Постанова

від 05.02.2015 по справі 826/17777/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17777/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 3312 від 12 листопада 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грандзембуд».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю , та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2014 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві видано наказ № 3312 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грандзембуд».

Не погоджуючись з наказом відповідача, та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2014 року відповідач направив на адресу позивача письмовий запит № 52440/10/26-55-22-09 про надання інформації та її документального підтвердження стосовно результатів операцій по господарським відносинам з ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» (код ЄДРПОУ 37883265) за період з липня 2013 року по термін виконання договору комісії № 2277/1 від 10 липня 2013 року.

Підставою для направлення такого запиту стало отримання відповідачем податкової інформації щодо контрагента позивача - ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест», у вигляді акта ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 689/26-55-22-09/37883265 від 29 липня 2014 року «Прo результати виїзної планової перевірки ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30 вересня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 30 вересня 2011 року по 31 грудня 2013 року, що може свідчити про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства.

У відповідь на вказаний запит відповідача ТОВ «Грандзембуд» надіслало лист вих. № 24/-2 від 06 листопада 2014 року, в якому зазначило, що не має правових підстав для надання інформації та її документального підтвердження, оскільки, на думку позивача, запит контролюючого органу складено з порушенням вимог законодавства.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з пп. 78.1.1, 78.1.2, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виходячи з системного аналізу викладених законодавчих положень, колегія суддів приходить до висновку, що умовами проведення документальної позапланової виїзної перевірки є оформлення контролюючим органом наказу на її проведення та його вручення уповноваженому представнику платника податків.

Водночас колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачу до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

Згідно з пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на те, що запит контролюючого органу складено з порушенням вимог законодавства, а саме: у зв'язку з відсутністю на ньому відтиску печатки відповідача, є необгрунтованим, з огляду на те, що п. 73.3 ст. 73 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року, передбачено вичерпний перелік вимог, які ставляться до такого запиту, серед яких відсутня вимога щодо наявності відтиску печатки контролюючого органу.

За змістом п. 12 вказаного Порядку передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з п. 1.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України № 22 від 31 липня 2014 року, рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу державної фіскальної служби відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що податковий орган у порядку, визначеному законом, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Платник податків, отримавши такий запит, в силу наведених вище норм, зобов'язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений строк.

Аналізуючи передбачені чинним законодавством підстави для витребування податковим органом від суб'єктів господарювання інформації та документів, слід дійти висновку, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави (тобто наявність конкретних обставин), а не посилання на відповідні норми ПК України.

Тому, у разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пп. 1 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, податковим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має змоги надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Водночас, витребовування контролюючим органом взагалі певної кількості первинних документів за певний період (у даному випадку, обумовлено певний період у часі, без прив'язки до конкретних обставин, контрагентів та господарських операцій) не відповідає змісту ст. 73 ПК України, оскільки знівельовує її зміст в частині обмежень податкового органу при надісланні інформаційних запитів.

У запиті № 52440/10/26-55-22-09 від 23 жовтня 2014 року міститься посилання на факт отримання податкової інформації, що може свідчити про порушення ТОВ «Грандзембуд» податкового законодавства.

Однак, не вказується, в який спосіб отримані такі відомості, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення ТОВ «Грандзембуд» податкового законодавства, не вказано законність яких саме господарських операцій ставить під сумнів податковий орган і, відповідно, які первинні документи та пояснення повинні бути надані на підтвердження останніх.

Крім того, суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що, сумніваючись в реальності господарських операцій позивача та ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест», податковий орган витребував у позивача всі документи за весь період його діяльності, які безпосередньо або взагалі не мають відношення до сумнівних, з точки зору податкового органу, операцій.

Таким чином, запит № 52440/10/26-55-22-09 від 23 жовтня 2014 року по своїй суті є вимогою про надання всіх без винятку документів, що стосуються діяльності позивача з моменту його створення по теперішній час, і взагалі не пов'язаний з наданням пояснень (їх документальних підтверджень) по певних фактах.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач під час винесення наказу № 3312 від 12 листопада 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грандзембуд», діяв з порушенням наведених законодавчих норм Податкового кодексу України, Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України № 22 від 31 липня 2014 року, у зв'язку з відсутністю підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки позивач обґрунтовано відмовив податковому органу в наданні витребуваної ним інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 3312 від 12 листопада 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грандзембуд» (код за ЄДРПОУ 36677409).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.