Ухвала

від 28.01.2015 по справі 826/12813/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ К/800/13061/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Голяшкіна О.В., Сороки М.О., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного проектування» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про скасування постанови, - в с т а н о в и л а: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного проектування» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про скасування постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

від 22 липня 2013 року № 298/13 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного проектування» судовий збір в розмірі 2 099,01 грн. (дві тисячі дев'яносто дев'ять гривень 01 коп.)

з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 02 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві проведено позапланову перевірку публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд», під час якої виявлено факт виконання публічним акціонерним товариством «Трест «Південзахідтрансбуд» будівельних робіт за адресою: місто Київ, вулиця Щорса, 44, за

замовленням Міністерства оборони України та на підставі дозволу на виконання будівельних робіт

від 21 грудня 2011 року № КВ 16511107712.

За результатами перевірки складено акт, в якому зазначено, що надана в ході проведення перевірки робоча документація, зокрема, поверховий план 3 (типового) поверху 4 секції на

відмітці +8,250 по осі «К-18-19» не відповідає наданому проекту корегування архітектурно-будівельної частини проекту будівництва, розробленого позивачем, що є порушенням частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 8, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

На підставі акту перевірки, 02 липня 2013 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного проектування» зобов'язано у строк до 04 серпня 2013 року усунути виявлені під час проведеної перевірки порушення та повідомити про це відповідача.

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві

02 липня 2013 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві 22 липня 2013 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №298/13, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103230,00 грн.

Вважаючи постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві

від 22 липня 2013 року №298/13 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння

(дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Положеннями абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Так, судами встановлено, що при проведенні державного архітектурно-будівельного контролю представник товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного проектування» присутній не був.

Крім того, згідно зі статтею 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.

Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.

Положеннями статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта архітектури та підписує відповідний акт.

Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Положеннями пункту 7.2 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН) передбачено, що розділи Проекту необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі, без надмірної деталізації, у складі та обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельних робіт, потреб в обладнанні, будівельних матеріалах та конструкціях, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

Згідно з пунктом 9.5 ДБН робоча документація розробляється після затвердження попередньої стадії проектування, крім випадків, коли за рішенням проектувальника та замовника, який затверджує проектну документацію, може розроблятись робоча документація до затвердження попередньої стадії проектування. В окремих обґрунтованих випадках, що передбачається договором, за рішенням замовника та генпроектувальника стадія робочої документації може розроблятися до затвердження попередньої стадії проектування.

Відповідно до пункту 9.6 ДБН за окремими, особливо складними, об'єктами, проектувальник при виконанні робочої документації може здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту.

Так, апеляційним судом встановлено, що проектна документація є не деталізованою (типовою), а відповідна деталізація (уточнення) зазначених корегувань була виконана позивачем на стадії робочої документації з дотриманням вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, зокрема при створенні робочої документації було деталізовано (уточнено) проект будівництва шляхом перетворення балкону на позначці +8,250 у «Французький балкон» з метою покращення архітектурного переходу з двох попередніх нежилих (офісних) поверхів, які взагалі не мають балконів.

З огляду на зазначене, задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 22 липня 2013 року № 298/13 є протиправною та прийнята всупереч вимогам чинного законодавства.

З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного проектування» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про скасування постанови - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: