Постанова

від 14.01.2015 по справі 818/3599/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 р. Справа №818/3599/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника відповідача - Сай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3599/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ямпільському районі

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі (далі по тексту - позивач, УПФУ в Ямпільському районі) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ямпільському районі (далі по тексту - відповідач, відділення ВВД ФССНВВПЗУ в Ямпільському районі), в якому просить:

- зобов'язати відповідача прийняти до відшкодування суми витрат на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на суму 150грн.00коп., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків.

Свої вимоги мотивує тим, що Фондом було підписано акти звірки за листопад 2014 року з таблицями розбіжностей щодо витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на суму 150 грн.

Таким чином, відділенням ВВД ФССНВВПЗУ в Ямпільському районі не визнано та не прийнято до відшкодування суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в сумі 150грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошує, що стаття 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.18, 25).

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с.19-20), пояснивши, що ОСОБА_2, яка отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер він нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є особою, яка переселилася на територію Ямпільського району в серпні 2014 року, тому фінансування видатків на страхові виплати та відшкодування інших витрат цій особі повинно здійснюватися згідно з «Порядком обслуговування осіб, що тимчасово переселені із зони проведення АТО та тимчасово окупованої території», викладеному в листі виконавчої дирекції Фонду від 25.07.2014 року № 552-08-01. Зокрема, такі особи для продовження страхових виплат повинні звернутися до відділення виконавчої дирекції Фонду за місцем тимчасового перебування, надати копію паспорта, ідентифікаційного коду та написати заяву встановленого зразка, чого ОСОБА_2 зроблено не було. Відповідно до листа управління ВД ФССНВ від 29.12.2014 року №765-09-05 ОСОБА_2 в реєстрі потерпілих на виробництві виконавчої дирекції Фонду не перебуває, тому підстав для отримання нею пенсії у зв'язку із втратою годувальника немає. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фондом було підписано акти звірки за листопад 2014 року з таблицями розбіжностей щодо витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на суму 150 грн. (а.с.4-6).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-Х1У від 23.09.1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ямпільському районі не прийнято до заліку витрати Управління на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, громадянки ОСОБА_2, що є особою, яка тимчасово переселилася на територію Ямпільського району в серпні 2014 року з зони проведення АТО.

Ст.1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, (далі - Основи), встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Основ залежно від страхового випадку існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними в ч.1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду, що передбачено ст.12 Основ.

За пенсійним страхуванням, згідно з приписами ст.25 Основ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених ч.4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.25 Основ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ч.4 ст.26 Основ (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено наступне: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Приймаючи до уваги те, що пенсія по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим суб'єктом, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст.25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Правові норми, що містяться у ст.ст.21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дозволяють дійти висновку про те, що у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Абз.2 п.5 ч.1 ст.24 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ч.8 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-ХІV.

Відповідно до положень ст.21 Закону № 1105-ХІV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.28 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст.21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно з положеннями ст.33 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з п.п. "д"п.1 ч.1 ст.21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Під час розгляду справи судом представником відповідача не заперечувалося, що ОСОБА_2, якій призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.8, зворотній бік), підпадає під визначений статтею 33 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перелік осіб, що мають право на отримання такої пенсії, а лише зазначалося про відсутність даних потерпілої громадянки ОСОБА_2 в реєстрі надісланих електронних справ (а.с.21, зворотній бік).

З приводу цього, суд зазначає, що лист виконавчої дирекції Фонду від 25.07.2014 року № 552-08-01, яким визначено «Порядок обслуговування осіб, що тимчасово переселені з зони проведення АТО та тимчасово окупованої території», не є нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини, а є документом, що стосується внутрішньої діяльності та взаємодії в процесі проведення страхових виплат відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Зокрема, метою встановлення такого Порядку є забезпечення безперервності одержання страхових виплат громадянами України, які прибувають для тимчасового проживання з Донецької та Луганської області.

Листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормо-творення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Крім того, щодо посилань відповідача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, суд зазначає, що цей Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Таким чином, оскільки у спосіб, встановлений зазначеним вище Порядком, не можливо поновити порушене право позивача на відшкодування понесених ним витрат, суд приходить до висновку, що здійснені ним витрати необхідно стягнути з відповідача на його користь, що у даному випадку буде належним способом захисту порушеного права.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача скласти та підписати акт звірки розрахунків, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Так, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права у формі зобов'язання скласти та підписати акт звірки розрахунків , суд вважає таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки у разі відсутності згоди на підписання актів та неприйняття до заліку витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про включення до актів щомісячної звірки суми понесених витрат та прийняття до заліку понесених витрат, а також зобов'язання вчинити дії по підписанню актів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даній частині позов задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову та стягнення витрат на виплату ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на суму 150грн.00коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ямпільському районі про стягнення заборгованості -задовольнити частково .

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ямпільському районі (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, б-р Ювілейний, 4, код 24014403) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, б-р Ювілейний,3, код 21129614) витрати на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в сумі 150 грн. (сто п'ятдесят грн.)

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2014 року.