Постанова

від 26.01.2015 по справі 826/17505/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2015 року № 826/17505/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БМТС" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002402204 від 11.06.2014 та № 0002412204 від 11.06.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМТС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002402204 від 11.06.2014 та № 0002412204 від 11.06.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «БМТС» з ТОВ «ДФЗ» (код за ЄДРПОУ 31237762), ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845), ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761), ТОВ «Вітапак» (код за ЄДРПОУ 35042107) за період з 01.01.2011 по 31.12.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань є висновок податкового органу про те, що первинні документи укладені між позивачем та ТОВ «ДФЗ» (код за ЄДРПОУ 31237762), ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845), ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761), ТОВ «Вітапак» (код за ЄДРПОУ 35042107) складені в супереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим відсутня можливість підтвердити факт здійснення господарських операцій.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ДФЗ» (код за ЄДРПОУ 31237762), ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845), ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761), ТОВ «Вітапак» (код за ЄДРПОУ 35042107) за договорами, які, за твердженням позивача, мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено та отримано послуги (товар), які були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2015 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 247/26-57-22-04-10/31237762 від 26.05.2014.

Також, представником відповідача надано суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що первинна документація оформлена в супереч вимогам законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "БМТС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ДФЗ» (код за ЄДРПОУ 31237762), ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845), ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761), ТОВ «Вітапак» (код за ЄДРПОУ 35042107) за період 01.01.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п.138.2 статті 138., п.п.139.1.9. п.139.1 статті 139, Податкового кодексу України, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІV, п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 484213,00 грн., в т.ч. по періодам: 2-4 квартали 2011 - 108944,00 грн. (в т.ч. 4 квартал 2011 - 108944,00грн.); 1 кв.2012-97090,00 грн.; 1 півріччя 2012- 236741,00 грн. ( в т.ч. 2 квартал 2012 - 139651,00грн.); 3 квартали 2012 - 355465,00 грн. (в т.ч. 3 квартал 2012 - 118724,00грн.); 2012 рік - 375269,00 грн. (в т.ч. 4 квартал 2012 - 19804,00 грн.); п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 452132 грн. в тому числі за листопад 2011 в сумі 2041 грн., за грудень 2011 в сумі 92693 грн., за січень 2012 в сумі 21670 грн., лютий 2012 в сумі 1185 грн., за березень 2012 в сумі 69611 грн., за квітень 2012 в сумі 49544 грн., за травень 2012 в сумі 40458 грн., за червень 2012 в сумі 42999грн., за липень 2012 в сумі 49808 грн., за серпень 2012 в сумі 32757 грн., за вересень 2012 в сумі 30505 грн., за жовтень 2012 в сумі 686 грн., за листопад 2012 в сумі 16823 грн., за грудень 2012 в сумі 1351 грн.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2014 №247/26-57-22-04-10/31234462 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0002412204 від 11.06.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 565 163,75 грн., у тому числі, за основним платежем 452 131,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 113 032,75 грн. та № 0002402204 від 11.06.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 578 030,25 грн. у тому числі, основним платежем 484 213,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 93817,25 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський фармацевтичний завад» (скорочена назва ТОВ «ДФЗ», Постачальник), з іншого боку, було укладено договір №20/02П12 від 12.06.2012 (надалі - Договір №20/02П12).

У відповідності до пункту 1.1 та пункту 1.3 Договору №20/02П12, Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупцеві товари (надалі - товар) згідно з заявками Покупця в асортименті та за цінами, зазначеними у Специфікації (Додаток № 1 до Договору) у кількості, що відповідає заявці Покупця, та вказується у видаткових накладних на партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються Покупцем. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару. На кожну окрему заявку Покупця Постачальник повинен оформляти окремий документ на відвантаження. При поданні Покупцем одночасно декількох заявок Постачальник зобов'язаний дотримуватися асортименту та кількості кожної з них окремо. Забороняється робити сумарні документи, або будь-які зміни чи переноси в кількості та (або) асортименті з однієї окремої заявки до іншої. При порушенні Постачальником цього пункту Покупець має право відмовити у прийманні товару, що є надлишковим за кількістю та (або) асортиментом по відношенню до окремої заявки.

Згідно пунктів 3.1-3.5 вищезазначеного договору Поставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника в аптечні заклади, що використовують знак для товарів і послуг „Watsons" протягом трьох (3) робочих днів з моменту подання Покупцем заявки в порядку, передбаченому п.1.4. цього Договору або згідно узгоджених графіків поставки. Адреса поставки вказується Покупцем в заявці на партію товару. На кожну поставку товарів Постачальник повинен оформити 3 (три) примірники товарної накладної без зазначення цін товару. Під час приймання товару експедитор Постачальника подає представнику Покупця товарну накладну без зазначення цін, якій буде призначено відповідний номер приймання товарів та яку після цього буде повернуто назад експедитору. В накладній без цін повинна бути зазначена наступна інформація: номер замовлення; артикульний номер; найменування та кількість доставлених артикулів; найменування постачальника; наявність штрих-коду товару; найменування перевізника. Товарна накладна з цінами у момент приймання товару не використовується та не подасться експедиторами Постачальника при передачі товарів. При передачі товару Постачальник повинен передати Покупцеві наступні документи: а) накладну на товар без зазначення цін, яка повинна містити всю інформацію, передбачену ст. 13 Закону України „Про підтвердження відповідності", підписану вповноваженою особою Постачальника та скріплену печаткою Постачальника; б) документи, що підтверджують якість товару.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: Специфікація товарів, що поставляється (Додаток №1 до договору) від 12.06.2012, додаткова угода від 11.03.2013, видаткова накладна №ДФ-0000138 від 22.06.12, Довіреність на отримання товару від 12.06.2012 р. вих. №3611, видаткова накладна №ДФ-0000138 від 22.06.2012 р., податкова накладна від 22.06.2011 №147, реєстр отриманих та виданих податкових накладних:01.10.2011 - 31.12.2012, банківська виписка.

Між позивачем (Покупець), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітапак» (Постачальник), з іншого боку, було укладено ряд договір: №07/09П від 04.04.2009 та Додаткова угода від 24.12.2010; №04/01П12 від 03.01.2012, вищезазначені договори є ідентичними за змістом Договору №20/02П12 від 12.06.2012.

В підтвердження виконання умов договорів, позивачем надано суду наступні документи: специфікація від 03.01.2012 (Додаток №1 до Договору №04/01П12 від 03.01.2012); сертифікати відповідності, видаткова накладна №ВП-0000367 від 29.02.2012, довіреність на отримання товару від 03.01.2012 №0634; податкова накладна від 29.02.2012 №363, реєстр отриманих та виданих податкових накладних :01.10.2011-31.12.2012, банківська виписка.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Центус Медікал» (Постачальник), з іншого боку, укладено Договір №21/06П від 30.06.2009 (надалі - Договір №21/06П).

Також, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Центус» (Постачальник), з іншого боку, укладено Договір №22/06П від 30.06.2009 (надалі - Договір №22/06П).

У відповідності до пунктів 1.1 - 1.6 вищезазначених договорів (зміст Договору №21/06П та Договору №21/06П - ідентичний), Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупцеві товари (надалі - товар) згідно з заявками Покупця в асортименті та по цінам, зазначеними у Специфікації (Додаток № 1 до Договору) в кількості, що відповідає заявці Покупця, та вказується в видаткових накладних на партію товару, а Покупець зобов'язується прийнята та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. Введення нових товарних позицій в перелік товарів, що поставляється Постачальником Покупцю на підставі даного Договору, здійснюється виключно шляхом підписання сторонами Додаткової угоди про внесення змін до Специфікації. Укладанню такої Додаткової угоди про внесення змін до Специфікації обов'язково передує подання Постачальником заповненої та підписаної Форми надання інформації про товар постачальниками торговельної мережі «ДЦ» (Форма є Додатком № 2 до даного Договору). Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються Покупцем. Заявка обов'язково повинна містити наступні дані: номер замовлення; артикульний номер постачальника; найменування постачальника; найменування покупця; адресу та найменування відповідного аптечного закладу - отримувача товару; найменування замовленого товару згідно із даними Специфікації; кількість товару. Заявка може подаватись Постачальнику по факсу, електронною поштою, кур'єром або іншим погодженим Сторонами способом. Партією товару вважається його кількість, вказана в одній товарно-транспортній накладній.

Згідно пункту 3.2 - пункту 3.7 вищезазначених договорів, поставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника в аптечні заклади, що використовують торговий знак „ДЦ" в місті Києві протягом 3 (трьох) робочих днів, в аптечні заклади, що використовують торговий знак „ДЦ'' за межами міста Києва протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту подання Покупцем заявки в порядку передбаченому п. 1.4. цього Договору. Адреса поставки вказується Покупцем в заявці на партію товару. Товар передається представником Постачальника уповноваженій особі Покупця за кількістю, що вказана у відповідній товарній накладній, яка в момент передачі товару підписується обома Сторонами наступним чином: від Покупця «Прийняв» від Постачальника «Передав». На кожну поставку товарів Постачальник повинен оформити 3 (три) примірники товарно-транспортної накладної без зазначення цін товару. Під час приймання товару експедитор Постачальника передає представнику Покупця товарно-транспортну накладну, якій призначається відповідний номер приймання товарів та яка в момент прийому товару повертається назад експедитору. В товарно-транспортній накладній повинна бути зазначена наступна інформація: номер замовлення; артикульний номер; найменування та кількість доставлених артикулів; найменування постачальника. Видаткова накладна у момент приймання товару не використовується та не подається експедиторами Постачальника при передачі товарів. При передачі товару Постачальник повинен передати Покупцеві наступні документи: товарно-транспортну накладну на товар, яка повинна містити всю інформацію, передбачену ст. 13 Закону України „Про підтвердження відповідності", підписану вповноваженою особою Постачальника та скріплену печаткою Постачальника, документи, що підтверджують якість товару.

В підтвердження виконання умов Договору №21/06П від 30.06.2009 позивачем надано суду наступні документи: Додаткова угода від 16.03.2010; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.03.2010; Додаткова угода від 14.09.2010; Специфікація товарів, що поставляються за договором від 14.09.2010; Додаткова угода від 15.06.2010; Додаткова угода від 17.11.2010; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 17.11.2010; Додаткова угода від 24.12.2010; Додаткова угода від 01.03.2011; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.05.2011; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.05.2011; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.05.2011; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.05.2011; Додаткова угода 25.07.2011; Додаткова угода 01.08.2011; Додаткова угода 05.09.2011; Додаткова угода 10.10.2011; Додаткова угода 30.01.2012; товарно-транспортна накладна №ЦМ-0000457 від 30.01.2012, довіреність на отримання товару №0720 від 30.01.2012, видаткова накладна №ЦМ-0000457 від 30.01.2012, податкова накладна від 30.01.2012 №782, реєстр отриманих та видаткових накладних:01.10.2011-31.12.2012, банківська виписка.

Також, в підтвердження виконання умов Договору №22/06П від 30.06.2009 позивачем надано суду наступні документи: Додаткова угода від 16.03.2010; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №22/06П від 30.06.2009) від 16.03.2010; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №22/06П від 30.06.2009) від 09.09.2010; Додаткова угода від 25.10.2010; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №22/06П від 30.06.2009) від 25.10.2010; Додаткова угода від 15.11.2010; Додаткова угода від 24.12.2010; Додаткова угода від 01.03.2011; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.05.2011; Специфікація товарів, що поставляються за договором (Додаток №1 до Договору №21/06П від 30.06.2009) від 16.05.2011; Додаткова угода від 15.08.2011; Додаткова угода від 05.09.2011; Додаткова угода від 15.09.2011; Додаткова угода від 16.12.2011; Додаткова угода від 07.02.2012; Додаткова угода від 14.02.2012; Додаткова угода від 19.03.2012; Додаткова угода від 27.04.2012; Додаткова угода від 15.05.2012; Додаткова угода від 08.10.2012; Додаткова угода від 12.11.2012; Додаткова угода від 21.11.2012; Додаткова угода від 28.12.2012; Додаткова угода від 02.01.2013; Товарно-транспортна накладна №ЦО-0005493 від 03.09.2012, довіреність на отримання товару №1354/6 від 03.01.2012, видаткова накладна №ЦО-0005493 від 03.09.2012, податкова накладна від 03.09.2012 №55, реєстр отриманих та виданих податкових накладних:01.10.2011 -31.12.2012, банківські виписки.

Суд звертає увагу, що підтвердженням отриманих послуг є заявки, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, проте, в матеріалах справи відсутні рахунки-фактури, заявки, специфікації до кожної додаткової угоди, а позивачем надано суду лише частково первинну документацію, зокрема по декілька податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, в той час, як обов'язковим для поставки товару є замовлення, які взагалі відсутні в матеріалах справи, товарно-транспортні накладні, які б підтверджували поставлення товару.

Крім того, суд звертає увагу, що в видаткових накладних, які надані позивачем відсутні ініціали (П.І.Б.) та посади осіб, які отримували товар, реквізити довіреності (№, дата) на підставі яких вони діяли при отриманні товару особи, в товарно-транспортних накладних відсутні дані та реквізити автомобілів та ініціали водія (П.І.Б.), який здійснював перевезення вантажу (товару) та у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відсутні посилання на реквізити замовлення, які повинні бути зазначені, згідно умов договорів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

У відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України, також згідно до п.п.11.1 та п.п.11.3 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20.10.1998р., встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктами 11.2, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Отже, товаротранспортні накладні відносяться до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів, товаротранспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товаротранспортної накладної підписом і печаткою (штампом).

Як вбачається з наявних в справі товаротранспортних накладних в них відсутня дані номера автомобіля, назву підприємства перевізника, відсутні печатки автопідприємства перевізника не зазначено адресу завантаження та розвантаження товару, відсутні розшифровки підписів осіб, що відвантажили товар та прийняли товар.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та які є передумовою їх формування. Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими норми законодавства пов'язують можливість віднесення платником податків до валових витрат, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивачем не надано належно оформлених первинних документів та в повному об'ємі, які мали бути складені відповідно до умов договорів укладених позивачем з ТОВ «ДФЗ» (код за ЄДРПОУ 31237762), ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845), ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761), ТОВ «Вітапак» (код за ЄДРПОУ 35042107), а надані документи складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік", а також те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту використання робіт, які за його твердження були ним отримані за договорами у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з ТОВ «ДФЗ» (код за ЄДРПОУ 31237762), ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845), ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761), ТОВ «Вітапак» (код за ЄДРПОУ 35042107) за зазначеними договорами.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов