Постанова

від 29.01.2015 по справі 825/22/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/22/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна фінансова інспекція в Чернігівській області звернувся до суду з позовом до Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області про зобов'язання відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області виконати п. 2 вимог про усунення виявлених порушень Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 02 серпня 2013 року № 25-07-18-14/5456 в повному обсязі.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано відділ Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області виконати п. 2 вимог про усунення виявлених порушень Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 02 серпня 2013 року № 25-07-18-14/5456 в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Відділ Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області за період з 01 січня 2004 по 31 грудня 2012 року.

За результатами ревізії Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області складено Акт від 30 липня 2013 року № 07-21/09.

В ході ревізії встановлено факти заниження орендної плати, що є порушенням вимог пунктів 3-5 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 535, зі змінами пунктів 3-6 Порядку, затвердженого наказом Держкомзему України № 66/19/148/86/76/88 розділу 2 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, зі змінами, пунктів 2.4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150. Внаслідок чого за період 2004-2012 р.р. недоотримано орендної плати на загальну суму 64 894 грн. 33 грн., в тому числі селищним бюджетом в сумі 42 159 грн. 28 грн., районним бюджетом в сумі 8 525 грн. 64 грн. та обласним бюджетом в сумі 14 209 грн. 41 грн.

02 серпня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було направлено Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області вимоги про усунення виявлених ревізією порушень № 25-07-18-14/5456.

Пунктом 2 вищевказаних вимог зобов'язано Відділ Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області відшкодувати до Державного бюджету України кошти в сумі 64 894 грн. 64 коп., як недоотримані внаслідок заниження орендної плати.

Оскільки вищевказаний пункт вимог відповідачем не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 499/2011 визначено, що Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Згідно п. 6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Так, Положенням визначено, що Держфінінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Вищевказані норми узгоджуються з приписами ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якою визначено права органу державного фінансового контролю.

Зокрема, пунктом 7 передбачено право Держфінінспекції пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 15 вищевказаного Закону, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Тобто, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу вищенаведених норм слідує висновок, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було направлено Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, пунктом 2 яких зобов'язано Відділ Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області відшкодувати до Державного бюджету України кошти в сумі 64 894 грн. 64 коп., як недоотримані внаслідок заниження орендної плати.

Тобто, колегія суддів зазначає, що у даній справі Державна фінансова інспекція в Чернігівській області пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

З огляду на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14) та від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14).

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області безпідставно задоволені судом першої інстанції, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу Держземагенства у Варвинському районі Чернігівської області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Чернігівській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.