Постанова

від 20.07.2010 по справі 2а-5148/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2010 р. № 2а-5148/09/1370

колегія Львівського окружного адміністративного суду

в складі: головуючої - судді Потабенко В.А.

суддів Гулик А.Г.,

Ланкевич А.З.,

при секретарі судового засідання Андрушакевич Т.В.,

з участю представників:

від позивача -Кравець І.Б., Шиганова В.О., згідно довіреності,

від відповідача -Робейко А.А., Томашівського О.Г., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж» (надалі -КВП «Енергомонтаж») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі -ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 21.07.2009 року № 0001582320/0/17351/10/23-2 на суму 1504294,3 грн., з яких: 797006,00 грн. донарахування з податку на прибуток та 707288,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001592320/0/17352/10/23-2 на суму 1435196,00 грн., з яких: 831930,00 грн. донарахування з податку на додану вартість та 603266,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на неправильних висновках ДПІ у Личаківському районі м. Львова, викладених в акті від 13 липня 2009р. за № 274//23-2/01018671, складеного за результатами виїзної планової перевірки КВП «Енергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. Позивач зазначає, що відповідач при проведенні перевірки дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями)(надалі -Закон № 283), п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17, п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 1.7, 1.8 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.2.3, п.7.2. ст. 7, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.7.4. ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) (надалі -Закон № 168). Зокрема, ДПІ у Личаківському районі м. Львова помилково враховувались фактори розрахунків з контрагентами, що мають ознаки фіктивності, анулювання свідоцтва платника ПДВ та недобросовісна податкова поведінка контрагентів позивача, а також припущення, що фактично роботи по об`єктах ДГТО "Південно-Західна залізниця»ст. Бахмач, Центральна міська клінічна лікарня в м. Ужгороді виконувались силами КВП "Енергомонтаж», а не субпідрядника - ПП «НТТ Технологія розвитку»на суму 1289644,00 грн. та 245513,00 грн. відповідно. В цілому витрати на послуги субпідряду склали 1535157 гривень. Позивач зазначає що ПП «НТТ Технологія розвитку»належним чином зареєстроване підприємство, що виконує будівельні роботи на підставі ліцензії серії АВ № 358765, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, яка чинна до 24 жовтня 2012 року. Крім того, субпідрядні роботи складали лише частину загального обсягу робіт і відрядження трудового ресурсу КВП «Енергомонтаж»стосуються тієї частини робіт, яка виконувалась силами позивача. Вказане підтверджується кошторисами та Актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт. Внаслідок неврахування вищенаведеного вартість зазначених субпідрядних робіт контролюючим органом неправомірно виключено із складу валових витрат підприємства та донараховано податкові зобов`язання із податку на прибуток та податку на додану вартість. Також позивач відзначає правомірність включення до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року суми податку на додану вартість по податкових накладних ТзОВ «Старопттрейд»на підставі договору між КВП «Енергомонтаж» та ТзОВ «Старопттрейд»№ 20-12/01 від 20.12.2007 року на загальну суму 333384,00 грн., (№2612 від 26.12.2007 року на загальну суму 1061571,13 грн., в т.ч. ПДВ -176928,52 грн.; №2812 від 28.12.2007 року на загальну суму 938732,11 грн., в т.ч. ПДВ -156455,35 грн.) у відповідності до вимог підпункту 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки станом на 01.01.2008 року по бухгалтерському обліку КВП «Енергомонтаж»рахується дебіторська заборгованість в сумі 2418946,68 грн. (з ПДВ) по сплачених авансах в 2007 році контрагенту ТзОВ «Старопттрейд». Сума 2015789,00 грн. (без ПДВ) включена у валові витрати в 2007 році і відображена у декларації з податку на прибуток підприємств, що передбачено ст.11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В I кварталі 2008 року отримано ТМЦ від ТзОВ «Старопттрейд»по оплачених авансах 2007 року та поточного 2008 року на суму 3920346,00 грн. При формуванні валових витрат за I квартал 2008 року валові витрати звітного періоду відкориговано на суму авансів 2015789,00 грн. і задекларовано лише різницю суми 1904557,00 грн., що повністю відповідає ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто правилам ведення податкового обліку. КВП "Енергомонтаж" зазначає, що відповідачем невірно трактовано підпункт 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість", у відповідності до якого законодавець надав право платнику податку додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, оскільки на платника не покладено жодного обов'язку подавати таку скаргу. Позивач обґрунтовує правомірність своїх дій посилаючись на пп. 7.5.1, 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначає про повне, належне виконання сторонами договору № 20-12/01 від 20.12.2007 року, що підтверджено первинними документами згідно даного договору, а також документами про подальшу передачу товару замовнику - Управлінню капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації. Окрім цього, вказує на помилковість висновку контролюючого органу щодо здійснення позивачем поставки з будівництва та ремонту котелень за цінами, нижчими за звичайні ціни, посилаючись на підпункт 1.20.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункт 13 Указу Президента "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", а також на те, що більша частина договорів на проведення робіт укладено підприємством у наслідок проведення відкритих тендерних процедур. У зв'язку із чим, дані роботи підпадають під дію підпункту 1.20.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»та необхідно брати до уваги те, що вартість будівельно-монтажних робіт формується підприємством на підставі державних будівельних норм, що носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

В судовому засіданні представник позивача Кравець І.Б. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві та письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача Томашівський О.Г. та Робейко А.А. проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та наступних додаткових запереченнях, суть яких зводиться до наступного. Позивачем порушені вимоги п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки перевіркою встановлено завищення валових витрат - зайво віднесено до складу валових витрат у 2008 році вартість товару (ТМЦ, котел), отриманого від ТзОВ «Старопттрейд»в сумі 1908726,32 грн. (3924515,22 грн. - 2015788,90 грн. = 1908726,32 грн.), в т.ч. в І кв. 2008 року в сумі 968611,00 грн., в ІІІ кв. 2008 року в сумі 850115,00 грн., в ІV кв. 2008 року в сумі 90000,00 грн. Згідно даних бази ЦБД України встановлено, що за грудень 2007 року ТзОВ «Старопттрейд»подано декларацію з ПДВ, в якій у рядку 1 кол. А (Обсяги поставки без ПДВ) відображено суму 852370,00 грн., за березень 2008 р. подано декларацію з ПДВ, в якій у рядку 1 кол. А (Обсяги поставки без ПДВ) відображено суму 825333,00 грн., в додатку 5 поданої декларації з ПДВ за березень 2008 року не відображено в розділі «Податкові зобов'язання»співпраці з КВП «Енергомонтаж». Згідно даних бази ЦБД України ТзОВ «Старопттрейд»знято з обліку в ДПІ згідно рішення № 22-616 від 23.12.2008 року та скасовано держреєстрацію згідно рішення від 09.01.2009 року за №13821170008012980. Також зазначає, що п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). КВП «Енергомонтаж»не скористалося своїм правом щодо включення до податкового кредиту сум з податку на додану вартість по податковим накладним, що не отримані у звітному податковому періоді (грудні 2007 року). Таким чином, КВП «Енергомонтаж»зайво, без підтверджуючих документів, включено до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року суми податку на додану вартість по вищенаведених податкових накладних на загальну суму 333384,00 гривень. Відповідач, покликаючись на п.2 ст. 215 ЦК України та ст. 203 ЦК України, вважає, що факт одержання товарів від ТзОВ «Старопттрейд»здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження податку на додану вартість, і стверджує, що такий правочин є нікчемний, оскільки суперечить моральним засадам суспільства та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Крім того, зазначає що згідно ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Звертає увагу на відсутність підтверджуючих документів по перевезенню товару - предмету договору між КВП «Енергомонтаж»та ТзОВ «Старопттрейд»№ 20-12/01 від 20.12.2007 року до міста Тернопіль для передачі Управлінню капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації. Крім того, відповідач зазначає, що КВП «Енергомонтаж»віднесено згідно бухгалтерського обліку до складу валових витрат вартість субпідряду з ПП «НТТ Технології розвитку»по об`єктах: ДГТО "Південно-Західна залізниця»ст. Бахмач, ЦМКЛ ВКБ Ужгородської міської ради. Загальна сума вартості субпідрядних робіт складає 1289644,00 грн., в т.ч. ПДВ 214940,80 грн. - по об`єкту ДГТО "Південно-Західна залізниця»ст. Бахмач та 245513,00 грн., в т.ч. ПДВ 40 920,40 грн. по об`єкту Центральна міська клінічна лікарня по вул. Грибоєдова, 20 в м. Ужгороді (реконструкція системи опалення та заміна вікон). Згідно даних ЦБД України ПП «НТТ Технології розвитку», код ЄДРПОУ 35309620, перебував на обліку в ДПІ Печерському районі м. Києва, згідно рішення від 15.06.09 № 1070110001029149 підприємство знято з обліку в ДПІ, статус платника - Банк (не платник податків), вид діяльності - інші види оптової торгівлі, кількість працюючих - 3 особи, нарахування заробітної плати згідно декларацій з податку на прибуток ПІТ «НТТ Технології розвитку»за 1 півріччя 2008 року не відображено, з липня 2008 року звітність до ДПІ не подавалась. На КВП «Енергомонтаж»обліковується відповідно 145 та 191 штатна одиниця. На думку відповідача, фактично на вищенаведених об`єктах роботи виконувались трудовими ресурсами КВП «Енергомонтаж», про що свідчать відрядження працівників на об'єкти (копія журналу реєстрації наказів на відрядження додається). Враховуючи відсутність доказової бази щодо фактичного виконання субпідрядних робіт ПП «НТТ Технологія розвитку»вважає, що КВП «Енергомонтаж»безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, які не були в подальшому використані підприємством у господарській діяльності та не принесли запланованого прибутку, і, відповідно, такі витрати не підлягають включенню до складу валових витрат та до податкового кредиту по податку на додану вартість. Тобто, КВП «Енергомонтаж»порушено вимоги пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в зв'язку з чим завищено валові витрати за період з 01.01.08 по 31.03.09 на загальну суму 3188023,00 грн., в тому числі: за І квартал 2008 року на 968611,00 грн., за ІІІ квартал 2008 року на 850115,00 грн., за ІV квартал 2008 року на 1369297,00 грн. Щодо підтвердження неправомірності включення до валових витрат підприємства вартості субпідрядних робіт, то відповідач зазначає, що згідно відповідей інспекцій Держархбудконтролю №7/25-1074«П»- інспекцією зареєстрований акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта, затверджений рішенням виконкому Бахмацької міської ради від 30.12.08 року №307, в якому субпідрядною організацією є КВП «Енергомонтаж», а не ІТП «НТТ Технологія розвитку»; №7/7-1138 від 12.08.09 року щодо проведення реконструкції системи опалення центральної міської клінічної лікарні по вул. Грибоєдова, 20 в м. Ужгороді - інспекція не видавала дозвіл ВКБ Ужгородської міської ради на проведення реконструкції системи опалення та заміну вікон в центральної міської клінічної лікарні. Посилаючись на п.1.32 ст.1, п.п.1.20.5 п.1.20 ст.1, пп. б) п.п.1.20.9 п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.3.1 додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 року №163, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 року №499/3792, зі змінами і доповненнями, відповідач вважає, що КВП «Енергомонтаж»занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 797006,00 грн., у т.ч. за І квартал 2008 року на суму 242153,00 грн., ІІІ квартал 2008 року на суму 212529,00 грн., за ІV квартал 2008 року на суму 342324,00 грн. Крім того, ДПІ в Личаківському районі м. Львова зазначає, що КВП «Енергомонтаж»здійснювало поставку послуг з будівництва та ремонту котелень та продаж будівельних та інших матеріалів промислового призначення за цінами нижчими, ніж звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), а саме: в ціну продажу товарів (робіт, послуг) не враховано суму фактично понесених витрат - відсотки по кредиту, послуги оренди, послуги зв'язку, перевезення та ін. На підтвердження своєї позиції посилається на п.1.32 ст.1, п.п.1.20.5 -1 п.1.20 ст.1, п.п. б) п.п.1.20.9 п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.3.1 додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, п. 1.18 ст. 1, п.4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість". Стверджує, що КВП «Енергомонтаж»занижено податкове зобов'язання на загальну суму 831930,00 грн., у т.ч. за січень 2008 року в сумі 25313,00 грн., за квітень 2008 року в сумі 85728,00 грн., за червень 2008 року в сумі 14 228,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 42 800,00 грн., за вересень 2008 року в сумі 12 357,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 333384,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 7900,00 грн., за грудень 2008 року 69663,00 грн., за січень 2009 року в сумі 59 853,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 69 048,00 грн., за березень 2009 року в сумі 65 275,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку КВП «Енергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 13 липня 2009р. № 274//23-2/0101867.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова, відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17, п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 1.7 п. 1.8 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3, п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.2.4 и. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.7.4. ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1504294,30 грн., з яких - 797006,00 грн. донарахування податку на прибуток та 707288,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2009 року № 0001582320/0/17351/10/23-2; з податку на додану вартість - на суму 1435196,00 грн., з яких - 831930,00 грн. донарахування податку на додану вартість та 603266,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2009 року № 0001592320/0/17352/10/23-2.

Судом встановлено, що КВП «Енергомонтаж»внаслідок проведення відкритих тендерних процедур укладено договір підряду б/н від 24 червня 2008 року із відділом капітального будівництва Ужгородської міської ради із реконструкції системи опалення та заміни вікон будівлі Центральної міської клінічної лікарні. Крім того, КВП "Енергомонтаж" укладено договір підряду із Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" № ПЗ/Л-083120/НЮ від 31.10.2008 року на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування котельні, компресорної, системи вентиляції, автоматизації внутрішнього газопостачання, контролю довибухової концентрації природного газу та впровадження системи моніторингу у будівлі дрібострумінного та фарбувально-сушильного цехів ВЧД ст. Бахмач ДТГО „Південно-Західна залізниця", що передбачають право підрядника -КВП «Енергомонтаж», за погодженням із замовником, залучення до виконання робіт субпідрядників.

Відповідно до ст. 838 Цивільного Кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників).

Частиною 2 ст. 319 Господарського кодексу України передбачено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

В межах зазначених договорів позивачем залучено до виконання робіт субпідрядну організацію -ПП «НТТ Технологія розвитку», що виконує будівельні роботи на підставі ліцензії серії АВ № 358 765. Таким чином, на підставі договорів субпідряду КВП «Енергомонтаж»отримано від ПП «НТТ Технологія розвитку»субпідрядних робіт по об`єкту ст. Бахмач ДТГО „Південно-Західна залізниця" на загальну суму -1289644 гривень, по об`єкту ЦМКЛ м. Ужгород -на загальну суму 245513 гривень.

При цьому покликання відповідача на відсутність доказової бази щодо фактичного виконання субпідрядних робіт ПП «НТТ Технологія розвитку», твердження про безтоварність операцій спростовується доводами позивача і підтверджується тим, що отримані від ПП «НТТ Технологія розвитку»субпідрядні роботи були в подальшому реалізовані ДТГО «Південно-Західна залізниця»та Ужгородській міській раді відповідно до Договорів, що стверджується Актом перевірки. Наведене вказує, що внаслідок надання підрядних послуг позивачем отримано валовий дохід в сумі 4741859,80 грн., з яких витрати на послуги субпідряду склали 1535157,00 грн. На момент виконання субпідрядних робіт за договорами укладеними із КВП «Енергомонтаж»ліцензію ПП «НТТ Технологія розвитку»не було анульовано, отже ПП «НТТ Технологія розвитку»на законних підставах виконувало будівельні роботи в межах зазначеної ліцензії.

Згідно п. 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668, передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі. Акти приймання -передачі робіт по зазначених вище договорах надані до перевірки, що відображено в акті перевірки, і підтверджують фактичне виконання субпідрядних робіт.

Посилання відповідача на інформацію обласних інспекцій Державного архітектурно-будівельного контролю №7/25-1074 «П»та №7/7-1138 від 12.08.09 року не може братись до уваги, оскільки на час укладення та виконання вказаних договорів такі акти не набрали чинності.

Відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. N 273, та ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», обов`язок подання документів до інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником, відповідальність за неотримання зазначеного дозволу також покладено на замовника будівництва, що також стосується і введення об`єктів у експлуатацію.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 283, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 ст.5 вищезгаданого Закону).

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 283, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Усі первинні документи по операціях з ПП «НТТ Технологія розвитку»були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 року, з чого вбачається, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесені ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ПП «НТТ Технологія розвитку».

Також, внаслідок виконання зобов`язань згідно договору № 20-12/01 від 20.12.2007 року укладеного між КВП «Енергомонтаж»(покупець) та ТзОВ "Старопттрейд" (продавець), позивачем було віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року суму податку на додану вартість по наступних податкових накладних, отриманих від ТзОВ "Старопттрейд":

- №2612 від 26.12.2007 року на загальну суму 1061571,13 грн., в т.ч. ПДВ -176928,52 грн., оплата платіжним дорученням №837 від 26.12.2007 року на загальну суму 1061571,13 грн., призначення платежу за котел;

- №2812 від 28.12.2007 року на загальну суму 938732,11 грн., в т.ч. ПДВ -156455,35 грн., оплата платіжним дорученням №895 від 28.12.2007 року на загальну суму 938732,11 грн., призначення платежу за котел;

При цьому в акті перевірки вказано, що підприємство мало застосовувати підпункт 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість" у відповідності до якого, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією ".

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Личаківському районі м. Львова, стверджує що КВП "Енергомонтаж" не скористалось своїм правом щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, що не отримані у звітному податковому періоді (грудень 2007 року). Таким чином, "КВП "Енергомонтаж" зайво, без підтверджуючих документів, включено до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року суми податку на додану вартість по вищенаведених податкових накладних на загальну суму 333 384,00 гривень., а саме:

- №2612 від 26.12.2007 року на загальну суму 1061571,13 грн., в т.ч. ПДВ -176928,52 грн.;

- №2812 від 28.12.2007 року на загальну суму 938 732,11 грн., в т.ч. ПДВ -156 455,35 грн.

Проте, з такими висновками ДПІ в Личаківському районі м. Львова суд не погоджується.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначається Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ в Личаківському районі м. Львова не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

Надані представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, що, на думку суду, є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення господарських операцій підтверджується договорами, накладними, платіжними документами, актами приймання -передачі, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, Закон № 168 не пов'язує право покупця на виникнення податкового кредиту з ПДВ з виконанням зобов'язань щодо сплати ПДВ іншими платниками цього податку. Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит. У зв'язку із чим позивачем було дотримано вимоги підпункту 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" та включено податкові накладні, отримані від ТзОВ "Старопттрейд" на загальну суму 333384,00 гривень в тому періоді, в якому вони були отримані - в жовтні 2008 року.

Суд зауважує, що віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Закону № 168 не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом надано належну правову оцінку поясненням представника відповідача, даним ним в судовому засіданні, з яких вбачається, що ДПІ в Личаківському районі м. Львова не зверталась до суду з позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів, укладених між КВП «Енергомонтаж»та ТзОВ "Старопттрейд" та між КВП «Енергомонтаж» та ПП «НТТ Технологія розвитку», договори між цими суб'єктами господарської діяльності недійсними не визнавались, доказів умислу щодо незаконного формування податкового кредиту ДПІ в Личаківському районі м. Львова не надано. Відповідачем також не спростовано доводи позивача, а також не спростовано тих обставин, що на момент видачі податкових накладних ТзОВ "Старопттрейд" було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість. ТзОВ «Старопттрейд»знято з обліку в ДПІ згідно рішення № 22-616 від 23.12.2008 року та скасовано його державну реєстрацію згідно рішення від 9.01.2009 року за №13821170008012980. ПП «НТТ Технологія розвитку»знято з обліку у ДПІ 15.06.09 року, рішення № 1070110001029149, державну реєстрацію не скасовано.

Щодо заниження, у зв`язку із здійсненням КВП «Енергомонтаж»поставки послуг з будівництва та ремонту котелень та продаж будівельних та інших матеріалів промислового призначення за цінами нижчими, ніж звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), податкового зобов'язання на загальну суму 374602,00 грн., то судом взято до уваги, що договори на проведення робіт укладено позивачем унаслідок проведення відкритих тендерних процедур. У зв'язку із чим, дані роботи підпадають під дію підпункту 1.20.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 192 Господарського кодексу України, політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом "Про ціни і ціноутворення", іншими законодавчими актами.

В абз. 3,4 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" зазначено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів, обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики формує кошторисну нормативну базу та визначає порядок її застосування в будівництві. Державні будівельні норми України «Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000»затверджено наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. N 174 і введено в дію з 1 жовтня 2000 року. Ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності». Отже, у даному випадку для формування ціни підприємство може застосовувати підпункт 1.20.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у відповідності до якого, у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Крім цього, згідно п. 1.20.8 Закону № 283, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Пунктом 13 Указу Президента "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" визначено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг). Відповідачем не наведено статистичної оцінки рівня цін реалізації робіт, що надаються КВП «Енергомонтаж».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому, і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обґрунтовані матеріалами справи та доведені в судовому засіданні, а тому слід позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001582320/0/17351/10/23-2 та № 0001592320/0/17352/10/23-2, винесені Державною податковою інспекцією в Личаківському районі м. Львова 21.07.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Колективного виробничого підприємства "Енергомонтаж" судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2010 року.

Суддя

Судді Гулик А.Г.

Ланкевич А.З.