Ухвала

від 29.01.2015 по справі 736/1427/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/1427/14 Провадження № 22-ц/795/102/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чурупченко М.І. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М., суддів:Острянського В.І., Скрипки А.А., при секретарі:Мартиновій А.В., за участю:представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Селянського (фермерського) господарства «Нива», ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Селянського (фермерського) господарства «Нива» про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и в:

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2014 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Селянського (фермерського) господарства «Нива» та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 37476 доларів США 21 цент США - заборгованості по кредиту станом на 07 жовтня 2014 року, а саме: 30126,44 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту по тілу кредиту та 7349,77 доларів США - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; стягнуто солідарно з Селянського (фермерського) господарства «Нива» та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3654 грн. 00 коп. на відшкодування сплаченого судового збору при зверненні з позовом до суду, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Селянського (фермерського) господарства «Нива» про визнання договору поруки припиненим - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не взято до уваги факт підвищення процентної ставки позивачем з 13,5% до 14% річних, а також продовження строку дії кредитного договору без згоди поручителя. Апелянт вважає, що всі зміни умов договору поруки мали бути проведені у формі додаткових угод до договору поруки, які в даному випадку не укладались. Апелянт наголошує, що з ним, як з поручителем, договір поруки жодного разу не переукладався і зміни істотних умов, які вносилися у основний кредитний договір до договору поруки, не вносилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Селянське (фермерське) господарство «Нива» отримало банківський кредит, а в подальшому не виконував умов договору і в добровільному порядку не сплачував заборгованість по кредиту та відсоткам, а поручитель ОСОБА_6 відповідно законодавства також відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Селянським (фермерським) господарством «Нива» було укладено кредитний договір №012/13-9999/69161, згідно з умовами якого, позичальнику було відкрито не відновлювальну кредитну лінію у сумі 45000,00 доларів США зі сплатою 13,5% річних, а з 25 серпня 2010 року - 14 % річних. Дата остаточного погашення кредиту - 16 квітня 2016 року (згідно умов Додаткової угоди №3 від 25 серпня 2010 року до кредитного договору) (а.с.5-9, 10).

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» умови кредитного договору були виконані в повному обсязі та надано позичальнику вказані кредитні кошти, проте позичальник умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків не виконував.

Згідно ст.1054 ЦК України кредитний договір являє собою різновид договору позики. Відповідно до ст.1046 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей (суму позики) або таку ж саму кількість речей того ж роду і якості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором було укладено Договір поруки №012/13-9999/69161 від 17 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_6 (а.с.41). Відповідно до п.3.1 Договору поруки, сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.2 ст. 554 ЦК України

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

З наданого позивачем у справі розрахунку заборгованості за договором, який не спростований у встановлений спосіб, вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти, які в межах визначеного строку не повернув та кредит не погасив, не погасив дану заборгованість і поручитель, навіть отримавши вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 37476, 21 доларів США, а саме: 30126,44 долари США - заборгованість за основною сумою кредиту по тілу кредиту та 7349,77 долари США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с.4).

Згідно ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Дійсно, збільшення відповідальності поручителя шляхом зміни відсотків за користування кредитом без його згоди, є підставою для припинення поруки в силу ч.1ст.559 ЦК України.

Проте, в додатковій угоді №3 від 25 серпня 2014 року до кредитного договору №012/13-9999/69161 від 17 квітня 2008 року викладено згоду ОСОБА_6, як поручителя, на збільшення обсягу відповідальності - «Цим, я, ОСОБА_6, надаю згоду на зміну умов Кредитного Договору та до додатків до нього відповідно до вищевикладеної Додаткової угоди та підтверджую, що мої зобов'язання як Поручителя (порука) відповідно до Договору поруки №012/13-9999/69161 від 17 квітня 2008 року зберігаються та забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним Договором №012/13-9999/69161 від 17 квітня 2008 року із врахуванням внесених змін».

Тож доводи апелянта стосовно не узгодження з ним процентної ставки та строку виконання договору не заслуговують на увагу як безпідставні.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і ухвалив правильне рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення суду першої інстанції. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст.57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги, в даному випадку, стосуються лише повідомлення апелянта щодо зміни розміру відсоткової ставки та строку повернення коштів.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: