Постанова

від 27.01.2015 по справі 826/10205/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10205/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської державної адміністрації) про скасування рішення та акту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: скасувати рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га; скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0587 га, кадастровий номер 8000000000:82:136:0087, на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва, для ведення індивідуального садівництва, серія ЯЕ 989260, виданий на ім'я ОСОБА_4.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 «Про передачу громадянці ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва» за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва (п. 1); передати громадянці ОСОБА_4, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (п. 2); громадянці ОСОБА_4: виконувати обов'язки власника земельної ділянки відповідно до вимог статті 91 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 19-6855, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 29.08.2005 № 5728, управління охорони навколишнього природного середовища від 31.05.2005 № 071/04-4-19/2440, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 18.07.2005 № 001-09/3945 (п. 3); попередити власника земельної ділянки, що право приватної власності на землю може бути припинено у випадках, передбачених статтями 140, 143 Земельного кодексу України (п. 4); контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань земельних відносин (п. 5).

На підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №989260, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-7-01482 та яким посвідчено право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва з цільовим призначенням - ведення індивідуального садівництва.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що станом на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення відсутні підстави стверджувати про факт порушення прав позивача як співкористувача спірної земельної ділянки, з урахуванням того, що ОСОБА_2 набув права власності на суміжну земельну ділянку лише 11.07.2013, а також того, що станом на момент розроблення проектної документації по відведенню земельної ділянки на АДРЕСА_1, згідно листа-відповіді Топографо-геодезичного департаменту при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 31.05.2005 № 03-987, вказано, що матеріали по відведенню земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Печерському районі в архівах Головкиївархітектури відсутні, отже підстав для скасування рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га немає, а враховуючи похідний від вказаної вимоги характер решти позовних вимог, які полягають у скасуванні державного акту про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0587 га, кадастровий номер 8000000000:826136:0087, на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києві для ведення індивідуального садівництва, серія ЯЕ 989260, виданого на ім'я ОСОБА_4, остання вимога також не підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх скаргах зазначають, що ОСОБА_4 протиправно сама звернулася з заявою на передачу їй у власність спірної земельної ділянки 19.04.2005 (том 1 а.с. 122), оскільки було два інші землекористувачі спірної земельної ділянки - батько позивача ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1) та тітка позивача ОСОБА_3 Також, зазначають, що відповідач протиправно не витребував від ОСОБА_4 письмової згоди інших землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на вилучення земельної ділянки (на той час позивач був неповнолітній - народився 29.06.1988).

Колегія суддів вважає доводи апелянтів обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинної на момент прийняття спірних рішень) міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст. 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в м. Києві та м. Севастополі визначаються окремими законами України, зокрема відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням м. Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» (в редакції чинної на момент прийняття спірних рішень) місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи. Більше того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 вищевказаного Закону у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час звернення позивача з клопотанням про надання земельної ділянки) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 звернулася до Київської міської ради з заявою від 19.04.2005 про передачу їй у власність спірної земельної ділянки.

Згідно з ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

На підставі вищенаведених положень законодавства рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 № 313/1747 затверджено Порядок набуття права на землю юридичними особами та громадянами у м. Києві, який розроблено з метою впорядкування та оперативного вирішення земельно-правових питань з урахуванням специфіки м. Києва як столиці України, удосконалення процедури набуття права на землю, що діяв станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не вірно посилався на Порядок набуття права на землю юридичними особами та громадянами у м. Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 № 313/1747, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення чинним був Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, який затверджено рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867.

Відповідно до ст. 3 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві його чинність поширюється, в тому числі, на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок безоплатно у власність громадянам із земель державної або комунальної власності, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), будівництва індивідуальних гаражів, індивідуального дачного будівництва, ведення садівництва.

Частиною 1 ст. 4 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві встановлено, що передача земельних ділянок із земель державної і комунальної власності безоплатно у власність юридичним особам або громадянам здійснюється на підставі рішення Київської міської ради за результатами розгляду документації із землеустрою, а у разі приватизації громадянами земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, за результатами розгляду технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, а також ст.ст. 118, 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправомірно було визначено, що земельна ділянка, яку було надано у приватну власність ОСОБА_4, на момент прийняття рішення відносилась до міських земель, не наданих у власність або користування, оскільки до матеріалів справи долучено державний акт на право власності на землю на підставі рішення Київської міської ради від 24.10.2002 за № 73/233 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для обслуговування жилих будинків і господарських будівель», відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку 0,1 га ( тобто по 0,5 частини від 0,1 га кожному із співвласників) на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва. При цьому вказано, що за матеріалами інвентаризації площа земельної ділянки становить 0,1708 га. Таким чином, із загальної площі землі, яка фактично була у користуванні співвласників будинку, було приватизовано 0,1 га, а решта 0,0708 га залишилось у спільному користуванні громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Крім того, до матеріалів справи долучено висновок відділу землевпорядкування Печерського району до проекту рішення виконавчого комітету Жовтневої районної (Київської міської) ради від 14.05.1946 № 94/4 про передачу ОСОБА_6, ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва.

Більш того, підтвердженням того, що користувачами спірної земельної ділянки на момент прийняття рішення про приватизацію земельної ділянки для обслуговування жилих будинків і господарських будівель у 2002 році по АДРЕСА_1 у м. Києві, були саме ОСОБА_6 та ОСОБА_4, є також кадастровий план земельної ділянки станом на 2002 рік, де вказано власників та користувачів суміжних земельних ділянок. Саме тому залишається абсолютно незрозумілим, яким саме чином, земельна ділянка, яка була у користуванні громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_4, стала частиною міських земель, не наданих у власність та користування.

Також, на вимогу Київського апеляційного адміністративного суду представником третьої особи ОСОБА_4 подано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що власником земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:82:136:0087, на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва є ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що звертатися з заявою до Київської міської ради стосовно приватизації зазначеної земельної ділянки позивач повинен у разі згоди співвласників земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Києві.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а саме з тим, що позивач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на суміжну земельну ділянку лише 11.07.2013, а відтак він не може стверджувати про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, яке прийняте 24.05.2007, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваного рішення співвласником суміжної з ОСОБА_4 земельної ділянки була ОСОБА_3, яка ще у 2004 році прийняла спадщину після померлого батька ОСОБА_6.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_3, що саме у спільній частковій власності у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Києві площею 0.1 га., цільовим призначенням якої є обслуговування жилих будинків і господарських будівель. А оскільки відповідно до матеріалів інвентаризації загальна площа землі становить 0,1708 га, решта землі площею 0,0708 га станом на 2007 рік перебувала у спільному користуванні громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а тому з заявою про її приватизацію вони повинні були звертатися спільно.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 за № 571/1232, передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва: 1) без отримання нотаріальної згоди від інших користувачів спірної земельної ділянки; 2) без попереднього її вилучення в інших користувачів; 3) без погодження її меж в натурі. В зв'язку з вказаним відповідачем неправомірно було передано у приватну власність земельну ділянку.

Колегія суддів зазначає, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 є протиправним, то і державний акт про право власності на земельну ділянку, який виданий на підставі вказаного рішення, є також протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції неправомірно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову про скасування рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га; скасування державного акту про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0587 га, кадастровий номер 8000000000:82:136:0087, на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва, для ведення індивідуального садівництва, серія ЯЕ 989260, виданий на ім'я ОСОБА_4.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянти надали до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2014 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської державної адміністрації) про скасування рішення та акту задовольнити.

Скасувати рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 571/1232 про передачу громадянці ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва

Скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0587 га, кадастровий номер 8000000000:82:136:0087, на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва, для ведення індивідуального садівництва, серія ЯЕ 989260, виданий на ім'я ОСОБА_4.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 31.01.2015.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.