Постанова

від 22.01.2015 по справі б8/198-10/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р. Справа№ Б8/198-10/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Гарник Л.Л.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Атарщіковій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс"

на ухвалу господарського суду Київської області від 10.11.2014

у справі № Б8/198-10/24 (суддя Лутак Т.В.)

за спільною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс"

про банкрутство

За участю представників сторін:

від апелянта (боржника): не з'явився;

від заявника 1: не з'явився;

від заявника 2: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

В судовому засіданні присутній представник ТОВ "Інвестгарантстрой" - Поліщук Р.М. довіреність б/н від 15.01.2015;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2014 у справі № Б8/198-10/24 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" (надалі по тексту ТОВ "КУА "Стокмастер") на дії ліквідатора задоволено частково. Виключено з ліквідаційної маси банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" (надалі по тексту ТОВ «Роммакс», боржник, банкрут) квартиру № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість та квартиру № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13- му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість. Зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну виключити з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Роммакс" квартиру № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість та квартиру № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13- му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість. В іншій частині скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора відмовлено.

Обґрунтовуючи ухвалу, місцевий господарський суд посилається на те, що ліквідатором банкрута не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у банкрута майнових прав на спірні квартири. Також в оскаржуваній ухвалі господарський суд Київської області зазначив, що ліквідатором не надано суду належних та допустимих доказів надання приватному акціонерному товариству "Київська пересувна механізована колона - 2" (надалі по тексту ПАТ "КПМК - 2") повідомлення про введення в експлуатацію будинку, повідомлення про фактичний розмір квартир, які є предметами інвестиційних договорів, повідомлення щодо суми доплати за збільшений розмір загальної площі квартир, тощо. В зв'язку з чим суд дійшов висновків про наявність підстав для виключення зазначених квартир з ліквідаційної маси боржника.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ліквідатор ТОВ "Роммакс" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 10.11.2014 у справі № Б8/198-10/24 скасувати в частині виключення з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Роммакс" квартир № № 69, 150 в житловому 25-ти поверховому будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 161,4 кв.м. та 126,2 кв.м.; зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіної Л.В. виключити з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Роммакс" квартир №№ 69, 150 в житловому 25 -ти поверховому будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 161,4 кв.м. та 126,2 кв.м. В цій частині ухвали прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає про те, що на підставі договору міни від 07.08.2009 ПАТ "КПМК - 2" стало стороною інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 та інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005, з усіма правами та обов'язками, які ним передбачені для інвестора, зокрема до нього перейшов і обов'язок, передбачений п. 2.4 зазначених договорів щодо своєчасної сплати за отримані майнові права. Скаржник зазначає, що оскільки ПАТ "КПМК - 2" не було виконано п. 2.4 інвестиційних договорів йому було направлено повідомлення про односторонню відмову банкрута від інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 та інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 у вигляді листів вих. № 16/1 від 16.08.2012 та вих. № 16/2 від 16.08.2012 у відповідності до п. 5.5. вказаних договорів. В зв'язку з чим ліквідатор вважає, що зазначені договори є розірваними та у банкрута припинився обов'язок передавати об'єкти інвестування ПАТ "КПМК - 2".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Роммакс" було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 09.12.2014.

Ухвалою суду від 09.12.2014 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено її розгляд на 23.12.2014.

Розпорядженням керівника апарату № 02-15/433 від 22.12.2014 в зв'язку з перебуванням головуючого судді Шипка В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ "Роммакс" передано на розгляд судді-доповідачу Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 23.12.2014 колегією суддів у складі: головуючого судді Копитової О.С., суддів: Разіної Т.І, Сотнікова С.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 23.12.2014 колегією суддів продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено її розгляд на 15.01.2015.

До відділу документального забезпечення суду від ліквідатора надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі.

Ухвалою суду від 15.01.2015 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.01.2015.

До відділу документального забезпечення суду від ТОВ «КУА «Стокмастер» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, товариство вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Як зазначає ТОВ «КУА «Стокмастер», боржник приховував інформацію про хід будівництва, а тому ПАТ "КПМК-2" було позбавлене не тільки можливості одержати належне йому нерухоме майно в порядку визначеному інвестиційними договорами № 4-ДБ та № 3-ДБ від 05.05.2005 року та чинним законодавством України та, відповідно своєчасно доплатити вартість квартир. Також товариство зазначає, що терміни введення будинку в експлуатацію, вказані в інвестиційному договорі не відповідали фактичному графіку будівництва та були порушені. На його думку, оскільки дії ТОВ «Роммакс» призвели до неможливості ПАТ "КПМК-2" виконати належним чином вимоги п. 2.4 Інвестиційних договорів № 3-ДБ та № 4-ДБ від 05.05.2005 року, то у відповідності до вимог ст. 612, ст. 613, ст. 614 Цивільного кодексу України, порушення ПАТ "КПМК -2" п. 2.4 Інвестиційних договорів не відбулося, а відтак підстави для розірвання договорів в односторонньому порядку згідно п. 5.5 договору у ТОВ «Роммакс» відсутні.

В подальшому під час розгляду апеляційної скарги від ТОВ «КУА «Стокмастер» надійшли письмові пояснення, в яких він з посиланням на умови Угод про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 року, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» та громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стверджує, що внаслідок укладання зазначених угод банк став сторонами Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ від 05.05.2005 року виключно в частині прав на отримання квартир, а заборгованість за інвестиційними договорами банку не передавалась. ТОВ «КУА «Стокмастер» наголошує на тому, що ПАТ «АКБ «Київ» набув виключно право вимоги за Інвестиційними договорами № 3-Б та 4-Б, а здійснення доплати загальної вартості за договорами покладений на громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_9 В зв'язку з чим, на думку ТОВ «КУА «Стокмастер», і ПАТ «КПМК-2» набуло виключно майнові права, як за інвестиційним договором № 3-Б, так і за інвестиційним договором № 4-Б, а обов'язок із доплати загальної вартості об'єктів інвестування на підставі договору міни не перейшов до ПАТ «КПМК-2» і до теперішнього часу зобов'язання із доплати загальної вартості об'єктів інвестування за інвестиційним договорами покладений на громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_9

Крім того, в своїх поясненнях ТОВ «КУА «Стокмастер» повідомив апеляційному суду, що ПАТ «КПМК-2» керуючись ч. 3 ст. 528 та ч. 1 ст. 537 Цивільного кодексу України з метою збереження належного йому майна - квартир № 69 та 150 сплатило на користь банкрута шляхом внесення на депозит приватного нотаріуса ОСОБА_10 Київського міського нотаріального округу заборгованість за громадянина ОСОБА_7 за договором № 3-ДБ в сумі 31 390 грн. за громадянку ОСОБА_9 за договором № 4-ДБ в сумі 41280 грн. і відповідно відсутні будь-які підстави для включення спірних квартир до ліквідаційної маси боржника, в зв'язку з чим ТОВ «КУА «Стокмастер» просить залишити оспорювану ухвалу без змін.

До відділу документального забезпечення суду від ПАТ «КПМК-2» надійшли письмові пояснення, в яких вказано про виконання зобов'язань щодо оплати вартості майнових прав за громадян ОСОБА_7 за Інвестиційним договором № 3-ДБ в сумі 31 390 грн., за громадянку ОСОБА_9 за Інвестиційним договором № 4-ДБ в сумі 41280 грн. При цьому, ПАТ «КПМК-2» в якості доказів подано копію квитанції № 19 від 13.01.2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про те, що від ПАТ «КПМК-2» надійшло для передачі ТОВ «Роммакс» по виконанню зобов'язань за інвестиційним договором №4-ДБ від 05.05.2005 року грошова сума в розмірі 41 280,00 грн. та копію квитанції № 20 від 13.01. року риватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про те, що від ПАТ «КПМК-2» надійшло для передачі ТОВ «Роммакс» по виконанню зобов'язань за інвестиційним договором №3-ДБ від 05.05.2005 грошова сума в розмірі 31 390,00 грн.

Обґрунтовуючи подання нових доказів до суду апеляційної інстанції ПАТ «КПМК-2» зазначає, що ліквідатор банкрута не повідомила його у встановленому порядку про банківські реквізити банкрута, тобто приховала їх для унеможливлення погашення дебіторської заборгованості громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перед банкрутом за Інвестиційними договорами № 3-ДБ та № 4-ДБ. На думку, ПАТ «КПМК-2» оскільки до нього не перейшла заборгованість громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за Інвестиційними договорами № 3-ДБ та № 4-ДБ, то у нього не має обов'язку із сплати заборгованості за вказаними договорами та відповідно і не було обов'язку подавати до суду першої інстанції доказів такої оплати, однак, з метою збереження своєї власності він скористався положеннями ст.ст. 528 та 537 Цивільного кодексу України та погасив заборгованість боржників за правочинами, за якими він набув у власність майнові права на спірні квартири під час апеляційного розгляду справи.

Від ліквідатора ТОВ «Роммакс» надійшли заперечення на письмові пояснення ПАТ «КПМК-2», відповідно до яких, боржник заперечує щодо подання додаткових доказів по справі на стадії апеляційного розгляду та зазначає, що вищезазначені квитанції датовані 13.01.2015 року, тобто датою після винесення оскаржуваної ухвали, а тому не існували на момент постановлення судового акту місцевим господарським судом, тобто фактично були створені під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, на думку боржника зобов'язання у ПАТ «КПМК-2» з доплати загальної вартості майнових прав на квартири виникло ще починаючи з кінця 2007 року, проте до моменту розірвання інвестиційних договорів не було виконано належним чином. Також ліквідатор зазначає, що інвестиційними договорами прямо передбачені банківські реквізити за якими необхідно було переказати кошти, однак ПАТ «КПМК-2» цього у визначені строки не здійснило.

Крім того, ліквідатор вважає безпідставними посилання ПАТ «КПМК-2» на положення ч. 3 ст. 528 Цивільного кодексу України, оскільки боржником згідно розірваних інвестиційних договорів було саме ПАТ «КПМК-2», а факту ухилення банкрута від прийняття відповідного виконання або іншого прострочення з його боку не доведено.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.01.2015 року в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Разіної Т.І. змінено склад суду та доручено здійснювати розгляд апеляційної скарги колегії суддів у складі: головуючий суддя: Копитова О.С., судді Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Ухвалою від 22.01.2015 року колегією суддів прийнято справу до свого провадження.

В судовому засіданні 22.01.2015 року суддею Сотніковим С.В. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою від 22.01.2015 року задоволено заяву судді Сотнікова С.В. про самовідвід.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.01.2015 року, в зв'язку з задоволенням заяви судді Сотнікова С.В. про самовідвід змінено склад суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги колегії судів у складі: головуючий суддя Копитова О.С., судді Гарник Л.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою від 22.01.2015 року колегією суддів справу прийнято до свого провадження.

До відділу документального забезпечення суду від ТОВ «КУА «Стокмастер» надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Обґрунтовуючи подане клопотання, ТОВ «КУА «Стокмастер» зазначає, що ОСОБА_11 є єдиним його представником, однак, вона є також єдиним представником іншого підприємства - ТОВ «Трейдом» і буде приймати участь в іншому судовому засіданні, що призначено Київським апеляційним адміністративним судом на 22.01.2015 року на 11г. 40 хв.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ «Інвестгарантстрой» проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Дослідивши клопотання суд не знайшов підстав для його задоволення в силу наступного.

По-перше, як зазначено вище, обґрунтуванням вказаного клопотання сторона визначає зайнятість її представника в іншому судовому засіданні, однак, представництво інтересів юридичної особи не обмежено законом певним колом осіб і відповідно неможливість бути присутнім в судовому засіданні одного представника за різних умов не позбавляє сторони права видати довіреність іншому представникові та направити його для участі в судовому засіданні.

По-друге, представник ТОВ «КУА «Стокмастер» приймав участь в усіх судових засіданнях апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Ромакс», надавав пояснення по суті спору, подавав докази, крім того, всі письмові пояснення залучені судом до матеріалів справи. Про намір подавати суду додаткові докази представник ТОВ «КУА «Стокмастер» не заявляв.

По-третє, про судове засідання призначене Київським апеляційним адміністративним судом на 22.01.2015 року на 11.г.40хв. сторін було повідомлено повісткою від 01.12.2014 року, тобто представнику ТОВ «КУА «Стокмастер» 15.01.2015 року, як єдиному представнику ТОВ «Трейдом», мало бути відомо про вказане судове засідання, однак, в судовому засіданні апеляційного суду, що відбулось 15.01.2015 року представник ТОВ «КУА «Стокмастер» жодним чином не повідомляв апеляційний суд про вказані в клопотанні обставини та свій намір брати участь в іншому судовому засіданні, що може спричинити його неявку в засідання апеляційного суду.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо можливості розгляду апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Ромакс» без участі належним чином повідомленого представника ТОВ «КУА «Стокмастер» і відповідно відмовляє в задоволенні його клопотання щодо відкладення розгляду справи.

Інші учасники провадження по справі своїх представників в судове засідання не направили, про поважність причин їх неявки не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Ліквідатор подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі. За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників за наявними в матеріалах оскарження документами.

В судовому засіданні 22.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2010 року порушено провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Київської області від 11.04.2013 року визнано банкрутом ТОВ "Роммакс", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну.

18.04.2014 року до господарського суду Київської області від ТОВ "КУА "Стокмастер" надійшла скарга на дії ліквідатора, у якій скаржник просить суд зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. виключити з ліквідаційної маси банкрута квартиру № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; квартиру № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. скасувати аукціон, призначений, згідно офіційного оприлюдненого оголошення на сайті Вищого господарського суду України http://vgsu.arbitr.gov.ua/, (номер публікації: 2112, дата публікації: 01.04.2014 17:18), на 07 травня 2014 року в частині продажу - нерухомого майна: квартири № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; квартири № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість.

В подальшому ТОВ «КУА "Стокмастер" подано доповнення до скарги на дії ліквідатора, у яких скаржник просить суд зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. виключити з ліквідаційної маси банкрута: квартиру № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; квартиру № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. скасувати аукціон, призначений згідно офіційного оприлюднення оголошення на сайті Вищого господарського суду України http://vgsu.arbitr.gov.ua/, (номер публікації: 2112, дата публікації: 23.04.2014 17:04) на 30 травня 2014 р. в частині продажу - нерухомого майна: квартири № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; квартири № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість.

В доповненнях від 21.08.2014 року ТОВ «КУА «Стокмастер» також просить суд також зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. внести зміни до облікових реєстрів ТОВ "Роммакс" стосовно власника квартир №№ 79, 100, 130 та 143 в житловому будинку по АДРЕСА_1, а саме: замість ПАТ "АКБ "Київ" внести запис про власника вказаних квартир - ПАТ "КПМК - 2"; зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. передати публічнму акціонерному товариству технічні паспорти БТІ на квартири №№ 69, 150, 79, 100, 130, 143 в житловому будинку по АДРЕСА_1, за актами приймання-передачі; зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. передати Публічному акціонерному товариству квартири №№ 69, 150, 79, 100, 130, 143 в житловому будинку по АДРЕСА_1, за актами приймання-передачі.

В обґрунтування вищезазначеної скарги, ТОВ "КУА "Стокмастер" посилалось на те, що ліквідатором банкрута здійснено незаконні дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута майна, яке йому не належить, а саме: квартири № 69, що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та квартири № 150, що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником майнових прав на які є ПАТ "КПМК - 2", а іпотекодержателем - ТОВ "КУА "Стокмастер".

Ліквідатор заперечувала доводи скарги з посиланням на той факт, що ПАТ «КПМК-2» втратило будь-які майнові права на вказані квартири, в зв'язку з розірванням боржником в односторонньому порядку інвестиційних договорів № 3-ДБ та № 4-ДБ від 05.05.2005 року згідно п. 5.5 вказаних договорів.

З матеріалів оскарження вбачається, що 12.09.2003 року між Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією і комунальним підприємством "Печерськ-Інвест" (сторона 1) та відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс" (далі ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс") (сторона 2) було укладено договір № 315 участі в будівництві будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на АДРЕСА_2.

Відповідно до умов договору № 315 функції замовника покладено на комунальне підприємство "Печерськ-Інвест", а функції генерального інвестора та генерального підрядника покладено на ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс".

Згідно з п. 2.3.4 договору № 315 фінансування здійснюється ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" шляхом залучення коштів від юридичних та фізичних осіб.

Так, ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (виконавець) 07.06.2004 було укладено договір № 1 про інвестування будівництва житла з ТОВ "Роммакс" (інвестор), об'єктом інвестування за яким є квартири, що будуються в будинку на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса м. Києва.

Відповідно до матеріалів оскарження згідно умов договору № 1 про інвестування будівництва житла від 07.06.2004 року ТОВ "Роммакс" проінвестувало будівництво 11-ти квартир в житловому будинку за адресою: м. Київ, перетин вулиць Димитрова та А.Барбюса, у зв'язку з чим 11.10.2012 року ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" передало ТОВ "Роммакс" по акту прийому-передачі 11 квартир у вищезазначеному будинку, в тому числі трьохкімнатну квартиру № 69 загальною площею 161, 40 кв.м. та трьохкімнатну квартиру № 150 загальною площею 126, 20 кв.м.

При цьому, з наявних матеріалів оскарження вбачається, що 05.05.2005 року між ТОВ "Роммакс" (товариство), ПАТ "АКБ "Київ" (повірений) та ОСОБА_13 (в подальшому змінено прізвище на ОСОБА_13) (інвестор) було укладено Інвестиційний договір № 4-ДБ та Інвестиційний договір № 3-ДБ (надалі по тексту інвестиційні договори), за умовами яких інвестор за рахунок власних та/або залучених грошових коштів здійснює інвестування будівництва квартири у будинку, що будується на АДРЕСА_2 з метою отримання права власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.2 інвестиційних договорів товариство самостійно або з покладенням своїх обов'язків на третіх осіб зобов'язується здійснювати всі необхідні заходи, пов'язані із створенням об'єкта та передачею його у власність інвестора.

Згідно з п. 1.3 інвестиційних договорів повірений за дорученням товариства приймає на себе виконання обов'язків щодо залучення від імені товариства коштів інвестора та акумулювання цих коштів на рахунках повіреного. Повірений зобов'язується перераховувати кошти товариству для реалізації останнім п. 1.2 даного договору.

Характеристика об'єкта інвестування визначена п. 1.4 інвестиційних договорів. Так, п. 1.4 інвестиційного договору № 3-ДБ визначено, що об'єктом інвестування є трикімнатна квартира № 18/3-В в секції 1 на 18 поверсі загальною площею 153,61 м. кв. на АДРЕСА_2.

П. 1.4 інвестиційного договору № 4-ДБ визначено, що об'єктом інвестування є чотирикімнатна квартира № 18/4-А в секції 3 на 18 поверсі загальною площею 155,80 м. кв. на АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.2 інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 року було передбачено, що загальна вартість об'єкту на момент укладення договору становить 669 940 грн., а пунктом 2.2 інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 року було передбачено, що загальна вартість об'єкту на момент укладення договору становить 660 523 грн.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2007 року до інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 року сторонами внесено зміни, в п.1.4 відносно характеристик об'єкта інвестування, а саме визначено, що об'єктом інвестування є трикімнатна квартира № 75 в секції 1 на 15 поверсі загальною площею 151,8 м. кв. на АДРЕСА_2, пункт 2.2 викладено у наступні редакції "загальна вартість об'єкту становить 652 740 грн.", а пункт 2.4 - "інвестор здійснює інвестування об'єкту шляхом перерахування грошових коштів на рахунок повіреного НОМЕР_1 з формулюванням призначення платежу: "Інвестування будівництва квартири на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса, згідно інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 року, в т.ч. ПДВ" в строк за 30 днів до введення будинку в експлуатацію".

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2007 року до інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 сторонами внесено зміни, в пункт 1.4 відносно характеристик об'єкта інвестування, а саме визначено, що об'єктом інвестування є трикімнатна квартира № 162 в секції 3 на 13 поверсі загальною площею 118,9 м. кв. на АДРЕСА_2, пункт 2.2 викладено у наступні редакції "загальна вартість об'єкту становить 511 270 грн.", а пункт 2.4 - "інвестор здійснює інвестування об'єкту шляхом перерахування грошових коштів на рахунок повіреного НОМЕР_1 з формулюванням призначення платежу: "Інвестування будівництва квартири на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса, згідно інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005, в т.ч. ПДВ" в строк за 30 днів до введення будинку в експлуатацію".

Згідно наявних матеріалів відповідно до заяв на переказ готівки № 96 від 01.03.2007 року та № 97 від 01.03.2007 року та довідок про інвестування загальної площі квартири від 01.03.2007 інвестором ОСОБА_13. було перераховано згідно інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 року грошові кошти в розмірі 652 740 грн., розмір даної інвестиції складав 151,80 кв.м. загальної площі об'єкту інвестування, а згідно інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 року грошові кошти в розмірі 511 270 грн., розмір даної інвестиції складав 118,90 кв.м. загальної площі об'єкту інвестування.

16.03.2007 року між ОСОБА_13. (Первісний кредитор), ОСОБА_8 (Новий кредитор), ТОВ «Роммакс» (Товариство), АКБ «Київ» (Банк) було укладено Договір № 1 про відступлення права вимоги, у відповідності до вимог якого ОСОБА_13. відступила ОСОБА_8 право вимоги на отримання у власність квартири АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_13 на підставі інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 року.

20.12.2007 року між боржником, АКБ «Київ» та ОСОБА_8 (інвестор) було укладено Додаткову угоду № 2 до інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005, якою змінено нумерацію квартири, її загальну площу та вартість, зокрема визначено об'єкт інвестування - трьохкімнатна квартира під АДРЕСА_6, загальною площею 153,90 кв.м., загальною вартістю - 661 770 грн.

Тобто, уклавши додаткову угоду № 2 до інвестиційного договору № 4-ДБ від 05.05.2005 року сторони збільшили загальну вартість квартири з 652 740 грн. до 661 770 грн.

02.03.2007 року між ОСОБА_13. (Первісний кредитор), ОСОБА_7 (Новий кредитор), ТОВ «Роммакс» (Товариство), АКБ «Київ» (Банк) було укладено Договір № 1 про відступлення права вимоги, у відповідності до вимог якого ОСОБА_13. відступила ОСОБА_7 право вимоги на отримання у власність квартири № 162 в секції 3 в будинку на перетині Димитрова та А.Барбюса в м. Києві, яке належить ОСОБА_13 на підставі інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 року.

20.12.2007 року між боржником, АКБ «Київ» та ОСОБА_7 (інвестор) було укладено Додаткову угоду № 2 до інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005, якою змінено нумерацію квартири, її загальну площу та вартість, зокрема визначено об'єкт - трьохкімнатна квартира під номером 150 на 13 поверсі третьої секції в будинку на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею 124,3 кв.м., загальною вартістю - 534 990 грн.

Тобто, уклавши додаткову угоду № 2 до інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 року сторони збільшили загальну вартість квартири з 511 270 грн. до 534 490 грн.

06.02.2009 між ПАТ "АКБ "Київ" (банк) та ОСОБА_8 (боржник) було укладено угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу, за умовами якої боржник передає банку в рахунок погашення боргу за кредитним договором, а банк приймає від нього майнові права за інвестиційним договором № 4-ДБ від 05.05.2005 року і Додаткової угоди № 2 до неї 20.12.2007 року, укладених боржником з ТОВ «Роммакс» і АКБ «Київ», за Договором про відступлення права вимоги від 16.03.2007, укладеного між боржникои, фізичною особою ОСОБА_13., ТОВ «Роммакс» і АКБ «Київ», на отримання у власність трьохкімнатної квартири № 69 загальною площею 153,90 кв.м., розміщеної на 15 поверсі першої секції в будинку, який споруджується на перетині вулиць Димитрова та А.Барбюса в м. Києві (п. 1.4).

Відповідно до п. 1.7 зазначеної угоди, з моменту її підписання та акту приймання-передачі майнових прав банк стає стороною за Інвестиційним договором № 4-ДБ від 05.05.2005 року, додаткових угод до нього та Договором про відступлення права вимоги від 16.03.2007 року і набуває прав на отримання у власність квартири, визначеної у п. 1.4 цієї угоди.

06.02.2009 року, на виконання вищезазначеної угоди, сторонами підписано Акт приймання-передачі майнових прав від 06.02.2009 року.

Крім того, 06.02.2009 між ПАТ "АКБ "Київ" (банк) та ОСОБА_7 (боржник) було укладено аналогічну угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу, за умовами якої боржник передає банку в рахунок погашення боргу за кредитним договором, а банк приймає від нього майнові права за інвестиційним договором № 3-ДБ від 05.05.2005 року, додаткових угод до нього та договору № 1 про відступлення права вимоги від 02.03.2007 року на отримання у власність трьохкімнатної квартири на 13 поверсі третьої секції в будинку, який будується на перетині вулиць Димитрова та А.Барбюса в м. Києві (п.1.4).

Відповідно до п. 1.7 зазначеної угоди, з моменту її підписання та акту приймання-передачі майнових прав банк стає стороною Інвестиційного договору № 3-ДБ від 05.05.2005 року, додаткових угод до нього і набуває прав на отримання у власність квартири, визначеної у п. 1.4 цієї угоди.

06.02.2009 року, на виконання вищезазначеної угоди, сторонами підписано Акт приймання-передачі майнових прав від 06.02.2009 року.

07.08.2009 року між ПАТ "АКБ "Київ" (сторона 1) та ПАТ "КПМК - 2" (сторона 2) був укладений договір міни, за умовами якого сторона 1 зобов'язується передати стороні 2 у власність належні їй майнові права на нерухоме майно, а сторона 2 взамін також зобов'язується передати стороні 1 у власність належні їй квартири.

Відповідно до п. 1.2 договору міни у власність сторони 1 переходить нерухоме майно - квартири під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться в будинку під номером 138 по вулиці Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області та квартира під АДРЕСА_4.

Згідно з п. 1.3 договору міни у власність сторони 2 переходять майнові права на нерухоме майно, зокрема, майнові права на трикімнатну квартиру під АДРЕСА_5, загальною площею 124,30 кв.м., які належать стороні 1 на підставі угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 року, укладеної між АКБ "Київ" та ОСОБА_7 і акту приймання-передачі майнових прав від 06.02.2009 року; майнові права на трикімнатну квартиру під АДРЕСА_6 загальною площею 153,90 кв.м., які належать стороні 1 на підставі угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 року, укладеної між АКБ "Київ" та ОСОБА_8 і акту приймання-передачі майнових прав від 06.02.2009 року.

Вищезазначений договір міни посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 та зареєстровано в реєстрі за № 2242. Копія договору міни від 07.08.2009 року міститься у матеріалах оскарження.

На виконання договору міни від 07.08.2009 року ПАТ "АКБ "Київ" передало, а ПАТ "КПМК - 2" прийняло у власність майнові права на трикімнатну квартиру під АДРЕСА_5, загальною площею 124,30 кв.м. та майнові права на трикімнатну квартиру під АДРЕСА_6 загальною площею 153,90 кв.м., про що сторони склали акти № 16 та № 18 приймання-передачі від 12.08.2009, копії яких додано до матеріалів справи.

22.11.2010 між ПАТ "КПМК - 2" (іпотекодавець) та ТОВ "КУА "Стокмастер" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ПАТ "КПМК - 2" було передано ТОВ "КУА "Стокмастер" в іпотеку майнові права на нерухоме майно, зокрема, трикімнатну квартиру під АДРЕСА_5, загальною площею 124,30 кв.м. та трикімнатну квартиру під АДРЕСА_6 загальною площею 153,90 кв.м., про що внесено запис до Єдиного реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

З посиланням на вказані договори, ПАТ "КПМК - 2" та ТОВ «КУА «Стокмастер» вважають, що відповідно до договору міни від 07.08.2009 ПАТ "КПМК - 2" набуло права власності на майнові права на спірні квартири, а ТОВ "КУА "Стокмастер" відповідно до договору іпотеки від 22.11.2010 є іпотекодержателем цих майнових прав і відповідно підстави для включення спірних квартир до ліквідаційної маси боржника відсутні.

Колегія суддів враховує зазначені твердження, однак вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Ціна, загальна вартість та порядок розрахунків визначені п.2 інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ.

Відповідно до п. 2.4 інвестиційних договорів з урахуванням додаткових угод інвестор здійснює інвестування об'єкту шляхом перерахування грошових коштів на рахунок повіреного в строк за 30 днів до введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до п. 2.3 інвестиційних договорів остаточна загальна вартість об'єкту буде визначена після введення будинку в експлуатацію з врахуванням пунктів 2.5, 2.6 цього договору.

Згідно з п. 2.5 інвестиційних договорів у випадку, якщо загальна площа об'єкту згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації буде менша, ніж загальна площа згідно даного договору, то ця різниця виплачується товариством через рахунок повіреного інвестору за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої п. 2.1 цього договору, протягом 20-ти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта.

У відповідності до п. 2.6 інвестиційних договорів у випадку, якщо загальна площа об'єкту згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде перевищувати загальну площу згідно даного договору, то ця різниця оплачується інвестором через рахунок повіреного товариству за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої п. 2.1 цього договору, протягом 20-ти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта.

Пунктами 3.1.3 інвестиційних договорів передбачено, що здійснити остаточні розрахунки згідно з п. 2.6 цього договору та прийняти від товариства об'єкт по акту прийому-передачі інвестор зобов'язаний після введення будинку в експлуатацію.

Таким чином, умовами договорів визначено, що здійснення інвестування об'єкту в розмірах визначених інвестиційними договорами та додатковими угодами до них інвестор зобов'язаний провести в строк за 30 днів до введення об'єкту в експлуатацію, а здійснення остаточних розрахунків у відповідності з положеннями договорів після введення будинку в експлуатацію.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, Додатковими угодами №2 до інвестиційних договорів сторони збільшили загальну вартість квартири під АДРЕСА_6, загальною площею 153,90 кв.м. з 652 740 грн. до 661 770 грн., а вартість квартири під номером 150 на 13 поверсі третьої секції в будинку на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею 124,3 кв.м., з 511 270 грн. до 534 490 грн.

Відповідно до п. 5.5 інвестиційних договорів у випадку, якщо інвестор порушить строки оплати, згідно п. 2.4 договору більше ніж на п'ять робочих днів товариство (ТОВ «Роммакс») має право розірвати даний договір в односторонньому порядку без компенсації будь-яких збитків.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з сертифікатом серія КВ № 16412053310 від 06.04.2012 року будинок на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві було прийнято в експлуатацію, а Розпорядженням Печерської РДА в м. Києві від 24.01.2013 року № 34 «Про присвоєння поштової адреси закінченому будівництвом об'єкту по вул. Димитрова, 2-Б» будинку було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1.

Матеріали справи не містять доказів сплати коштів у відповідності до умов Додаткових угод №2 станом на дату введення будинку в експлуатацію.

Ліквідатор боржника зазначила, що в зв'язку з порушенням ПАТ «КПМК-2» строків оплати згідно п. 2.4 інвестиційних договорів більш ніж на п'ять робочих днів банкрут своїми листами за вих. № 11 від 16.08.2012 року та № 16/2 від 16.08.2012 року повідомив ПАТ «КПМК-2» про розірвання договорів в односторонньому порядку.

Матеріали справи містять копії зазначених листів та копію фіскального чеку № 2290 від 21.12.2012 року, згідно якого, як вказує ліквідатор, боржником на адресу ПАТ «КПМК-2» їх було направлено.

ПАТ «КПМК-2» стверджує, що не отримувало таких повідомлень про розірвання договорів, а також про те, що доданий ліквідатором фіскальний чек містить ознаки підробки.

Згідно матеріалів справи, ліквідатором банкрута 01.08.2014 було повторно направлено ПАТ "КПМК - 2" листи - повідомлення про розірвання договору вих. № 16/1 від 16.08.2012 та вих. № 16/2 від 16.08.2012, що підтверджується наявними описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком № 1981 від 01.08.2014 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.08.2014 року.

Вищезазначеними листами ліквідатор підтвердила позицію боржника про те, що ТОВ "Роммакс" у відповідності до положень п. 5.5 інвестиційних договорів розриває їх в односторонньому порядку у зв'язку із порушенням ПАТ "КПМК - 2" строків оплати згідно з п. 2.4 договорів більше ніж на п'ять робочих днів.

Підтверджувала вказану позицію ліквідатор боржника і під час розгляду справи в суді першої інстанції і під час розгляду апеляційної скарги.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, в п. 5.5 інвестиційних договорів сторонами врегульований випадок, коли в разі порушення інвестором строків оплати об'єкту інвестування більше ніж на п'ять робочих днів боржник має право розірвати даний договір в односторонньому порядку.

Отже, згідно вказаних пунктів інвестиційних договорів вони можуть бути розірвані в результаті односторонньої відмови від них у повному обсязі, тобто в результаті вчинення боржником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В силу ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Досліджуючи докази надані сторонами, зокрема докази подані ліквідатором на підтвердження вчинення боржником дій направлених на односторонню відмову від інвестиційних договорів, колегія суддів зазначає про наступне.

Ліквідатор вказує, що від Інвестиційних договорів № 3-ДБ та № 4-ДБ боржник відмовився в 2012 році, про що направив на адресу ПАТ «КПМК-2» листи № 16/1 від 16.08.2012 року (інвестиційний догорів № 4-ДБ) та № 16/2 від 16.08.2012 року (Інвестиційний догорів № 3-ДБ). На підтвердження направлення вказаних листів в матеріалах справи наявна копія фіскального чеку № 2290 від 21.12.2012 року. Жодних інших доказів на підтвердження того, що в грудні 2012 року боржником, згідно вказаного фіскального чеку було направлено саме листи № 16/1 та № 16/2 від 16.08.2012 року матеріали справи не містять. ПАТ «КПМК-2» в повному обсязі заперечує факт отримання таких листів та свою обізнаність про намір боржника розірвати вказані інвестиційні договори.

В даному випадку суд критично ставиться до вказаних доказів, однак незважаючи на це, зауважує, що згідно з сертифікатом серія КВ № 16412053310 від 06.04.2012 року будинок на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві було прийнято в експлуатацію. У відповідності до умов інвестиційних договорів здійснення інвестування об'єкту в розмірах визначених інвестиційними договорами та додатковими угодами до них інвестор зобов'язаний провести в строк за 30 днів до введення об'єкту в експлуатацію, тобто сплатити вартість об'єкту інвестування в розмірі, що визначений Додатковими угодами № 2 інвестор повинен був в березні 2012 року.

Однак, ні на дату прийняття судом першої інстанції оспорюваної ухвали, ні на дату подання ліквідатором апеляційної скарги, ПАТ «КПМК-2» умов інвестиційних договорів щодо проведення оплати виконано не було.

Лише під час апеляційного розгляду, а саме 14.01.2015 року ПАТ «КПМК-2» подало до суду апеляційної інстанції копії квитанцій № 19 від 13.01.2015 року та № 20 від 13.01.2015 року про внесення на депозит нотаріуса коштів для передачі ТОВ «Роммакс» з призначенням в якості виконання зобов'язань за інвестиційними договорами № 4-ДБ та № 3-ДБ від 05.05.2005 року.

В даному випадку колегія суддів зважає, що ліквідатором банкрута була підтримана позиція боржника і 01.08.2014 року було направлено ПАТ "КПМК - 2" листи - повідомлення про розірвання договору вих. № 16/1 від 16.08.2012 та вих. № 16/2 від 16.08.2012, що підтверджується наявними описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком № 1981 від 01.08.2014 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 04.08.2014 року.

Суд вважає вказане повідомлення ліквідатора належним доказом на підтвердження позиції боржника щодо розірвання Інвестиційних договорів № 3-ДБта № 4-ДБ від 05.05.2005 року.

Суд першої інстанції помилково не прийняв як належний доказ розірвання договору вказані вище докази, пославшись на те, що надіслане ліквідатором банкрута 01.08.2014 року ПАТ "КПМК - 2" повідомлення про розірвання договорів від 16.08.2012 вих. № 16/1 та 16/2 підписане директором ТОВ "Роммакс" ОСОБА_18, в той час як з 11.04.2013 року саме ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Судова колегія не погоджується з даним висновком, з огляду на те, що листи, які направлялися ліквідатором, були датовані 16.08.2012 року, тобто були підписаний директором ТОВ "Роммакс" ОСОБА_18 в момент дійсності його повноважень. Ліквідатор погоджуючись з цією позицією банкрута, надіслала вказаний лист повторно, підтвердила дану правову позицію банкрута у даній справі щодо розірвання інвестиційних договорів.

З урахуванням викладених вище обставин колегія судів приходить до висновку, що станом на дату здійснення відповідних платежів ПАТ «КПМК-2», інвестиційні договори № 4-ДБ та № 3-ДБ від 05.05.2005 року вже були розірвані боржником у відповідності до п. 5.5 їх положень і відповідно вчинення дій направлених на виконання таких договорів є безпідставним.

Щодо посилань ПАТ «КПМК-2» на той факт, що ні ПАТ «КПМК-2», ні ПАТ «АКБ Київ» в зв'язку з укладенням Договорів відступлення права вимоги з фізичними особами ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а в подальшому договору міни не набули обов'язків щодо проведення оплати повної вартості об'єкта інвестування, а отримали лише право вимоги до боржника щодо передачі у власність об'єкту інвестування, а відповідний обов'язок так і залишився за фізичними особами не приймаються апеляційним судом в силу наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, фізичні особи ОСОБА_8 та ОСОБА_7 набули права вимоги на отримання у власність квартир, що належали первісному кредитору (інвестору) ОСОБА_13 на підставі договорів про відступлення права вимоги від 16.03.2007 року та 02.03.2007 року відповідно та в подальшому, в рахунок погашення свої заборгованості перед ПАТ АКБ «Київ», передали вказані майнові права на квартири останньому згідно Угод про передачу майнових прав від 06.02.2009 року.

При цьому, в самих угодах про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.09.2009 року (п.1.7) сторонами чітко визначено, що з моменту їх підписання та актів приймання-передачі майнових прав банк стає стороною за Інвестиційним договором № 4-ДБ від 05.05.2005 року, за Інвестиційним договором № 3-ДБ від 05.05.2005 року додаткових угод до них та Договорами про відступлення права вимоги від 16.03.2007 року і набуває прав на отримання у власність квартир, визначених у п. 1.4 цих угод.

Тобто, умовами самих угод чітко визначено, що банк стає стороною не тільки інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ від 05.05.2005 року, а й усіх додаткових угод до них і, як наслідок, набуває прав на отримання у власність квартир, визначених в п. 1.4 цих угод.

Як встановлено вище, загальна вартість об'єкту інвестування, що підлягала оплаті у відповідності до п. 2.4 Інвестиційних договорів збільшена сторонами в Додаткових угодах №2 до них 20.12.2007 року, однією із сторін яких був ПАТ «АКБ «Київ» і відповідно йому було відомо про зміну умов інвестиційних договорів, зокрема і зміну загальної вартості об'єкта інвестування.

Крім того, колегія суддів також враховує, що саме ПАТ «АКБ «Київ» був повіреним згідно обох інвестиційних договорів і відповідно всі платежі інвесторів проходили за його відома. Таким чином, ПАТ «АКБ «Київ» знав та повинен був знати про факт невиконання фізичними особами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умов додаткових угод № 2 від 20.12.2007 року, як на дату укладання Угод про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.09.2009 року так і на дату укладення договору міни з ПАТ «КПМК-2».

Таким чином, після укладання договору міни від 07.08.2009 року стороною інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ від 05.05.2005 року, а також додаткових угод до них стало ПАТ «КПМК-2».

При цьому, якщо пристати правової позиції ТОВ «КУА «Стокмастер» та ПАТ «КПМК-2» відносно того, що ПАТ «АКБ Київ» та ПАТ «КПМК-2» за відповідними договорами набули виключно права вимоги за інвестиційними договорами, а обов'язки із доплати загальної вартості об'єкта інвестування до них не перейшли, то відповідно, на них не мали б розповсюджуватись і положення п. 2.5, 2.6 інвестиційних договорів та інші умови договорів, в зв'язку з чим, до того часу коли фізичні особи, які на думку ТОВ «КУА «Стокмастер» та ПАТ «КПМК-2» залишились зобов'язаними за інвестиційними договорами та додатковими угодами до них, не здійснили дій щодо повного розрахунку з боржником, як то передбачених п. 2.4 Інвестиційних договорів, так і п. 2.6 таких договорів, то відповідно ПАТ «КПМК-2» в жодному випадку не мало б права вимагати від боржника вчинення дій направлених на передачу ПАТ «КПМК-2» технічних паспортів БТІ на спірні квартири, а також самі квартири за актами приймання передачі, тощо.

Між іншим, під час розгляду скарги ТОВ «КУА «Стокмастер» в суді першої інстанції ПАТ «КПМК-2» визнавало себе інвестором за інвестиційними договорами № 3-ДБ та № 4-ДБ від 05.05.2005 року, а факт несплати загальної вартості об'єктів інвестування обґрунтовувало тим, що ліквідатор боржника не надав йому відомостей про дату введення будинку в експлуатацію, інформацію про загальну та житлову площу квартир, копії технічних паспортів, інформацію про необхідність проведення доплати за різницю в площах квартир, тощо та наголошував на несвоєчасному виконані своїх зобов'язань за інвестиційними договорами в зв'язку з простроченням допущеним кредитором ТОВ «Роммакс».

Згідно наявних матеріалів справи, про факт введення будинку в експлуатацію ПАТ «КПМК-2» було відомо до направлення ліквідатором боржника 01.08.2014 року повідомлення про розірвання інвестиційних договорів, та прийняття судом першої інстанції відповідного рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Так, зокрема скарга на дії ліквідатора була подана ТОВ «КУА «Стокмастер» 18.04.2014 року в додатках до якої містився саме сертифікат серія КВ № 16412053310 від 06.04.2012 року. Представники ПАТ «КПМК-2» брали участь в судових засіданнях суду першої інстанції, більш того, і представником ТОВ «КУА «Стокмастер» і представником ПАТ «КПМК-2» є одна та сама особа ОСОБА_11 Крім того, ні умовами інвестиційних договорів, ні додатковим угодами до них не передбачено особливого порядку інформування інвестора про дату введення об'єкту в експлуатацію.

Надання іншої інформації, яка вимагалась ПАТ «КПМК-2» від ліквідатора і в зв'язку з неотриманням якої ПАТ «КПМК-2» наголошує на простроченні кредитора, що не надало йому своєчасної можливості виконати умови договорів не стосується виконання п. 2.4 Інвестиційних договорів в частині здійснення своєчасної оплати загальної вартості об'єкта інвестування, а пов'язано з іншими розрахунками сторін інвестиційних договорів, що встановлені п. 2.5, 2.6 зазначених договорів.

В зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали помилково посилався на п. 2.3 Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ, якими визначено, що остаточна вартість об'єкту буде визначена після введення будинку в експлуатацію з врахуванням п.п. 2.5, 2.6 цього договору та зазначив, що ліквідатором банкрута не надано суду належних та допустимих доказів надання ПАТ "КПМК - 2" повідомлення про введення в експлуатацію будинку, повідомлення про фактичний розмір квартир, що є предметом інвестиційних договоів, повідомлення щодо суми доплати за збільшений розмір загальної площі квартир, а тому підстави для розірвання Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ відсутні.

Обов'язок інвестора щодо пової оплати суми інвестування, згідно з п. 2.4. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ визначений чітким строком, протягом якого має відбутися перерахування грошових коштів у встановленому сторонами розмірі у повному обсязі, незалежно від будь-яких обставин, за 30 днів до введення будинку в експлуатацію.

Разом з тим, у відповідності до п. 5.5. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ право на розірвання договору виникає у разі порушення строків оплати згідно саме п. 2.4., а не п.п. 2.5., 2.6. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ від 05.05.2005 року.

Судом першої інстанції невірно проаналізовано обставини справи стосовно неповної оплати майнових прав на спірні квартири та не враховано того, що п. 2.4. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ стосується обов'язку сплати грошових коштів у відповідності до визначеної за договорами площі та вартості об'єкту станом до моменту введення будинку в експлуатацію (за 30 днів до введення будинку в експлуатацію).

Натомість п.п. 2.5., 2.6. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ стосуються доплати або повернення зайве сплачених грошових коштів, у відповідності до даних технічного паспорту БТІ, який видається після введення будинку в експлуатацію.

Адже площа об'єкту, визначена сторонами за умовами Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ і відповідним технічним паспортом на цей об'єкт може як співпадати, так і навпаки. Проте, судом першої інстанції здійснено аналіз п.п. 2.3., 2.5., 2.6. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ з урахуванням яких, сторони передбачили можливість встановлення остаточної загальної вартості об'єкту після введення будинку в експлуатацію.

При цьому судом належним чином не досліджено обставин неперерахування ПАТ "КПМК - 2" станом на дату прийняття рішення загальної вартості об'єкту, вказаної у п. 2.2. Інвестиційних договорів № 3-ДБ та 4-ДБ (із врахуванням внесених до нього змін), у строки, передбачені п. 2.4. даних договорів, незалежність цього обов'язку інвестора від будь-яких обставин (крім настання обставин непереборної сили), та у зв'язку з цим відсутність відповідних прав у інвестора та відсутність обов'язку банкрута передавати спірні квартири у власність інвестора.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора в визначеній частині та зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Л.В., виключити з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ «Роммакс» спірні квартири.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ліквідатора ТОВ "Роммакс» на ухвалу суду першої інстанції від 10.11.2014 у даній справі (у відповідній частині) підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала в частині, що оскаржується - скасуванню, із прийняттям нового рішення у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» на ухвалу господарського суду Київської області від 10.11.2014 у справі № Б8/198-10/24 задовольнити.

Скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.11.2014 у справі № Б8/198-10/24 в частині задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора; виключення з ліквідаційної маси банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» квартири № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість та квартиру № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість; зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну виключити з ліквідаційної маси банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" квартири № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість та квартири № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість.

Прийняти нове судове рішення, в цій частині. Відмовити у задоволенні скарги на дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" Мілютіної Л.В. в частині зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну виключити з ліквідаційної маси банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» квартири № 69, загальною площею 161,4 кв.м., житловою площею 82,10 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (33,5 кв.м., 32,0 кв.м., 16,6 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,5 кв.м., санвузли 6,4 кв.м. та 8,6 кв.м., коридор 30,3 кв.м., комора 2,6 кв.м.), що знаходиться на 15-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість та квартири № 150, загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат (19,6 кв.м., 20,8 кв.м., 16,3 кв.м.) та інших приміщень (кухня 29,2 кв.м., санвузли 4,7 кв.м. та 3,5 кв.м., коридор 24,0 кв.м.), що знаходиться на 13-му поверсі житлового 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість.

Матеріали оскарження по справі № Б8/198-10/24 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Л.Л. Гарник

О.М. Остапенко