ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6567/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М
за участю представника апелянта державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів - П'ятниченко А.О.
представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Одесаагрогаз" - Биков Д.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Одесаагрогаз" до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ "Об'єднання Одесаагрогаз" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003982201 від 10.11.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАННЯ ОДЕСААГРОГАЗ" платежів на загальну суму 351348 грн., а саме: за основним платежем - 234 232 гривень, за штрафними санкціями - 117 116 гривень.
В обґрунтування правової позиції представник позивача зазначає, що відповідачем
на підставі Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982201 від 11.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість на загальну суму 351348 грн.
На думку позивача, податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення та склав Акт перевірки шляхом наведення невірних даних, що свідчить про протиправний характер таких дій.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі наказу від 09 жовтня 2014 року № 590 та п. 20.1.4. п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, з урахуванням вимог п.79.2, ст. 79 Податкового Кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB "Об'єднання Одесаагрогаз" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB "Талас+" за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р.
За результатами перевірки складений акт ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 28.10.2014р. №1980/15-21-22-01/13891526, яким встановлено порушення:
- перевіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB "Талас+" (38914435) за період квітень, травень 2014 року, їх вид, обсяг та розрахунки;
- п. 198.1, 198.3, ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 234 232 грн., у т.ч: квітень 2014 р. - 99 700 грн.; травень 2014 р. - 134 532 грн. (а/с. 98 - 117).
На підставі встановленого порушення прийнято податкове повідомлення - рішення ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 10.11.2014 №0003982201 (а/с. 11).
Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з TOB "Талас+", за період з 01.04.2014 по 31.05.2014 року TOB "Об'єднання Одесаагрогаз" на запит ДПІ в Овідіопольському районі від 04.08.2014р. №12145/10/15-21-15-02 було надано завірені копії первинних документі: договір підряду №18/03-2014 від 18.03.2014 року на суму 465240,00 грн.; договір підряду №04/02-2014 від 02.04.2014 року на суму 132960,00 грн.; договір підряду №04/15-2014 від 15.04.2014 року на суму 589000,00 грн.; договір підряду №04/22- с 2014 від 22.04.2014 року на суму 217392,00 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; оборотно-сальдові відомості по рахунку №631, за квітень-травень 2014 року; податкові накладні; акти прийняття виконаних будівельних робіт; банківська виписка.
Приписами договору підряду від 18.03.2014 року №18/03-2014 встановлено: TOB "Об'єднання Одесаагрогаз" "Замовник" уклало договір із TOB "Талас+" "Підрядник" про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Будівництво інженерних мереж житлових будинків №1,2,3,4,5 по вул. Торговій у смт. Авангард, Овідіопольського району, Одеської області.
На виконання умов договору підряду від 18.03.2014 року №18/03-2014, TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.04.2014р. №64 та податкові накладні.
Згідно договору підряду від 02.04.2014 року №04/02-2014 встановлено, що TOB "Об'єднання Одесаагрогаз" "Замовник" уклало договір із TOB "Талас+" "Підрядник" про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Будівництво інженерних мереж на границях вулиць Шота Руставеллі, Скворцова, Зеленої та Єфимова у м.Одесі".
На виконання умов договору підряду №04/02-2014 від 02.04.2014 TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт 30.04.2014 №63 та податкові накладні.
Згідно договору підряду від 15.04.2014 року №04/15-2014 встановлено, що TOB "Об'єднання Одесаагрогаз" "Замовник" уклало договори із TOB "Талас+" "Підрядчик" про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Будівництво підходящих інженерних мереж до сел. Кузьменково, Буценкова у Роздільнянському районі, Одеської області".
На виконання умов договору підряду №04/15-2014 від 15.04.2014 TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 20.05.2014р. №27 та податкові накладні.
Згідно договору підряду №04/22-2014 від 22.04.2014 року встановлено, що TOB "Об'єднання Одесаагрогаз" "Замовник" уклало договор із TOB "Талас+" "Підрядник" про зобов'язання силами власного персоналу з використанням самостійно придбаних матеріалів та обладнання виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Будівництво інженерних мереж торгово-офісного центру з паркінгом по вул. Єкатеринінська, 27 у м. Одесі".
На виконання умов договору підряду №04/22-2014 від 22.04.2014 TOB "Талас+" виписано (оформлено) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.05.2014р. №74 та податкові накладні.
Перелічені документи були предметом дослідження в ході перевірки, що відображено у Акті, а отже, на підприємстві в наявності всі завірені копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з TOB "Талас+".
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обовязку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю за виконанням функцій, накладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. Вказана правова позиція висловлена в ухвалі ВАСУ від 12.11.2014 р. по справі №К/9991/14894/12.
Законодавцем у п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що податковим органом за відображеним порушенням у акті перевірки від 28.10.2014 № 1980/15-21-22-01/13891526 щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB "Талас+" за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р. не викладено зміст порушення платником податків фінансово-господарської діяльності у розумінні приписів ПК України, як і не були зазначені докази, що підтверджують наявність факту порушення. ДПІ в Овідіопольському районі не було зазначено перелік документів, які остання вважала відсутніми або ненаданими для перевірки, що підтверджують факт порушення з боку ТОВ "Об'єднання Одесаагрогаз", або підстави, які вказують що подані документи не відповідають приписам чинного податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений у частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( презумпція правомірності).
Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в оскаржуваному Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах , здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та контрагентами правочинів.
Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину.
Відповідачем зазначено, без відповідних доказів про відсутність реальності поставок товарів які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем так і його контрагентом - є тільки припущенням.
Крім того, посилання відповідача на ч.2 ст. 215 ЦК України є безпідставними, так як зазначена норма може використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Вказані висновки підтверджуються ст.. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що у наявних матеріалах справи містяться усі необхідні документи,які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Одесаагрогаз" до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 12 травня 2015 року.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2015 |
Оприлюднено | 19.05.2015 |
Номер документу | 44155602 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Потапчук В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні