Постанова

від 29.01.2015 по справі 916/4091/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р.Справа № 916/4091/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Гладишевої Т.Я. , Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Круковська О.А. (директор) виписка з ЄДР від 21.07.2014 року, витяг з ЄДРПОУ від 05.11.2014 року, паспорт серія КМ № 451103, дата видачі : 20.03.07;

від позивача - Галюров М.Ю., довіреність № б/н, дата видачі : 06.10.14;

від відповідача - Булки С.Є., довіреність № 04/30, дата видачі : 12.01.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Порто-Франко" Красюка Ігоря Івановича

на рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року

по справі № 916/4091/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікс", м.Одеса

до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Порто-Франко", м.Одеса

про зобов'язання виконати умови договору

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

встановив:

У жовтні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Мікс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку (далі - ПАТ АБ) „Порто-Франко" про зобов`язання виконати умови договору, а саме перерахувати на поточний рахунок позивача, відкритий у іншому банку, грошові суми у розмірі 598 800 грн. та 35 390грн., які є залишками коштів на рахунках позивача, відкритих ПАТ АБ „Порто-Франко".

Позовні вимоги з посиланням на договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 87 від 27.03.2000 р., ст.ст. 526, 629, ч. 1,3 ст. 1066, ч. 3 ст. 1074, 1089 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, п. 8.1. ст. 8 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" мотивовані тим, що відповідач безпідставно не виконав відповідні платіжні доручення позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ АБ „Порто-Франко" 598 800 грн. та 1218 грн. витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ПАТ АБ „Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Красюка І.І. звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014р. та прийняти нове, яким в позові ТОВ „Мікс" до ПАТ АБ „Порто-Франко" відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що зазначене рішення суду є таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Судом не враховано, що з моменту запровадження щодо банку тимчасової адміністрації рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.09.2014р. №103, прийнятим на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.09.2014р. №610, та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Красюка І.І. в силу п. 1 ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Позивач є кредитором банку, на якого поширюється обмеження встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і тому його вимоги про перерахування коштів не можуть бути задоволені.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до наступних висновків.

Як підтверджено матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами по справі у було укладено договір від 27.03.2000р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування №87, згідно умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26007076201 і здійснює його розрахункове обслуговування, та договір банківського рахунку № 762 від 14.06.2011р., відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26007076202840 в долларах США і здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно з умовами цього договору, законодавством України, нормативними актами НБУ та діючими тарифами Банка.

Згідно п.п. 2.1.1 клієнт має право вільно розпоряджатися коштами на свому рахунку з виконанням вимог діючого законодавства, за виключенням випадків безспірного списання коштів по рішенню суду.

Згідно п. 2.2.1 банк має право використовувати грошові кошти клієнта з виконанням вимог діючого законодавства, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

На виконання умов договору про розрахунково-касове обслуговування позивачем було подано платіжне доручення від 29.09.2014р. №470 (а.с.18) про перенесення залишку коштів на інший рахунок позивача, а саме р/р 26007453874 у АТ "Райффайзен Банк Аваль", на загальну суму 598 800 грн., яке було прийнято банком 29.09.2014р., але не виконано.

Розглядаючи спір, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що обмеження встановлене пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та на юридичні особи, оскільки вони не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закон, тому позов в частині стягнення з відповідача 598 800 грн. задоволено.

Колегія суддів з означеним висновком погодитися не може з огляду на наступне. Постановою Правління Національного банку України від 26.09.2014 року №610 ПАТ АБ „Порто-Франко" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 вересня 2014 року № 103 було розпочато процедуру його виведення з ринку та запроваджено здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 29 вересня 2014 року. З означеного моменту правовідносини неплатоспроможного банку з вкладниками та кредиторами регулюються виключно Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а не Цивільним кодексом України та будь-якими іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник це лише фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Таким чином, на вклади юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності поширюється заборони, встановлені ст.36 даного Закону, тим більше, що вони є кредиторами банку в процедурі його виведення з ринку. Крім того, відповідно до Закону кошти юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, яким було відкрито поточні рахунки в ПАТ АБ „Порто-Франко", є активами банку, які включаються до ліквідаційної маси Банку, та за рахунок яких здійснюється задоволення вимог кредиторів Банку у порядку, передбаченому ст.52 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в позасудовому порядку.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач є кредитором відповідача за договором банківського рахунку щодо виконання зобов'язань за зазначеним договором, зокрема щодо здійснення перерахування залишків коштів з його рахунків в ПАТ АБ „Порто-Франко" до іншого банку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року по справі № 910/7157/14, від 08 жовтня 2014 року по справі № 910/7221/14, тощо.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ „Мікс" задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга ПАТ АБ „Порто-Франко" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Красюка І.І. підлягає задоволенню зі скасуванням рішення місцевого господарського суду за п.4 ч.1 ст.104 ГПК України.

Згідно із ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги, від сплати якого відповідача звільнено у встановленому порядку /п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір"/, стягується в доход бюджету з позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року по справі №916/4091/14 скасувати, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКС" відмовити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКС» (65044 м.Одеса, вул. Шевченка, 4-Д, оф. 82 код ЄДРПОУ 21026759, рахунок №26007453874 АТ „РАЙФФФЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 380805) до державного бюджету України /отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990/ через ДПІ Приморського району у м.Одесі Головного управління Міндоходів в Одеській області 609грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 3.02.15 р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя С.І. Колоколов