Постанова

від 30.01.2015 по справі 815/6567/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/6567/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача Бикова Д.Ю.

представника відповідача Василенко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Одесаагрогаз» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003982201 від 10.11.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ'ЄДНАННЯ ОДЕСААГРОГАЗ» платежів на загальну суму 351348 грн., а саме: за основним платежем - 234 232 гривень, за штрафними санкціями - 117 116 гривень.

В обґрунтування правової позиції представник позивача зазначає, що відповідачем

на підставі Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982201 від 11.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість на загальну суму 351348 грн.

На думку позивача, податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення та склав Акт перевірки шляхом наведення невірних даних, що свідчить про протиправний характер таких дій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення в обґрунтування заявленої правової позиції, в яких зокрема зазначив, що ДПІ в Овідіопольському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Талас+» за-період з 01.04.2014р. по 31.05.2014 р.

В ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення TOB «ТАЛАС +» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. TOB «ТАЛАС +» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. TOB «ТАЛАС +» здійснювало маніпулювання з показниками декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 року, що і стало підставою для прийняття на законних підставах, в межах та у спосіб, передбачених податковим законодавством оскаржуваного повідомлення рішення №0003982201 від 10.11.2014 р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі наказу від 09 жовтня 2014 року № 590 та п. 20.1.4. п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, з урахуванням вимог п.79.2, ст. 79 Податкового Кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Талас+» за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р.

За результатами перевірки складений акт ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 28.10.2014р. №1980/15-21-22-01/13891526, яким встановлено порушення:

- перевіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB «Талас+» (38914435) за період квітень, травень 2014 року, їх вид, обсяг та розрахунки;

- п. 198.1, 198.3, ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 234 232 грн., у т.ч:

квітень 2014 р. - 99 700 грн.; травень 2014 р. - 134 532 грн. (а/с. 98 - 117).

На підставі встановленого порушення прийнято податкове повідомлення - рішення ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 10.11.2014 №0003982201 (а/с. 11).

Суд, перевіривши доводи податкового органу, викладені в Акті перевірки встановив, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з TOB "Талас+", за період з 01.04.2014 по 31.05.2014 року TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» на запит ДПІ в Овідіопольському районі від 04.08.2014р. №12145/10/15-21-15-02 було надано завірені копії первинних документі: договір підряду №18/03-2014 від 18.03.2014 року на суму 465240,00 грн.; договір підряду №04/02-2014 від 02.04.2014 року на суму 132960,00 грн.; договір підряду №04/15-2014 від 15.04.2014 року на суму 589000,00 грн.; договір підряду №04/22- с 2014 від 22.04.2014 року на суму 217392,00 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; оборотно-сальдові відомості по рахунку №631, за квітень-травень 2014 року; податкові накладні; акти прийняття виконаних будівельних робіт; банківська виписка.

Приписами договору підряду від 18.03.2014 року №18/03-2014 встановлено: TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» «Замовник» уклало договір із TOB "Талас+" «Підрядник» про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж житлових будинків №1,2,3,4,5 по вул. Торговій у смт. Авангард, Овідіопольського району, Одеської області.

На виконання умов договору підряду від 18.03.2014 року №18/03-2014, TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.04.2014р. №64 та податкові накладні.

Згідно договору підряду від 02.04.2014 року №04/02-2014 встановлено, що TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» «Замовник» уклало договір із TOB "Талас+" «Підрядник» про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж на границях вулиць Шота Руставеллі, Скворцова, Зеленої та Єфимова у м.Одесі».

На виконання умов договору підряду №04/02-2014 від 02.04.2014 TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт 30.04.2014 №63 та податкові накладні.

Згідно договору підряду від 15.04.2014 року №04/15-2014 встановлено, що TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» «Замовник» уклало договори із TOB "Талас+" «Підрядчик» про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво підходящих інженерних мереж до сел. Кузьменково, Буценкова у Роздільнянському районі, Одеської області».

На виконання умов договору підряду №04/15-2014 від 15.04.2014 TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 20.05.2014р. №27 та податкові накладні.

Згідно договору підряду №04/22-2014 від 22.04.2014 року встановлено, що TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» «Замовник» уклало договор із TOB "Талас+" «Підрядник» про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж торгово-офісного центру з паркінгом по вул. Єкатеринінська, 27 у м. Одесі».

На виконання умов договору підряду №04/22-2014 від 22.04.2014 TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.05.2014р. №74 та податкові накладні.

Судом встановлено, що перелічені документи були предметом дослідження в ході перевірки, що відображено у Акті, а отже, на підприємстві в наявності всі завірені копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з TOB «Талас+».

Отже, за наявності вказаних документів ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» сформовано податковий кредит від контрагента - TOB «Талас+» у розмірі 234 232 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та спирається на доводи, які підтверджені доказами, що містяться у матеріалах справи.

По перше: реальність вчинення господарської операції (отримання будівельно-монтажних робіт на об'єкті), що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи;

По друге: при укладенні договорів підряду TOB «Талас+» надало TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» всі необхідні копії документів, що підтверджують статус діючого підприємства, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку статистичного управління, свідоцтво платника ПДВ. Крім того, діюче законодавство не встановлює ознак підприємства «ризикової категорії», як зазначає податковий орган;

По третє: діючим податковим законодавством податковий орган не наділений правом визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності недійсними;

По четверте: наявність або відсутність матеріально - технічної бази, що крім іншого включає і кількість штатних працівників у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього і не впливає на вирішення питання про наявність наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, обумовлених правочинами (Ухвала ВАСУ від 04.03.2014 р. по справі №К/9991/27474/12).

Суд, дослідивши структуру спірних правовідносин, підстави їх виникнення та відповідність приписам чинного податкового законодавства, вважає за необхідне прийняти зазначені доводи, як такі, що є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що ДПІ в Овідіопольському районі при виконанні покладених на неї повноважень зобов'язана діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов'язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.2, 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов'язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обовязку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю за виконанням функцій, накладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. Вказана правова позиція висловлена в ухвалі ВАСУ від 12.11.2014 р. по справі №К/9991/14894/12.

Законодавцем у п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Зважаючи на зазначене, суд наголошує, що податковим органом за відображеним порушенням у акті перевірки від 28.10.2014 № 1980/15-21-22-01/13891526 щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Талас+» за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р. не викладено зміст порушення платником податків фінансово-господарської діяльності у розумінні приписів ПК України, як і не були зазначені докази, що підтверджують наявність факту порушення. ДПІ в Овідіопольському районі не було зазначено перелік документів, які остання вважала відсутніми або ненаданими для перевірки, що підтверджують факт порушення з боку ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз», або підстави, які вказують що подані документи не відповідають приписам чинного податкового законодавства.

Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідача:

- щодо не надання до перевірки TOB «Об'єднання Одесаагрогаз» завірених копій документів підтверджуючих транспортування будівельних матеріалів та вантажних робіт, а саме: товарно-транспортних накладних, оскільки приписами договорів підряду встановлено, «Підрядник» (TOB "Талас+") силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання зобовязується виконати підрядні будівельно-монтажні роботи. Вказана позиція підтверджується ухвалою ВАСУ від 13.01.2015 р. по справі №К/800/50432/13, в якій надано правовий висновок: "...відсутність товарно - транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не повязані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме ТТН не є підставою для не включення вартості придбаних товарів (послуг) до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту".

- щодо акту ДПІ у Печерському районі у м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТАЛЛС+» (код ЄДРПОУ 38914435) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року від 01.08.2014 року №2270/26-55-22-09/38914435 та акту про відсутність TOB «TAJIAC+» за місцезнаходженням від 10.06.2014 року №819/26-55-22-09/38914435 між співробітниками ДПІ у Печерському р-ні м. ГУ Міндоходів у м. Києві та керуючим житловим комплесом. (Стан - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), оскільки вказані документи були складені після виконання зобов'язань визначених у договорах підряду. А також, 18.06.2014 року позивачем подано додаток №8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну(порушенням порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (вх.№ 9034691378) з описом порушення «не зареєстрована у належний строк податкова накладна», що відповідає приписам Податкового кодексу.

Отже, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Вищій адміністративний суд України в Ухвалі від 27.03.2014 р. по справі № К/9991 висловив позицію, що "Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування, якщо інше не доведено контролюючим органом".

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне наголосити, що чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Крім того, в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Також, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту ТОВ «Талас+», при наявності належно оформлених податкових накладних.

Факт прийняття послуг підтверджується наявними актами виконаних робіт де встановлено підписи відповідальних осіб.

Враховуючи зазначене та досліджені господарські операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ в Овідіопольському районі не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем документи до перевірки та суду відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, не мають жодних дефектів форми та змісту, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даних господарських операцій.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки ДПІ в Овідіопольському районі, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - суперечать приписам чинного податкового законодавства.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Крім цього, слід також звернути увагу на Ухвалу ВАСУ від 13.01.2015 р. по справі №К/800/23396/14, яка встановлює, що "неврахування під час перевірки первинних документів, які надавились відповідачу, на підставі яких позивачем вчинено записи у податковому обліку, призвели до фактичної та правової невизначеності зроблених відповідачем висновків і, як наслідок, до неправомірності прийняття податкових повідомлень - рішень".

Приписами ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003982201 від 10.11.2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003982201 від 10.11.2014 року

30 січня 2015 року.