Ухвала

від 26.01.2015 по справі 806/3898/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

"26" січня 2015 р. Справа № 806/3898/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши з власної ініціативи питання про виправлення описки в ухвалі Житомирського апеляційного адміністративного суду від "15" грудня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Суд з власної ініціативи встановив, що внаслідок технічних проблем відсутня мотивувальна частина постанови.

Керуючись ст. ст. 169, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Виправити описку в постанові від 15.12.14 року, а саме: викласти мотивувальну частину постанови в наступній редакції " " 20 серпня 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт-Холдинг» (далі - ТОВ «Граніт-Холдінг») із позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Володарсько-Волинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 серпня 2014 року №0000792200.

У позовній заяві ТОВ «Граніт-Холдінг» вказало, що Володарсько-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Граніт-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №26/5/22-07/33093736 від 14 липня 2014 року. На підставі вказаного акту перевірки Володарсько-Волинського ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 4 серпня 2014 року №0000792200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62921 грн. 00 коп., з яких 41947 грн. 00 коп. основний платіж та 20974 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Володарсько-Волинською ОДПІ від 4 серпня 2014 року №0000792200.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 4 серпня 2014 року №0000792200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" 182 грн. 70 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В апеляційній скарзі Володарсько-Волинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 червня 2014 року до 7 липня 2014 року посадовими особами Володарсько-Волинської ОДПІ на підставі направлень від 16 червня 2014 року №98-99 та від 17 червня 2014 року №102 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Граніт-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2013 року (Том №1 а.с.9-38).

За результатами перевірки апелянтом було складено акт перевірки №26/5/22-07/33093736 від 14 липня 2014 року, у якому зроблено висновок про порушення платником податків норм податкового законодавства, а саме:

1) підпункту 48.5.1 пункту 48.5. пункту 48.7 статті 48, пункту 135.2 статті 135, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України у результаті чого товариством занижено податок на прибуток всього у сумі 312721 грн. 00 коп., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 16042 грн. 00 коп., за 4 квартал 2011 року - 16099 грн. 00 коп., за 1 квартал 2012 року - 2752 грн. 00 коп., за 2 квартал 2012 року - 132250 грн. 00 коп., за З квартал 2012 року - 145578 грн. 00 коп.;

2) пункту 198.1 статті 198, пунктів 198.2, 198.3 та пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України у результаті чого товариством занижено податок на додану вартість всього у сумі 157411 грн. 00 коп. у тому числі по періодах за: квітень 2011 року - 25769 грн. 00 коп.; травень 2011 року - 68317 грн. 00 коп.; червень 2011 року - 4759 грн. 00 коп.; квітень 2012 року - 40505 грн. 00 коп.; серпень 2012 року - 18061 грн. 00 коп.;

3) підпункту 240.1.3. пункту 240.1 статті 240, підпункту 242.1.3. пункту 242.1 статті 242 Податкового Кодексу України у результаті чого товариством занижено екологічний податок на загальну суму 4669 грн. 00 коп.;

4) пункту 263.7., пункту 263.12 статті 263 Податкового Кодексу України у результаті чого товариством занижено плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 1782 грн. 00 коп., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року у сумі 1782 грн. 00 коп.;

5) підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, підпункту 3.2, підпункту 3.3, підпункту 3.6 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020, а саме: не відображення суми виплаченого доходу в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) щодо фактів розрахунків виплати доходу по товарним чекам суб'єктів підприємницької діяльності за період з ІІ кварталу 2011 року по ІV квартал 2013 року на загальну суму 22019 грн. 35 коп. за ознакою доходу « 157», вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку по 11 працівникам товариства за ознакою « 136» за період ІІ квартал 2011 року - ІV квартал 2013 року на загальну суму 5446 грн. 67 коп.;

6) підпунктів 2.2., 2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №637 від 15 грудня 2004 року встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів до касової книги в день їх надходження у розмірі 1940 грн. 31 коп. (Том №1 а.с.38).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ТОВ «Граніт-Холдінг» 24 липня 2014 року направлено до Володарсько-Волинської ОДПІ заперечення за №24-1.

30 липня 2014 року за №114/11/22-802 Володарсько-Волинською ОДПІ надіслано відповідь на заперечення ТОВ «Граніт-Холдінг» (Том №1 а.с.39-56), з якої вбачається, що за результатами розгляду заперечення від 24 липня 2014 року №24-1 до акту перевірки податковим органом частково змінено висновки акту перевірки від 14 липня 2014 року №26/5/22-07/33093736, а саме: висновки щодо порушень викладено в наступній редакції:

1) підпункту 48.5.1 пункту 48.5., пункту 48.7 статті 48, пункту 135.2 статті 135, підпункту 138.1.1. пункту 138.1., пункту 138.2., пункту 138.4, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України у результаті чого товариством занижено податок на прибуток всього у сумі 312721 грн. 00 коп.;

2) пункту 198.1 статті 198, пункту 198.2, 198.3 та пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України у результаті чого товариством занижено податок на додану вартість всього у сумі 41947 грн. 00 коп.;

3) підпункту 240.1.3. пункту 240.1 статті 240, підпункту 242.1.3. пункту 242.1 статті 242 Податкового Кодексу України у результаті чого товариством занижено екологічний податок на загальну суму 4617 грн. 00 коп.;

4) пункту 263.7. пункту 263.12 статті 263 Податкового Кодексу України у результаті чого товариством занижено плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 1782 грн. 00 коп., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року у сумі 1782 грн 00 коп.;

5) підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, підпункту 3.2, підпункту 3.3, підпункту 3.6 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020, а саме: не відображення суми виплаченого доходу в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) щодо фактів розрахунків виплати доходу по товарним чекам суб'єктів підприємницької діяльності за період з ІІ кварталу 2011 року по ІV квартал 2013 року на загальну суму 22019 грн. 35 коп. за ознакою доходу « 157», вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку по 11 працівникам товариства за ознакою « 136» за період ІІ квартал 2011 року - ІV квартал 2013 року на загальну суму 5446 грн. 67 коп.;

6) підпунктів 2.2., 2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №637 від 15 грудня 2004 року встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів до касової книги в день їх надходження у розмірі 1940 грн. 31 коп. (Том №1 а.с.56).

На підставі акта планової документальної перевірки від 14 липня 2014 року №26/5/22-07/33093736 за порушення викладені в пункті 2) висновків до акта перевірки (Том №1 а.с. 56) Володарсько-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 серпня 2014 року №0000792200, яким збільшено ТОВ «Граніт-Холдінг» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі у сумі 62921 грн. 00 коп., з яких 41947 грн. 00 коп. основний платіж та 20974 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (Том №1 а.с.57), яке і оскаржується позивачем у судовому порядку.

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що підставою для висновку податкового органу про завищення ТОВ «Граніт-Холдінг» податкового кредиту за перевіряємий період на суму 41947 грн. 00 коп., згідно з актом перевірки та відповіді на заперечення до акта перевірки, стало включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість із вартості товарів, отриманих від ТОВ «Блоксоюз», TOB «ГМФ» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології». Висновки щодо нереальності здійснення господарської діяльності з наведеними контрагентами податкова зробила на підставі актів зустрічних звірок та пояснень директорів наведених підприємств. Так щодо ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» податковим органом встановлено, що операції позивача з вказаним контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно невигідні для виконання постачання чи здійснення діяльності, що свідчить про відсутність про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та зроблено посилання на акт зустрічної звірки та пояснення директора, який заперечував свою причетність до діяльності підприємства (Том №1, а.с. 21, 22, 45-47). Щодо ТОВ «Блоксоюз» зазначено, що у даного контрагента відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, зроблено посилання на акт зустрічної звірки та пояснення директора і бухгалтера, які заперечували свою причетність до діяльності підприємства (Том №1, а.с. 27, 28, 49-51). Щодо TOB «ГМФ» податковим органом встановлено, що дане підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, крім того у перевіряємому періоді вказане підприємство декларувало доходи, отримані від будівництва будівель. У той же час, за результатами аналізу документів, що є

У той же час, за результатами аналізу документів, що є наявними у обліковій справі підприємства, встановлено: відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності, зроблено посилання на акт перевірки та пояснення директора, який заперечував свою причетність до діяльності підприємства (Том №1, а.с. 30, 31, 52, 53).

Представниками апелянта надано до суду також копії судових рішень, які на їх думку, підтверджують ознаки фіктивності зазначених контрагентів та правомірність висновків податкової щодо нереальності здійснення господарських операцій (Том №1 а.с. 241-256, Том №2 а.с. 1-6).

Суд першої інстанції дійшов висновків про безпідставність таких доводів податкового органу.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Видом економічної діяльності ТОВ «Граніт-Холдінг» є діяльність з добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код 08.11 КВЕД 2010) (Том №1 а.с.129, 131-134). ТОВ «Граніт-Холдінг» використовує у своїй діяльності спецтехніку (Том №1 а.с 96-99), до якої придбавався трос для різки каменю.

Стосовно господарських відносин позивача з TOB «ГМФ».

Встановлено, що 11 серпня 2011 року між ТОВ «ГМФ» (Продавець) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №82 (Том №1 а.с.59). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «ГМФ» зобов'язується передати у власність ТОВ «Граніт-Холдінг» продукцію - трос для різки каменю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно з пунктом договору 2.1 ціна за один погонний метр троса для різки каменю - 838 грн 00 коп., у тому числі податок на додану вартість 139 грн 67 коп. (Том №1 а.с.59).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження здійснення господарської операції ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «ГМФ» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 11 серпня 2011 року №51 (Том №1 а.с.60), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.62) та податкова накладна №38 від 11 серпня 2011 року (Том №1 а.с.61), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За даною операцією купівлі-продажу податковим органом донараховано зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6983 грн. та штрафних санкцій на суму 3492 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (Том №1 а.с. 58).

На час здійснення господарської операції контрагент позивача ТОВ «ГМФ» був внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 34486030) та зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.115-117, 126-128).

Таким чином господарські відносини між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «ГМФ» підтверджуються первинними документами.

Апелянтом надано до суду постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2013 року у справі №2а-760/12/0970, які на їх думку, підтверджують нереальність господарської операції між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «ГМФ» (Том №1 а.с. 242-246).

З аналізу наданого судового рішення вбачається, що Приватне підприємство «СВ-Трейд» оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції. Предметом дослідження у наведеній справі були господарські відносини між Приватним підприємством «СВ-Трейд» та ТОВ «ГМФ» за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг, та за договором про постачання м'ясної продукції. У наведеній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що первинні документи за укладеними договорами мали недоліки, а також про те, що позивач не довів в чому саме полягали інформаційно-консультаційні послуги та який економічний ефект вони мали для підприємства.

Таким чином предметом розгляду у справі №2а-760/12/0970 були зовсім інші господарські відносини ніж у даній справі.

Основним видом діяльності ТОВ «ГМФ» за КВЕД є 52.48.9 Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами (а.с. 115 на звороті, 116 на звороті).

Таким чином продаж тросу для різки каменю відповідає основному виду діяльності ТОВ «ГМФ».

Посилання представників відповідача на акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 27 жовтня 2011 року №2268/23-04/34486030 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ГМФ» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 1 травня 2011 року до 30 вересня 2011 року» (Том №1 а.с.174-178) не спростовують того, що господарська операція між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «ГМФ» не відбулася. В наведеному акті перевірки перевіряючими зроблено висновок щодо нереальності господарських операцій ТОВ «ГМФ» на підставі пояснень директора ОСОБА_3, який стверджував про непричетність до діяльності підприємства. Однак це не спростовує того, а навпаки підтверджує, що деякі господарські операції фактично могли відбутися без відома директора. В даному акті не досліджувалися безпосередньо господарські відносини між ТОВ «ГМФ» та ТОВ «Граніт-Холдінг».

ТОВ «Граніт-Холдінг» на підтвердження того, що операція купівлі-продажу не була безтоварною, а реально відбулася надало до суду акт списання №СпТ-000008 від 31 серпня 2011 року (Том №1, а.с. 103), який підтверджує використання у власній господарській діяльності придбаного 11 серпня 2011 року тросу для різки каменю.

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Блоксоюз».

Встановлено, що 12 вересня 2011 року між ТОВ «Блоксоюз» (Продавець) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір №49 (Том №1 а.с.63). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Блоксоюз» передає, а покупець приймає і оплачує наступну продукцію, іменовану надалі «товар»: канат з сегментами. Згідно з пунктом договору 3.1 ціна одного погонного метру канату складає 835 грн 92 коп., у тому числі податок на додану вартість 139 грн 32 коп. (Том №1 а.с.63).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження виконання господарської операції між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Блоксоюз» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 12 вересня 2011 року №94 (Том №1 а.с.64), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.66), податкова накладна №53 від 12 вересня 2011 року (Том №1 а.с.65), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За даною операцією купівлі-продажу податковим органом донараховано зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6966 грн та штрафних санкцій на суму 3483 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (Том №1 а.с. 58).

Згідно з даними офіційного Інтернет ресурсу http://sfs.gov.ua/anulir ТОВ «Блоксоюз» на час здійснення господарських операцій було зареєстроване платником податку на додану вартість, реєстрацію скасовано 12 березня 2012 року.

Господарські відносини між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Блоксоюз» підтверджуються первинними документами.

Апелянт надав до суду ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №815/3536/13-а, яка на їх думку, підтверджує нереальність господарської операції між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Блоксоюз» (Том №1 а.с. 247-248).

З аналізу наданого судового рішення вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Епос-13» оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси. Предметом дослідження у наведеній справі були господарські відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епос-13» та ТОВ «Блоксоюз» за договором про виконання робіт по капітальному ремонту фасаду будівлі. У наведеній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ «Блоксоюз» не мало, на час надання послуг, такого виду діяльності як здійснення будівельних та ремонтних робіт, а первинні документи надані позивачем мали недоліки.

У справі №826/5883/13-а, судове рішення у якій також було надано представником відповідача, предметом дослідження було надання ТОВ «Блоксоюз» послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (Том №1 а.с 249-251), що також не є видом діяльності ТОВ «Блоксоюз».

Основним видом діяльності ТОВ «Блоксоюз» за КВЕД є 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (Том №1 а.с. 122, 124).

Таким чином продаж канату з сегментами відповідає основному виду діяльності ТОВ «Блоксоюз».

Посилання апелянта на акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Блоксоюз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року» (Том №1 а.с.196-200), не спростовують того, що господарська операція між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Блоксоюз» не відбулася.

В наведеному акті перевірки перевіряючими зроблено висновок щодо нікчемності угод поставки ТОВ «Блоксоюз» на підставі наявних даних про ознаки фіктивності товариства. В даному акті не досліджувалися безпосередньо господарські відносини між ТОВ «Блоксоюз» та ТОВ «Граніт-Холдінг».

ТОВ «Граніт-Холдінг» на підтвердження того, що операція купівлі-продажу не була безтоварною, а реально відбулася надало до суду акт списання №СпТ-000010 від 31 жовтня 2011 року (Том №1, а.с. 104), який підтверджує використання у власній господарській діяльності придбаного 12 вересня 2011 року канату з сегментами.

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Фаворит груп «Нові технології».

7 жовтня 2011 року між ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Постачальник) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір №83 (Том №1 а.с.91-92). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як «товар», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 839 грн 00 коп., включаючи податок на додану вартість (Том №1 а.с.91).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 7 жовтня 2011 року №294 (Том №1 а.с.93), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.95), податкова накладна №27 від 7 жовтня 2011 року (Том №1 а.с.94), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

14 жовтня 2011 року між ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Постачальник) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір №92 (Том №1 а.с.87). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як «товар», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 839 грн 00 коп., включаючи податок на додану вартість (Том №1 а.с.87).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 14 жовтня 2011 року №320 (Том №1 а.с.88), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.90), податкова накладна №44 від 14 жовтня 2011 року (Том №1 а.с.89), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

28 березня 2012 року між ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Постачальник) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір №231 (Том №1 а.с.82-83). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як «товар», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 873 грн 60 коп., включаючи податок на додану вартість (Том №1 а.с.82).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 28 березня 2012 року №337 (Том №1 а.с.84), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.86), податкова накладна №62 від 28 березня 2012 року (Том №1 а.с.85), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

20 квітня 2012 року між ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Постачальник) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір №207 (Том №1 а.с.77-78). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як «товар», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 839 грн 94 коп., включаючи податок на додану вартість (Том №1 а.с.77).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 20 квітня 2012 року №423 (Том №1 а.с.79), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.81), податкова накладна №20 від 20 квітня 2012 року (Том №1 а.с.80), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

17 травня 2012 року між ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Постачальник) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір №231 (Том №1 а.с.72-73). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як «товар», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 839 грн 94 коп., включаючи податок на додану вартість (Том №1 а.с.72).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 17 травня 2012 року №480 (Том №1 а.с.74), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.76), податкова накладна №75 від 17 травня 2012 року (Том №1 а.с.75), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

31 травня 2012 року між ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Постачальник) та ТОВ «Граніт-Холдінг» (Покупець) укладено договір поставки №268 (Том №1 а.с.67-68). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця продукцію - трос сталевий з сегментами, далі іменовану як «товар», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Згідно з пунктом договору 4.2 ціна одиниці товару - погонний метр - становить 839 грн 94 коп., включаючи податок на додану вартість (Том №1 а.с.67).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» у матеріалах справи містяться: видаткова накладна від 31 травня 2012 року №541 (Том №1 а.с.69), банківська виписка з особового рахунку (Том №1 а.с.71), податкова накладна №70 від 31 травня 2012 року (Том №1 а.с.70), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На підтвердження використання в господарській діяльності придбаного троса товариство надало до суду акти списання (Том №1 а.с.105-109).

Таким чином господарські відносини між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» що відбулися 7 та 14 жовтня 2011 року, 17 та 31 травня 2012 року підтверджуються первинними документами.

За операціями, що відбулися у березні та у квітні 2012 року ТОВ «Граніт-Холдінг» самостійно уточнило суму податкового кредиту, у зв'язку з чим зменшено суму порушення, викладеного в акті перевірки (Том №1, а.с. 56).

За операціями купівлі-продажу, що відбулися 7 та 14 жовтня 2011 року, 17 та 31 травня 2012 року податковим органом донараховано зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 13999 грн. та штрафних санкцій на суму 7000 грн. ; за травень 2012 року у розмірі 13999 грн. та штрафних санкцій на суму 7000 грн. , що підтверджується відповідним розрахунком (Том №1 а.с. 58).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» був внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 37467796) та зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.110-114, 118-120).

Апелянт надав до суду рішення судів у справі №823/1779/13-а, які на їх думку, підтверджують нереальність господарських операцій між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (Том №1 а.с. 252-256).

З аналізу наданих судових рішень вбачається, що Приватне підприємство «Юко-Постач» оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної Державної податкової інспекції Черкаської області. Предметом дослідження у наведеній справі були господарські відносини між Приватним підприємством «Юко-Постач» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» за договорами поставки. У наведеній справі суди встановили, що первинні документи надані позивачем мали недоліки, а також те, що позивач не надав договорів до податкових накладних, які він надав до суду, та у яких були посилання на відповідні договори.

Таким чином у справі №823/1779/13-а досліджувалися зовсім інші правовідносини ніж у даній справі.

Основним видом діяльності ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» за КВЕД є 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (Том №1 а.с. 111, 113).

Таким чином продаж тросу сталевого з сегментами відповідає основному виду діяльності ТОВ «Фаворит груп «Нові технології».

Посилання апелянта на акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» з питань взаємовідносин з платниками податків за березень 2012 року від 12 червня 2012 року №75/22-2/37467796 та акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 29 грудня 2010 року до 21 серпня 2012 року від 21 серпня 2012 року №189/22-2/37467796, що були проведені Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією у Київській області (Том №1 а.с.179-195), не спростовують того, що господарська операція між ТОВ «Граніт-Холдінг» та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» не відбулася. В наведених актах перевіряючі встановили розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту у ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» зі своїми контрагентами та посилаються на пояснення директора ОСОБА_4, який спростовував свою причетність до діяльності підприємства.

Однак, ТОВ «Граніт-Холдінг» не може нести відповідальності за неправомірні дії своїх контрагентів, навіть якщо такі мали місце.

Наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної є єдиною підставою для формування податкового кредиту, про що неодноразово наголошувалося у рішеннях Верховного Суду України, зокрема у постанові Верховного Суду України від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10, у якій висловлено правову позицію стосовно того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо відсутності у ТОВ «Граніт-Холдінг» під час перевірки товарно-транспортних накладних, які свідчать про транспортування придбаного товару, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації щодо характеристик канату алмазного для різання (Том №1 а.с.152-157) його вага залежить від діаметру та дорівнює приблизно 0,32 кг/метр, таким чином вага 50 метрів такого канату становить приблизно 16 кг, що дозволяє транспортувати такий товар, не залучаючи при цьому вантажних перевізників.

Пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Судом встановлено та не спростовано апелянтом, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит та грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Первинними документами підтверджено реальне виконання ТОВ «Граніт-Холдінг» та його контрагентами ТОВ «Блоксоюз», ТОВ «ГМФ», ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» своїх зобов'язань, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту нереального здійснення господарських операцій.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 4 серпня 2014 року №0000792200.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, за приписами вищевказаної статті, правильне застосування норм матеріального та процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат. Для ухвалення обґрунтованого рішення суду необхідно правильно оцінити докази, оцінка яких здійснюється на основі внутрішнього переконання, що має бути засноване на повному, безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні доказів.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Холдинг" вул.Леніна,86 А, кімната 6,с.Топорище,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12134

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

4-третій особі: - ,