Постанова

від 28.01.2015 по справі 909/868/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2015 р. Справа № 909/868/14

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС» б/н від 05.11.2014 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року

у справі № 909/868/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС», м. Коломия Івано-Франківської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Романюка Віталія Михайловича, м. Коломия Івано-Франківської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

за участю представників:

від позивача: Шубак М.І. - довіреність № 48.2-08д/378/14 від 26.06.2014 року;

від відповідача: Чоботар В.В. - довіреність б/н від 29.10.2014 року;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ТзОВ «АВС» про звернення стягнення на предмет іпотеки з ТзОВ «АВС» на підставі договору іпотеки б/н від 23.11.2006 року) в рахунок погашення заборгованості Романюка В.М. за кредитним договором № 11078954000 від 20.11.2008 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року у справі № 909/868/14 (суддя Гриняк Б.П.) позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Суд виніс рішення, яким:

- стягнув з ТзОВ «АВС» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором №11078954000 від 20.11.2006 р. в розмірі 4 628 841,41 грн., з яких: тіло кредиту -2 815 188,98 грн.; відсотки - 1813 652,43грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №б/н від 23.11.2006 р., а саме: нежитлові приміщення: адмінбудинок, зазначений літ."А", цегляний, загальною площею -263,8 кв.м., склад, зазначений літ. "Б", цегляний, загальною площею - 492,1 кв.м., склад, зазначений літ. "В", цегляний, загальною площею-383,3 кв.м., склад, зазначений літ. "Г", цегляний, загальною площею - 1 275,3 кв.м., адмінбудинок, зазначений літ. "А1", цегляний, загальною площею-142,9 кв.м., що є власністю іпотекодавця та знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Староміська (вул. Комсомольська), буд №88, Івано-Франківської області з укладанням від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС" договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з початковою ціною продажу 2 201 452,00 грн.

- надав ПАТ «Дельта Банк» право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, у тому числі Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, нотаріусів, органів державної реєстрації прав, будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів державних реєстрів, довідок) необхідних для реалізації предмета іпотеки.

- зобов'язав ТзОВ «АВС» передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на нежитлові приміщення, а саме: адмінбудинок, зазначений літ."А", цегляний, загальною площею -263,8 кв.м., склад, зазначений літ. "Б", цегляний, загальною площею - 492,1 кв.м., склад, зазначений літ. "В", цегляний, загальною площею-383,3 кв.м., склад, зазначений літ. "Г", цегляний, загальною площею - 1 275,3 кв.м., адмінбудинок, зазначений літ. "А1", цегляний, загальною площею-142,9 кв.м. (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об"єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 р. "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «АВС» подало апеляційну скаргу б/н від 05.11.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що враховуючи фактичні обставини справи, резолютивна частина рішення суду в частині стягнення з ТзОВ «АВС» заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 628 841,41 грн. є незаконною, оскільки з останнього можна стягнути лише заборгованість в межах вартості предмета іпотеки.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 02.12.2014 року, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Романюка В.М.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2006 року між Акціонерним комерційно-інноваційним банком «УкрСиббанк» та громадянином України Романюком В.М. (позичальник) було укладено кредитний договір № 11078954000.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції відповідно до умов вказаного договору Романюк Віталій Михайлович отримав від Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» кредит у сумі 311 960 швейцарських франків, що дорівнювало еквіваленту 1 257 129,86 грн., який зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до повного повернення кредиту зі сплатою 8,49% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту ТзОВ «АВС» (іпотекодавець) передати в іпотеку нерухоме майно, нежитлові приміщення, а саме; адмінбудинок, зазначений літ."А", цегляний, загальною площею -263,8 кв.м., склад, зазначений літ. "Б", цегляний, загальною площею - 492,1 кв.м., склад, зазначений літ. "В", цегляний, загальною площею-383,3 кв.м., склад, зазначений літ. "Г", цегляний, загальною площею - 1 275,3 кв.м., адмінбудинок, зазначений літ. "А1", цегляний, загальною площею-142,9 кв.м., що є власністю іпотекодавця та знаходиться за адресою: м.Коломия, вул. Староміська (вул.Комсомольська), буд. №88, Івано-Франківської області.

Предмет іпотеки є колективною власністю іпотекодавця та належить йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області, 04 липня 2003 року на підставі рішення №130 від 15.04.2003 року і зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04 липня 2003 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, 04 липня 2003 року за №921991.

Обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстроване банком у порядку, передбаченому законом у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотеки.

Позивач стверджує, що 08.12.2011р., Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» відступило свої права вимоги за кредитним договором №11078954000 Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що Романюк Віталій Михайлович (позичальник) свої зобов'язання згідно кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 18.06.2014року виникла заборгованість у розмірі 4628 841,41 грн. з яких : 2815188,98 грн. - тіло кредиту, 1813652,43 грн.- відсотки.

На думку позивача, у зв'язку з тим, що позичальник (Романюк Віталій Михайлович) не виконав основного зобов'язання згідно умов кредитного договору №11078954000 від 20.11.2006 р., у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №3641 від 23.11.2006 р.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Дельта банк» звернулось до господарського суду із позовом до ТзОВ «АВС» (майнового поручителя, згідно договору іпотеки від 23.11.2006 року) про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Романюка В.М. за кредитним договором № 11078954000 від 20.11.2006 р. в сумі 4 628 841,41 грн.

Судом встановлено, згідно п. 1.1. договору іпотеки ТзОВ «АВС» з метою забезпечення зобов'язань боржника (Романюка В.М.) за кредитним договором від 20.11.2006 року було передано в іпотеку нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 263,8 кв.м., що знаходяться за адресою:вул. Староміська (вул.Комсомольська), буд. №88, м.Коломия, Івано-Франківської області, ринковою вартістю 2 201 452,00 грн.

Згідно ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

В п. 23 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин") зазначено, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Враховуючи вищенаведене, ТзОВ «АВС» несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, судом першої інстанції не було встановлено початкової ціни продажу предмета іпотеки та не було погоджено сторонами останньої.

Враховуючи вищенаведене, необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що факт не подання відповідачем до суду клопотаня про призначення судової експертизи щодо встановлення початкової ціни майна (предмета іпотеки) свідчить про погодження сторонами початкової ціни продажу предмета іпоотеки за договором іпотеки №3641 від 23.11.2006 року в розмірі 2 201 452,00 грн.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вже зазначалось, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність. При цьому, позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Позивач, як доказ зазначеного, подав до суду виписку з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк».

Виписка договору містить титульну сторінку з найменуванням сторін, а також п. 2.1. «Угода про продаж та купівлю», 2.3. «Передача прав вимоги за кредитами та закриття» та п. 13.10 «Дійсність договору».

З наявної у матеріалах справи виписки договору, а саме п. 2.1. вбачається, що сторони погодили, що права вимоги за кредитними договорами переходить від продавця до покупця та з урахуванням інших зобов'язань продавця (ПАТ «УкрСиббанк» та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акта прийому-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

Згідно виписки договору дата закриття - 19.12.2011 року.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2012 року, який був підписаний між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк». З даного акту вбачається, що 31.01.2012 року ПАТ «УкрСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» документи щодо стягнення заборгованості з боржника Романюка В.М.

Належних доказів, які підтверджували перехід до позивача права вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора позивач до матеріалів справи не додав.

Таким чином, посилання позивача на право вимоги, яке виникло в нього на підставі вказаного договору, судом оцінюється критично.

Позивач при зверненні до суду посилається на те, що позичальник отримав кредит в сумі 311 960 шв. франків, що дорівнювало еквіваленту 1 257 129,86 грн. Проте, позивач не подав суду доказів в підтвердження факту видачі позичальнику зазначеної суми.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач при зверненні до суду стверджує, що заборгованість Романюка В.М. по кредитному договору становить 4 628 841,41 грн., з яких 2 815 188,98 грн. - тіло кредиту та 1813 652,43 грн. - відсотки. При цьому, позивач не обґрунтовує зазначену суму первинними документами, а лише посилається на власний розрахунок.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". В спірному випадку, суду не подано документів щодо видачі кредиту (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в суду відсутні підстави вважати, що у Романюка В.М. існує борг, згідно кредитного договору від 20.11.2006 року.

Відповідно до приписів статей 589, 590 ЦК України, частини першої статті 20 Закону України "Про заставу", частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, пунктом 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" встановлено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання. Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

В спірному випадку, в суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача за відсутності первинних документів в підтвердження видачі спірних коштів за основним зобов'язанням позичальнику.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, дослідивши подані докази, на підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства не знайшов доказів в підтвердження вимог позивача, а відтак дійшов до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС» б/н від 05.11.2014 року задоволити.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б,м.Київ,01133, ідентифікаційний код 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС» (вул. Староміська, буд. 88, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, ідентифікаційний номер 13656009) 22 015,00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б,м.Київ,01133, ідентифікаційний код 34047020 ) в дохід державного бюджету 14 525,00 грн. за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5.Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. роз'яснення

7.Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено і підписано 02.02.2015 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.