Постанова

від 26.01.2015 по справі 804/14919/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р. Справа № 804/14919/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Свінухова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укртрейд", Приватне підприєсмвто "Зернопром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром ТК", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002951501 від 15.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (надалі - Позивач або ТОВ «Трансмаш») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002951501 від 15.07.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 02.12.2013 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Компанія Укртрейд», ПП «Зернопром», ТОВ «Бізнеспром ТК». Зазначені підприємства, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без їх участі за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Трансмаш» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Укртрейд» за грудень 2012 року, березень 2013 року, ТОВ «Бізнеспром ТК» за січень 2013 року, ПП «Зернопром» за березень 2013 року (акт від 14.06.13 №3208/226/32887752). Відповідно до акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська встановлено порушення ТОВ «Трансмаш» пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.10 статті 200 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість на 740 336,66 грн., за рахунок завищення ПДВ, віднесеного до складу податкового кредиту відповідних періодів 2012-2013 років.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дпіпропетровська прийнято податкове повідомления-рішення № 0002951501 від 15.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1110054,99 гривень, з яких 740336,66 грн. - розмір основного платежу та 370168,33 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись з Актом та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області з відповідною скаргою. Рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області № 2820/10/04-96']0'04'09 від 27.092013 р. у задоволені скарги платника податків відмовлено.

Отримавши відповідь Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, Позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з відповідною скаргою на Акт Відповідача та податкове повідомлення-рішення, а також Рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області. Проте, Рішенням про результати розгляду повторної скарги Міністерство доходів і зборів України № 14136/6/99-99-10-01-15 від 28.10.2013 р. у задоволенні скарги платника податків було відмовлено. Обґрунтування рішень про розгляд скарги податкових органів дублюють висновки Акту Відповідача.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи (акт перевірки), у періоді, що перевірявся, ТОВ «Трансмаш» здійснювались взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Укртрейд» (постачальник) на підставі договору від 10.10.2012 №132 поставки товару (кришка люка піввагона). Відповідно до наданих видаткових та податкових накладних загальна вартість операції з придбання товару у грудні 2012 року за вказаним договором складає 417 360 грн., у тому числі ПДВ 69 560 грн., у березні 2013 року - 407400 грн., у тому числі ПДВ 67 900 грн.

Актом перевірки зафіксовано, що згідно з розрахунком коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань від 20.02.13 № 9008547297 ТОВ «Трансмаш» самостійно відкориговано податковий кредит по ТОВ «Компанія «Укртрейд» на суму ПДВ - 42 920 грн. (підстава - «повернення товару»). Отже, у податковому обліку ТОВ «Компанія «Укртрейд» ПДВ від вартості операцій з придбання товару за вказаним договором віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2012 року у сумі 26 640 грн., за березень 2013 року - 67 900 грн. (всього ПДВ на суму 94 540 грн.).

Також відповідач звертає увагу, що до перевірки не надано маршрутних листів з відмітками про конкретні місця навантаження та розвантаження товарів. Надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам сповнення первинних документів, що встановлені чинним законодавством України.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно з АІС «Податковий Блок ДПС України» ТОВ «Компанія «Укртрейд» знаходиться у 9 стані («направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»). ТОВ «Компанія «Укртрейд», згідно з поданою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, не декларує показник балансової вартості основних, а відповідно до наданого балансу за Ф1 залишкова вартість основних X фондів станом на 31.12.2012 рік складає 11,6 тис. грн.., за даними інформаційних баз підприємство не є платником земельного податку, відсутні транспортні засоби. Відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія «Укртрейд» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що позивачем як під час перевірки, так і в судовому розгляді, було надано всю первинну документацію підприємства на підтвердження реальності оскаржуваної угоди: договір поставки та специфікації до нього, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірного правочину.

Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Щодо посилань відповідача на наявність в АІС «Податковий блок ДПС України» інформації про стан підприємства ТОВ «Компанія «Укртрейд» - «прийнято рішення про припинення», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу, що доказів внесення відомостей про відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідачем не надано; обставину того, що на момент здійснення правовідносин з позивачем ТОВ «Компанія «Укртрейд» був зареєстрований як юридична особа, податковим органом не спростовано.

Разом з тим, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що станом на 15.08.2013 року відомості про юридичну особу підтверджено, запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відсутній.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача, що до перевірки не надано маршрутних листів з відмітками про конкретні місця навантаження та розвантаження товарів; надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам сповнення первинних документів, що встановлені чинним законодавством України.

Так, відсутність документів, що засвідчують транспортування товару від контрагента до позивача або неповне їх заповнення дає підстави лише вважати про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Таким чином, відсутність, неповне або неналежне заповнення товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, оскільки перевезення товарів не завжди передбачає обов'язкове оформлення товарно-транспортних накладних.

Разом з тим, позивачем надано інші первинні документи, що повно і належним чином підтверджують факт реального здійснення господарської операції з придбання молочної сировини.

Щодо тверджень відповідача про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань ТОВ «Компанія «Укртрейд», суд зазначає, що такі висновки зроблені податковим органом на підставі даних податкової звітності підприємства-контрагента, а не на підставі фактичного дослідження його виробничих потужностей. Крім того, підприємство могло для виробництва товару використовувати орендовані складські приміщення, транспортні засоби, устаткування тощо, або постачати товар, придбаний у іншого підприємства. Таким чином, висновки відповідача про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань ТОВ «Компанія «Укртрейд», - є передчасними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Також в акті перевірки зафіксовано, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Трансмаш» здійснювались взаємовідносини з ПП «Зернопром» (постачальник) на підставі договору від 11.03.2013 №506 постачання товару (фрези кінцеві). Відповідно до наданих видаткових та податкових накладних загальна вартість операції з придбання товару складає 592710 грн., у тому числі ПДВ 98785 грн. У податковому обліку ПДВ у сумі 98 785 грн. віднесено до складу податкового кредиту березня 2013 року. Відповідно до акту перевірки До перевірки не надано товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування товарів, придбаних за вказаним договором. Крім того, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від ДПІ у м. Полтаві отримано акт про результати перевірки ПП «Зернопром» від 08.05.2013 № 519/22.5/32908536, яким не підтверджено суми податкових зобов'язань та податкового кредиту по контрагентам-покупцям та контрагентам-продавцям ПП «Зернопром» у зв'язку з нереальністю здійснених господарських операцій.

З приводу відсутності товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування товарів, придбаних за вказаним договором, то суд зазначає, що відсутність, неповне або неналежне заповнення товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, як обґрунтовано вище.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на акт від 08.05.2013 № 519/22.5/32908536 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Зернопром», податковий номер 32908536, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року», яким зафіксовано неможливість підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року; документальне не підтвердження господарських відносин із покупцями за березень 2013 року.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі - Порядку), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (далі - Наказ №236), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

За змістом вказаних вище норм права зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, адже за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в акті від 08.05.2013 № 519/22.5/32908536 вищезазначених висновків, але мав підстави на складання даного акту та засвідчення у ньому факту неможливості проведення зустрічних звірок.

Зазначене в сукупності свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з ПП «Зернопром» у березні 2013 року, завищення податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Зернопром», що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 98 785,00 гри., в тому числі за березень 2013 року на суму 98 785,00 грн.

Також з акту перевірки вбачається, що в періоді, що перевірявся, ТОВ «Трансмаш» здійснювались взаємовідносини з ТОВ «Бізнеспром ТК» (постачальник, виконавець) на підставі договору поставки від 20.12.2012 № 312 (різаки, сопла газові конічні). Відповідно до наданих видаткових та податкових накладних загальна вартість операції з придбання товару за вказаним договором складає 1 002 120 грн. у тому числі ПДВ 167 020 грн. У податковому обліку ПДВ у сумі 167 020 грн. віднесено до складу податкового кредиту січня 2013 року.

Контролюючий орган наголошує, що до перевірки не надано маршрутних листів з відмітками про конкретні місця навантаження та розвантаження товарів. Надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам заповнення первинних документів, що встановлені чинним законодавством України; договорів від 27.12.12 №№ 317-327 про надання послуг (ремонт редукторів, капітальний ремонт електромашини постійного струму, ремонт системи витяжної вентиляції та інші роботи). Відповідно до наданих податкових накладних, актів виконаних робіт загальна вартість операції з виконаних робіт за вказаними договорами складає 501330 грн., у тому числі ПДВ 83 555 грн. У податковому обліку ПДВ у сумі 83 555 грн. віднесено до складу податкового кредиту січня 2013 року; договорів від 14.12.12 №№ 209-217 про виконання робіт з технічного обслуговування обладнання. Відповідну д наданих податкових накладних, актів виконаних робіт загальна вартість операції з виконання робіт ш вказаними договорами складає 528620 грн., у тому числі ПДВ 88 103,33 грн. У податковому обліку ПДВ у сумі 88 103,33 грн. віднесено до складу податкового кредиту січня 2013 року.

Також в акті перевірки зазначено, що надані до перевірки акти виконаних робіт заповнені з порушенням вимог чинного законодавства України, так як в номенклатурі актів не зазначено (не розшифровано) конкретного виду ремонтних робіт; договорів від 29.10.12 №№ 125-147 про надання послуг з оренди (оренда агрегату фарбувального високого тиску, трубогибу, компресору, апарату ручного плазмового різання).

Згідно з АІС «Податковий Блок ДПС України» ТОВ «Бізнеспром ТК» знаходиться у 3 стані («прийнято рішення про припинення»). Відповідно до «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «Бізнеспром ТК» не задекларовано по ТОВ «Трансмаш» податкові зобов'язання, за січень 2013 року рахувалась розбіжність у сумі 808 798,6 грн., тобто податковий кредит ТОВ «Трансмаш» не підтверджений податковими зобов'язаннями ТОВ «Бізнеспром ТК».

Щодо неналежного оформлення товарно-транспортної документації, то, як обґрунтовано судом вище, зазначене не може свідчити про відсутність фактичної поставки товарів за операціями.

Крім того, згідно п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників, та не відносяться до нормативних актів, які встановлюють необхідні документи для визначення об'єктів оподаткування та або/об'єктів оподаткування, а також не є законодавчим документом, який регулює відносини у сфері оподаткування господарських операцій. Виходячи з цього, товарно-транспортна накладна в розумінні ст. 44 Податкового кодексу не є первинним документом бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини та факт придбання товарно-матеріальних цінностей. Тобто товарно-транспортна накладна може підтверджувати транспортні витрати та є документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а не доказом придбання товару.

Тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних, за якими до ТОВ «Трансмаш» надходили товари, могли вплинути на зняття сум ПДВ з податкового кредиту, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, адже ні положення Податкового кодексу, ні інші нормативні акти у сфері оподаткування не ставлять право платника податків на податковий кредит в залежність від неналежного оформлення, наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Жодним нормативним актом чинного законодавства України відповідачеві не надано право визначати реальність господарських операцій в залежності від оформлення транспортного документа.

Стосовно інформації в АІС «Податковий Блок ДПС України» про прийняття рішення про припинення ТОВ «Бізнеспром ТК», то така інформація не може бути належним та допустимим доказом, яка свідчила б про нереальність господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом, як обґрунтовано вище.

Також суд вважає безпідставним оцінювати правовідносини між позивачем та ТОВ «Бізнеспром ТК» на підставі допущеного контрагентом позивача порушення податкового законодавства, оскільки платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах.

Такі висновки органу ДПС прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Зокрема, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що отримані від зазначеного контрагенту товари були реально обліковані підприємством. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності наданих послуг, у суду немає.по господарським операціям з

Таким чином, доводи відповідача в акті перевірки про завищення ТОВ «Трансмаш» податкового кредиту ТОВ «Бізнеспром ТК», не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Отже, суд вважає висновки в акті перевірки про нереальність правочинів необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень податкового законодавства, обставин справи, пояснень сторін суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0002951501 від 15.07.2013 року.

Суд також зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Міністерства доходів і зборів) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятих рішень належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 459 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш».

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укртрейд", Приватне підприєсмвто "Зернопром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром ТК", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002951501 від 15.07.2013 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002951501 від 15.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1110054,99 гривень, з яких 740336,66 грн. - розмір основного платежу та 370168,33 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (ЄДРПОУ 32887752) судовий збір у розмірі 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2015 року

Суддя Д.О. Власенко