідача, або за допомогою засобів поштового зв'язку.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п. 4 розділу 6 Договору орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Як вбачається з листа № 50262/10/26-55-10-02-10 від 09.10.2014 року "Про розірвання договору", посилань на першу умову п. 4 розділу 6 Договору - ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих не має.

На спростування доводів відповідача про зміну платником місця реєстрації, позивачем надано суду першої інстанції докази щодо підтвердження відомостей про юридичну особу підприємства, зокрема, внесені відповідні записи до ЄДР станом на 28.10.2014 року та 25.11.2014 року, згідно з якими, товариство знаходиться за адресою: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47 (а.с.30-34).

З матеріалів справи вбачається, що новий посилений сертифікат позивач не мав обов'язку подавати, а його місце реєстрації не змінювалось.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі по тексту - Закон), відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням, а тому розірвання Договору податковим органом в односторонньому порядку з посиланням на ст. 651 ЦК України є протиправним.

Крім того, рішення суду про зміну або розірвання Договору через істотні порушення позивачем умов цього Договору, відсутнє в матеріалах справи, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, позовна вимога в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09 жовтня 2014 року про розірвання договору № 50262/10/26-55-10-02-10 підлягає задоволенню.

Проте, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві приймати податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Шато-Інвест» засобами електронного зв'язку, виходячи з наступного.

Згідно Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, повноваження щодо приймання податкової звітності від платників податків засобами електронного зв'язку є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією органів Державної податкової служби, в даному випадку - ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, яка після укладання з платником податків договору про визнання електронних документів зобов'язується приймати податкову звітність від платників податків, яка подана засобами електронного зв'язку.

Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)

Відповідно до чинного законодавства України, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Таким чином, зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві приймати податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Шато-Інвест» засобами електронного зв'язку переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Крім того, позовна вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень на майбутнє не може бути задоволена, оскільки судом оцінюються певні обставини, підтверджені зібраними доказами. Таким чином висновки суду стосуються лише конкретних рішень (дій) суб'єкта владних повноважень і не можуть розповсюджуватися на невизначене коло таких рішень (дій).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що посадовими особами контролюючого органу протиправно прийнято рішення про розірвання Договору, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.