Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/25307/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа № 910/25307/14

За позовом: приватного акціонерного товариства "Біофарма"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ікема"

про: стягнення 84 647,32 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Литвиненко Д.О. - пред.за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Біофарма" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ікема" про стягнення 84 647,32 грн., з яких 69 880,00 грн. - сума боргу, 2 891,70 грн. - інфляційні збитки, 689,23 грн - 3 % річних, 8 385,60 грн - пеня, 2800,79 грн. - проценти за користування грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було перераховано відповідачу передоплату в розмірі 148 880,00 грн за поставку товару, проте відповідачем товар поставлено не було, передплату повернуто не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 69 880,00 грн. У зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу попередньої оплати, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 631,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 341,33 грн. та, у зв'язку з порушенням строків щодо поставки товару, позивачем нараховано пеню в розмірі 5 276,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.14р. порушено провадження у справі №910/25307/14.

26.01.2015р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилається на те, що позивач не довів, що ним була перерахована 100 % попередня оплата за товар згідно Специфікації №1 від 10.01.2013р. та договору, оскільки частина попередньої оплати перераховувалась до укладення договору між сторонами. Також, відповідач вказує, що ним було поставлено позивачу товар на суму 148 880,00 грн.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 27.01.2015р.

27.01.2015р. представником позивача надані додаткові пояснення, в яких позивачем здійснено розрахунок пені в розмірі 5276,42 грн., 3 % річних в розмірі 631,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 341,33 грн.

В судовому засіданні 27.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року між приватним акціонерним товариством «БІОФАРМА» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІКЕМА» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № ІК/БФ/100113 від 10.01.2013р. (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору продавець зобов'язався здійснити поставку покупцю продукції - твердого жиру DUB PP згідно зі специфікаціями та накладними до цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар і сплатити за нього грошову суму на умовах цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна та кількість товару вказується в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.4.1. Оплата товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати за домовленістю Сторін.

Пунктом 5.1. Договором передбачено, що товар має бути поставлений протягом 45 днів з моменту узгодження заявки, або на інших умовах, що зазначені в узгодженій заявці, або вказані в специфікації.

10.01.2013р. між сторонами Договору підписано Специфікацію №1 від 10.01.2013р., у відповідності до умов якої продавець зобов'язався поставити покупцю твердий жир DUB PP в обсязі 2 000,00 кг на суму 148 880,00 грн.

В Специфікації № 1 від 10 січня 2013 року визначено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах 100 % попередньої оплати, строк поставки товару становить 10 банківських днів після надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було виставлено позивачу на перерахування передоплати за товар рахунок №377 від 02.10.2012р.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Специфікації №1 від 10.01.2013р. до Договору позивачем перераховано 100% передоплату за товар, а саме 148 880,00 грн. згідно рахунку №377 від 02.10.2012р., що підтверджується платіжними дорученнями №2199 від 02.11.2012р., №0000025417 від 16.11.2012р., №0000025742 від 12.12.2012р., №0000026118 від 11.01.2013р., копії яких долучені до позовної заяви.

Як вбачається з графи призначення платежу, грошові кошти від позивача в розмірі 148 880,00 грн надійшли в оплату за твердий жир, поставка якого є предметом вказаного договору та специфікації, а також, враховуючи, що позивачем перераховані грошові кошти в тому розмірі, який погоджено сторонами, та згідно рахунку №377 від 02.10.2012р., виставленого відповідачем, посилання відповідача на те, що грошові кошти в розмірі 148 880,00 грн були перераховані позивачем відповідачу не в оплату обумовленого договором та специфікаціє товару судом не беруться до уваги.

Позивач вказує, що відповідач товар згідно умов Договору та Специфікації № 1 від 10 січня 2013 року позивачу не поставив, проте, у зв'язку з не поставкою товару, частково повернув позивачу суму попередньої оплати в розмірі 79 000,00 грн., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії банківських виписок за період з березня 2013 року по липень 2014р., у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за непоставлений товар склала 69 880,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на те, що 100 % попередня оплата за товар перераховано позивачем в повному обсязі 11.01.2013р., відповідач згідно Специфікації № 1 від 10 січня 2013 року повинен був поставити товар в термін до 26.01.2013р.

Однак, відповідачем доказів поставки товару позивачу суду не надано.

Згідно з ч.2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару у передбачений Специфікацією № 1 від 10 січня 2013 року строк, як і не надано доказів повернення передоплати в повному обсязі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми перерахованої позивачем попередньої оплати, яка не була повернута відповідачем, в розмірі заявленому позивачем, а саме 69 880,00 грн.

Посилання відповідача на те, що товар, передбачений Договором та Специфікацією, було поставлено позивачу, про що свідчить долучена копія видаткової накладної №351 від 24.09.2012р., судом не береться до уваги, з огляду на наступне.

Згідно договору та специфікації поставка товару здійснюється за умови 100 % попередньої оплати та попередня оплата позивачем здійснювалась саме на підставі виставленого відповідачем рахунку №377 від 02.10.2012р., у зв'язку з чим поставка товару мала б бути здійснена після виставлення та оплати рахунку, а саме після 11.01.13р.

Оскільки рахунок №377 датується 02.10.2012р., в той час як копія видаткової накладної №351 датується 24.09.2012р., поставка товару, про яку вказує відповідач з посиланням на копію видаткової накладної №351 від 24.09.2012р. не стосується даного договору та специфікації.

В наданій відповідачем копії видаткової накладної №351 від 24.09.2012р. міститься посилання на Договір №ІК/БФ/120411 від 11.04.2012р ., в той час як предметом розгляду даної справи є стягнення попередньої оплати за непоставку товару згідно Договору купівлі-продажу №ІК/БФ/100113 від 10.01.2013р ., у зв'язку з чим така накладна не може бути доказом на підтвердження поставки товару, обумовленого Договором купівлі-продажу №ІК/БФ/100113 від 10.01.2013р та Специфікацією до цього договору.

Крім того, відповідачем не надано оригіналу видаткової накладної №351 від 24.09.2012р., в копії вказаної накладної не зазначено ким саме та на підставі якого документа від імені позивача було отримано товар та вказана копія накладної не містить підпису уповноваженої особи постачальника.

У зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу попередньої оплати, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 631,79 грн. за період з 28.07.2014р. по 14.11.2014р., інфляційні втрати в розмірі 4 341,33 грн. за період з 28.07.2014р. по 14.11.2014р. та, у зв'язку з порушенням строків щодо поставки товару, позивачем нараховано пеню в розмірі 5 276,42 грн за період з 28.07.2014р. по 14.11.2014р. Також, позивачем на підставі ст.1048 ЦК України було нараховано відповідачу проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2800,79 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013р. у справі №3-30гс13.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 276,42 грн за період з 28.07.2014р. по 14.11.2014р. з суми вартості непоставленого товару 69 880,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.1. Договору у випадку неналежного виконання продавцем зобов'язань по поставці згідно п.5.1. Договору, він сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару. Така пеня сплачується за кожний день прострочення, до моменту повного виконання продавцем своїх зобов'язань.

Судом перевірено розрахунок пені, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 276,42 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 2800,79 грн. на підставі ст.536 ЦК України та ст.1048 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проте, правовідносини, що склалися між сторонами договору купівлі-продажу є такими, що виникли з приводи поставки товару та не є відносинами щодо надання позики.

Одночасно з цим, умовами договору, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено, а чинним законодавством не визначено, що такі проценти є штрафними санкціями. Проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафною санкцією, і їх віднесено до іншого способу захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами в розмірі 2800,79 грн. на підставі ст.536 ЦК України та ст.1048 ЦК України задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ікема" (03039, м.Київ, провулок Червоноармійський, буд.14, код ЄДРПОУ 34324056) на користь приватного акціонерного товариства "Біофарма" (03680, м.Київ, вул.Миколи Амосова, буд.9, код ЄДРПОУ 36273281) 69 880 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп - суми боргу, 5 276 (п'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн 42 коп - пені та 1622 (тисячу шістсот двадцять дві) грн 15 коп - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.01.15 р.

Суддя Шкурдова Л.М.