Постанова

від 21.01.2015 по справі 826/19574/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2015 року 13:46 № 826/19574/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Трухан К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МКС РЕС"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

з участю представників сторін:

від позивача: Горяна Т.М.

від відповідача: Гамрецький Є.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС РЕС" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2014р. № 0006782207.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Солом'янському районі на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 17.11.21014р. № 5783/26-58-22-07-17/34187924 винесено податкове повідомлення-рішення від 28.11.23014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентом підтверджується первинною документацією.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав відсутності господарської мети здійсненої операції та наявності порушень, встановлених перевіркою.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) була проведена документальна позапланової невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС РЕС" (далі - позивач) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ПАНГА" за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 17.11.2014 року №5783'26-58-22-07/34187924 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п 198,3, п. 198.4, п. 198.6. ст.198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке полягало у безпідставному включенні позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по отриманим податковим накладним від ТОВ «ПАНГА» на загальну суму 619 015,10 грн., та п. 198.2. п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 36 626,00 грн. та заниженню ПДВ на суму 308 068,00 грн. в січні 2014 року.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем 28.11.2014р. винесено податкове повідомлення - рішення № 0006782207, яким позивачу донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 385 085грн., з яких 308068грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій на суму 77017грн.

Прийняття зазначеного рішення мотивоване наступними висновками акту перевірки.

Актом перевірки встановлено, що між позивачем, як замовником та ТОВ "Панга", як генеральним підрядником було укладено договір генерального підряду №КС-1 від 01.07.2012 року відповідно якого позивачем доручено, а контрагентом позивача прийнято на себе зобов'язання на завдання Замовника і відповідно будівельних норм на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами у відповідності з Проектною документацією, і на умовах, обумовлених цим Договором виконати всі Роботи, необхідні для будівництва і ведення в експлуатацію Об'єкта, здійснити комплектацію Об'єкта Обладнання, ліквідувати недоробки та дефекти, які будуть виявлені в процесі виконання робіт і/або приймання робіт Замовником, і або приймання Об'єкта в експлуатацію. (п.2.1). При цьому в якості об'єкта між сторонами було узгоджено багатоквартирний житловий комплекс з вбудованими об'єктами соціальної інфраструктури другої черги будівництва, секції 5/1.5 2.7 1.7 2. по вул. Виставкова в селі Чубинське Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Акт перевірки містить посилання на те, що між ТОВ "МКС РЕС" та ТОВ «Панга» складено Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) на загальну суму 3 714 090,58грн.

Також акт перевірки містить посилання на те, що ТОВ «Панга» мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «СК Вардат Сервіс» на підставі договору субпідряду № 29/03-13 від 29.03.2013 року, згідно якого ТОВ «Панга» ( генеральний підрядник), та ТОВ «СК Вардат Сервіс» ( субпідрядник), домовилися про те, що субпідрядник зобов'язується у встановлений договором термін провести будівельно монтажні та будівельно оздоблювальні роботи на об'єкті: «Багатоквартирний житловий комплекс з вбудованими об'єктами соціальної інфраструктури по вул. Виставкова в селі Чубинське Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.»

Відповідач також посилається на те, що дані взаємовідносини мають ознаки безтоварності операцій відповідно до отриманого від Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області акту «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Панга» (код за СДРПОУ36337313) з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ«СК Вардат Сервіс» (код за СДРПОУ38088338) їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.01.2013 по 01.03.2014 року.» за №298/22-1/36337313 від 04.06.2014 року.

Також відповідач посилався на те, що: «Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було отримано постанову від старшого слідчого СВ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області лейтенанта податкової міліції Грицак І.В., від 24.03.2014 року. Відповідно до зазначеної постанови в ході досудового слідства встановлено, що влітку 2012 року у м. Луганську до ОСОБА_4 звернувся його знайомий ОСОБА_5, який за грошову винагороду запропонував перереєструвати на своє ім/я ТОВ «СК- Вардат Сервіс» (38088338, знаходиться на податковому обліку у Луганські ОДПІ), без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. В вересні ОСОБА_4 підписав кілька документів у тому числі довіреності, в суть яких не вникав, та відразу передав ОСОБА_5

Згідно реєстраційних даних ОСОБА_4 є директором та головним бухгалтером ТОВ «СК- Вардат Сервіс». З показань ОСОБА_4 встановлено, що він не має відношення до ведення фінансово господарської діяльності ТОВ «СК- Вардат Сервіс». Фінансово господарські документи та податкову звітність від імені ТОВ «СК- Вардат Сервіс» не підписував. Де знаходяться всі реєстраційні, бухгалтерські, податкові документи, печаті та штампи ТОВ «СК- Вардат Сервіс» не відомо.

Тим самим невстановлені особи, використовуючи реєстраційні документи, печатку та розрахункові рахунки ТОВ «СК- Вардат Сервіс», здійснювали протиправну діяльність пов'язану з неправомірним завищенням податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки з метою ухилення від сплати податків.

В результаті проведення аналізу додатків № 5 до декларації з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків встановлено, що ТОВ « Панга» до складу податкового кредиту віднесло суми податку на додану вартість по здійсненню фінансово господарських відносин з ТОВ «СК-Вардат Сервіс».

Суд з даними посиланнями, як з підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань, не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання податкових накладних позивачем.

Матеріали справи містять податкові накладні, акти приймання - передачі робіт, виписані позивачу його контрагентами, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованими платниками податку.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагентів позивача на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, дані товариства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, всупереч вищезазначеним вимогам, не довів правомірності прийнятих рішень в зазначеній частині.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС РЕС" задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2014р. № 0006782207 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

3.Судові витрати в сумі 4872,00 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МКС РЕС" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 26.01.2015 р.