Рішення

від 02.02.2015 по справі 922/5579/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р.Справа № 922/5579/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району, м. Харків в інтересах держави в особі 1.Харківської міської ради, м. Харків 2.Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Стильстрой", м. Харків про заборону експлуатації будівлі за участю представників:

1-го позивача - Лук'янчук І.В.,дов.№ 08-11/5937/2-13 від 30.12.2013р.

2-го позивача - Кінзбурська В.О.,дов.№ 40-17/20-5415 від 31.10.2014р.

відповідача - Дехнич О.С.,дов.№ б/н від 22.12.2014р.

прокуратури -Хряк О.О. посвідчення № 028256 від 15.08.2014р.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району, м. Харків в особі 1.Харківської міської ради, м. Харків, 2.Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Стильстрой" в якій просить суд заборонити експлуатацію літ «В-4», загальною площею 910 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, яка зареєстрована за ТОВ "Еко- Стильстрой" на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2011, шляхом заборони використовувати у підприємницької діяльності як самостійно, так і в найм або іншим чином третім особам, а також будь-яким іншим користуватися зазначеною будівлею, здійснювати дії щодо відчуження або іншим чином передавати третім особам, до введення об'єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2014року порушено провадження у справі№922/5579/14, розгляд справи призначено на 23.12.2014року .

В судових засіданнях оголошувались перерви з 23.12.2014року до 20.01.2015року та 20.01.2015року до 02.202.2015року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

20.01.2015року від прокуратури Київського району м. Харкова, через канцелярію господарського суду (вх.№1857) надійшла заява про уточнення заявлених позовних вимог в яких прокурор конкретизував порядок заборони експлуатації будівлі відповідачем, та просить суд:

заборонити експлуатацію будь-яким особам будівлі літ «В-4», загальною площею 910 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, яка зареєстрована за ТОВ «Еко-Стильстрой» на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2011, шляхом заборони використовування вказаного об'єкту за функціональним призначенням, у т.ч. у підприємницькій або іншій господарській діяльності як самостійно, так і передавати в найм або іншим чином третім особам, здійснювати дії щодо відчуження або іншим чином передавати третім особам, до введення об'єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.Вказані уточнення прийняті судом до розгляду , та розгляд справи продовжується з урахуванням вказаних уточнень .

В судовому засіданні в 02.02.2015року прокурор підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі .

Представник позивача (Харківської міської ради, м. Харків) в судовому засіданні 02.02.2015року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі , через канцелярію господарського суду (вх.№1856 від 20.01.2015року) надав письмові пояснення, в яких , посилався на те, що об'єкт будівництва, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, літ. «В-4» не приймався до експлуатації у встановленому законом порядку, використання даного об'єкту у підприємницькій діяльності як самостійно, так і передачі в найм або іншим чином третім особам до вводу його в експлуатацію є таким, що суперечить закону, згідно ст. 5 Закону України «Про основи містобудування».

Представник позивача (Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Харківській області ) в судовому засіданні 02.02.2015року підтримав заявлені позовні вимоги (вх.№1913 від 20.01.2015року) надав відзив на заявлені позовні вимоги в яких підтримав позов прокуратури у повному обсязі, зокрема, посилаючись на те, що Згідно з Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про центральні органи виконавчої влади», Положенням про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014р. №294 та Положенням про Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області, затвердженим наказом Держархбудінспекції України від 01.10.2014р. № 235 основними завданнями Держархбудінспекції та її територіальних органів є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Крім того, Держархбудінспекція та її територіальні органи є єдиним органом державної влади, уповноваженим приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, оскільки, ТОВ «Еко - Стильстрой», було здійснено самочинну реконструкцію нежитлової будівлі гаражу літ. «В-1», загальною площею 133,7 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62 внаслідок чого її площа збільшилась до 910 кв. м. Інформація про наявність у відповідача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку в Департаменті відсутня, тому позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у відзивах на позовну заяву (вх.№1701 від 19.01.2015року, та вх.№3419 від 29.01.2015року) заперечував проти заявлених позовних вимог , зазначив про те, що відповідач є власником нежитлової будівлі літ. «В-4» загальною площею 910,0 кв. м розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, що посвідчується Витягом про державну реєстрацію прав № 32416085 виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 09.12.2011 р. Відповідач набув право власності на зазначену будівлю належним чином, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 29.11.2011 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради. Будівля розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136600:03:002:0053, площею 0,0338 га, яка перебуває у користуванні Відповідача, на підставі договору оренди від 11.03.2013 р., що посвідчується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2449022.

Відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, не обґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та Основного Закону - Конституції України, та просить суд застосувати норми ст.257, ч. З, 4 ст.267 ЦК України, посилаючись на те, що спірні дії відповідача виникли ще у 2009 р., а позов до суду подано Позивачем 02.12.2014 р., у зв'язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, на балансі Харківського обласного центру народної творчості, знаходились нежитлова будівля гаражу літ. «В-1», загальною площею 133,7 кв. м.

На підставі договору №15/01-08 від 15.01.2008, укладеного між Харківським Обласним центром народної творчості та ТОВ «Еко - Стильстрой», останнім проведено реконструкцію вищевказаної нежитлової будівлі, внаслідок чого її площа збільшилась до 910 кв. м.

Відповідно до п. 7.1 вказаного договору після завершення реконструкції нежитлової будівлі Харківському обласному центру народної творчості передаються приміщення першого поверху № 1,2,3 загальною площею 33,7 кв.м. та благоустроєна земельна ділянка навколо реконструйованого приміщення.

Згідно з п. 7.2 укладеного договору всі додатково створені в результаті реконструкції обсяги будівництва, які перевищують обсяг обов'язків виконавця робіт ТОВ "Еко - Стильстрой" по відношенню до Харківського обласного центру народної творчості відповідно до п. 7.1 договору, є власністю ТОВ "Еко- Стильстрой".

На підставі додаткової угоди № 1 від 04.04.2008 до договору № 15/01-08 від 15.01.2008 замінено сторону цього договору з ТОВ «Еко-Стильстрой» на Чеканова Володимира Геннадійовича.

Після проведення реконструкції комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 09.12.2008 було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. "В-4" по вул. Пушкінській, 62, м. Харків та зазначено, що нежитлові допоміжні приміщення літ. "В-4" загальною площею 910,0 кв. м реконструйовані самовільно.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2009 у справі .N"22-4030/09/06 задоволено позов Чеканова В.Г. до Харківської міської ради, треті особи - Харківський обласний центр народної творчості, ТОВ «Еко-Стильстрой» про визнання права власності та закріплено за Чекановим В.Г. право власності на частину нежитлової будівлі - нежитлові приміщення №1-4 другого поверху, нежитлові приміщення №1-4 третього поверху, нежитлові приміщення №1-4 четвертого поверху та нежитлові приміщення мансарди, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62 в м. Харкові, літера «В-4» загальною площею 776,3 кв. м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.2009 справі №47/86-09 визнано право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області на іншу частину нежитлової будівлі, а саме: нежитлові приміщення №1,2,3 першого поверху, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, літ. «В-4», загальною площею 133,7 кв. м, в особі Харківського обласного центру народної творчості.

Вказані приміщення літ. «В-4» по вул. Пушкінській, 62, у м. Харкові загальною площею 133,7 кв. м 29.07.2010 реалізовано з прилюдних торгів Чеканову В.Г. за ціною 193,000 грн. під час виконання Київським ВДВС Харківського МУЮ судового наказу господарського суду Харківської області №47/36-10 від 23.02.2010 (рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2010).Право власності на вказані нежитлові приміщення зареєстровані за Чекановим В.Г. на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом ХМНО Цимбал І.В. 03.08.2010 №1196.

У подальшому, нежитлові приміщення №1-4 другого поверху, №1-4 третього поверху, №1-4 четвертого поверху та нежитлові приміщення мансарди літ. «В-4», загальною площею 776,3 кв. м. та нежитлові приміщення № 1,2,3 першого поверху, літ. «В-4», загальною площею 133,7 кв. м розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, внесені до статутного фонду ТОВ «Еко- Стильстрой», яке отримало свідоцтво про право власності б/н від 29.11.2011 на вищенаведені об'єкти, загальною площею 910 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14.02.2012 рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2009 у справі №2- 4030/09/06 скасовано за апеляційною скаргою Харківської обласної ради.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 рішення господарського суду Харківської області від 02.09.2009 скасовано за апеляційною скаргою прокуратури району.

Як встановлено судами апеляційної інстанції у вищенаведених судових рішеннях порядок набуття права власності на самочинне будівництво, передбачений ст. 376 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, лише за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, прокурор наголошував, що ТОВ «Еко-Стильстрой» та Чеканов В.Г., здійснили реконструкцію нежитлової будівлі, загальною площею 910 кв. м, але об'єкт не був прийнятий до експлуатації.

Відповідно до інформації Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області інформація щодо наявності права на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку об'єкту за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, у Харкові відсутня. В Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відсутні дані стосовно об'єктів по вказаній адресі.

На момент закінчення реконструкції будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 8.10.2008 № 923.

На даний час прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості встановлюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, відповідно до якого прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація об'єктів , не прийнятих в експлуатацію забороняється .

Враховуючи те, що об'єкт будівництва, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, літ. «В-4» не приймався до експлуатації у встановленому законом порядку, використання даного об'єкту у підприємницькій діяльності як самостійно, так і передачі в найм або іншим третім особам до вводу його в експлуатацію є таким, що суперечить г. Згідно ст. 5 Закону України «Про основи містобудування».

Самочинно збудована будівля літ «В-4», загальною площею 910 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, розташована на земельній ділянці, яка згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради та має кадастровий номер 6310136600:03:002:0053, цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Таким чином, на думку прокурора, експлуатація самочинно збудованої будівлі порушує визначений чинним законодавством порядок будівництва об'єктів нерухомості державної реєстрації речових прав на них та нівелює роль цілої системи органів державної влади та контролю, які здійснюють повноваження у цій сфері покликані забезпечувати відповідність забудови вимогам закону, у зв'язку із вищевикладеним прокурор звернувся за захистом порушених прав держави, до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідач в судових засіданнях заперечував проти заявлених позовних вимог, вказуючи на те, що, саме відповідач є власником нежитлової будівлі літ. «В-4» загальною площею 910,0 кв.м розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 32416085 виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 09.12.2011 р. відповідач набув право власності на зазначену будівлю належним чином, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 29.11.2011 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради. Будівля розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136600:03:002:0053, площею 0,0338 га, яка перебуває у користуванні Відповідача, на підставі договору оренди від 11.03.2013 р., що підтверджує витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2449022.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 41, ст.13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підставою для звернення з позовом до суду прокурор вважає ту обставину, що відповідачем порушено інтереси держави в особі Харківської міської ради щодо реалізації прав законного власника та розпорядника спірної земельної ділянки, отримання від неї корисних властивостей тощо.

Зміст права власності складають три правомочності - володіння, користування і розпорядження. Власник має право володіти річчю (майном). Це означає, що власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над річчю (майном), можливість впливати на неї у будь-який момент, здійснювати щодо неї свою волю. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Стаття 43 ГПК України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником нежитлової будівлі літ. «В-4» загальною площею 910,0 кв. м розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 32416085 виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 09.12.2011 р. На момент завершення реконструкції зазначеної будівлі та набуттям права власності на неї гр. Чекановим В.Г. (2009 - 2010 р. р. ) не діяли норми законодавства, якими користується Позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» - закон прийнятий 17.02.2011 р; ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" - затверджено наказом №98 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 03.03.20ї2 р., зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні підставі договору оренди від 11.03.2013 р., що підтверджується витягом реєстру речових прав на нерухоме майно № 2449022.

Також суд, вважає безпідставним посилання прокуроа на п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений Постановою КМУ № 923 від 08.10.08 р, оскільки на момент закінчення реконструкції будівлі та отримання права власності гр. Чекановим В.Г. вказана норма не діяла, оскільки була внесена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. №1424.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог прокуратури про заборону експлуатацію будівлі .

Крім того господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про застосування строку позовної давності викладені у відзивах на позовну заяву (вх.№1701 від 19.01.2015року, та вх.№3419 від 29.01.2015року) відмовляє в задоволенні виходячи із наступного.

Відповідно до 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що позовні вимоги прокурора є необґрунтованими, права .Харківської міської ради, м. Харків, та Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області м. Харків , які є позивачами у справі, не порушені, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування до спірних відносин позовної давності.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивачів та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.02.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк