Ухвала

від 27.01.2015 по справі 810/4431/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4431/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ" звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року (том 3 а.с. 125-129) позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області від 6 серпня 2013 року № 0000192301, № 0000172301 та № 0000182301 (том 3 а.с. 80-89).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів в Київській області від 6 серпня 2013 року № 0000192301, № 0000172301 та № 0000182301 (том 3 а.с. 189-193). Рішення суду вмотивовано тим, що позивач первинним документами та поясненнями підтвердив реальність господарських операцій з ТОВ "Енергокабель" за перевіряємий період.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі відповідач посилається на висновки акту Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області від 24.05.2013 № 2126/22-3/38010078/90 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енергокабель" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Стоун", а також на те, що ТОВ "Стоун" має ознаки фіктивності.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача з 12.07.2013 по 15.07.2013 посадовими особами Податкового органу на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75,підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78,пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 12.07.2013 №9, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтеркабель Київ» з питань перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Інтеркабель Київ» за період з 01.04.2012 по 30.06.2012.

За результатами перевірки, складено акт №7/22-03/32739864 від 15.07.2013 (том 1 а.с. 23-34).

Як вбачається з акта, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185,пункту 188.1 статті 188,пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198,пункту 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та як наслідок до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6' 556' 660,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року 860399 грн., за травень 2012 року на 3' 436' 753 грн., за червень 2012 року на 348624 грн. та за липень 2012 року на 1' 910' 884 грн., та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 1' 367' 626,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року на суму 641370 грн., за червень 2012 року на суму 595893 грн. та за липень 2012 року на суму 130363 грн.; підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14,підпункту 138.1.1 пункту 138.1,пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 8' 426' 965,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2012 року на суму 6' 283' 656 грн. та за ІІІ квартал 2012 року на суму 2' 143' 309 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000172301 від 06.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств на 10 533 706, 00 грн., у тому числі за основним платежем 8 426 965, 00 грн., штрафні санкції 2 106 741,00 грн.; форми «В4» №0000182301 від 06.08.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 367 626, 00 грн., у тому числі за деклараціями: за квітень 2012 року на 641370,00 грн., за червень 2012 року на 595893,00 грн., за липень 2012 року на 130363,00 грн.; форми «Р» №0000192301 від 06.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 834 990,00 грн., у тому числі за основним платежем 6 556 660, 00 грн., штрафні санкції 3 278 330, 00 грн. (том 1 а.с. 47-49)

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4067/ed_2014_10_01/pravo1/T102755.html?pravo=1"України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Енергокабель» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №04021 від 02.04.2010, відповідно до умов якого продавець зобов'язується відвантажити в обумовлений строк покупцеві товар (катанку мідну та витратні матеріали для виробництва КПП), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах зазначеного договору (том 1 а.с. 59-60).

Додатковою угодою до вказаного договору №1 від 04.06.2012 внесено зміни до договору №04021 від 02.04.2010, а саме збільшено орієнтовну суму договору з 20 млн. грн до 50 млн. грн. (том 1 а.с. 67); додатковою угодою №2 від 11.06.2012 внесено зміни до договору №04021 від 02.04.2010, а саме у зв'язку з виявленою помилкою у нумерації сторін договору №04021 від 02.04.2010 (покупець) та №04022 від 02.04.2012 (продавець), сторони прийняли як вірний номер договору №04022 від 02.04.2012, як нумерував продавець, замість 04021 від 02.04.2012 (том 2 а.с. 87); додатковою угодою №3 від 12.07.2012 внесено зміни до договору №04021 від 02.04.2010 та додатку №6 від 09.07.2012, а саме з метою виправлення допущеної описки в нумерації сторонами в додатку №6 від 09.07.2012 сторони дійшли згоди про необхідність зміни цього додатку в частині посилання на номер договору з « 04021» на « 04022» від 02.04.2012, також домовилися вважати, що додаток №6 від 09.07.2012 з моменту його фактичного підписання, укладений до договору №04022 від 02.04.2012 відповідно до нумерації договору, прийнятій відповідно до додаткової угоди №2 від 11.06.2012 (том 4 а.с. 33).

Колегія суддів звертає увагу на те, що розбіжності у реквізитах первинних та інших документах, виписаних у межах виконання вимог договору №04021 (04022) від 02.04.2012, як вбачається з додаткової угоди №2 від 11.06.2012 до договору №04021 від 02.04.2010 є помилкою, а тому сторони даною угодою прийняли, як вірний номер договору №04022 від 02.04.2012.

На підтвердження реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ" надано копії видаткових накладних №РН-0000006 від 30.04.2012 на суму 1 796 644,92 грн, у тому числі ПДВ 299 440,82 грн., №РН-0000007 від 30.04.2012 на суму 1 698 129,92 грн., у тому числі ПДВ 283 021,65 грн., №РН-0000008 від 30.04.2012 на суму 1 692 689,92 грн., у тому числі ПДВ 282 114 грн., №РН-0000008 від 30.04.2012 на суму 1 217 539.94 грн., у тому числі ПДВ 202 923.32 грн., №РН-0000010 від 14.05.2012 на суму 67 075, 02 грн., у тому числі ПДВ 11 179, 11 грн. (т. 1. а.с. 68-72); банківських випискок (т.1 а.с. 73-76); податкових накладних: №1 від 14.05.2012 на суму 67075,02 грн., у тому числі ПДВ 11179,17 грн., №6 від 30.04.2012 на суму 1' 796' 644,92 грн., у тому числі ПДВ 299440,82 грн., №7 від 30.05.2012 на суму 1' 698' 129,92грн., у тому числі ПДВ 283021,65 грн., №8 від 30.05.2012 на загальну суму 1' 692' 689,92 грн., у тому числі ПДВ 282114,99 грн., №9 від 30.05.2012 на суму 1' 217' 539,94 грн., у тому числі ПДВ 202923,32 грн. (т.1, а.с. 77-81); журналу видачі довіреностей, де у відповідних графах наводиться назва і договір для отримання цінностей а також відмітка про використання довіреності (т. 2, а.с. 178-186); прибуткових ордерів (т. 2 а.с. 187-226); актів прийому передачі товару (т. 3, а.с. 32-69); довіреностей на отримання ТМЦ (т. 2 а.с. 49-53).

Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ" надано копію договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дмитрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ «Інтеркабель Київ» (т.1 а.с.118-122), факт орендної плати за землю підтверджується банківською довідкою про перераховані кошти (т.1 а.с.73-76); договір оренди відкритого складського приміщення від 12.04.2012 № 04121 (том 1 а.с. 128-131) та актів здачі-приймання виконаної роботи, відповідно до яких ТОВ «Енергокабель» здійснювало оплату за даним договором та оплачувало комунальні послуги (т. 1. а.с. 133-135)

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Інтрекабель Київ» та ТОВ «Енергокабель» фактично здійснюють господарську діяльність на території одного майнового комплексу, а тому для переміщення товару за договором №04021 (04022) від 02.04.2012 складання товарно-транспортних накладних не вимагається.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за вищевказаними договорами укладеними між позивачем та його контрагентами , оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладання договору, як ТОВ "Енергокабель" так і ТОВ "Стоун" у відповідності до вимог чинного законодавства було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 145-147).

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідачем не надано суду доказів про визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Енергокабель" , недійсними у судовому порядку, а також будь-яких докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта акт Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області від 24.05.2013 № 2126/22-3/38010078/90 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енергокабель" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Стоун", а також доводи про те, що ТОВ "Стоун" має ознаки фіктивності , оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентом здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Бєлова Л.В.